Рассмотрены вопросы разработки и обоснования бизнес-планов инвестиционного проекта с учетом норм действующего законодательства. Освещены особенности разработки его разделов: "Описание продукции (услуг)", "Описание предприятия и отрасли", "Исследование и анализ рынка", "План маркетинга". Раскрыта сущность понятий бизнес-проекта, бизнес-плана, бизнес-планирования, а также ценовой, сбытовой и коммуникативной политики.

Наведено результати експериментів і теоретичних розрахунків основних параметрів процесу перетікання рідини у матеріалах з капілярними властивостями.

Исследованы особенности процессов отстаивания и фильтрования осадков ферроцианидов железа при их отделении от жидкой фазы. Определены основные параметры фильтрования и отстаивания, влияние рН и концентрации твердой фазы на процесс. Рассмотрена возможность и преимущества использования капиллярного фильтрования для разделения фаз.

Впервые определена и расшифрована генетическая программа функционального класса электродвигателей с катящимся ротором. Определен элементный базис и генетически допустимое количество Видов класса. Обобщены результаты генетического предвидения. Экспериментально подтверждено соответствие реальной эволюции Видов с их генетической программой. Определены направления дальнейших исследований.

Уточнено сутність поняття "логістичний підхід". Виявлено, що на застосування логістичного підходу та формування матеріальних потоків коксохімічних підприємств (КХП) впливають галузеві особливості. Запропоновано методичний підхід до встановлення показників управління вихідними матеріальними потоками (ВМП) на КХП, який надасть змогу підприємствам оцінювати не тільки результати процесу, але й параметри його перебігу. Аналіз стану управління ВМП КХП показав, що відповідні процеси є некерованими. Основні причини цього - функціональна спеціалізація управління та відсутність методичного забезпечення виконання окремих операцій. Запропоновано методичні підходи до розрахунку рівнів запасів сировини, допоміжних матеріалів та запасних частин. Розроблено моделі визначення обсягів разової поставки сировини. Рекомендовано методичний підхід до управління рівнем задоволеності заявок цехів на матеріально-технічні ресурси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення променевозап'ясткового суглобу,кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення вимог до управління матеріальними потоками коксохімічного підприємства, що формуються під впливом галузевих особливостей. До таких особливостей належать: комплексний і безперервний характер виробництва та неможливість зупинити процес без втрат; залежність якості та кількості готової продукції від сировини; високий рівень пожежо- та вибухонебезпечності виробництва; висока концентрація виробництва; прив'язка розташування коксохімічних підприємств до сировинної бази; високий знос основних засобів підприємств; агресивність середовища та приналежність до переробних галузей промисловості. Ці особливості висувають до управління матеріальними потоками такі вимоги: забезпечення ритмічних і комплектних поставок сировини та основних матеріалів для створення необхідного рівня запасів, забезпечення поставок широкої номенклатури допоміжних матеріалів і запасних частин для вчасного обслуговування виробництва, забезпечення безперебійності поставок основних матеріалів і реагентів для очистки викидів і стічних вод точно в термін, у необхідній кількості та якості.

Анализируется проблема структурного синтеза при создании сложных технических систем. Определены три системных подхода к решению задач анализа и синтеза в генетически организованных системах. Указано на необходимость перехода к системной методологии синтеза, основанной на использовании структурного потенциала генетических программ. На примере функционального класса электромеханических дезинтеграторов показаны преимущества группового подхода к решению инновационных задач на этапах поискового проектирования сложных систем.

The problem of complex technical systems creation structural synthesis was analyzed. Three systematic approaches to solving problems of analysis and synthesis in genetic organized systems were identified. The necessity of transition to the system synthesis methodology based on the genetic programs structural potential use was shown. Advantages of group approach to solving complex systems searching design stages innovative problems at functional class of electromechanical disintegrators example were shown.

Проаналізовано проблему структурного синтезу в процесі створення складних технічних систем. Визначено три системних підходи до розв’язання задач аналізу і синтезу в генетично організованих системах. Наголошено на необхідності переходу до системної методології синтезу, заснованої на використанні структурного потенціалу генетичних програм. На прикладі функціонального класу електромеханічних дезінтеграторів показано переваги групового підходу до розв’язання інноваційних задач на етапах пошукового проектування складних систем.

