Геохімічна неоднорідність (гетерогенність) лужних порід Українського щита пояснюється відмінністю геодинамічних обстановок їх формування. Глибинні вихідні розплави лужних масивів, які приурочені до областей розтягування (рифтові зони) у внутрішніх частинах докембрійської платформи, було вже на мантійному рівні їх генерації одночасно збагачено як некогерентними (Ti, Zr, Nb, TR), так і когерентними (Cr,Ni) елементами-домішками. Магми, що виплавлені з областей стиснення (субдукція, окраїни платформ, які межують зі складчастими поясами), відрізнялися низьким вмістом цих елементів.

Зроблено порівняльний аналіз складу мінералів з чотирьох штоків гіперсольвусних сієнітів південної Гренландії, які за розмірами, мінеральним складом і ступенем кристалізаційної диференціації близькі до сієнітів Яструбецького й Азовського штоків на Українському щиті. Наведено тренди змін хімічного складу польового шпату і фемічних мінералів залежно від направленості та ступеня диференціації сієнітового розплаву. Це дає змогу за складом породоутворювальних мінералів визначити петрологічний тип сієніту та ступінь диференціації інтрузії. Розглянуто чинники, що впливають на характер трендів, підтверджені експериментальними даними та результатами вивчення включень мінералоутворювального середовища.

Зазначено, що з урахуванням правила Кліффорда та на основі аналізу умов утворення літосфери Українського щита й особливостей його структури, а також характеристики його глибинного магматизму та розподілу знахідок алмазів, зроблено регіональну оцінку корінної алмазоносності різних геоблоків щита. Визначено також вірогідні генетичні типи алмазів та їх транспортери в земну кору. До найбільш перспективних територій щодо відкриття родовищ мантійного алмазу віднесено Середньопридніпровський геоблок, південно-західну частину Українського щита з потовщеною корою та прилеглі до Дніпровсько-Донецького авлакогену схили щита, особливо в межах їх архонової частини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д45(45УКР)43

Рубрики:

Корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Український щит (УЩ) - унікальна провінція протерозойського лужного магматизму, де відомо ~ 40 масивів і проявів лужних порід. На відміну від інших докембрійських щитів та платформ, де переважають фанерозойські лужні породи, у внутрішніх частинах УЩ навіть кімберліти мають протерозойський вік. Лише в крайовій східній частині УЩ (Приазов'я) виявлено девонські лужні породи та кімберліти. Протерозойські лужні породи УЩ віднесено до двох різновікових формацій: лужно-ультраосновної (2,0 - 2,1 млрд рр.) та габро-сієнітової (1,7 - 1,8 млрд pp.). В деяких масивах (Малотерсянський, Октябрський, Покрово-Киріївський) має місце суміщення порід цих двох формацій. Виявлено геохімічну неоднорідність лужних порід УЩ, яка зумовлена різними геодинамічними обстановками їх формування в зонах розтягування (рифтинг) та стиснення (субдукція, колізія). Для останніх характерні лужні породи з низьким вмістом Nb, Ta, Ti, Zr, інколи TR. Деякі глибокоеродовані лужні масиви УЩ (Чернігівський, Проскурівський, Антонівський) характеризуються особливим мінеральним складом: високозалізисті темноколірні мінерали, підвищений вміст FeO в карбонатах карбонатитів, низьколужні піроксени та амфіболи, відсутність флюориту та рідкісноземельних фторкарбонатів за високого вмісту фтору в апатиті, слюдах та амфіболах, наявність церієвого фергусоніту в карбонатитах тощо. Як один з диференціатів базитів, з яких утворилися анортозит-рапаківігранітні плутони, розглянуті специфічні рідкісно-металеві сієніти, з якими пов'язані родовища багатих руд Zr, TR, Y.

Висвітлено основні віхи наукової творчості І. С. Усенка, який протягом 38-ми років (1949 - 1987) очолював петрологічний напрямок досліджень в Україні і мав безпосереднє відношення до розробки багатьох геологічних проблем докембрію. Найважливіші його наукові досягнення пов'язані з вивченням основних та ультраосновних порід Українського щита (УЩ), гранітоїдів, включаючи чарнокіти, ефузивних і дайкових порід всієї України. Особливе значення мало поглиблене вивчення вченим породотвірних мінералів, що завершилося виданням фундаментальних монографій, присвячених біотитам, гранатам, піроксенам, лужним польовим шпатам. Чимало праць присвячено проблемам стратиграфії, магматизму і метаморфізму УЩ та його формаційному аналізу.

Архейські ендербіти Українського щита розглянуто як реститові породи, які утворилися після вилучення з них на попередній (амфіболітовій) або на початку гранулітової стадії метаморфізму евтектоїдних гранітних розплавів (K - Na гранітів, чарнокітів). Для них характерні позитивні європієві аномалії в спектрах рідкісноземельних елементів, інтенсивність яких зростає в міру деплетації ендербітів цими елементами. Вочевидь, ступінь деплетації відображає збіднення реститового субстрату легкоплавкими елементами у процесі виплавлення евтектоїдних гранітоїдів. Ендербіти могли утворитися за рахунок різних вихідних порід, у складі яких переважали польовошпатові компоненти (середні та кислі вулканіти, плагіоклазові гранітоїди, осадові глинисто-піщані відклади). Карбонатні, глиноземисті та основні породи також брали участь у формуванні ендербітів, але вони важко піддаються гранітизації і чарнокітизації і найчастіше залишаються у вигляді метаморфізованих реститів серед ендербітів. Архейським ендербітам властиві деякі геохімічні та мінералогічні особливості: на відміну від однотипних протерозойських порід для них характерні більш магнезіальні піроксени і біотити, менший вміст рідкісноземельних елементів і більш виразні позитивні європієві аномалії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)33

