Під час клініко-статистичного аналізу соматичного та репродуктивного анамнезу у жінок з істміко-цервікальною недостатністю було встановлено, що основними факторами ризику розвитку цієї патології під час вагітності є наявність в анамнезі дитячих та генітальних інфекцій, лікування шийки матки, самовільних викиднів та ускладнених пологів.

Мета роботи - профілактика акушерських і перинатальних ускладнень на тлі істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) у вагітних групи високого інфекційного ризику. Розроблено алгоритм науково обгрунтованих лікувальних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних цієї групи. Профілактика загрози передчасних пологів, спричинена ІЦН досягає позитивного ефекту в разі її патогенетичного обгрунтування та застосування сучасних методів корекції стану шийки. Використання запропонованої лікувально-профілактичної методики надає змогу достовірно знизити частоту загрози переривання вагітності, передчасних пологів, плацентарної недостатності, затримки росту плода, загострення урогенітальної інфекції, бактеріального вагінозу.

Встановлено особливості клінічних, ультразвукових, ендокринологічних, бактеріологічних та імунологічних показників у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю (ІЦН). Доведено, що перебіг вагітності на тлі ІЦН ускладнюється порушенням гормональної дисфункції плаценти та мікробіоценозу статевих шляхів. Проведено математичний розрахунок і сформульовано прогностичні критерії ризику розвитку ІЦН. Проаналізовано зміни концентрації цитокінів: виражений дисбаланс вмісту цитокінів у цервікальному слизі характеризує високий ступінь інфекційного ризику у цих вагітних, встановлено нові закономірності рівня про- і протизапальних цитокінів (TNF-α, ІФН-γ, IL-1, IL-4) та їх прогностично-діагностичну цінність. Розроблено алгоритм комплексної профілактики, діагностики та лікування передчасних пологів у вагітних із ІЦН і визначено діагностичні критерії ультразвукових показників оцінювання стану шийки матки та гормональних показників фетоплацентарного комплексу для прогнозування перебігу вагітності. Це розширило дані про етіопатогенез функціональної ІЦН. Запропоновано методи контролю функціонального стану шийки матки, фетоплацентарного комплексу, імунного гомеостазу та мікробіоценозу статевих шляхів у досліджуваних вагітних. Запропоновано лікувально-профілактичну методику профілактики передчасних пологів, акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних на тлі ІЦН, яка дозволила достовірно знизити частоту передчасних пологів за відсутності ранніх передчасних пологів (22 - 28-ми тижнів).

Висвітлено актуальну проблему репродуктивного здоров'я у подружній парі, що має в анамнезі перенесені урогенітальні інфекції. Основним пусковим механізмом розвитку запалення придатків матки є мікробна інвазія. В останні роки відбулися суттєві зміни в етіологічній структурі запальних захворювань статевої системи: значно зросла частота запальних захворювань, зумовлених збудниками "другого покоління" - хламідіями, уреаплазмами, мікоплазмами, вірусами. Несвоєчасне та неадекватне лікування гострих запальних процесів внутрішніх статевих органів, а також відсутність їхньої профілактики пояснює високу частоту хронічного сальпінгоофориту. Останнім часом значна увага приділяється вивченню поширеності та ролі вірусів у структурі захворювань, що передаються статевим шляхом. Сьогодні запальні захворювання урогенітальної сфери у чоловіків і жінок впевнено лідирують серед проблем, якими доводиться займатися лікарям - урологам, андрологам, гінекологам, репродуктологам. Дана патологія найбільш поширена серед пацієнтів репродуктивного та працездатного віку. Це негативно впливає на сексуальну функцію, спроможність до зачаття, сімейні відносини, соціальну адаптацію та працездатність. Безплідність у шлюбі - патологія, що поширена у світі, - є значущою особистісною, медико-біологічною, соціальною і демографічною проблемою сьогодення. За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні на безплідність страждає близько 1 млн подружніх пар, тобто 15 - 17 %. В огляді узагальнено теоретичні та статистичні дані згідно з даними літератури за останні роки. Розглянуто сучасні уявлення про етіопатогенез чоловічої та жіночої безплідності, а саме - вплив перенесених урогенітальних інфекцій на виникнення порушень у жіночій і чоловічій сечостатевих системах. Акцентовано увагу на аналізі проблеми ускладнень щодо подальшої запланованої вагітності у пари, яка має урогенітальні інфекції в анамнезі.

