Атмосфера кар'єрів, а також районів, що знаходяться поблизу, сильно страждає від забруднення шкідливими газами внаслідок промислових вибухів, тому задача ефективної оцінки фізико-хімічних та геометричних параметрів пилогазових хмар є актуальною. Результати проведених досліджень доводять доцільність виконання вимірювань зазначених параметрів дистанційним методом, який базується на відеозйомці та комп'ютерній обробці експериментальних даних.

Розглянуто сучасний стан проблеми захисту повітряного басейну у вугільній і гірничовидобувній промисловості. Наведено стислий огляд досліджень з розробки ефективних методів пиловловлювання та пилозаглушення в нашій країні та в країнах СНД, а також з підбору та складання композиційних сумішей для спорудження протифільтраційних екранів, які забезпечують захист водних джерел від токсичних хімічних сполук.

На конференции были представлены результаты исследований состояния окружающей среды в основных промышленных регионах Украины (Донбасс, Кривбасс, среднее Приднепровье), влияния горнодобывающей и металлургической промышленности на состояние атмосферы и гидросферы. Рассмотрены предложения по смягчению экологических последствий хозяйственной деятельности человека. Освещены вопросы безопасности труда в горной промышленности, разработки технических средств контроля и предупреждения влияния опасных и вредных производственных факторов, аэрологии горнодобывающих предприятий.

Наведено основні дані про біосферу та її структуру, подана характеристика структурних елементів біосфери та геологічного середовища. Розглянуто питання впливу гірничодобувного комплексу на геологічне середовище. Викладено екологічну характеристику інженерно-геологічних процесів, зумовлених різними видами господарської діяльності, проаналізовано заходи щодо зниження та усунення їх негативного впливу на довкілля. Описано методику складання інженерно-геологічних карт урбанізованих територій.

Приведены основные данные о биосфере и ее структуре, представлена характеристика структурных элементов биосферы и геологической среды. Рассмотрены вопросы влияния горнодобывающего комплекса на геологическую среду. Изложена экологическая характеристика инженерно-геологических процессов, обусловленных разными видами хозяйственной деятельности, проанализированы меры по снижению и устранению их негативного влияния на окружающую среду. Описана методика составления инженерно-геологических карт урбанизированных территорий.

Розглянуто процес виділення пилу під час вільного зсипання гірської маси з розвантажувальних пристроїв. Встановлено, що максимальні значення інтенсивності виділення пилу мають місце за висоти розвантаження 35 - 50 м. Розроблено математичну модель розрахунку інтенсивності виділення пилу вертикальними лінійними джерелами, яка дозволяє оцінювати їх потужність і визначати валові викиди шкідливих речовин в атмосферу під час ведення технологічних процесів на промислових майданчиках гірничих підприємств.

Наведено методологічні основи розрахунку екологічних ризиків у ході розробки родовищ корисних копалин. За результатами досліджень створено наукову базу реалізації технічних заходів на стадії оптимального функціонування та ліквідації. Заходи обумовлюють процедуру відновлювання доексплуатаційних екологічних функцій геологічного та суміжних середовищ у межах техноприродних геосистем.

Рассмотрены проблемы загрязнения атмосферы компактно расположенной группой горно-металлургических предприятий. Особое внимание уделено влиянию пароводяных выбросов градирен на процессы кислотообразования, механизмы трансформации загрязнителей в атмосфере промышленного района. Указано на необходимость внедрения практики распределения компенсации за загрязнение окружающей среды с учетом трансграничного перенесения загрязнения. Предложен показатель экологической опасности жизнедеятельности на территориях, которые подвержены влиянию отрицательных факторов.

Досліджено екологічні проблеми гірничопромислових територій. Розглянуто закономірності ландшафтної організації території Львівщини й особливості поширення негативних фізико-географічних і природно-антропогенних процесів внаслідок гірничих розробок. Проаналізовано специфіку територіальної диференціації гірничодобувних та інших антропогенних навантажень, закономірності прояву сучасної екологічної ситуації. Здійснено ланшафтно-екологічну оцінку навколишнього природного середовища області в цілому та основних її гірничопромислових районів (Червоноградського кам'яновугільного, Яворівського сірчаного). Запропоновано конструктивно-географічні шляхи поліпшення екологічної ситуації в районах гірничих розробок.