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У Верхньому Побужжі (Український щит) виявлено протерозойські (2,0 млрд рр.) калієві породи серії піроксеніт-шонкініт-сієніт. Меланократові їх різновиди недонасичені кремнеземом і деякі з них є лейцитнормативними. Породи збагачені P, Ba, Ce, La і бідні на Ti, Nb. Ці породи вважаються абісальними аналогами калієвих вулканітів типу лейцититів, шошонітів, латитів, трахітів, характерних для тих ділянок земної кори, які зазнали геодинамічного режиму стиснення (субдукції, колізії).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)1

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні досягнення за останні 30 - 35 років українських геологів, в першу чергу - наукових працівників ІГМР ім. М. П. Семененка НАН України в галузі петрології. Висвітлено проблеми, над якими працює Інститут: метаморфізм, співвідношення грануліто-гнейсових і граніт-зеленокам'яних терейнів; чарнокіти; гранітоутворення та гранітоїдні формації; анортозит-рапаківігранітна формація; лужні породи; коматиїти; санукітоїди; метасоматоз; породоутворювальні та акцесорні мінерали; формаційний аналіз, петрологія та стратиграфія докембрію; фанерозойський магматизм; магматизм морського та океанічного дна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.142

Рубрики:

Габроїди

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.338

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.514.3 + Д332.661.2

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості чарнокітоїдів Українського щита. Показано, що в цьому регіоні існують різновікові докембрійські чарнокітоїди, включаючи й найдавніші (3,6 - 3,8 млрд рр.) на Євразійському континенті. За петрогенетичним механізмом утворення виділено метаморфогенні й інтрузивні чарнокітоїди. Доведено, що архейські чарнокітоїди, представлені метаморфогенними ендербітами, характеризуються низьким вмістом (інколи всього 20 ppm) рідкоземельних елементів з позитивними європієвими аномаліями в їх хондрит-нормованих спектрах, досить високою концентрацією цирконію (440 - 540 ppm). Для пояснення геохімічної відмінності між протерозойськими й архейськими чарнокітоїдами Українського щита запропоновано розглядати останні як реститові утворення, що сформувалися як залишок кристалічного субстрату в процесі виплавлення з нього евтекоїдних гранітних розплавів на амфіболітовій або/і гранулітовій стадіях метаморфізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.2

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Окгябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (у порівнянні з іншими породами) диференційованість. Очевидно, вони є найбільш ранніми (крім інтрузії габро) породами масиву. Фойяїти характеризуються більш залізистими фемічними мінералами і вищою їх лужністю, ніж лужні сієніти та пуласкіти. За цими ознаками фойяїти є більш диференційованими і, як свідчать умови залягання, пізнішими від сієніт-пуласкітів. За мінералогічними критеріями егіринові мікрофойяїти, агпаїтові фоноліти та маріуполіти є більш диференційованими породами, ніж тарамітові фойяїти. На значний ступінь диференційованості мікрофойяїтів і маріуполітів, разом із надзвичайно високою залізистістю і агпаїтністю, може вказувати також підвищена концентрація марганцю в біотиті (до 8,7 % MnO) і магнетиті (до 2,2 % MnO). Зміни хімічного та мінерального складу порід добре узгоджуються зі згаданими мінералогічними і петрологічними особливостями. У складі рідкісноземельних елементів (RЕЕ) переважають легкі елементи церієвої підгрупи, хоча частка важких RЕЕ та Y є значною. У спектрах RЕЕ порід і апатитів завжди чітко проявлені негативні Eu-аномалії. Найменшими вони виявилися в апатиті із сієніт-пуласкітів, а найглибшими - в агпаїтових фонолітах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)162

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для пояснення незвичних петрологічних і мінералогічних особливостей деяких магматичних комплексів Українського щита запропоновано застосувати термодифузійний ефект Соре. Серед таких особливостей виділяються значно підвищена або надто висока залізистість порід і мінералів, а також збагаченість титаном, фосфором і рідкісними металами деяких лужно-ультраосновних (карбонатитових) комплексів Українського щита (Чернігівський у Приазов'ї), Корсунь-Новомиргородський анортозит-рапаківігранітний плутон та Південно-Кальчицький габро-сієнітовий масив (Приазов'я). Високою залізистістю відзначаються також і лужно-ультраосновні породи Проскурівського і Антонівського масивів у Дністрово-Бузькому районі. Ці особливості хімічного складу порід і мінералів було виділено авторами раніше, на них акцентовано увагу як на незвичних (відмінних від таких у типових магматичних комплексах інших регіонів), а утворення їх пояснено абісальними умовами формування за низької фугітивності кисню. Це, на думку авторів, глибоко (до 10 - 20 км) еродовані масиви магматичних порід. Не заперечуючи важливості впливу глибини розташування магматичних осередків на хімічний склад продуктів розкристалізації розплавів (порід і мінералів), вважається, що цього, очевидно, недостатньо для задовільної петрогенетичної інтерпретації вказаних та деяких інших петрохімічних та мінералогічних особливостей. Високозалізисті магматичні породи розглядаються, згідно з ефектом Соре, як такі, що кристалізувалися в зоні вищої температури (на більшій глибині магматичного осередку), тоді як високомагнезіальні породи формувалися в зоні з пониженою температурою (в гіпабісальних умовах), де могли накоп

ичуватися більш тугоплавкі компоненти магми.