Досліджено компонентний склад стеринової фракції деяких жирних рослинних олій. Зроблено висновок про необхідність строгого контролю вмісту неомилюваного залишку для олій, біологічно активні речовини яких знаходяться саме в ньому. Запропоновано використання хроматографічного профілю неомилюваного залишку деяких олій для їхньої додаткової ідентифікації. Встановлено, що для ідентифікації олій, стериновий склад яких близький, необхідно використовувати комплексний підхід, який включає визначення компонентів жирних кислот, компонентів стеринової фракції, хроматографічного профілю неомилюваного залишку.

Исследован компонентный состав стериновой фракции некоторых жирных растительных масел. Сделан вывод о необходимости строгого контроля содержания неомыляемого остатка для ряда масел, биологически активные вещества которых находятся как раз в неомыляемом остатке. Предложено использование хроматографического профиля (ТСХ) неомыляемого остатка ряда масел для их дополнительной идентификации. Сделан вывод о том, что для идентификации масел, стериновый состав которых близок, необходимо использовать комплексный подход, предусматривающий определение компонентов жирных кислот, компонентов стериновой фракции, хроматографического профиля неомыляемого остатка.

The composition of sterene fraction of some vegetable fatty oils has been investigated. The conclusion has been made about the necessity of a strict control of the unsaponificated residue of the oils, the presence of biologically active substances of the thin layer chromatography profile of the unsaponificated residue of the oils for their additional identification. For identification of vegetable fatty oils with similar sterene fraction composition ii is necessary to use a complex approach includingdetermination of fatty acid components, components of the sterene fraction with the chromatographic profile of the unsaponificated residue.

Висвітлено теоретичні та методичні засади ринкового ціноутворення. Описано види цін і тарифів, проаналізовано особливості ціноутворення на ринках різних типів. Визначено фактори, що впливають на рівень цін. Запропоновано методи визначення попиту на товар, оцінювання витрат підприємницької діяльності, аналізу цін і товарів конкурентів. Розглянуто методики розрахунку оптових і роздрібних цін, наведено рекомендації щодо вибору методів ціноутворення. Описано склад ціни, зокрема, розглянуто класифікацію витрат та особливості формування прибутку в ціні. Висвітлено питання державного регулювання та контролю цін. Розкрито роль ціноутворення у зовнішньоекономічному комплексі. Визначено сутність поняття світової базисної ціни, охарактеризовано основні види світових цін. Виділено домінуючі методи ціноутворення вітчизняних машинобудівних підприємств.

Освещены теоретические и методологические основы рыночного ценообразования. Описаны виды цен и тарифов, проанализированы особенности ценообразования на рынках различных типов. Определены факторы, влияющие на уровень цен. Приведены методы определения спроса на товар, оценивания затрат предпринимательской деятельности, анализа цен и товаров конкурентов. Рассмотрены методики расчета оптовых и розничных цен, обоснованы рекомендации по выбору методов ценообразования. Описан состав цены, в частности, рассмотрена классификация затрат и особенности формирования прибыли в цене. Освещены вопросы государственного регулирования и контроля цен. Раскрыта роль ценообразования во внешнеэкономическом комплексе. Определена сущность понятия мировой базисной цены, охарактеризованы основные виды мировых цен. Выделены доминирующие методы ценообразования отечественных машиностроительных предприятий.

Вивчено якість плодів глоду та настойок, приготованих на їх основі, за показником "Кількісне визначення" з метою з'ясування можливості стандартизації даних об'єктів відповідно до вимог Європейської Фармакопеї (ЄФ). Показано, що у випадку стандартизації як плодів глоду, так і препаратів, приготованих на їх основі, проблематично керуватися лише вимогами ЄФ, що регламентують кількісний вміст проціанідинів. Розроблено методику кількісного визначення флавоноїдів у плодах глоду, запропоновану для введення в національну частину монографії Державної Фармакопеї України "Плоди глоду".

Проведен сравнительный анализ показателей качества травы чистотела большого, регламентируемых Европейской Фармакопеей (ЕФ) (5-е изд.) и Государственной Фармакопеей XI. Показано, что по всем показателям качества, за исключением теста по идентификации алкалоидов с помощью метода тонкослойной хроматографии, отечественное лекарственное сырье соответствует требованиям ЕФ (5-е изд.)

Проаналізовано подання лікарської рослинної сировини у провідних Фармакопеях і документах ВООЗ. Представлено проекти загальних статей Державної Фармакопеї України "Лікарська рослинна сировина", "Лікарські рослинні засоби", "Рослинні чаї".

Наведено порівняльний аналіз показників якості плодів глоду, що регламентуються Європейською Фармакопеєю (ЄФ) та ГФ XI. Суттєві відмінності в описі та макроскопічних характеристиках унеможливлюють беззаперечне прийняття монографії ЄФ до введення у ДФУ. Показано, що в основному та за основними показниками якості вітчизняна лікарська рослинна сировина відповідає вимогам ЄФ, а вміст проціанідинів залежить від якості сировини та його виду. Запропоновано включити до національних вимог монографії Державної Фармакопеї України опис рослин, а також розділ "Зовнішні ознаки", наведені у ГФ XI. Показано необхідність додаткових досліджень за показником "Кількісне визначення".

