Висвітлено розвиток освіти, мистецтва і літератури, стан наукових знань в Україні впродовж XIII - першої половини XVII ст. Особливу увагу приділено рукописній книзі, виникненню та поширенню друкарства. Проаналізовано культурно-національне відродження наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Розглянуто ренесансні явища в культурному національному житті та процес формування стилю бароко у різних видах мистецтва. Визначено місце України у міжнародних культурних зв'язках. Описано внесок українського народу в скарбницю світової культури.

Мета роботи - порівняти результати використання інтраопераційної склерооблітерації (ІОСО) та ендовазальної лазерної коагуляції (ЕВЛК) під час лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК), оцінити ефективність та можливості методів у різних клінічних ситуаціях. Проаналізовано результати лікування 234 хворих із ВХНК. Відповідно до мети дослідження виділили дві групи хворих. До першої групи, в якій лікування здійснено із застосуванням ІОСО, залучено 116 чоловіків і жінок віком від 21 до 72 років (середній вік - 44 роки), у яких виконано 151 операцію. Згідно з міжнародною класифікацією (СЕАР) С2 виявлено у 54 хворих, С3 - у 37, С4 - у 19, С5 - у 6. Другу групу, в якій використовували ЕВЛК, становили 118 чоловіків і жінок віком від 27 до 74 років (середній вік - 47 років), яким виконано 144 операції. С2 виявлено у 62 хворих, С3 - у 31, С4 - у 20, С5 - у 5. ІОСО і ЕВЛК використовували не як самостійні методи лікування ВХНК, а як етапи комбінованого хірургічного втручання після попередньої кросектомії, перев'язки і пересічення недостатніх перфорантних вен. Висновки: інтраопераційна склерооблітерація та ендовазальна лазерна коагуляція є ефективними технологіями в лікуванні ВХНК і не мають принципових відмінностей у віддалених результатах лікування. Повної фіброзної трансформації склерозованих варикозних вен вдалося досягти в 98,28 та 97,46 % випадків, а позитивний косметичний результат відзначено у 91,38 та 86,44 % пацієнтів відповідно. Основними критеріями під час вибору оптимальної методики лікування є анатомо-морфологічні характеристики варикозно розширених вен і особливості гемодинамічних порушень, які визначають під час доопера

ційного ультразвукового дослідження.

Розглянуто проблеми художньої реалізації традиційної для українського письменства християнської засади життя. Релігійність і людську моральність, що позначилися на творчості Т. Шевченка, виведено з ідейно-естетичного світу поезії генія української нації.

Розглянуто процес конструювання змісту та структури модульної програми як дійового інструменту навчання з урахуванням сучасних науково-педагогічних рекомендації щодо розробки учбово-методичної документації.

Рассмотрен процесс конструирования содержания и структуры модульной программы как действенного инструмента обучения с учетом современных научно-педагогических рекомендаций по разработке учебно-методической документации.

The process of module curriculum content and structure constructing as an effective instrument of teaching process is considered. Modern scientific and pedagogical recommendations on the deveopment of educational and methodical documents are taken into account.

Проаналізовано результати лікування за амбулаторних умов 58 хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок, яка супроводжувалась хронічною венозною недостатністю С4 - С6 класів, розподілених на 2 групи. У першій групі, в яку включили 28 хворих (35 неспроможних перфорантних вен), під час лікування застосували пінну склерооблітерацію перфорантних вен. У другій групі - 30 пацієнтів (37 неспроможних перфорантних вен) - використали ендовазальну лазерну коагуляцію. У 24 (85,71 %) хворих після пінної склерооблітерації вдалося досягли повної оклюзії неспроможних перфорантних вен. Після ендовазальної лазерної коагуляції повну оклюзію неспроможних перфорантних вен досягли у 27 (90,00 %) хворих. Одержані дані не виявили суттєвих відмінностей під час використання обох методик як в кількості ускладнень, так і в кінцевих результатах лікування. У хворих з хронічною венозною недостатністю функціонального класу С4 - С6, у зв'язку з високим ризиком післяопераційних ускладнень у зоні трофічних розладів, обидві методики усунення горизонтального рефлюксу є ефективними, кожній з яких віддається перевага залежно від технічного забезпечення клініки та досвіду фахівця.

