Запропоновано альтернативний метод діагностики хламідійної інфекції свиноматок - метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), за допомогою якого було проаналізовано 26 проб клінічного матеріалу від свиноматок і отримано 17 позитивних і 9 негативних результатів. Аналіз результатів засвідчив такі переваги методу ПЛР-діагностики хламідіозу, як пряме виявлення збудника, високу специфічність і чутливість, потрібність спецумов для доставки проб клінічного матеріалу, постановку індивідуального аналізу та виключення можливості інфікування персоналу лабораторії.

Узагальнено та систематизовано дані про збудників хламідійних інфекцій. Розкрито клініко-епізоотичні особливості прояву інфекцій у сільськогосподарських тварин. Описано методи їх лаборатоної діагностики, зокрема, морфологічні, молекулярно-генетичні, імунологічні. Увагу приділено профілактиці та лікуванню хламідіозів сільськогосподарських тварин.

Обобщены и систематизированы данные о возбудителях хламидийных инфекций. Раскрыты клинико-эпизоотические особенности проявления инфекций у сельскохозяйственных животных. Описаны методы их лабораторной диагностики, в частности, морфологические, молекулярно-генетические, иммунологические. Уделено внимание профилактике и лечению хламидиозов сельскохозяйственных животных.

Розроблено та впроваджено схеми лікувально-оздоровчих заходів проти хламідіозу свиней, ефективність яких підтверджено результатами досліджень за методом ПЛР. Вказані схеми базуються на дво-триразовому використанні антибіотиків тетрациклінового ряду пролонгованої дії з інтервалом ін'єкціювання 5 - 7 діб. Контроль ефективності проведеної терапії здійснено повторними дослідженнями за допомогою методу ПЛР біологічних проб від свиней не раніше, ніж через 30-добовий інтервал, доцільність якого пояснюється тим, що за вказаний термін відбувається повна заміна циліндричного епітелію слизової оболонки полового тракту, що є місцем локалізації збудника хламідіозу. Ці схеми пройшли випробування в семи сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Полтавщини та Дніпропетровщини.

Результати досліджень свідчать про значну різницю індивідуальних показників імунобіологічного статусу одного гнізда в динаміці. Доведено, що у поросят-гнотобіантів та свиней, вільних від патогенної флори така різниця практично відсутня, тоді як у конвенціональних поросят аналогічного віку вона досягає досить високих показників. Відповідно до вимог Міжнародного епізоотопічного бюро та Всесвітньої організації охорони здоров'я, вважається, що тварини-гнотобіанти є незамінною біологічною моделлю в ході вивчення інфекційної патології сільськогосподарських тварин з антропозоонозами включно.

Одержано та вирощено курчат- і перепелів-гнотобіотів для створення ВПФ-стада птиці з метою одержання ВПФ-яєць. У цьому разі проведено бактеріологічний і вірусологічний контроль статусу ВПФ курчат і перепелят. Установлено, що протягом усього періоду спостережень вони залишалися вільними від патогенної мікрофлори.

Вивчено клінічні прояви та патологічні і патоморфологічні зміни в разі орнітозу голубів різних вікових груп. У даному випадку визначено, що найбільш сприятливими до захворювання є пташенята, летальність серед яких може сягати 30 - 50 %. Найбільше ж виражені патологічні зміни виявляються в селезінці та печінці.

Застосовано та проаналізовано всі основні методи одержання тварин-гнотобіотів. Встановлено, що за допомогою методів гнотобіологічної гістеротомії та гістеректомії можна одержувати безмікробних тварин, а за допомогою методів "стерильних родів" і деконтамінації - як безмікробних, так і зі статусом ВПФ (вільні від патогенної флори).

За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції досліджено зразки біологічного матеріалу від поросят-гнотобіотів із лабораторного досліду з експериментального відтворення хламідіозу, відібраних на 11-у, 22-у та 35-у добу після зараження. Відмічено розвиток інфекційного процесу вже на 11-у добу після зараження та його динаміку за позитивними результатами у "контактних " тварин.

