Індекс рубрикатора НБУВ: И133-31

Рубрики:

Підривні роботи

Шифр НБУВ: Ж70894 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Атмосфера кар'єрів, а також районів, що знаходяться поблизу, сильно страждає від забруднення шкідливими газами внаслідок промислових вибухів, тому задача ефективної оцінки фізико-хімічних та геометричних параметрів пилогазових хмар є актуальною. Результати проведених досліджень доводять доцільність виконання вимірювань зазначених параметрів дистанційним методом, який базується на відеозйомці та комп'ютерній обробці експериментальних даних.

У складі спіненої системи стабілізатори, зазвичай, виконують роль зміцнювачів її структури. Оскільки розроблювані спінені системи є вибуховими композиціями, то в їх складі стабілізатори виконують роль твердих горючих включень. Тому оцінка їх ефективності здійснюється за крітерієм підвищення термохімічних характеристик спіненої вибухової системи у порівнянні з такими для матриці.

Спінені вибухові системи - сумішеві системи. Вибухові характеристики зарядів з матеріалу цих систем залежать не тільки від їх компонентного набору, але і від рівномірності розподілу компонентів, зокрема, пального й окислювача, в об'ємі заряду. Рівномірність обумовлено структурою матеріалу заряду, а саме її фізичною стійкістю. Розглянуто дві структурні моделі спіненої вибухової композиції, встановлено структуроформуючі фактори, їх вплив на стійкість спінених систем, визначено шляхи коригування даних факторів з метою структуризації систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: И133-3

Рубрики:

Підривні роботи

Шифр НБУВ: Ж70894 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И133-3

Рубрики:

Підривні роботи

Шифр НБУВ: Ж70894 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що розробка родовищ корисних копалин відкритим способом викликає забруднення атмосфери кар'єрів і погіршення стану здоров'я людей, які працюють у них, а також мешкають на прилеглих територіях. Основними негативними факторами, що впливають на здоров'я людей, є шкідливі гази та пил. Зниження пилогазовиділення під час проведення масових вибухів досягається шляхом здійснення технологічних, організаційних та інженерно-технічних заходів. Розглянуто нову технологію боротьби з пилом і газами, яка базується на попередньому вибуховому осушенні свердловин, зрошенні блоку повітряно-водяною завісою шляхом викиду води та застосуванні екологічно більш чистих вибухових речовин. Розглянуто методи контролю складу атмосфери.

Розглянуто і визначено геометричні та часові параметри потенційної загрози аварійного вибуху об'єктам навколишнього середовища під час зберігання, виготовлення та перевезення промислових вибухових речовин (ВР) за межами кар'єру.

Проаналізовано існуючий стан нормативно-правової бази стосовно діяльності, пов'язаної з поводженням з вибуховими матеріалами. Розглянуто основні недоліки розробки державних нормативних актів, викладеного в них тексту вимог та їх оформлення. Запропоновано шляхи вдосконалення стану нормативно-правового забезпечення діяльності у сфері поводження з вибуховими матеріалами та покращання державного нагляду за додержанням вимог з охорони праці під час даної діяльності. Висвітлені матеріали мають вагоме практичне значення, оскільки вони є основою проекту Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами", що внесено на розгляд уповноважених центральних органів виконавчої та представницької влади, та розроблених на підставі цього проекту державних нормативних актів.

Наведено результати аналізу сучасного стану та шляхи вдосконалення промислових вибухових речовин (ВР), що використовуються на кар'єрах України. Одержані дані свідчать про зменшення обсягів застосування заводських ВР, зокрема гранулотолу й акватолу, та збільшення обсягів ВР місцевого приготування. Показано, що підвищення фізичної стабільності, працездатності та водостійкості сумішей типу АС-ДП можна досягти за рахунок введення до їх складу близько 25 % емульсії. Такі суміші рекомендовано використовувати для заряджання сухих і зневоднених свердловин під час руйнування порід різної міцності. Впровадження запропонованої суміші дасть можливість значно підвищити надійність, безпечність та економічність підривних робіт на кар'єрах України.

