Розглянуто психолого-педагогічні проблеми попередження куріння тютюну, вживання дітьми та підлітками алкоголю та наркотиків. Розкрито причини виникнення у них особистісної схильності до згубних звичок. Наведено рекомендації щодо превентивної освіти та виховання, корекції особистості підлітків. Визначено шляхи та методи формування у них орієнтації на здоровий спосіб життя.

Рассмотрены психолого-педагогические проблемы предупреждения курения табака, употребления детьми и подростками алкоголя и наркотиков. Раскрыты причины возникновения у них личностной склонности к пагубным привычкам. Приведены рекомендации относительно превентивного образования и воспитания, коррекции личности подростков. Определены пути и методы формирования у них ориентации на здоровый способ жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен научный анализ выполненных в ортопедическом центре 82 ревизионных эндопротезирований тазобедренного сустава при асептической нестабильности эндопротеза. Нестабильность компонентов эндопротеза определена клинически, рентгенологически, при помощи денситометрии и сцинтиграфии. Оценку состояния пациентов определяли по шкале Харриса. Тщательное предоперационное планирование, выбор оптимальной методики операции, вида имплантата, анестезиологического обеспечения и квалифицированный персонал позволяют достичь хороших результатов в лечении нестабильности компонентов тотального эндопротеза тазобедренного сустава. Результаты операций ревизионного эндопротезирования лучше при замене одного из компонентов при отсутствии или незначительном дефиците костной ткани.

Висвітлено сучасні погляди на біологію та регенерацію тканини сухожилля. Розглянуто методи діагностики та лікування дегенеративних ушкоджень сухожиль в експерименті. Наведено результати застосування автологічних мезенхімальних стовбурових клітин, автологічних фібробластів та автологічної збагаченої тромбоцитами плазми з метою лікування даної хвороби у піддослідних тварин в експерименті. Визначено ефективність і переваги їх застосування (автологічність матеріалу, відсутність тератогенного й онкогенного потенціалу, можливість вирощування клітин на носіях різноманітної природи, зниження в процесі культивування імуногенної активності культивованого матеріалу, що дозволяє запобігти імунологічному конфлікту після трансплантації тощо).

Представлено сравнительное исследование применения клеточных культур стромального происхождения для лечения дегенеративно-дистрофического повреждения ахилловых сухожилий у крыс. При помощи гистологических и биомеханических методов показано, что локальное введение культур мезенхимальных стромальных клеток костного мозга и клеток хориона способствует восстановлению поврежденной структуры сухожилий и нормализации их прочности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.28 я431

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Останніми роками наукова громадськість у світі все більше уваги приділяє боротьбі з плагіатом. Адже плагіат врешті-решт гальмує розвиток науки. Українське законодавство, а саме закон України "Про авторське право та суміжні права", Закон України "Про інформацію" дають тлумачення поняття плагіату. Згідно зі ст. 50 Закону "Про авторське право та суміжні права", плагіат - це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Оприлюднення означає створення можливості ознайомлення з твором інших осіб шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо. На практиці виділяють такі види плагіату, як: копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем; надання суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел; перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця. Виділено такі види, як фальсифікація (вигадування тих чи інших, наприклад, статистичних показників із подальшим вказуванням на них як власну роботу), реплікація (це процес копіювання даних з одного джерела на багато інших і навпаки, тобто своєрідне "тиражування" інформації без дозволу автора), а також републікація (повторне або багаторазове обнародування в іншому джерелі чужої інформації за справжнім підписом автора та посиланням на джерело), переписування (додавання до чужого матеріалу без дозволу автора додаткової інформацію, із переробкою раніше обнародуваного матеріалу та заміною слів і виразів) та компіляція (укладання з кількох чужих матеріалів свого та редагування без дозволу - смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458 п3

Рубрики:

Травматологія і ортопедія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано причини розвитку артрофіброзу. Наведено сучасні дані про етіологію первинного та вторинного артрофіброзу. Серед причин розвитку артрофіброзу розглянуто лікувальні процедури (артроскопічні оперативні втручання, остеотомії, ендопротезування), післяопераційні ускладнення, а також неадекватно проведене реабілітаційне лікування. Розглянуто класифікацію артрофіброзу.