Наведено результати досліджень щодо застосування та науково-експериментального обгрунтування методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики хламідіозу свиней з застосуванням наборів реагентів, призначених для діагностики даної хвороби в людини. Розроблено методи відбору проб клінічного матеріалу для ПЛР-аналізу від свиней різних статевих і вікових груп та вивчено діагностичну цінність даного методу. Проведено випробування методу ПЛР для діагностики хламідіозу свиней в лабораторному та польових дослідах, запропоновано схеми оздоровчих заходів проти цієї інфекції. Наведено методичні рекомендації щодо діагностики хламідіозу свиней методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням набору фірми "Літех".

Розроблено і відпрацьовано метод одержання та вирощування цуценят-гнотобіотів. Описано методику підготовки гнотобіотичної апаратури, хід проведення гнотобіотичної гістеротомії у глибоковагітної суки та технологію утримання і годівлі цуценят-гнотобіотів. Підібрано і застосовано набір наркотичних речовин, що викликає надійний довготривалий наркоз, нешкідливий для глибоковагітних сук і приплоду. Розроблено рецептуру кормосуміші для цуценят-гнотобіотів, яка забезпечує їх повноцінну годівлю з урахуванням фізіологічних потреб даного виду тварин.

Систематизовано сучасні дані щодо історії вивчення хламідійних інфекцій, таксономічного положення та біологічних властивостей збудника, епідеміологічного значення хламідіозів зоонозної природи, епізоотології, патогенезу та патоморфології, клінічних проявів цієї інфекції у різних видів тварин і птахів. Наведено результати багаторічних досліджень автора та його бачення щодо різних аспектів цього досить складного зооантропонозу, зокрема, питань діагностики та заходів боротьби та профілактики. Показано, що інфіковані хламідіями тварини та птахи є потенційною загрозою здоров'ю людей, які контактують з ними, чи зайняті переробкою тваринної сировини, одержаної з неблагополучних щодо хламідіозу господарств.

Наведено випадок ембріональної гепатобластоми у хлопчика віком 2,5 міс із власного клінічного спостереження.

Наведено дані про використання методу ПЛР-аналізу для індикації ДНК збудників хламідіозу та інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби у біологічних зразках, одержаних від тварин із господарств Центрального та Східного регіонів України.

Викладено результати досліджень щодо епізоотологічних особливостей, етіології, патогенезу, клінічних проявів й патологоанатомічних змін у разі хламідіозів свійських ссавців, домашніх і декоративних птахів за польових та експериментальних умов, а також результати скринінгових досліджень цієї інфекції серед дикої та синантропної фауни. Установлено, що хламідійна інфекція сільськогосподарських тварин має значно більше поширення у порівняннні з офіційними статистичними даними ветеринарного обліку та звітності. Суттєве розповсюдження хламідійної інфекції виявлено і за результатами скринінгу серед синантропних і диких ссавців та птахів. Розроблено дві ПЛР-тест-системи для індикації ДНК збудників хламідійних інфекцій ссавців і птахів, а також мультиплексну ПЛР-тест-систему для диференціації хламідій за видами. Диференціація хламідій, виявлених у свійських, декоративних, синантропних і диких ссавців і птахів, свідчить про циркуляцію щонайменше шести видів бактерій роду \i Chlamydia \i0. Розроблено та випробувано ефективну систему оздоровлення тваринницьких ферм від хламідійної інфекції. Констатовано, що одним із найважливіших механізмів контролю хламідійної інфекції та запобігання її широкому розповсюдженню є постійний епізоотологічний моніторинг, насамперед, об’єктів племінного тваринництва.