Проведен сравнительный анализ показателей качества ноготков цветков, регламентируемых Европейской Фармакопеей (ЕФ) и Государственной Фармакопеей (ГФ) XI. Существенные отличия в описании и макроскопических характеристиках делают невозможным безоговорочное принятие монографии ЕФ к введению в ГФ Украины. Показано, что отечественное лекарственное растительное сырье соответствует требованиям ЕФ по идентификации с помощью метода тонкослойной хроматографии (ТСХ) и количественному определению. Показана необходимость дополнительных исследований различных образцов сырья. Предложено включить в национальные требования монографии ГФ Украины описание растения, а также разделы "Внешние признаки" и "Посторонние примеси", приведенные в ГФ XI. К обсуждению предложен вопрос о введении в национальную часть монографии идентификации календулозидов с помощью метода ТСХ.

Проведено порівняльний аналіз показників якості квіток липи, що регламентуються ЄФ і ГФ ХІ. Більш повний набір показників припускає прийняття монографії ЄФ до введення в ДФУ. Показано, що за всіма показниками якості вітчизняна лікарська рослинна сировина відповідає вимогам ЄФ.

Проведено порівняльний аналіз показників якості квіток бузини, що регламентуються ЄФ і ГФ ХІ. Більш повний набір показників припускає прийняття монографії ЄФ до введення в ДФУ. Показано, що за всіма показниками якості вітчизняна лікарська рослинна сировина відповідає вимогам ЄФ.

Изучено качество корней солодки в соответствии с требованиями Европейской Фармакопеи (ЕФ) по количественному содержанию глицирризиновой кислоты (ГК). Проанализированное сырье удовлетворяет требованиям ЕФ по данному показателю. Показано, что использование высокоэффективной жидкостной хроматографии методики количественного определения ГК позволяет применить единые подходы к стандартизации как самого сырья, так и препаратов корней солодки.

Проведен сравнительный анализ показателей качества цветков (и листьев) боярышника, регламентируемых ЕФ и ГФ XI. Показано, что данные статьи являются документами, регламентирующими качество разных типов сырья. Исследуемое отечественное лекарственное растительное сырье по таким разделам, как "Вводная часть", "Макроскопия", "Микроскопия", а также по фенольному составу (метод ТСХ) соответствует требованиям ЕФ. Предложено включить в национальные требования монографии ГФУ виды производящего растения, приведенные в ГФ XI. Показана необходимость дополнительных исследований по показателю "Количественное определение".

Проведен сравнительный анализ показателей качества корней валерианы в соответствии с требованиями ЕФ и ГФ XI. Наличие в монографии ЕФ таких показателей как идентификация методом ТСХ, количественное определение эфирного масла (ЭМ) и суммы сесквитерпеновых кислот предполагают принятие требований монографии ЕФ ко введению в ГФУ. Показано, что отечественное лекарственное растительное сырье соответствует требованиям монографии ЕФ. Предложено при введении в ГФУ монографии на корни валерианы в национальную часть включить: методику определения экстрактивных веществ; требования к содержанию ЭМ для цельного сырья - не менее 4 мл/кг, для фрагментированного и резанного сырья - не менее 3 мл/кг, требования к содержанию сесквитерпеновых кислот - не менее 0,17 % и не менее 0,10 %, соответственно. Показана возможность определения количественного содержания ЭМ в сырье с использованием прибора по методу Клевенджера с ценой деления градуированной трубки 0,02 мл.

Проведен сравнительный анализ показателей качества травы тысячелистника в соответствии с требованиями Европейской Фармакопеи (ЕФ) и ГФ XI. Наличие в монографии ЕФ таких показателей, как идентификация методом ТСХ, качественная реакция, количественное определение эфирного масла и содержания проазуленов предполагает принятие монографии ЕФ к введению в ГФУ. Показано, что отечественное лекарственное растительное сырье в основном соответствует требованиям монографии ЕФ. Предложено при введении в ГФУ монографии на траву тысячелистника в национальную часть включить изменения в раздел "Идентификация".

Предложена методика идентификации кумаринов в водном экстракте из травы донника лекарственного с помощью хроматографического метода (кумарин, скополетин, умбеллиферон). Разработана спектрофотометрическая методика количественного определения суммы кумаринов в экстракте. Установлено, что в пересчете на кумарин содержание их в препарате должно быть не менее 0,09 %.

Предложен подход к моделированию реализации научно-технических проектов с учетом вариантов финансирования инвестиций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Р282.4

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Стандартизація ліків

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены структурные и алгоритмические модели информационно-аналитической системы совокупного планирования проектов разработки научно-технической продукции. Проектирование системы проведено на основе объектно-ориентированных методов с использованием универсального языка моделирования UML.

Наведено результати досліджень розробки технології одержання білково-полісахаридно-фенольного витягу та визначено оптимальні параметри екстракції, що дозволяють зберегти природно збалансоване співвідношення біологічно активних речовин, а також їх фармакологічну активність. На підставі одержаного витягу розроблено рецептуру нового імуностимулювального препарату - "Сироп ехінацеї".

Разработана комплексная математическоя модель совокупного плана сложного проекта. При помощи аппарата финансовых и ресурсных профилей построены математические модели отдельных планов проекта. Сформулированы правила проверки корректности планов. Предложенные правила представлены в виде сценария, обеспечивающего построение корректного совокупного плана проекта.

Проведен сравнительный анализ показателей качества листьев белладонны в соответствии с требованиями Европейской Фармакопеи (ЕФ) и Государственной Фармакопеи (ГФ) XI. Показано, что в анализируемых статьях набор показателей качества существенно отличается. Наличие в монографии ЕФ таких показателей, как "Идентификация" (качественная реакция, метод ТСХ), "Испытания на чистоту" (метод ТСХ), предполагает принятие статьи ЕФ к введению в ГФУ. Предложено включить в национальные требования ГФУ методику определения количественного содержания суммы алкалоидов, приведенную в ГФ XI. Показана необходимость дополнительных исследований сырья, используемого в Украине.