Проанализированы причины развития артрофиброза. Представлены современные данные об этиологии первичного и вторичного артрофиброза. Среди причин развития артрофиброза рассмотрены лечебные процедуры (артроскопические оперативные вмешательства, остеотомии, эндопротезирование), послеоперационные осложнения, а также неадекватно проведенное реабилитационное лечение. Представлена классификация артрофиброза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285-59

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення тазу і нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз результатів гістологічного дослідження плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба; виявлення особливостей будови, характерних для структури ентезису. Досліджено 11 зразків тканин плантарної пластинки капсули 2 - 4-го плеснофалангових суглобів, шість із яких були взяті у двох свіжих травматичних ампутованих кінцівках. Інші п'ять зразків одержали при екзартикуляції другого пальця у пацієнтів із крайнім ступенем фіксованої молоткоподібної деформації. Середній вік пацієнтів становив 65,28 +- 10,32 (45 - 74) року, чоловіків було 3, жінок - 4. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з'єднання, які проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували в світлі, що проходить через систему лінз мікроскопа OLYMPUS CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуальною аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні - 100. У досліджуваних зразках плантарної пластинки виявили характерні гістологічні ознаки, властиві для структури фіброзно-хрящового ентезису. У місці кріплення сполучної тканини до суглобової поверхні спостерігалась поступова трансформація фіброзної тканини в мінералізовану кісткову тканину, що мікроскопічно характеризувалось зональністю цього переходу. Ентезис плантарної пластинки мав чотири окремі зони: перша зона представлена щільною оформленою сполучною тканиною; друга зона - волокнистим хрящем без ознак звапнення; третя - мінералізованим волокнистим хрящем; четверта - власне кісткою. Висновки: описано гістологічну будову ділянок кріплення плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба до головок плеснових кісток відповідає типовій структурі фіброзно-хрящового ентезису, характерною ознакою якого є наявність волокнистого хряща, локалізація переважно біля епіфізів, обмеженість зони прикріплення.

Цель работы - проанализировать результаты применения инъекций обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) и кортикостероидов пролонгированного действия у пациентов с подошвенным фасциитом (ПФ). Обследовано 43 пациента (55 стоп) с болевым синдромом на фоне ПФ. Женщин было 29, мужчин - 14, средний возраст (44 +- 1,41) года, средняя продолжительность болевого синдрома (3,5 +- 0,36) мес. Вместе с комплексом консервативного лечения пациентам назначали локально инъекционно: в I группе (27 человек) - однократно 1 мл бетаметазона, во II (16 пациентов) - PRP (по 2 мл трижды с интервалом 7 сут в область энтезиса). Использовали стандартную методику получения PRP. Болевой синдром оценивали с помощью ВАШ до, через 1, 3 и 6 мес. после лечения. Толщину подошвенного апоневроза (ПА) до и через 6 мес. после лечения измеряли с помощью сонографии. Средний уровень болевого синдрома до инъекций в двух группах был почти одинаковым и составил (7,2 +- 0,17) и (7,3 +- 0,23) балла соответственно. Через месяц после введения в і группе болевой синдром существенно уменьшился до (3,5 +- 0,12) балла, что подтверждает быстрый обезболивающий эффект манипуляции. Во II группе показатели боли по ВАШ снизились до (4,6 +- 0,17). Через 6 мес. результаты были практически одинаковыми в обеих группах пациентов. Толщина ПА до лечения была равной в I группе (6,62 +- 0,08) мм, во II - (6,81 +- 0,1) мм, т. е. не отличалась между ними. Через 6 мес. толщина ПА одинаково уменьшилась в обеих группах: в I - до (4,49 +- 0,07) мм, во II - до (4,42 +- 0,09) мм, что является объективным критерием положительного лечебного эффекта обеих методик. Выводы: применение инъекций PRP и кортикостероидов пролонгированого действия при лечении болевого синдрома у больных с ПФ обеспечивает одинаковые положительные результаты. Эффект кортикостероидов быстрый, но их применение ограничено из-за ряда осложнений. Введение PRP способствует уменшению болевого синдрома и нормализации толщины ПА.

Плантарная пластинка капсулы плюсне-фалангового сустава - широкое, крепкое и гибкое фиброзно-хрящевое образование прямоугольной или трапециевидной формы, проходящее от плантарной поверхности шейки плюсневой кости до основания проксимальной фаланги. Считается, что дегенеративные изменения в ней, возникающие при длительных циклических перегрузках, являются основной причиной болевого синдрома и развития метатарзалгии. Цель работы - анализ результатов гистологического исследования плантарной пластинки капсулы плюсне-фалангового сустава у пациентов с метатарзалгией. Изучено 16 образцов тканей плантарной пластинки капсулы плюсне-фаланговых суставов 9 пациентов (2 мужчин, 7 женщин, средний возраст (65,28 +- 10,32) года) с метатарзалгией, из них второго - 12, третьего - 4. Материал получен во время экзартикуляции у пациентов с фиксированным молоткообразным пальцем - 8 случаев, резекционной артропластики - 8. Для гистологического исследования отбирали фрагменты плантарной пластинки с участком проксимальной фаланги. Препараты изучали в проходящем свете в микроскопе Olympus CX-41. Градации выраженности морфологических показателей оценивали согласно визуально-аналоговой шкале. Материал в биоптатах плантарной пластинки был представлен фрагментами патологически измененной соединительной ткани с нарушением регулярности и плотности коллагеновых волокон. Отмечено появление сосудов, сочетание рыхлой и плотной соединительной ткани; субтотальный и тотальный фибронекроз с полным перерождением фиброзно-хрящевой структуры энтезиса. Выводы: гистологические изменения плантарной пластинки капсулы плюсне-фалангового сустава у пациентов с метатарзалгией характеризуются необратимым дистрофически-дегенеративным процессом в фиброзно-хрящевой структуре энтезиса, который морфологически соответствует неспецифической энтезопатии.

