Вперше у вітчизняній педагогіці комплексно досліджено проблему організації навчально-виховного процесу на засадах реформаторської педагогіки у школах Німеччини першої третини XX ст. з позицій сьогодення, зокрема: розкрито політико-економічні (об'єднання Німеччини 1871 р., мілітаризація німецької економки) та соціокультурні (нові вимоги економіки та суспільства до навчання та виховання особистості) передумови виникнення реформаторського руху в Німеччині. Обгрунтовано й охарактеризовано етапи формування реформаторської педагогіки в Німеччині у першій третині XX ст. (перший - 1900 - 1918 рр. (критика традиційної школи, формування основних напрямів реформаторської педагогіки); другий - 1919 - 1933 рр. (реалізація ідей "нового виховання" у німецьких школах). Систематизовано погляди прихильників реформаторської педагогіки (Г. Вінекена, Ф. Гансберга, П. Гехеба, Г. Кершенштейнера, Г. Літца) на мету, зміст, форми та методи навчання. Виявлено та проаналізовано вплив ідей реформаторської педагогіки першої третини XX ст. на традиційну школу Німеччини. Проаналізовано зміст, форми та методи навчання у школах Німеччини першої третини XX ст., заснованих на засадах реформаторської педагогіки. З'ясовано особливості виховної роботи у реформаторських школах Німеччини досліджуваного періоду. Удосконалено розуміння теоретико-методологічних принципів організації навчально-виховного процесу на засадах реформаторської педагогіки та механізмів їх реалізації у школах Німеччини першої третини XX ст. Подальшого розвитку в дослідженні набуло знання про реформаторську педагогіку як історико-педагогічний феномен та її роль у модернізації традиційної системи шкільної освіти Німеччини.

Мета дослідження - вивчити стан соціального самопочуття та громадську думку щодо медичного забезпечення населення зони спостереження та готовність медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок надзвичайних ситуацій (НС) на атомних електростанціях (АЕС). Вивчено соціальні умови життя населення зони спостереження Рівненської АЕС (РАЕС) з використанням соціологічних методів дослідження, тесту Інтегрального індексу соціального самопочуття. У ході опитування працездатного населення застосован безповторний імовірнісний відбір. Вибіркова сукупність опитаних складала 220 людей з помилкою вибірки 6,7 %. Для вивчення готовності медичних закладів до надання спеціалізованої медичної допомоги на випадок НС на АЕС застосовано метод експертного оцінювання. Сформовано 5 груп експертів (78 осіб), які несуть відповідальність за стан радіаційного захисту різних груп населення зони спостереження РАЕС. У питаннях розроблених анкет застосовано різні шкали оцінок: номінальну, порядкову та інтервальну. Під час їх обробки використано статистичні та математичні методи, які призначені для аналізу нечислової інформації. Загальний показник стану соціального самопочуття населення в зоні спостереження становить 53,40 бала з 100 можливих. Результати тестування міського та сільського населення різниці між ними не виявили. Виявлено достовірну пряму кореляційну залежність між рівнем соціального самопочуття та суб'єктивною оцінкою екологічної ситуації на території проживання та рівнем добробуту. Негативно впливають на стан соціального самопочуття соціально-політична сфера, соціальної безпеки та сфера соціальних відносин. За даними громадської думки найбільші скарги у населення викликають забезпечення необхідними ліками, вартість медичних препаратів, забезпеченість якісним діагностичним обладнанням медичних закладів, компетентність лікарів. Експерти посередньо (3 бали за шкали від 1 до 5 балів) оцінюють наявність на балансі медичних закладів техніки, медичного майна і профілактичних медичних препаратів, необхідних для використання на випадок НС. У місті-супутнику АЕС найвищий рівень забезпеченості засобами захисту населення відноситься до препаратів стабільного йоду та респіраторів (4,54 і 3,54 бала відповідно, за шкали від 1 до 5 балів). Менша забезпеченість аптечками і засобами індивідуального захисту. У сільській місцевості, за оцінками експертів, забезпеченість препаратами стабільного йоду, засобами індивідуального захисту, аптечками складає 2 бали із 5. Забезпеченість респіраторами складає 1,5 бала. Зроблено висновки, що захисні заходи на випадок НС у зоні спостереження РАЕС реалізуються згідно з планами робіт для повсякденного функціонування в зоні спостереження та для режиму НС. Зміна джерел фінансування в останні роки та його скорочення призвели до зменшення статей фінансування, пов'язаних із готовністю медичних закладів зони спостереження надавати спеціалізовану медичну допомогу населенню на випадок НС.