Отсутствие четкого определения и классификации средств, которые применяют для профилактики и лечения проблем кожи, приводит к ряду проблем: отсутствию нормативного урегулирования обращения этих средств, научно-обоснованных подходов к их продвижению и сбыту, юридической ответственности производителей и посредников за обещанный эффект, недобросовестному поведению производителей и посредников относительно прохождения процедур регистрации и сертификации. Средства, которые применяют для профилактики и лечения, разные авторы называют по-разному: дерматологическая, активная, аптечная, органическая косметика, космецевтика. Авторы доказали, что среди терминов исследуемых средств именно термин "лечебная косметика" наиболее точно и полно характеризует их сущность. Показано, что средства лечебной косметики имеют как признаки лекарственных и косметических средств, так и признаки, которые присущи только лечебно-косметическим средствам. К таким предлагают отнести: предмет и цель влияния средства, концентрация активных фармацевтических ингредиентов и состав, вид, механизм и результат действия, уровень влияния на кожу, уровень безопасности. Важным признаком, по которому отличают лечебно-косметические средства от лекарственных средств, является инновационный и оригинальный их характер. Проведенные исследования показали, что средства лечебной косметики имеют характеристики как лекарственного средства, так и косметики. Такое сочетание предоставляет исследуемым средствам особенный статус. Это вызывает необходимость разработки особенных инструментов и методов изучения потребностей потребителей этих средств, их распределения, позиционирования и продвижения.

Проаналізовано проблему синтезу при створенні складних технічних систем з електромеханічними перетворювачами енергії. Показано ключове значення генетичних програм структуроутворення в пошукових задачах синтезу нових різновидів магнітних систем електричних машин із розподіленими обмотками. Аналізується генетична природа ізотопії електромагнітних структур і розкривається її структурно-інформаційний зв'язок із технічною еволюцією електромеханічних об'єктів-близнюків. Визначено принципи формоутворення розподілених обмоток близнюкових видів. На прикладі первинних структур-ізотопів третього покоління розшифровано макрогенетичну програму поверхневих обмоток-близнюків та визначено їх інноваційний потенціал. За результатами генетичного моделювання здійснено синтез електромагнітних систем з обмотками близнюкових видів. За результатами досліджень здійснено розробку оригінальних магнітних систем електричних машин та електромеханічних дезінтеграторів з обмотками-близнюками, технічні рішення яких уперше синтезовано за генетичними програмами електромагнітних джерел-ізотопів.

Мета дослідження - аналіз існуючих підходів до організації виробництва, виявлення галузевих особливостей та вимог до організації сучасного фармацевтичного виробництва, а також розробка моделі організації фармацевтичного виробництва згідно з вимогами GMP. Матеріали та методи: методи експертних оцінок, емпіричні методи, контент-аналіз. Дослідження існуючих підходів до організації виробництва показало, що вони можуть застосовуватися для організації виробництва на підприємствах різних галузей. Але з метою підвищення ефективності функціонування виробничих систем необхідно враховувати, по-перше, галузеві особливості підприємств, по-друге, сучасний стан розвитку суспільства, який вимагає соціальної орієнтації діяльності. До галузевих особливостей організації фармацевтичного виробництва відносяться: серійний тип виробництва; підвищені вимоги до чистоти технологічної апаратури; необхідність затвердження технічної та технологічної документації; необхідність розміщення та впорядкування приміщень відповідно до технологічних зон; високі вимоги до персоналу; високий рівень автоматизації виробництва; сувора регламентованість технологічних стадій; розташування приміщень та устаткування відповідно до вимог рівнів чистоти. Іншою вимогою часу до організації сучасного фармацевтичного виробництва є забезпечення належного рівня корпоративної соціальної відповідальності. Врахування існуючих підходів до організації виробництва та наведених особливостей фармацевтичних підприємств дозволило запропонувати соціально орієнтовану логістичну модель організації фармацевтичного виробництва. Висновки: перевагами моделі організації фармацевтичного виробництва є збалансованість інтересів ФП, стейкхолдерів, бізнес-партнерів і персоналу; спрямованість діяльності підприємства на сталий розвиток, забезпечення як економічної, так і соціальної ефективності виробництва.

