Розглянуто проблеми визначення відмінності, однорідності та стабільності соняшнику для проведення кваліфікаційної експертизи та визначення критеріїв охороноздатності, опису новостворених сортів як об'єкта інтелектуальної власності. Наведено кількісні та альтернативні ознаки з відповідними ступенями та градаціями їх виявлення, а також діагностичні симптоми впливу біо- й абіотичних чинників за основними етапами органогенезу культури. Описано шкодочинні фактори, які змінюють ознаки рослин та ускладнюють їх ідентифікацію.

Рассмотрены проблемы определения отличия, однородности и стабильности подсолнечника для проведения квалификационной экспертизы и определения критериев охраноспособности, описания новосозданных сортов как объекта интеллектуальной собственности. Приведены количественные и альтернативные признаки с соответствующими ступенями и градациями их определения, а также диагностические симптомы влияния био- и абиотических факторов по основным этапам органогенеза культуры. Описаны вредоносные факторы, изменяющие признаки растений и усложнящие их идентификацию.

Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, визначено педагогічні умови її реалізації, якими є: наступність, етична компетентність, єдність професіоналізму та моральності у професійній діяльності, урахування впливу зовнішнього середовища та особистості викладача на учнів ПТНЗ. Охарактеризовано компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ і встановлено критерії їх сформованості. Обгрунтовано шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ і в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Розроблено навчальний курс "Основи професійної етики майстра виробничого навчання", Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичний посібник "Формування професійної етики майстрів виробничого навчання".

На основі теоретичних принципів професійної етики педагога обгрунтовано авторську вербально-функціональну модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

С учётом теоретических принципов профессиональной этики педагога обснована авторская вербально-функциональная модель формирования профессиональной этики мастеров производственного обучения.

The author's verbal-functional model of professional training masters' professional ethics formation is grounded on the basis of teacher's professional ethics theoretical principles.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-29

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано інформацію про морфофункціональні особливості нейролемоцитів за умов травмування нервового волокна та під дією зовнішніх та внутрішніх чинників. Розглянуто фази перебігу дегенеративно-відновних процесів у травмованому нервовому волокні з деталізацією морфофункціональних змін у шваноцитів відповідно до цих фаз. Особливою увагою наділено питання первинності процесів де- та регенерації у травмованому нервовому волокні за умов зовнішнього та внутрішнього впливу. Доведено, що морфологічна картина травми нервового волокна має хвилеподібний характер перебігу, чим завдячує, в першу чергу, функціональному стану шваноцитів. Виявлено морфологічні прояви де- та регенеративних процесів не лише в ділянці безпосереднього механічного пошкодження нервового волокна, але й краніально і каудально від неї на 2 - 3 см. Наявність процесів регенерації свідчить про високу ймовірність морфологічного відновлення пошкодженого нервового волокна. Ця інформація необхідна для розуміння механізмів патофізіологічних і репаративних процесів, що відбуваються протягом терміну відновлення ушкодженого нервового волокна, та пошуку й обрання відповідних методів і стратегій лікування.

Методом електронної мікроскопії досліджено 15 щурів лінії Вістар, вагою 180 - 200 г., яким була відтворена травма периферичного нерва після проведення тиреоідектомії з наступним застосуванням комбінованого лікування L-тироксином, кальцитоніном та епадолом (виробник - "Київський вітамінний завод". Україна) у дозі 0,04 г/кг маси тварини per os. Тварин виводили з експерименту через 2,6, 12 тижнів після тиреоїдектомії. Встановлено, що застосування епадолу при травмуванні периферичного нерву у гіпотероїдних щурів на тлі замісної терапії L-тироксином та кальцитоніном вказує на його прорегенеративний та нейропротекторний потенціал. Підтвердженням цього є збільшення кількості функціонально активних нейрофібрил у аксоплазмі, що сприяє покращанню провідності сідничного нерва, значно вища збереженість мієлінової оболонки нервівта прискорення процесів її мієлінізації, за рахунок поліненасичених жирних кислот, що входять до складу фосфоліпідів і ефірів холестерину, які сосновою ліпідного матрикса мембран і відповідно мієлінової оболонки нервів. Окрім того, епадол включає нетільки поліненасичені жирні кислоти, а й вітамін Е, який попереджає окислення цих кислот і суттєво зменшує перекисне окиснення ліпідів та запальні процеси у нерві.