Запропоновано програму оптимізації партнерської взаємодії студентів як суб'єктів професійного навчання. Розглянуто поняття про взаємодію, характеристику способів взаємодії людей в діяльності та спілкуванні. Розкрито сутність і структуру партнерської взаємодії, її місце в педагогічному просторі. Висвітлено основні стратегії реалізації партнерської моделі відносин в процесі вирішення педагогічних конфліктів.

Розкрито місце активних форм і методів навчання, зокрема ділових ігор в процесі професійної підготовки майбутніх вчителів. Акцентовано увагу на провідній ролі даної форми активності студентів у формуванні їх особистості, набутті та відпрацюванні професійних умінь, у розвитку партнерських відносин як необхідної передумови для ефективної педагогічної взаємодії. Зазначено, що взаємодія в процесі навчальної гри вимагає налагоджених стосунків партнерства та до того ж, формує останні. Отже, використання спеціально розробленої системи навчальних ділових ігор, особливо під час вивчення предметів психолого-педагогічного циклу, сприяє організації й розвитку на професійному рівні діалогу, набуттю нових знань, уявлень і досвіду, удосконаленню навичок творчого підходу до виконання педагогічних функцій, розвитку здатності до партнерської взаємодії майбутніх фахівців.

Определено место активных форм и методов обучения, в частности: деловых игр в процессе профессиональной подготовки будущих учителей. Акцентировано внимание на ведущей роли данной формы активности студентов в формировании их личности, получении и отшлифовке профессиональных умений, в развитии партнерских отношений как необходимой предпосылки эффективного педагогического взаимодействия.

The place of active forms and teaching methods is certain, in particular: business games are in the professional becoming of future teachers. Attention is accented on a leading role of this form of activity of students in forming of their personality, receipt and polishing of professional abilities and skills, in development of partner relations as necessary precondition of effective pedagogical interaction.

Відзначено пріоритетність професійної підготовки студентів ВНЗ, в основі якої - належний рівень їх психологічної культури. Розкрито сутність поняття "психологічна культура", її структуру, компоненти, рівні та значення для ефективного здійснення інноваційної педагогічної діяльності. Зроблено висновок, що сучасний освітній процес, який вимагає введення нових освітніх технологій, неможливо уявити без високого рівня психологічної культури педагогів, формування якої - важлива справа підготовки майбутніх фахівців.

Розкрито основні особливості партнерської взаємодії за умов вищої школи. Виділено характеристики партнерства як важливого феномену суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Проаналізовано процесуальний аспект партнерської взаємодії. На конкретних прикладах показано зв'язок розвитку суб'єктності студента як необхідної якості майбутнього професіонала та встановлення партнерських взаємовідносин всіх суб'єктів навчальної діяльності. Визначено сприятливі умови для ефективної партнерської взаємодії викладачів і студентів - майбутніх педагогів.

Раскрыты основные особенности партнерского взаимодействия в условиях высшей школы. Выделены характеристики партнерства как важного феномена субъект-субъектного взаимодействия. Проанализирован процессуальный аспект партнерского взаимодействия. На конкретных примерах показана связь развития субъектности студента как необходимого качества будущего профессионала и установления партнерских взаимоотношений всех субъектов учебной деятельности. Определены благоприятные условия для эффективного партнерского взаимодействия преподавателей и студентов - будущих педагогов.

Доведено актуальність партнерства за умов професійної підготовки майбутніх учителів. Визначено психологічну сутність поняття "партнерської взаємодії" в контексті педагогічного процесу, основні принципи та структуру партнерської взаємодії. Розкрито зміст "здатності особистості до партнерської взаємодії", що складається з мотиваційного, когнітивного та поведінкового компонентів, визначено їх критерії, показники та рівні розвитку. Розроблено модель цілеспрямованого формування здатності до партнерської взаємодії майбутніх учителів, на основі якої було створено програму оптимізації досліджуваної здатності та перевірено її дієвість. Соціально-психологічний тренінг і розвивальне проектування стали основними формами впровадження вищевказаної програми, ефективність якої було доведено впродовж формувального етапу дослідження.

Вперше комплексно досліджено суспільно-політичне становище жінки в радянській Україні в період 1920 - 1930-ті рр. На основі широкого кола джерел розглянуто зміну суспільно-політичного становища жінки в цей період. Показано еволюцію правового становища жінок, що суттєво вплинуло на участь жінки в усіх сферах українського суспільства. Визначено напрями та результати діяльності більшовицької партії та відповідних структур з роботи серед жінок стосовно залучення їх до суспільно-політичного життя. Проаналізовано діяльність громадських організацій та їх роль у вирішенні "жіночого питання" на українсько-радянських теренах. Висвітлено особливості створення образу "нової жінки" в УСРР та вплив на його формування засобів масової інформації, кінематографу та художньої літератури як масового агітаційно-пропагандистського матеріалу більшовицької влади. Доведено, що зміна суспільно-політичного становища жінки була обумовлена необхідністю залучити жіноцтво не лише до участі у політичному житті республіки, а й до виробничої сфери. Формування "нової жінки" - це не просто зміна образу, а створення робітниці чоловічого профілю з такою ж можливістю працювати на державу, займатися громадською та політичною роботою, поєднуючи з домашнім господарством, вихованням дітей та піклуванням щодо "рівноправних" чоловіків.

Увагу приділено аналізу наукових підходів до дослідження історичних джерел і їх інтерпретації. Здійснено аналіз традицій вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду дослідження історичних джерел, зокрема дослідження окремих питань історії України, європейської історії, методологічних засад історичного пізнання. Подано інформацію про філателістичні матеріали як історичне джерело, їх інформаційний потенціал, класифікаційні ознаки та критерії систематизації. Висвітлено особливості епістолярію як джерела з історії повсякденності науковців першої третини XX ст. Розглянуто проблему вивчення процесу становлення державних органів України 1917 - 1921 рр.