Мета роботи - обгрунтування науково-методичних підходів до формування стратегії управління асортиментом лікарських косметичних засобів (ЛКЗ) на підставі урахування особливостей цієї групи фармацевтичної продукції і визначення для кожного типу аптек ключових індикаторів діяльності. Матеріали та методи - праці вітчизняних і зарубіжних авторів у сфері оптимізації аптечного асортименту та формування ефективної асортиментної політики, законодавча та нормативно-правова база з регулювання фармацевтичної діяльності в Україні; використані методи експертних оцінок, критеріїв максимальної правдоподібності та парних порівнянь Манна-Уїтні, узагальнювальні адитивні сплайнові моделі та ін. Виявлено, що всі аптечні заклади (АЗ) за місцем розташування поділяються на прохідні, розташовані у супермаркетах, у спальних районах, транзитні. Споживачі ЛКЗ, які відвідують ці аптеки, відрізняються моделлю поведінки. Обгрунтовано, що з метою формування оптимального асортименту ЛКЗ необхідно враховувати не тільки особливості поведінки споживачів, але і стратегічні пріоритети в діяльності аптек різного типу. Запропоновані методичні рекомендації щодо оптимізації асортименту ЛКЗ для аптек різного типу та розроблений алгоритм формування стратегії управління асортиментом ЛКЗ на підставі використання принципів категорійного менеджменту. Висновки: доведено, що наявність в асортименті різних типів АЗ ЛКЗ позитивно впливає на фінансово-економічні показники їх діяльності. Для включення ЛКЗ до асортименту необхідно розробляти стратегію управління асортиментом конкретно для кожного типу аптек. В основу формування такої стратегії мають бути покладені, по-перше, ключові індикатори діяльності, які найбільше відбивають стратегічні орієнтири розвитку аптек певного типу; по-друге, методичні рекомендації щодо формування оптимального асортиментного портфеля ЛКЗ на підставі використання сучасних економіко-математичних методів.

Аптечним закладам в умовах упровадження вимог належної аптечної практики (GРР) необхідно постійно здійснювати моніторинг якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) для забезпечення гарантії сприяння їх здоров'ю та якості життя. Мета дослідження - розробка методики оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями для подальшого її упровадження в діяльність аптечних закладів і проведення моніторингу стану надання фармацевтичної допомоги та своєчасного діагностування необхідності розробки й упровадження відповідних заходів, спрямованих на її вдосконалення. Під час проведення роботи було використано контент-аналіз, методи статистичного аналізу, спостереження, експертного оцінювання, анкетування. У роботі визначено суть категорії "фармацевтична допомога споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями", розглянуто її складові. Визначено перелік маркетингово-інформаційних, консультаційних і логістичних послуг, доцільних для надання споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями в аптечних закладах різного типу. Запропоновано алгоритм оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями і побудовано відповідну шкалу для оцінювання. Висновки: у процесі проведення спостережень у 163 аптечних закладах Харкова, Києва, Запоріжжя, Дніпра установлено, що споживачі з дерматокосметичними проблемами звертаються до аптечних закладів не тільки для придбання необхідного засобу, але й для одержання консультації щодо існуючої дерматологічної проблеми, шляхів її розв'язання та вибору необхідного засобу, за допомогою якого можна розв'язати існуючу проблему. Тому, зважаючи на те, що тільки 40 % споживачів (пацієнтів) із дерматокосметичними проблемами звертаються до лікарів (лікарів-косметологів), а інші 60 % намагаються одержати консультацію в аптеці, в тих аптечних закладах, в асортименті яких присутні лікарські косметичні засоби (лікарські засоби), призначені для лікування дерматокосметичних захворювань, актуалізовано проблему організації надання належної фармацевтичної допомоги цьому контингенту споживачів (пацієнтів). Запропоновані науково-практичні підходи нададуть змогу аптечним закладам оцінювати ступінь відповідності фактичного рівня надання фармацевтичної допомоги споживачам із дерматокосметичними захворюваннями бажаному (належному) і своєчасно виявляти резерви її покращання.

Аптечним закладам в умовах упровадження вимог належної аптечної практики (GРР) необхідно постійно здійснювати моніторинг якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) для забезпечення гарантії сприяння їх здоров'ю та якості життя. Мета дослідження - розробка методики оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями для подальшого її упровадження в діяльність аптечних закладів і проведення моніторингу стану надання фармацевтичної допомоги та своєчасного діагностування необхідності розробки й упровадження відповідних заходів, спрямованих на її вдосконалення. Під час проведення роботи було використано контент-аналіз, методи статистичного аналізу, спостереження, експертного оцінювання, анкетування. У роботі визначено суть категорії "фармацевтична допомога споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями", розглянуто її складові. Визначено перелік маркетингово-інформаційних, консультаційних і логістичних послуг, доцільних для надання споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями в аптечних закладах різного типу. Запропоновано алгоритм оцінювання якості надання фармацевтичної допомоги споживачам (пацієнтам) із дерматокосметичними захворюваннями і побудовано відповідну шкалу для оцінювання. Висновки: у процесі проведення спостережень у 163 аптечних закладах Харкова, Києва, Запоріжжя, Дніпра установлено, що споживачі з дерматокосметичними проблемами звертаються до аптечних закладів не тільки для придбання необхідного засобу, але й для одержання консультації щодо існуючої дерматологічної проблеми, шляхів її розв'язання та вибору необхідного засобу, за допомогою якого можна розв'язати існуючу проблему. Тому, зважаючи на те, що тільки 40 % споживачів (пацієнтів) із дерматокосметичними проблемами звертаються до лікарів (лікарів-косметологів), а інші 60 % намагаються одержати консультацію в аптеці, в тих аптечних закладах, в асортименті яких присутні лікарські косметичні засоби (лікарські засоби), призначені для лікування дерматокосметичних захворювань, актуалізовано проблему організації надання належної фармацевтичної допомоги цьому контингенту споживачів (пацієнтів). Запропоновані науково-практичні підходи нададуть змогу аптечним закладам оцінювати ступінь відповідності фактичного рівня надання фармацевтичної допомоги споживачам із дерматокосметичними захворюваннями бажаному (належному) і своєчасно виявляти резерви її покращання.

