Розглянуто історичну типологію національного інструментарію України, етнологічну основу української рогової музики, а також історичні витоки та функціонування українських музичних інструментальних цехів. Досліджено етнофольклорні джерела української оркестрово-виконавської культури, охарактеризовано національний духовий інструментарій як домінантний засіб українського музичного стилеутворення тощо.

Простежено генезу духового та ударного музичного мистецтва в Україні та узагальнено різноманітні фактологічні дані з рукописних і друкованих першоджерел, мемуарної літератури, досліджень і публікацій з історії побуту та культури українського народу, архівних документів, що поєднують велику кількість раніше невідомих фактів. Розглянуто етапи історичного становлення та розвитку духових та ударних інструментів. Охарактеризовано світовий фонд духового інструментарію. Запропоновано методику археографічного опрацювання пам'яток.

Розглянуто свідчення про духовий музичний інструментарій України, який є різноманітним за своїм складом і функціями й охоплює досить велику кількість різнозвучних за своїм характером інструментів, що виготовлялись як самим виконавцем, так і майстровим способом. Висвітлено відомості про традиційний духовий інструментарій, який пов'язаний з історією, народними звичаями й обрядами того чи іншого етносу та є виразником їх духовної та матеріальної культури, служить для задоволення художньо-естетичних і практичних потреб. Наголошено, що народна термінологія назв духових та ударних інструментів відображає конкретну історичну мовознавчу та інструментознавчу інформацію тієї чи іншої народності.