Лікування варикозної хвороби (ВХ) має забезпечувати надійне виключення з кровообігу варикозних вен, бути мінімально травматичним, забезпечувати естетичний ефект, мінімізувати кількість побічних ефектів. Використання ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК) надає змогу досягти оптимальних результатів. Проте лазерні технології викликають ряд ускладнень, зокрема сегментарні тромбофлебіти, екхімози, гіперпігментацію шкіри, парестезії, паравазальні опіки. Окремо виділяють ускладнення, специфічні для лазерної коагуляції: під час коагуляції на екрані ультразвукового апарату спостерігаються множинні бульбашки газу, які утворюються на торці світловоду і через сафено-феморальне гирло попадають в центральну венозну систему, мале коло кровообігу та судини головного мозку. У ранньому післяопераційному періоді більшість оперованих відзначають біль голови, запаморочення, нудоту, "важкість" під час дихання, загальну слабість, які утримуються 6 - 7 днів і обтяжують перебіг післяопераційного періоду. Запропоновано профілактику виникнення специфічних ускладнень ЕВЛК шляхом активного видалення продуктів лазерної коагуляції, які утворюються на робочому кінці світловоду з метою мінімізації попадання цих продуктів через сафено-феморальне співустя і перфорантні вени у центральну венозну систему (Заявка на винахід u201605586 від 23.05.2016). Поставлена задача вирішується шляхом дренування зони коагуляції та видаленням продуктів вапоризації та карбонізації із просвіту вени через дренажний катетер, з'єднаний з джерелом вакууму. Реалізація методу надає змогу запобігти виникненню ускладнень, викликаних продуктами вапоризації та фотокоагуляції, які можуть попадати через венозну систему у мале коло кровообігу та судини головного мозку.

Проаналізовано дані літератури та власних клінічних спостережень лікування варикозної хвороби (ВХ). Висвітлено місце традиційних хірургічних і ендоваскулярних методів лікування, підкреслено, що жодну методику не визнано універсальною. Постійно актуальною є проблема зменшення травматичності втручання, скорочення термінів госпіталізації та реабілітації. Видалення або інший спосіб виключення вени із кровотоку мають бути спрямовані лише на патологічно змінені ділянки у зоні підтвердженого під час ультразвукового обстеження венозного рефлюксу. Такий підхід надає змогу зберегти незамінний в серцево-судинній хірургії венозний аутотрансплантат. На сьогодні класична комбінована флебектомія уступає місце ендоваскулярним методикам. Це пояснюється їх малотравматичністю, добрим естетичним ефектом і скороченням термінів реабілітації. Пріоритетним напрямком лікування ВХ обгрунтовано стає лазерна коагуляція як засіб так званої "офісної хірургії", коли після операції пацієнт може самостійно залишити медичний центр і в стислому часі приступити до своєї звичної діяльності. Відомі методи лікування не варто розглядати з конкуруючих позицій. Поєднання різних технологій лікування та володіння різними методами втручання із урахуванням їх особливостей надає змогу одержувані країні клінічні результати, ніж орієнтація лише на один з них. Основними критеріями вибору тактики оперативного лікування є дані передопераційного ультразвукового ангіосканування венозної системи, яке визначає анатомоморфологічні особливості ВХ, особливості гемодинамічних розладів та надає змогу вибрати оптимальний варіант лікування.

Мета роботи - дослідити особливості перебудови венозної системи нижніх кінцівок під час вагітності та у післяпологовий період з використанням ультразвукового допплерівського ангіосканування. Проведено аналіз результатів ультразвукового ангіосканування венозної системи нижніх кінцівок у 54 вагітних (група I) із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок та 14 жінок (група II) після пологів і закінчення лактації перед операцією з приводу варикозної хвороби. Під час вагітності стоншуються стінки вен і розширюється їх просвіт, розвивається недостатність остіального клапана з рефлюксом крові до 2 - 3 с, з'являються множинні тонкостінні вени у паховій ділянці та статевих губах, аневризматичні розширення по ходу стовбурових і додаткових вен та їх приток, які особливо часто виявляли за спадкової схильності до варикозу. Після пологів установлено регресування варикозного розширення підшкірних вен у порівнянні з періодом вагітності. Висновки: вагітність прискорює розвиток варикозної хвороби, особливо у разі спадкової схильності. Під час вагітності має місце стоншення стінок вен, прогресування вертикальних і горизонтальних рефлюксів та аневризматичних розширень у ділянках співусть і по ходу венозного стовбура. Після пологів варикоз регресує, зменшуються рефлюкси, нормалізується товщина стінки вен. Інволюція варикозу найбільше виражена у проксимальному сегменті стегна (31,9 %), сафено-феморальному співусті (24,6 %), менше - у проксимальному сегменті гомілки (9,7 %).

