Розроблена методологія програми генетичного моніторингу популяцій людини при мутагенному забрудненні довкілля, яка передбачає одночасне дослідження популяцій генетико-епідеміологічними (оцінка частоти та динаміки природжених вад розвитку, спадкових хвороб і репродуктивних втрат в усій популяції, дослідження демографічної ситуації) та експериментально-генетичними методами (багатофакторний, кореляційний та дискримінантний аналіз дерматогліфічних показників, дослідження функціонального стану генотипу та цитогенетичне обстеження дітей різних регіонів). Доведено наявність негативних генетичних змін в популяціях населення екологічно несприятливих територій. Встановлена перевага мимовільних викиднів на ранніх термінах гестації, зниження народжуваності, зростання перинатальної смертності, природжених вад розвитку і спадкових захворювань у новонароджених та перинатально-померлих дітей. Методом математичного, факторного і кореляційного аналізу вивчені найбільш інформативні дерматогліфічні характеристики, взаємозв'язки 64 дерматогліфічних показників дітей різних регіонів Прикарпаття. Проведене цитологічне дослідження ядер букальних епітеліоцитів 565 дітей 6 вікових груп різних екологічних зон. Встановлені вікові і статеві особливості цитологічних показників (індексів хроматизації, гетеропікнотичної Х-хромосоми, нуклеолярного індексу та морфологічно змінених ядер). Ступінь вираженості змін останніх залежить від умов навколишнього середовища. Розроблений інтегральний показник пошкодження спадкового апарату дітей цих регіонів на основі кореляційного аналізу між дерматогліфічними, цитологічними та цитогенетичними характеристиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.2

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ІВА)023.48 + Р11(4УКР-4ІВА)026.42

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено динаміку мутагенного навантаження на популяції населення Івано-Франківщини за допомогою аналізу основних індикаторів здоров'я, рекомендованих європейською програмою "Здоров'я для всіх". Виявлено зниження рівня народжуваності в м. Івано-Франківську та в усіх районах області за досліджувані 1989 - 2002 рр. Високі показники поширеності захворювань у Богородчанському (1 670,4), Калуському (1 653,6) районах і захворюваності в Тлумацькому (935,1) і Богородчанському (938,0) районах за досліджуваний період свідчать про несприятливу екогенетичну ситуацію. Рівень загальної смертності у зоні підвищеного радіоекологічного контролю Снятинського району перевищував у два рази аналогічний показник у м. Івано-Франківську. Кореляційний аналіз показників народжуваності, захворюваності, поширеності хвороб і смертності дозволяє об'єктивно оцінити генетичний стан здоров'я великої за розміром популяції за короткий час, що зменшує ціну проведення обстеження, пропорційну кількості обстежених.

За даними 2 644-х історій розвитку новонароджених, 76-и протоколів патолого-анатомічних розтинів та звітно-статистичної документації медичних установ м. Івано-Франківська та районів області проаналізовано основні демографічні показники, структуру неонатальної смертності та динаміку вроджених вад розвитку за період від 1999 до 2004 рр. Встановлено зростання загальної кількості новонароджених, зниження неонатальної смертності та перевагу вроджених вад розвитку серед причин неонатальної смертності до 2003 р.

Зазначено, що епігенетичні модифікації ступеня компактизації хроматиму та стан ядерцевого апарату соматичних клітин відображають функціональний і структурний аспекти гомеостазу. Проведено аналіз основних епігенетичних модифікацій геному, які контролюють експресію генів у новонароджених та дітей дошкільного віку. Встановлено переважання індексів хроматизації та гетеропікнотичної Х-хромосоми у новонароджених у порівнянні із семирічними дітьми, що свідчить про посилену транскрипцію та оптимальну її регуляцію, особливо у дівчаток. Доведено переважаючу активність ядерцевого апарату у дошкільнят, що компенсує недостатній синтез інформаційної РНК на першому етапі реалізації спадкової інформації. Комплекс каріологічних показників інтерфазних ядер нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові об'єктивно відображає вікові особливості функціонального стану спадкового апарату дітей. Виявлені зміни функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів засвідчують єдність генетичних та епігенетичних механізмів контролю структурного і функціонального аспектів гомеостазу в процесі росту і розвитку дитячого організму.