Висвітлено актуальну проблему репродуктивного здоров'я у подружній парі, що має в анамнезі перенесені урогенітальні інфекції. Основним пусковим механізмом розвитку запалення придатків матки є мікробна інвазія. В останні роки відбулися суттєві зміни в етіологічній структурі запальних захворювань статевої системи: значно зросла частота запальних захворювань, зумовлених збудниками "другого покоління" - хламідіями, уреаплазмами, мікоплазмами, вірусами. Несвоєчасне та неадекватне лікування гострих запальних процесів внутрішніх статевих органів, а також відсутність їхньої профілактики пояснює високу частоту хронічного сальпінгоофориту. Останнім часом значна увага приділяється вивченню поширеності та ролі вірусів у структурі захворювань, що передаються статевим шляхом. Сьогодні запальні захворювання урогенітальної сфери у чоловіків і жінок впевнено лідирують серед проблем, якими доводиться займатися лікарям - урологам, андрологам, гінекологам, репродуктологам. Дана патологія найбільш поширена серед пацієнтів репродуктивного та працездатного віку. Це негативно впливає на сексуальну функцію, спроможність до зачаття, сімейні відносини, соціальну адаптацію та працездатність. Безплідність у шлюбі - патологія, що поширена у світі, - є значущою особистісною, медико-біологічною, соціальною і демографічною проблемою сьогодення. За останніми даними Європейського товариства репродуктології та ембріології людини (ESHRE), в Україні на безплідність страждає близько 1 млн подружніх пар, тобто 15 - 17 %. В огляді узагальнено теоретичні та статистичні дані згідно з даними літератури за останні роки. Розглянуто сучасні уявлення про етіопатогенез чоловічої та жіночої безплідності, а саме - вплив перенесених урогенітальних інфекцій на виникнення порушень у жіночій і чоловічій сечостатевих системах. Акцентовано увагу на аналізі проблеми ускладнень щодо подальшої запланованої вагітності у пари, яка має урогенітальні інфекції в анамнезі.

Мета дослідження - виявлення особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у пацієнток за інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Проведено ретроспективний аналіз 150 історій вагітності та пологів: в основну групу ввійшли 100 вагітних із наявністю ІПСШ в анамнезі та епізодів проявів під час даної вагітності; 50 вагітних без цієї патології ввійшли до контрольної групи. Критеріями виключення були вагітні з ІПСШ, вагітність яких завершилась абортами у малому терміні гестації. Загрозу аборту виявлено у 46 % жінок основної групи проти 26 % - контрольної групи; маловоддя - у 13 % в основній групі проти 8 % у контрольній групі; прееклампсію в основний групі - у 12 % проти 5 % у групі контролю; ЗРП в основній групі - у 10 % проти 6 % у контрольній; дисфункцію плаценти в основній групі - у 20 % проти 16 % у контрольній; бактеріальний вагіноз - у 67 % в основній групі проти 14 % у групі контролю; ризик невиношування вагітності, передчасних пологів в основній групі - у 20 % у порівнянні з 4 % у контрольній групі; передчасне вилиття навколоплідних вод (ПРПО) спостерігалось у 33 % породіль основної групи проти 16 % - у контрольній групі. Загрозу аборту виявляли у 46 % жінок основної групи, що в 1,7 разу частіше, ніж у контрольній (26 %). Маловоддя відзначали у 13 % жінок основної групи, що в 1,6 разу більше у порівнянні з показниками контрольної групи (8 %). Прееклампсію діагностували у 2 рази частіше в основний групі (12 %), ніж у групі контролю (6 %), ЗРП - в 1,7 разу частіше в основній групі (10 %), ніж у контрольній (6 %). Дисфункцію плаценти виявляли в 1,25 разу частіше в основній групі (20 %), ніж у контрольній (16 %). Високий відсоток бактеріального вагінозу (67 %) відзначали у пацієнток основної групи, що в 4,8 разу більше, ніж у контрольній групі (14 %). Ризик невиношування вагітності, передчасних пологів у основній групі був вищим (20 %) і спостерігався у 5 разів частіше у порівнянні з контрольною групою (4 %). ПРПО спостерігали у 33 % породіль основної групи, що у 2 рази більше, ніж у контрольній групі (16 %).

