Запропоновано методику формування художньо та дидактично доцільних знань студентами у процесі самостійної роботи з музичними творами.

Предложена методика формирования художественно и дидактически целесообразных знаний студентами в процессе самостоятельной работы с музыкальными произведениями.

Розроблено моделі дефекту-стоншення фрагменту трубопроводу у вигляді поверхонь еліпсоїда, еліптичного параболоїда й еліптичного конуса з метою аналізу їх впливу на напружений стан конструкції в зоні дефекту.

Розроблено моделі дефекту-стоншення фрагмента трубопроводу у вигляді поверхонь еліпсоїда, еліптичного параболоїда та еліптичного конуса з метою аналізу їх впливу на напружений стан конструкції в зоні дефекту.

Досліджується проблема формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти. Встановлено, що в системі музично-виконавської підготовки студентів музичних факультетів формування уміння художньої інтерпретації має стати цілеспрямованим і педагогічно керованим процесом на відміну від спонтанно-творчого підходу до його розвитку в ході накопичення студентами музично-виконавського досвіду. Запропоновані педагогічні умови та метод формування уміння художньої інтерпретації. Створено комплексну систему диференційованої діагностики сформованості уміння художньої інтерпретації музики.

Висвітлено сутність, структуру та зміст музично-виконавської художньо-інтерпретаційної діяльності. Вивчено особливості формування уміння художньої інтерпретації у студентів мистецьких спеціальностей ВНЗ у процесі музично-виконавської підготовки. Виділено параметри та критерії діагностики сформованості уміння художньої інтерпретації. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методи формування уміння художньої інтерпретації у студентів.

Освещены сущность, структура и содержание музыкально-исполнительской художественно-интерпретационной деятельности. Изучены особенности формирования умения художественной интерпретации у студентов художественных специальностей ВУЗ в процессе музыкально-исполнительской подготовки. Выделены параметры и критерии диагностики сформированности умения художественной интерпретации. Теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия и методы формирования умения художественной интерпретации у студентов.

З використанням методу скінченних елементів і програмного комплексу "ДІПРОС" досліджено динамічну поведінку захисної оболонки (ЗО) реакторного відділення (РВ) енергоблоку АЕС в умовах запроектної аварії з розгерметизацією першого контуру і вибухом водню в РВ. Показано, що в розглянутих умовах максимальна інтенсивність напружень в герметизуючому сталевому облицюванні (ГСО) ЗО не перевищує межу плинності (з урахуванням ефекту динамічного зміцнення матеріалу). Тобто зберігається цілісність ГСО, ЗО залишається в працездатному стані й забезпечує дотримання вимог з радіаційної безпеки.

В експлуатації на підприємствах різних галузей знаходиться велика кількість електродвигунів (ЕД) асинхронних, синхронних і постійного струму. У деяких ділянках технологічних ліній [1], привід яких здійснено за рахунок ЕД, надійність їх повинна бути виключно високою, оскільки відмова ЕД призводить до зупинки виконавчого механізму, що, в свою чергу, може призвести до зупинки технологічної лінії з виникненням аварії. На даний момент для визначення технічного стану застосовуються вимірювання характеристик на відключеному ЕД [2]; діагностика на робочій напрузі. Для визначення технічного стану та ресурсу ЕД необхідна інформація про наявність дефектів в ізоляції обмотки, іскріння в контактах, кількість підшипникових щитів. Ефективності виявлення дефектів в ЕД різними методами присвячена дана стаття.

Досліджено особливості застосування методу скінчених елементів і програмного засобу "ДИПРОС" для аналізу динамічної поведінки залізобетонної захисної оболонки (ЗО) енергоблоку атомної електростанції за спільної дії стрибка внутрішнього тиску, обумовленого аварією в реакторному відділенні, та сейсмічного впливу від проектного землетрусу. На основі модального аналізу та подальшого чисельного рішення рівнянь руху ЗО визначено напружено-деформований стан конструкцій споруди в післяаварійний період. Показано, що максимальна інтенсивність напружень у герметизуючому сталевому облицюванні (ГСО) ЗО не перевищує межу плинності матеріалу ГСО. Тобто зберігається цілісність ГСО, ЗО залишається працездатною та забезпечує дотримання вимог із радіаційної безпеки.

Наведено результати багаторічних досліджень Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (далі - ДНТЦ ЯРБ) з безпеки атомних електростанцій (далі – АЕС), переважно прикладних, які знайшли своє застосування завдяки синергії наукової діяльності й експлуатаційної практики, зокрема під час переходу до довгострокової експлуатації енергоблоків АЕС України. Зазначено, що над цим працює багато досвідчених фахівців та науковців з різних технічних напрямів: нейтронно-фізичних, теплогідравлічних, аналізу міцності тощо. Обґрунтовано міцність, довговічність і працездатність елементів і конструкцій, важливих для безпеки АЕС. Наведено окремі результати розрахунків міцності (наприклад: корпусу реактора, парогенератора, компенсатоар тиску тощо), із застосуванням сучасних розрахункових методів аналізу напружено-деформованого стану та сучасних програмних засобів, зокрема ANSYS, ЛИРА-САПР. Зроблено висновки, що довгострокова експлуатація енергоблоків АЕС є можливою завдяки втіленню заходів з управління старінням, застосуванню уточнених розрахункових методів і сучасних підходів до оцінки технічного стану.