Проаналізовано ефективність впровадження основних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладанні предмету "педіатрія". Відмічено ряд позитивних та негативних моментів у навчанні на клінічних кафедрах за новою системою за результатами проведеного опитування викладачів кафедр педіатричного профілю та студентів IV курсу медичного факультету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-4 + Р733.3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз ефективності неонатального скринінгу фенілкетонурії та вродженого гіпотиреозу на Прикарпатті за 2006 - 2008 роки, вивчено генетичну структуру популяції населення Івано-Франківщики за цією патологією. Матеріалом дослідження була первинна документація обласного перинатального центру і міського пологового будинку: 2750 історії пологів та розвитку новонароджених, 285 медичних карт стаціонарного хворого обласної дитячої клінічної лікарні та матеріали звітно-статистичної документації всіх районів області за 2006 - 2008 роки та обласного медико-генетичного центру. За допомогою порівняльного аналізу результатів неонатального скринінгу встановлено, що повнота охоплення ним новонароджених впродовж 2006 - 2008 років залишалась високою від 97,1 до 100 % у разі зменшення кількості несправжньопозитивних результатів щодо дослідження на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз (8 та 11,8 % відповідно). Розповсюдженість фенілкетонурії в популяції населення Івано-Франківської області у 2006 році становила 1:47893,1, а в 2008 році - 1:36312, а частота гетерозиготних носіїв гена фенілкетонурії становить 0,0099. Розповсюдженість вродженого гіпотиреозу в популяції населення Прикарпаття за 2006 - 2008 роки склала відповідно 1:49603, 1:49378,7 і 1:49281,3 та залишилася майже незмінною, частота гетерозиготних носіїв гена вродженого гіпотирезу становить 0,0089.

З метою оцінювання розвитку новонароджених з різних районів Івано-Франківської області проведено комплексне дослідження їх розподілу залежно від маси тіла (менше 2500 г і більше 3500 г), гестаційного віку та внеску генетичних і середовищних факторів у формування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку. Матеріалом дослідження була первинна документація та звітно-статистична документація всіх районів області за 2006 - 2008 рр. Встановлено зменшення кількості дітей з масою тіла до 2500 г у 2 - 3 рази з 2006 по 2008 рр. в більшості районів області. Водночас виявлено збільшення відсотку недоношених у 1,8 рази в місті Івано-Франківську. Аналізом первинної медичної документації дітей встановлено, що синдром затримки внутрішньоутробного розвитку належить до мультифакторної патології, в реалізації якої важливу роль відіграють спадкові і зовнішні фактори середовища. Показано, що питома вага новонароджених з масою тіла понад 3500 г коливається по області від 34 до 45 % і найвищого рівня досягає у м. Івано-Франківськ (47,6 %) у 2006, а по області (38,9 %) - у 2008 р.

Розглянуто переваги застосування технології нормативного та критеріально-орієнтованого тестування, що дозволяє ранжуванти студентів залежно від їх успіхів у навчанні та визначати об'єм вивченого ними навчального матеріалу, тобто вимірювати як обширність, так і глибину засвоєння знань студентами. Доведено, що розробка концепції для укладання професійно спрямованих тестових завдань базується на цілісному підході, що забезпечує науковий і навчальний компоненти. Цілісний підхід у розробці такої концепції включає деталізацію тестових завдань та урахування індивідуально-типологічних особливостей студента. У цьому разі тестові завдання орієнтовані на чітко визначений перелік питань, складений на базі навчальної програми. Показано, що проблеми організації контролю знань і вмінь студентів вищого медичного навчального закладу пов'язані з необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівнів готовності до організації контролю викладачами клінічних дисциплін, узгодження діяльності викладача та студента на всіх етапах контролю, зі специфікою засвоєння знань із клінічних дисциплін. Оптимізація технології тестування, проведена шляхом створення критеріально-орієнтованих тестових завдань, призводить до поліпшення засвоєння навчального матеріалу студентами та об'єктивізації контролю рівня знань викладачами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733-2

Рубрики:

Хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Системні скелетні дисплазії належать до природжених уражень кісткової тканини, які виникають внаслідок порушень ембріогенезу похідних мезодермального листка і призводять до різноманітних порушень розмірів, контурів і щільності скелета, характеризуються широким клінічним поліморфізмом, що проявляється різними аномаліями скелета, зокрема грудної клітки, черепа та кінцівок, і може супроводжуватись множинними вадами розвитку внутрішніх органів. Хондродистрофія з полідактилією (тип I, II, III), або синдром коротких ребер-полідактилії - це летальне захворювання, що характеризується звуженням грудної клітки, вкороченням трубчастих кісток і постаксіальною полідактилією. Досліджено сім'ю, яка включала батьків та новонароджену дитину, а також відповідну медичну документацію: індивідуальна карта вагітної, історія пологів, історія розвитку новонародженого. Програма обстеження хворої дитини включала використання комплексу методів: генеалогічного аналізу, загальноклінічного, фенотипово-морфологічного, цитогенетичного, рентгенологічного та консультації невролога, окуліста, ортопеда. Тяжка інвалідизуюча патологія у дитини, що народилась у практично здорових батьків, свідчить про аутосомно-рецесивний тип успадкування.

