Описані методологія поставки експерименту з дослідження впливу мікрогравітації на фотосинтетичний аппарат вищих рослин, який виконувався за програмою спільного українсько-американського космічного проекту, а також схема вимірювальних процедур.

Вміщено інформацію про сучасні методи й апаратуру виконання аерокосмічних зйомок земних утворень і тематичної комп'ютерної інтерпретації одержаних матеріалів для вирішення актуальних природоресурсних та природоохоронних завдань, оцінки екологічного стану земель і водоймищ внаслідок впливу аварії на Чорнобильській АЕС, планування, містобудування, пошуки корисних копалин. Наведено системний підхід щодо комплектації та вимог до бортової знімальної апаратури. Проаналізовано нові інтерферометричні методи досліджень у радіохвильовому діапазоні та спеціальні програми обробки спектральних сигналів утворень для оцінки їх стану. Висвітлено можливості використання інформації аерокосмічних зйомок для побудови комп'ютерних моделей енергомасообміну в геосистемах з метою оптимізації природоохоронних засобів.

Изложены современные представления об организации фотосинтетического аппарата высших растений. Сделан исторический обзор развития знаний в области фотосинтеза с момента его открытия до наших дней. Описаны свойства пяти основных мультимолекулярных белковых комплексов фотосинтетических мембран. Приведены спектральные характеристики. Предложены таблицы белковых субъединиц, связанных с ними пигментов и других кофакторов. Указаны функции каждой субъединицы, обозначения - современные и использовавшиеся раньше, а также номенклатура генов, кодирующих белки. Представлены схемы организации в мембране субъединиц, указанных мембранных комплексов, а также их взаимное расположение. Отображены новейшие данные, касающиеся динамических перестроек мембранной системы хлоропластов.

Імітаційні моделі використано для дослідження спотворень, що вносяться до кінцевого результату під час оцінювання вмісту хлорофілу в листках за спектральними кривими відбивання. Використовуючи спектральні криві відбивання листка гарбуза, записані на лабораторному спектрометрі з високим спектральним розділенням, імітовано роботу мультиспектрального радіометра. Досліджено вплив варіації параметрів вимірюваного об'єкта та інструментальних. Серед перших - проективне покриття, концентрацію хлорофілу у листку, відбивальні характеристики грунту, серед інших - півширину, інтенсивність пропускання у максимумі та форму контура пропускання смугових світлофільтрів, що виділяють спектральні інтервали зондування, рівень високочастотних шумів. Ці результати порівняли з тими, які були отримані на приладі з високим спектральним розділенням. Показано, що спотворення шуканої величини концентрації хлорофілу за умов неповного проективного покриття менше у разі використання спектрометра з високим спектральним розділенням. Відхилення від значень, отриманих хімічним методом, залежать також від концентрації хлорофілу в об'єкті та відбивних характеристик грунту. Результати, отримані в моді мультиспектрального радіометра, стійкіші до впливу високочастотних шумів.

Ключ. слова: Pisum sativum L., тилакоїд, маргіни гран, фотосистема 1, фотосистема 2, низькотемпературна флуоресценція, спектри збудження флуоресценції, П 700
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13Fab*723.115

Рубрики:

Fabaceae Бобові

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фотосистема 2, индукция флюоресценции хлорофилла
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены альтернативные трехмерные модели ультраструктуры хлоропластов, проанализирована проблема определения механизма стыковки тилкоидов гран. Представлено экспериментальное обоснование модели организации грани хлоропластов как основной структурной единицы. Рассмотрены свойства хлоропластов и субхлропластных фрагментов, установлены изменния параметров тилкоидов при кратковременном воздействии повышенной температуры и освещенности. Раскрыты фотохимические свойства хлоропластов и субхлоропластных фрагментов. Описаны механизмы регуляции распределения энергии возбуждения в фотосистеме, исследована связь между функциональной активностью фотосистем 1 и 2.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.8в40

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено характеристики трьох типів фрагментів гран хлоропластів гороху, одержаних за дигітонової фрагментації - фракції крайових (маргінальних) ділянок тилакоїдів, а також двох фракцій важких фрагментів. Останні відрізнялися за спектральними характеристиками. Відміни у значеннях виходу флуоресценції та співвідношень інтенсивностей коротко- та довгохвильової смуг у спектрах флуоресценції свідчать про відміни в організації пігмент-білкових комплексів і відносній концентрації комплексів фотосистем I і II. За спектрами збудження довгохвильової флуоресценції виявлено відміни у розмірі та складі антени фотосистеми I. Показано, що за умов підвищення температури в ході вирощування рослин гороху зменшується область стикування гранальних тилакоїдів і послаблюється взаємодія між ними. Обговорено можливі причини виявленої трансверсальної неоднорідності в організації грани.

Досліджено вплив препаратів полістимуліну K і полістимуліну А-6 [полімерні похідні цитокініну пуринового типу (6-(N-бензиламіно)-пурину) й ауксину (2,4-дихлорфеноксіацетату)] на зміни характеристик індукції флуоресценції хлорофілу листків картоплі за умов тривалої грунтової посухи. Виявлено, що обробка рослин полістимуліном K перед припиненням поливу призводить до зниження чутливості фотосинтетичного апарату до водного дефіциту.

Викладено історію досліджень організації хлоропластів, проведених у відділі біохімії фотосинтезу Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України від моменту його організації до нинішнього часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П1с1

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен обзор литературы по ультраструктурной организации хлоропластов высших растений и ее особенностям. Рассмотрены трехмерные модели и механизмы стыковки тилакоидов гран.

Приведен обзор литературы по ультраструктурной организации хлоропластов высших растений и ее особенностям. Рассмотрены латеральная гетерогенность организации различных участков мембранной системы хлоропластов и динамические свойства, в том числе быстрые преобразования больших фрагментов структуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*89

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: СО27307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему дистанційного оцінювання вмісту хлорофілу у рослинності за спектром відбивання для моніторингу її стану. Запропоновано метод вирішення проблеми на основі головних компонентів і нелінійних моделей регресії. Розроблено програмно-апаратний комплекс, що не вимагає обчислення перших похідних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*551.323.32

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На Дорожной станции переливания крови обследованы 1419 доноров. Среди доноров с группой А(II) выявлены 79,9 % лиц с А1-антигеном и 20,1 % - с А2-антигеном, а среди доноров группы АВ(IV) - соответственно 66,9 и 33,1 %. При переливании одногруппной эритроцитарной массы А(II) и АВ(IV) необходимо учитывать внутригрупповые иммунологические особенности донора и реципиента, чтобы избежать специфической сенсибилизации реципиента.

Вивчено можливість використання деривативного вегетаційного індексу для визначення концентрації хлорофілу за спектрами відбиття систем грунт - рослинність із неповним проективним покриттям грунту. Виміряно спектри відбиття модельних систем, які включали листки рослин із різним вмістом хлорофілу на фоні темного та світлого грунту. У разі зменшення величини проективного покриття до 25 % відхилення в оцінці хлорофілу практично не перевищували похибку рівняння регресії, яке використано для розрахунку концентрації. Одержані результати свідчать про дієвість запропонованого підходу за умов низького рівня покриття грунту рослинністю. Дані польових вимірювань спектрів відбиття посівів різною густотою підтверджують одержані лабораторні результати.

Антиген Келл (К) стоит на втором месте после антигена D в списке трансфузионно опасных антигенов эритроцитов, поэтому выявление фактора Келл (К) имеет большое практическое значение в трансфузионной терапии.