Мета дослідження - виявлення та оцінювання морфологічного субстрату плацентарних порушень за урогенітальних інфекцій (УГІ) у жінок зі спонтанними абортами та викиднем, який не відбувся, а також у жінок із діагнозом "інфекції, що передаються статевим шляхом" (ІПСШ), які народили у строк. Було проведене морфологічне дослідження зразків від 80 жінок репродуктивного віку. Пацієнток було розподілено на 4 групи. На першому етапі було виконано гістологічне та імунофлюоресцентне дослідження абортусів у двох групах жінок зі спонтанними абортами та викиднем, що не відбувся. До I групи було включено 20 пацієнток із УГІ, до II групи - 20 неінфікованих жінок. Другий етап передбачав органометричне та гістостереометричне дослідження плацент від жінок, що народили у строк. До III трупи дослідження увійшли жінки (n = 20) з діагнозом ІПСШ без диференціювання форм інфекційного процесу, які народили у строк; до IV групи - жінки (n = 20), які не були інфіковані і також народили у строк. Морфологічне дослідження абортусів у інфікованих пацієнток встановило, що за УГІ характерними є виражені запальні зміни у формі децидуїту (9 зразків - 45 %); хоріоніту (5 зразків - 25 %) та синцитіального ендометриту (2 зразки - 10 %). У 25 % зскребків (5 зразків) виявлено морфологічну картину некробіозу. Окрім того, були виявлено: амніоніт (6 зразків - 30 %), вілізит (4 зразки - 20 %) та базальний децидуїт (3 зразки - 15 %). У групі неінфікованих жінок основними патоморфологічними змінами були ознаки незрілості плаценти і зміни васкуляризації та склерозування ворсин. У більшості вивчених послідів від жінок, що народили у строк, у разі УГІ відзначали суттєві зміни ворсинчастого хоріона із залученням до патологічного процесу ворсин різного калібру. Реєстрували достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Установлено наявність дрібних некрозів ворсин у майже 1/3 випадків всіх спостережень, виявляли значні ділянки некрозів, але достовірної відмінності у групах порівняння не було. При цьому фіксували зниження об'єму хоріального епітелію у порівнянні з контрольною групою. Заключення: патоморфологічні зміни абортивного матеріалу та послідів від жінок з ІПСШ відображали основні ланки патогенезу інфекційного та запального процесів і були відмінними від таких змін за відсутності даної патології. Зокрема, за УГІ характерними є зміни, пов'язані із запальними проявами в абортусах, а у групі неінфікованих жінок - з ознаками незрілості плаценти та змінами васкуляризації та склерозування ворсин. Під час проведення гістостереометрії також було виявлено значні відмінності у структурі плацент жінок III (основної) та IV (контрольної) груп, зокрема, достовірне збільшення питомої ваги мікропатології. Питання профілактики ускладнень вагітності та прегравідарної підготовки у жінок із встановленим діагнозом ІПСШ є ключовими для запобігання репродуктивним втратам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.696.016-25

Рубрики:

Інфекції сечовивідних шляхів у вагітних

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.696.016 + Р716.215

Рубрики:

Інфекції сечовивідних шляхів у вагітних

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.59 + Р716.226.59

Рубрики:

Венерологічні хвороби у вагітних

Пологи при венеричних хворобах

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с + Р716.216.59

Рубрики:

Вагітність

Венерологічні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у молодих жінок, які завагітніли вперше. Обстежено 91 жінку, яка завагітніла вперше, віком від 20 до 28 років протягом 2021 р. Методом полімеразної ланцюгової реакції діагностовано такі інфекції: Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum, Mycoplasma hominis і Gardnerella vaginalis. Проведено скринінг ІПСШ у жінок, які завагітніли вперше. Показало наявність різних ІПСШ у 78 (85,7 %) досліджуваних вагітних. Chlamydia trachomatis виявлено у 8 (8,8 %) вагітних, Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum - у 3 (3,2 %) пацієнток, Mycoplasma hominis - у 12 (13,2 %) жінок, Gardnerella vaginalis - у 71 (71,8 %) вагітної; найчастіше відмічено такі поєднання Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum i Gardnerella vaginalis - у 47 (51,6 %) вагітних; поєднання 4 збудників (Chlamydia trachomatis та Ureaplasma urealyticum + Ureaplasma parvum та Mycoplasma hominis, Gardnerella vaginalis) виявлено у 14 (15,3 %) вагітних. Проведення лабораторного скринінгу показало високу (85,7 %) частоту інфікування ІПСШ серед молодих вагітних жінок. Високий рівень поширеності ІПСШ серед студентської молоді пов'язаний не лише зі способом життя, але й зі зниженням неспецифічної та імунологічної резистентності організму вагітних. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.