В умовах реформування системи медичної освіти України важливим фактором підготовки фахівців стає підвищення ефективності навчання. Обговорюються нагальні проблеми викладання неонатології під час переходу до кредитно-модульної системи ECTS. Проведення дослідження грунтувалося на поглибленому аналізі науково-педагогічної літератури з проблеми методів навчання, вивченні навчально-методичної документації закладів медичної освіти, узагальненні масового і передового педагогічного досвіду, теоретичному аналізі та синтезі одержаних даних. На сучасному етапі основними напрямками впровадження інноваційних технологій є збільшення питомої ваги самостійної позааудиторної роботи студентів та застосування сучасних засобів контролю знань із використанням рейтингової системи оцінювання рівня знань. Максималізація самостійної роботи студента, методики її проведення, форми і методи контролю за отриманими результатами є перевагами навчання в рамках Болонської програми. Доцільно розширити обсяг та форми самостійної роботи студентів шляхом впровадження практики реферативних повідомлень, індивідуальних творчих робіт із використанням результатів сучасних наукових досліджень.

Психолого-педагогічна культура є інтегральною якістю особистості, що проектує його загальну культуру в сфері медицини. Формування психолого-педагогічної культури майбутнього лікаря-педіатра - це нагромадження знань, досвіду та якісна реалізація їх у діяльності та поведінці особистості. Вважається за необхідне введення до програм навчання майбутніх лікарів-педіатрів таких предметів і курсів, як: соціальна педагогіка, психологія, конфліктологія, культура спілкування, основи фізіогноміки. Обов'язковою умовою в спілкуванні лікаря та пацієнта є культура мовлення - вміння правильно вживати та вимовляти слова, будувати фрази, а також вміння вислухати співбесідника. Лікар-педіатр повинен навчитися розуміти "німу мову", тобто мову поз, міміки, руху очей, жестів, характеру крику. Дитина повинна відчути турботу й увагу, лікар має завжди поважати її гідність та особистість. Завданнями лікаря є всебічне сприяння освіті батьків щодо їх ролі в формуванні здоров'я дітей у сім'ї. Професійна діяльність лікаря перебігає в безпосередньому спілкуванні з колегами, середнім медичним персоналом та іншими співробітниками. Лікар не повинен негативно висловлюватися про терапевтичну тактику колег, що оглядали до нього дитину. Слід не забувати ще один важливий принцип медичної деонтології - дотримання лікарської таємниці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ІВА)026.42

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.15 + Р716.212.2

Рубрики:

Фізичний розвиток дітей

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою визначення алельного поліморфізму генів глутатіон-S-трансфераз GSTT1 та GSTM1 у здорових новонароджених, недоношених дітей та новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку проведено молекулярно-генетичне дослідження пуповинної крові. Для визначення індивідуальної реакції геному новонародженого на можливий токсичний вплив використовували мікроядерний тест. Встановлено, що в усіх новонароджених області частота поліморфного варіанта GSTМ1+ була 43,70 %, частота поліморфного варіанта GSTМ1 - 56,30 %. Для гена GSTT1 частота поліморфного варіанта GSTТ1+ та GSTТ1- була 80,67 та 19,33 % відповідно. Позитивний мікроядерний тест у новонароджених був асоційований із поліморфним варіантом GSTМ1 - 71,95 % випадків у порівнянні з 21,62 % у разі негативного мікроядерного тесту. У носіїв поліморфного варіанта GSTТ1- у жодному випадку не було виявлено позитивного мікроядерного тесту, у всіх новонароджених із негативним мікроядерним тестом був виявлений алельний варіант GSTT1+. Для новонароджених із негативним мікроядерним тестом характерне переважання (78,38 %) асоціації генотипів GSTM1+/GSTT1+.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.77/79

Рубрики:

Засоби, які впливають переважно на процеси тканинного обміну

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні принципи та завдання, на яких базується підготовка медичних фахівців. Обговорено важливість практичних і технічних навичок, спілкування, а також уміння працювати в команді і використання симуляції, як методу для набуття практичних навичок. Базова клініко-теоретична підготовка медичних фахівців включає в себе такі навички нетехнічного характеру, як комунікація, клінічне мислення і планування. Для засвоєння та вдосконалення технічних/психомоторних навичок і навичок спілкування, необхідні постійна практика і симуляція, що надає можливість довести техніку виконання цих прийомів до автоматизму. Зростаючі вимоги для зниження ризику для пацієнта, пов'язаного з традиційним наставником розвитку клінічних і технічних умінь наростають, як суспільна вимога для підвищення об'єктивності та прозорості компетентності. Структура та методологія симуляційного навчання в медицині обумовлюють необхідну професіоналізацію підготовки лікарів. Цільові симуляційні тренінги в аспекті фахової підготовки медико-санітарних працівників є необхідною основою базової лікарської освіти з урахуванням потреб охорони здоров'я.