Проведено аналіз існуючих підходів до управління витратами; визначено, що найбільш застосовуваними є системний і процесний підходи. Встановлено, що при обох цих підходах предметом управління витратами є управлінські дії та стосунки, що виникають у процесі формування окремих характеристик стану витрат (дотримання лімітів фонду оплати праці, витрат сировини і матеріалів та ін.); суб'єктом управління - структурні підрозділи підприємства та відповідальні особи, які здійснюють процедури управління витратами. Системний підхід розглядає управління витратами як систему, в рамках якої виділяється сукупність взаємопов'язаних елементів, існують зв'язки, визначаються механізми взаємодії між окремими елементами, за допомогою яких досягається певна мета. Процесний підхід пропонує для управління витратами застосовувати управлінський цикл. Тому для підвищення ефективності управління витратами доцільно застосовувати дуалізм підходів, для чого пропонується об'єднати системний і процесний підходи. Доведено, що система управління витратами повинна складатися з двох підсистем: формування системи управління витратами та функціонування системи управління витратами. Ці підсистеми відрізняються такими ознаками, як: мета, завдання, функції, елементи, механізм взаємодії. Дві підсистеми системи управління витратами пов'язані між собою таким чином: метою підсистеми формування системи управління витратами є розробка методичного забезпечення функціонування підсистеми управління витратами. Водночас функціями підсистеми функціонування системи управління витратами є управлінський цикл: планування, облік, контроль, аналіз. У цьому проявляється реалізація процесного підходу до управління витратами.

Управління метрологічною діяльністю є невід'ємною складовою управління сучасним підприємством. Здійснення результативної та якісної метрологічної діяльності на підприємстві є запорукою того, що продукція, яка виробляється, відповідає технічним вимогам до неї. Тому визначення поняття та сутності метрологічного менеджменту є актуальним. Мета роботи - визначення поняття та сутності метрологічного менеджменту і розробка схеми його застосування в управлінні метрологічною діяльністю підприємства. Визначено, що об'єктом метрологічного менеджменту є процеси вимірювання на промисловому підприємстві; предметом і сукупність технічних, технологічних та організаційних засобів, необхідних для реалізації процесів вимірювання. Запропоновано підхід до формування системи метрологічного менеджменту, який складається з двох підсистем: формування системи метрологічного менеджменту, метою якої є організація методичного та ресурсного забезпечення процесів вимірювання на підприємстві; функціонування системи метрологічного менеджменту, метою якої є забезпечення гарантії того, що продукція, яка виготовляється, відповідає технічним вимогам до неї. Складові системи пов'язані між собою через взаємозв'язок завдань. Розроблено схему застосування метрологічного менеджменту в управлінні метрологічною діяльністю промислового підприємства та методику оцінки якості її функціонування. Запропонований підхід дасть змогу підприємству не тільки побудувати систему метрологічного менеджменту, але й реалізувати його, що підвищить довіру споживачів до якості продукції та буде запорукою стійкого ринкового становища.

Проаналізовано системність явища мутагенезу - одного з найменше дослідженого й найбільш продуктивного процесу структуроутворення в еволюції генетично організованих систем природного і антропогенного походження. Досліджено ізоморфізми поняття мутацій у системах різної генетичної природи. Узагальнено наукові положення хромосомної теорії спадковості об'єктів електромеханіки. Проаналізовано напрями та приклади практичного використання хромосомних мутацій у просторово-адаптивному структуроутворенні об'єктів електромеханіки й визначено їх особливе значення в стратегії генетичного передбачення і контрольованої генетичної коеволюції людини, природи і техніки.