Мета роботи - вивчення стану задоволеності населення зони спостереження АЕС окремими складовими якості життя: соціальна захищеність, медичне забезпечення, соціально-економічна компенсація ризику. Проведено соціологічне дослідження з вивчення громадської думки щодо складових якості життя населення зони спостереження (ЗС) АЕС. Розроблено анкету, що мала самостійні блоки питань. Під час опитування населення був застосований безповторний імовірнісний відбір. Вибіркову сукупність розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС АЕС. Похибка вибірки не перевищує 7,0 %. Проведено порівняльну оцінку відповідей різних груп працездатного населення з питань соціальної безпеки, медичного забезпечення, соціально-економічної компенсації ризику й аналіз статистичних даних щодо ресурсного потенціалу медичного закладу міста-супутника АЕС за 2011 - 2015 рр. Стан безпеки та захищеності оцінюється на рівні нижче за середній. Документи, що регламентують безпеку життя населення в ЗС АЕС, не надають їм впевненості у своїй захищеності. Оцінка ймовірності техногенних аварій вища у міського населення та залежить від рівня освіти. Стан державної охорони здоров'я за досліджуваними параметрами оцінено на низькому та середньому рівні. Серед видів медичної допомоги вимагають поліпшення: забезпечення необхідними медичними препаратами; профілактичні огляди, диспансеризація; робота швидкої медичної допомоги; медико-психологічна допомога. Ресурсний потенціал спеціалізованої медико-санітарної частини міста супутника АЕС за останні 5 років суттєво не змінився. Висновки: низька оцінка населенням ЗС ефективності роботи закладів охорони здоров'я визначається комплексом чинників, частина яких лежить у площині соціально-економічних проблем держави. Пріоритет вибору прямих субвенцій у населення ЗС залежить від місця мешкання та професії. В Україні положення щодо соціальної безпеки, захищеності та медичного забезпечення населення зон спостереження АЕС, не співвідносяться з Європейськими стандартами і вимагають доопрацювання.

Мета роботи - порівняльний аналіз рівня захворюваності дітей віком 0 - 17 років та дорослого населення зони спостереження (ЗС) Рівненської АЕС (РАЕС) із рівнем захворюваності відповідних груп населення радіоактивно забруднених територій (РЗТ) на основі інтегральних показників. Вивчено захворюваність населення ЗС РАЕС (Володимирецький, Маневицький райони, м. Вараш) та РЗТ (Березнівський і Камінь Каширський р-ни) за даними офіційної статистики за 2016 р. Масив даних містить дані захворюваності (усі хвороби) та за класами хвороб дітей та дорослих у перерахунку на 1000 відповідного населення Рівненської та Волинської областей. Аналіз захворюваності дитячого та дорослого населення також було проведено за методиками: метод "перцентль-профіль", метод з урахуванням вікових коефіцієнтів захворюваності, метод суми місць. Для розрахунків було використано математико-статистичні та програмно-технологічні можливості програми Microsoft Office Excel 2007. Аналіз показників захворюваності дітей ЗС РАЕС у 2016 р. свідчить про найнижчий рівень захворюваності у дітей м. Вараш. На РЗТ показники захворюваності дітей віком 0 - 17 років вищі у порівнянні з показниками захворюваності дітей ЗС АЕС. Порівняльний аналіз показників захворюваності дорослих ЗС РАЕС свідчить про нижчий рівень захворюваності за класами у дорослих Маневицького району у порівнянні з Володимирецьким р-ном і м. Вараш. Показники захворюваності дорослих вищі на РЗТ у порівнянні з показниками захворюваності дорослих ЗС АЕС. Висновки: за результатами методики "перцентль-профіль" досліджувані території було розподілено на 2 групи за рівнем загальної захворюваності нижче та вище середнього рівня. Рівні захворюваності дитячого та дорослого населення за місцем мешкання було розподілено по-різному. Методика використання вікових коефіцієнтів захворюваності надала змогу визначити частки, які припадають на дитячу та дорослу захворюваність на досліджуваних територіях. За досліджуваними територіями найменшу частку у загальній захворюваності складають діти м. Вараш (21,0 %) ЗС. Найвищу частку складають діти Володимирецького району ЗС (49,0 %). Найвищий рівень захворюваності (усі хвороби) дорослого населення спостерігається у Камінь-Каширському районі (РЗТ), а дитячого - у Березнівському районі (РЗТ). Найнижчий рівень загальної захворюваності дорослого населення спостерігається у Володимирецькому районі, а дитячого населення - у м. Вараш, що відносяться до ЗС РАЕС.