Наведено аналіз змін асортименту вибухових речовин (ВР) за останні п'ять років в Україні. Встановлено, що збільшення тривалості підготовки масового вибуху до 72 - 120 годин негативно впливає на ступінь зволоження вибухової суміші і скорочення швидкості детонації. Доведено флегматизуючу дію води та вибухового дріб'язку на колонку заряду і її просідання до 1,5 - 2,0 метрів. Некерований процес формування свердловинних зарядів через стовп чи під стовп води додатково збільшує витрати ВР на 30 - 45 % та не гарантує повноти її спрацювання. Запропоновано шляхи удосконалення складу ВР. Напрямки розвитку вибухових робіт на комбінатах з розширенням обсягів використання безтротилових ВР місцевого приготування і заряджанням їх у попередньо зневоднені свердловини є кращим, ніж орієнтація лише на емульсійні та водонаповнені ВР, що підтверджується закордонним досвідом ведення вибухових робіт.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень впливу крупності та вологості частинок аміачної селітри (АС) на її вибухові особливості, а також визначено умови, за якими АС є стабільною вибуховою речовиною. Встановлено, що АС є вибуховою речовиною за наявності вологості не більше ніж 0,3 %, виключення злежалості та за надійного зберігання в сховищі як вибухової речовини. Змінення фізико-хімічних показників позбавляє АС властивостей вибухової речовини.

Наведено результати експериментальних досліджень зарядів, які найбільше застосовуються під час подрібнення негабаритних кусків на кар'єрах. Розроблено нові більш ефективні комбіновані аміачно-селітряні заряди з перевіркою їх за полігонних і промислових умов флюсодоломітних кар'єрів.

Наведено результати впровадження технологічних заходів, спрямованих на стабілізацію якості вугілля, що добувається, з використанням гірничо-транспортного обладнання при оперативному управлінні в процесі місячного, добового та змінного добування вугілля.

Наведено основні досягнення Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці за останні 5 років у сфері наукових досліджень щодо безпечного поводження з вибуховими матеріалами (ВМ) промислового призначення. Їх головна спрямованість стосується розробки й удосконалення нормативної бази та гармонізації її до стандартів ЄС. Порушено невирішені питання і проблеми безпеки під час випробування та застосування вибухових речовин місцевого приготування, конверсійних ВМ та сучасних засобів ініціювання. Визначено напрями наукових досліджень у процесах безпечного поводження з вибуховими матеріалами на найближчу та подальшу перспективи.

Наведено результати аналізу технічних умов на вибухові матеріали (ВМ), які допущено до постійного виробництва та застосування. Встановлено, що виникла потреба перегляду ТУ на ВМ щодо їх змісту та структури у відповідності до діючих нормативних документів та Європейських стандартів, що впливатиме на зменшення рівня аварійності та травматизму у гірничодобувній галузі. Запропоновано Методику уніфікації технічних умов на вибухові матеріали.

Розроблено технологічні пропозиції щодо створення високоефективних методів дегазації кам'яновугільних структур. ННДІПБОП вбачає перспективу комплексного вирішеня проблеми за рахунок дилатансійної технології торпедування свердловинами у межах покладів. Метою вибухових робіт у процесі торпедування є створення у вуглепородному масиві напруженого стану високої інтенсивності та нерівномірності. У разі шахтової дегазації покладів із застосуванням дилатансійних технологій концентрація метану із свердловин становитиме до 60 %, що цілком достатньо для його використання. Газовіддача у 5 - 8 разів є вищою, ніж за інших методів стимулювання дегазаційних процесів. Дегазація шахтових полів і підземна газифікація вугілля в цілому із застосуванням нових технологій дає можливість забезпечити повною мірою безпечну роботу вибухонебезпечних шахт і створює умови для одержання потрібного країні газового енергоносія.

Наведено результати аналізу та обгрунтування необхідності перегляду "Технических правил ведения взрывных работ на дневной поверхности". Визначено основні питання, за якими запропоновано переглянути документ.

Зазначено, що проблема вибухонебезпечності вугільних шахт України продовжує залишатися надзвичайно актуальною. Проаналізовано проблеми тяжких аварій із багатьма жертвами. Відзначено, що однією із основних причин є занедбаність до останнього піятиріччя розробки та впровадження протиаварійних систем і неефективність дегазації вуглепроводних масивів. У цьому, з досвіду роботи, справжнім проривом є створення на базі ліцензійних запозичень протиаварійної системи УТАС. Поряд із цим досліджувалися і вдосконалювалися дегазаційні процеси, що сприяло створенню дилатансійної технології дегазації, яка вирішує проблеми інтенсифікації метановидалення та промислового використання пластового газу. Комплексне застосування цих досягнень сприятиме успішному вирішенню проблем вибухонебезпечності вугільних шахт України.

Викладено результати теоретичних досліджень вибухового навантаження на породний негабаритний блок. Наведено напівпромислові експерименти з вибухового руйнування модельних блоків і результати аналізу випробувань аміачно-селітрових (АС) вибухових речовин на сприйнятливість до імпульсного впливу. Наведено результати тестових і промислових експериментів із зарядами з АС. Обгрунтовано безпечний метод руйнування породних негабаритних блоків зарядами з АС і результати його випробовування за промислових умов.