Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми очистки стічних вод від сполук важких металів: нікелю, хрому, заліза, міді, цинку. Сукупність реагентних та сорбційних технологій дозволяє зі стоків та шламів промислових підприємств отримувати товарні продукти: солі металів, пігменти, сорбенти, емалеві покриття. Отримано модифікований природний сорбент НС-1, який дозволяє очистити воду з вмістом важких металів менше 10 мг/л за вимогами існуючих стандартів. Розглянуто можливість використання замкненої системи промислового водопостачання в технологічному циклі переробки стоків.

Розглянуто екологічні наслідки реалізації існуючих процесів виробництва п-крезолу. Показано переваги розробленого методу його одержання прямим алкілуванням фенолу. Запропоновано технологічну схему маловідходного процесу виробництва п-крезолу.

Розроблено технологію переробки гальванічних шламів на сировину для отримання грунтових емалевих покриттів. Досліджено властивості отриманих грунтових емалей. Запропоновано алгоритм розрахунку властивостей емалей залежно від їх складу. Коректність моделі підтверджено збігом розрахункових й експериментальних даних для коефіцієнта термічного розширення.

Розглянуто процес отримання реагентів, з магнітно-сорбційними властивостями. Досліджено фактори, що впливають на процес їх отримання. В процесі отримання реагентів змінювали вихідну концентрацію заліза в розчині, pH і температуру розчину, швидкість підведення окисника. Реагенти отримано за присутності каталізатора та без нього. Наведено способи отримання реагентів також з відходів виробництва. Зафіксовано зниження сорбційних і збільшення магнітних властивостей реагентів з часом. Запропоновано спосіб отримання повільно старіючого реагенту.

Розроблено метод одержання фериту нікелю з елюату регенерації іоніту, який утворюється в результаті комплексної очистки кислих промивних стічних вод ділянок нікелювания гальванічних підприємств. Досліджено основні структурні характеристики феромагнітної речовини, одержаної з відходів виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.204.3

Рубрики:

Хімічні методи очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж72476 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано доцільність використання пероксиду водню в технологічних процесах комплексного очищення стічних вод ділянок нікелювання гальванічних виробництв. На основі експериментальних даних запропоновано електрохімічний метод одержання пероксиду водню безпосередньо на гальванічному підприємстві.

Обгрунтовано ефективність використання освітлювача із завислим осадом у технологічній схемі очистки промивних стічних вод лінії нікелювання. Побудовано гідродинамічну модель видалення з води завислих речовин та іонів заліза. Запропоновано аналітичне розв'язання моделі. Наведено математичні формули для розрахунку основних параметрів очистки води в освітлювачі.

Наведено результати досліджень щодо зневоднення шламів. Основою яких є оксигідратні та гідратовані оксиди заліза. За величинами магнітної сприйнятливості, сорбційної ємності вихідних реагентів шлами поділено на три групи. Визначено, що зниження величини pH шламів призводить до зменшення часу досягнення мінімальних значень вологості, а зростання магнітної сприйнятливості шламів збільшує ступень їх зневоднення.

Запропоновано комплексну систему переробки стічних вод ділянки нікелювання, яка забезпечує регенерацію цінних сполук нікелю. Розроблено технологію очищення відпрацьованого електроліту нікелювання. Розглянуто альтернативні схеми очищення промивних вод.

Розроблено маловідходну сорбційну технологію очистки кислих стічних вод гальванічних виробництв. Ця технологія дозволяє знижувати концентрацію токсичних забруднень до норм існуючих стандартів і забезпечує замкнений цикл водообігу. Запропоновано ефективний метод регенерації іонообінної смоли з наступною переробкою елюата. Показано можливість селективного витягу іонів важких металів з елюата.

Розглянуто існуючі промислові методи одержання ізооктанів алкілуванням ізобутану бутенами, а також основні напрямки досліджень у цій області. Методи, які базуються на застосуванні гомогенних каталізаторів, є екологічно незадовільними, тому особливе значення має розробка ефективного та стабільного гетерогенного каталізатора.