Мета роботи - аналіз результатів гістологічного дослідження проксимального ентезису підошовного апоневрозу у пацієнтів із підошовним фасціїтом. Матеріал та методи. Досліджено 4 зразки тканини підошовного апоневрозу в ділянці проксимального ентезису, які були взяті у 3 пацієнтів із хронічним підошовним фасціїтом під час апоневротомії. Середній вік пацієнтів становив 34,6 +- 12,6 (21-57) року, усі пацієнти були чоловіками. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з'єднання, що проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували на мікроскопі OlympusCX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні x 100. Результати. Матеріал наведено фрагментами патологічно зміненої сполучної тканини підошовного апоневрозу з мілкими ділянками інтерстиціальних тендонекрозів, дезорганізацією колагенових пучків. Наявна велика кількість гіперцелюлярних проліфератів фіброзно-жирової тканини, поява судин та ділянки нечітко обмежених фібронекрозів. Ознак гострого або хронічного запалення не виявили, лише прояви неспецифічної ентезопатії фіброзно-хрящового ентезису. Висновки: описані гістологічні зміни тканини ентезису підошовного апоневрозу у хворих із підошовним фасціїтом відповідають хронічним неспецифічним дистрофічно-дегенеративним змінам фіброзно-хрящової структури ентезису, тендиніту - фасціїту вторинного генезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз результатів гістологічного дослідження проксимального ентезису підошовного апоневрозу у пацієнтів із підошовним фасціїтом. Матеріал та методи. Досліджено 4 зразки тканини підошовного апоневрозу в ділянці проксимального ентезису, які були взяті у 3 пацієнтів із хронічним підошовним фасціїтом під час апоневротомії. Середній вік пацієнтів становив 34,6 +- 12,6 (21-57) року, усі пацієнти були чоловіками. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з'єднання, що проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували на мікроскопі OlympusCX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні x 100. Результати. Матеріал наведено фрагментами патологічно зміненої сполучної тканини підошовного апоневрозу з мілкими ділянками інтерстиціальних тендонекрозів, дезорганізацією колагенових пучків. Наявна велика кількість гіперцелюлярних проліфератів фіброзно-жирової тканини, поява судин та ділянки нечітко обмежених фібронекрозів. Ознак гострого або хронічного запалення не виявили, лише прояви неспецифічної ентезопатії фіброзно-хрящового ентезису. Висновки: описані гістологічні зміни тканини ентезису підошовного апоневрозу у хворих із підошовним фасціїтом відповідають хронічним неспецифічним дистрофічно-дегенеративним змінам фіброзно-хрящової структури ентезису, тендиніту - фасціїту вторинного генезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нестабільність наколінка, зазвичай, виникає без прямої травми в анамнезі та є причиною болю, частіше у молодих жінок. Патологія наколінково-стегнового суглоба (НКС) залишається поширеною та невирішеною проблемою, пов'язаною з особливостями анатомії та біомеханіки колінного суглоба. Анатомічні варіанти НКС мають велике значення в розвитку артрозу, впливають на виникнення ускладнень після хірургічного лікування. На етапі передопераційного планування (ПОП) важливо чітко встановити співвідношення кісток НКС і варіанти їхньої форми, що надають змогу зробити методики КТ- і МРТ-діагностики. Мета роботи - проаналізувати наукову літературу щодо методів визначення форми, співвідношення кісток і дисплазії НКС і виявити оптимальні методики для ПОП. Розглянуто анатомію НКС і сучасні підходи до визначення варіантів форми наколінка, дисплазії міжвиросткової вирізки стегнової кістки (МВСК), а також ротаційні взаємовідношення наколінка та стегнової кістки, МВСК і горбистості великогомілкової кістки (ГВГК). Для діагностики зазначених особливостей все більше використовують КТ і МРТ, які надають розширені дані для візуалізації. Досить зручними та важливими в клінічній практиці є показники кута МВСК, Laurin, нахил наколінка, тип дисплазії МВСК, співвідношення МВСК і ГВГК. Встановлено, що діагностичні методи, такі як МРТ або КТ, розширюють можливості виявлення відхилень у НКС. Критичними для вибору тактики лікування нестабільності наколінка вважаємо такі ознаки: тип дисплазії МВСК за H. Dejour, відстань TT-TG або TT-PCL, форму наколінка за G. Wiberg. Описані класифікації дисплазії блока стегнової кістки, форми наколінка, методики оцінювання його латеропозиції, співвідношення кісток НКС є важливими для розуміння патогенезу нестабільності наколінка, визначення показань до хірургічного її лікування та попередження розвитку артрозу НКС.