Мета роботи - розробити методику профілактики специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції. Запропоновано спосіб профілактики розвитку специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції шляхом активного видалення продуктів коагуляції з просвіту вени. Проведено спостереження за двома групами хворих, яким виконували лазерне втручання класичним методом (1-ша група) та з використанням розробленої методики (2-га група). Запропоновані спосіб і пристрій для вакуумної евакуації продуктів коагуляції із зони операції унеможливлюють потрапляння їх у венозну систему і запобігають розвитку ранніх специфічних післяопераційних ускладнень ("металевого" присмаку в роті, головного болю, запаморочення, загального нездужання, "важкості" дихання), що покращує перебіг післяопераційного періоду. Висновки: вакуумна евакуація продуктів коагуляції з просвіту вени запобігає їх потраплянню у загальну венозну систему, мінімізує частоту розвитку специфічних ускладнень і покращує перебіг раннього післяопераційного періоду. Використання методики профілактики ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції в лікуванні варикозної хвороби і пристрою для його реалізації не ускладнює виконання операції і не збільшує її вартість.

Наведено відомості про українського вченого-літературознавця і педагога П. К. Яременка, висвітлено його складний життєвий і творчий шлях за умов радянського режиму. Зазначено, що П. К. Яременко відомий передовсім як дослідник давньої української літератури, зокрема творчості письменників-полемістів, Г. Сковороди.

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.

Зазначено статті, пошуковий потенціал яких спрямовано на стереометричне осмислення художньої та публіцистичної спадщини Євгена Маланюка. Висвітлено маловідомі сторінки життєвого шляху письменника, проаналізовано ідейно-естетичні первні його поетичної та публіцистичної творчості, окреслено комплекс актуальних проблем сучасного малюнкознавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)3-335 + Ш5(4УКР)4-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС49474 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано кореляцію між полемічними мотивами віршованих текстів і метафізичним принципом причиновості, дослідивши, що опору полемічного дискурсу становлять, власне, образи, якими Бог (Причина всього сущого, згідно з ученням середньовічної метафізики) оприявнює свою присутність у світі. Це дає підстави трактувати емоційну напругу полемічного дискурсу, властиві йому фігури зниження чи спрощення не як альтернативу внутрішньому метафізичному сенсу, а лише як різновид його децентрування, переклад на мову інших обставин або на мову особистого духовного досвіду. Метафізичний вимір полемічних віршів співвідноситься з перспективою відновлення їх ширшого літературного контексту й повнішої рецепції.

Здійснено спробу дослідити одну з тенденцій раннього модерну, яка увиразнюється у творчості Григорія Сковороди поєднанням християнської концепції людського життя з досвідом античності, сприйнятим крізь призму християнства. У цьому контексті мотив духовного оновлення безпосередньо зумовлений розумінням співдії Божого Слова зі словом людським, що виявляється у наполегливій праці над розкриттям біблійного сенсу і над творенням нової форми для його збереження й передання. У такий спосіб стверджується позачасовий характер людського ідеалу та його функція в розрізненні часових форм нового і старого, справжнього й несправжнього. Відзначено суголосність концептів та образів Г. Сковороди з теоріями модернізму й модерної ідентичності XX і початку XXI ст., що дозволяє розглядати його тексти не лише з погляду своєрідної кристалізації ідей, але також як чинник новочасної української літератури.

Покращено результати лікування варикозної хвороби у вагітних шляхом оптимізації діагностично-лікувальної тактики та вдосконалено методи хірургічного лікування. Вперше здійснено комплексний підхід до розв’язання науково-практичного завдання, що передбачає покращання якості життя вагітних із варикозною хворобою нижніх кінцівок шляхом впровадження в практику тактики лікування в залежності від фізіологічного стану жінки. Представлено лікувальну програму під час вагітності, в яку ввійшли консервативні методи лікування, лікувальна фізкультура і фармакотерапія. Встановилено оптимальні терміни хірургічного лікування з використанням удосконалених сучасних малоінвазивних технологій.