Обгрунтовано можливість очистки концентрованих стічних вод промислових підприємств за допомогою сорбційно-окиснювального відокремлення домішок. Установлено, що, домішки дрібнодисперсного силікагелю полегшують фільтраційне відокремлення гідроксиду Fe(III). Запропонований метод видалення Fe(II) з розчину використано для селективної очистки електроліту нікелювання.

Обгрунтовано ефективність використання сульфокатіонітів у водневій формі в технологічній схемі очистки стічних вод лінії нікелювання. Побудовано математичну модель динаміки іонообмінної сорбції іонів нікелю на катіоніті КУ-2. Наведено формули для розрахунку залежності якості води, що очищується, від основних параметрів динамічного процесу. Запропоновано числове розв'язання задачі з використанням скінченно-різницевої схеми. Наведено розрахункові вихідні криві сорбції іонів нікелю за різної висоти шару сорбенту та лінійних швидкостей потоку води та відзначено узгодження цих кривих з експериментальними даними.

Запропоновано та науково обгрунтовано нову концепцію комплексної очистки стічних вод, які містять нікель. Розроблено технології та споруди для роздільної переробки промивних вод, відпрацьованих електролітів, твредофазних відходів очистки стічних вод - гальваношламів. На підставі результатів вивчення механізмів і особливостей процесів вилучення нікелю зі стічних вод, проведення теоретико-експериментальних досліджень, аналізу й узагальнення одержаних даних розроблено нові технологічні схеми локальної очистки промивних вод лінії нікелювання для великих гальванічних виробництв з повторним використанням води та важких металів, а також для малих виробництв та використанням компактних споруд, створенням замкнутого циклу водообороту та рекуперацією відходів. Запропоновано та науково обгрунтовано застосування прояснювача з шаром завислого осаду для одночасного вилучення зі стічної води великих гальванічних підприємств іонів заліза та завислих речовин. Для інтенсифікації роботи основних споруд побудовано та науково обгрунтовано нову математичну модель очистки стічних вод лінії нікелювання у шарі завислого осаду та математичну модель динамічного процесу очистки стічних вод від іонів нікелю за методом іоного обміну. Завдяки реалізації моделей відповідно за аналітичним і числовим методами одержано нові розрахункові залежності для визначення конструктивних і фільтраційних характеристик роботи прояснювача й іонообмінного фільтра в розроблених процесах очистки стічних вод. Наведено методи екологічно безпечної утилізації відходів очистки промивної води - елюатів катіонітових фільтрів з

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.054.9

Рубрики:

Відходи гальванічних цехів. Відпрацьовані гальванічні розчини і їх регенерація

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що в умовах підвищення амплітуд та розширення частотного спектра техногенних електромагнітних полів найбільш прийнятними екрануючими матеріалами є композити з потрібними властивостями. Особливістю композиційних матеріалів усіх класів є відсутність стандартних довідкових даних щодо їх ефективності та електрофізичних і магнітних властивостей, які визначають коефіцієнти екранування. Для спрощення процесів проектування екрануючих сумішей доцільне попереднє розрахункове оцінювання значень діелектричної і магнітної проникностей та питомої провідності кінцевого матеріалу. Проаналізовано можливість використання для цих розрахунків співвідношень Лорентца, Максвела-Гарнета, Оделевського та Ліхтенеккера. Показано пов'язані з цим труднощі і межі застосування та необхідність врахування морфології екрануючих частинок у матриці. Наголошено, що у процесі проектування слід враховувати залежність електрофізичних властивостей компонентів від частоти поля, яке потребує екранування. Такий підхід дозволяє отримати рідкі матеріали з різними властивостями для формування багатошарової структури: верхній шар може мати мінімальні коефіцієнт відбиття, а нижній - максимальні поглинальні властивості. Надано послідовність дій при проектуванні захисних композицій для раціоналізації проєктних робіт.