Уперше з нових позицій в хірургії дитячого віку розроблено та вдосконалено діагностику й оперативне лікування хірургічних хвороб та ушкоджень селезінки в дітей із застосуванням сучасних комплексних методів. Вивчено морфофункціональний стан об'ємних утворів селезінки в дітей і виявлено їх спільні та відмінні особливості в єдиному синдромологічному аспекті. Сформовано уявлення про патогенез таких утворів, а також причини та наслідки мобільної селезінки. Уперше об'єктивізовано показання і протипоказання до хірургічного лікування об'ємних утворів селезінки в дітей. Уперше завдяки сучасним технологіям розроблено і запропоновано сегментарні резекції селезінки як альтернативу ще досить поширеній спленектомії (Патент України на корисну модель № 25725). Визначено показання і протипоказання до використання малоінвазивних методів лікування дітей із зазначеними утворами на основі результатів дослідження ступеня дисфункції селезінки та їх зіставлення з відкритими способами лікування цієї патології. Установлено зв'язок між топографоанатомічними структурами, розмірами та ступенем дисфункції селезінки, оптимізовано тактику хірургічного лікування блукаючої селезінки та її кістозного ураження. Підвищено ефективність профілактики та лікування ускладнень, що виникають після застосування малоінвазивних та хірургічних методів корекції об'ємних утворів селезінки в дітей. Розроблено та впроваджено оперативні втручання для лікування кістозних утворів селезінки і при мобільній селезінці в дітей (Патенти України на корисну модель № 34586, № 34993). Встановлено стратифікацію ризику післяопераційних ускладнень у разі хірургічного лікування хвороб селезінки.

Систематизовано сучасні дані з історії вивчення хламідійних інфекцій, таксономічного положення та біологічних властивостей збудника, епідеміологічного значення хламідіозів зоонозної природи. Розглянуто епізоотологію, патогенез і патоморфологію, клінічні прояви цієї інфекції у різних видів ссавців і птахів. Досліджено еколого-епідеміологічні особливості зоонозних хламідіозів на території України. Описано імунологічні, морфологічні, молекулярно-генетичні методи діагностики хламідіозів.

Розроблено ПЛР-тест-систему для діагностики хламідіозу свійських собак, до складу якої входять олігонуклеотидні праймери, що фланкують ділянку гена, який кодує ендорибонуклеазу P (RNase P RNA) Chlamydia abortus, Chlamydia pecorum, Chlamydia psittaci. Ідентичність продукту ампліфікації підтверджено шляхом рестрикційного аналізу з використанням ендонуклеази Alu I. Означена ПЛР-тест-система випробувана на 50-и позитивних і 25-и негативних зразках ДНК бактерій роду Сhlamydia, виділених з ізолятів хламідій від собак, а також успішно пройшла валідацію із іншими ПЛР-тест-системами для індикації та видової диференціації збудників хламідійних інфекцій ссавців і птахів.

Наведено результати з визначення аналітичної специфічності й валідація ПЛР-тест-систем власної розробки для індикації бактерій роду Сhlamydia у біологічних зразках відібраних від кішок і собак. Розроблені ПЛР-тест-системи включають пари олігонуклеотидних праймерів, що фланкують ділянки ДНК генів МОМР Сhlamydia felis і RNase P RNA Chlamydia abortus, Chlamydia pecorum та Chlamydia psittaci. Мета досліджень - визначення аналітичної специфічності розроблених ПЛР-тест-систем для діагностики хламідійних інфекцій свійських м'ясоїдних та їх валідація. Валідація тест-систем власної розробки проводилась за методом порівняння з іншими ПЛР-тест-системами для індикації та видової диференціації бактерій роду Сhlamydia. Матеріалом для тестування слугували 19 зразків біологічного матеріалу (контрольні ДНК C. felis, C. abortus, C. pecorum і C. psittaci, а також ізоляти хламідій, виділених із епітеліальних зіскрібків слизових оболонок кон'юнктиви, піхви, препуцію, 20 % суспензій біоптатів внутрішніх органів свійських собак і кішок, а також фекалій та епітеліальних зі скрібків зі слизової оболонки прямої кишки диких м'ясоїдних родин котячих та собакових). Аналіз електрофореграм продуктів ампліфікації зазначених біологічних зразків, одержаних за застосування 2-х розроблених тест-систем і 3-х інших ПЛР-тест-систем для індикації бактерій роду Сhlamydia, а також мультиплексної ПЛР-тест-системи для диференціації хламідій за видами, свідчить про їх повну відповідність. Результати досліджень підтверджують специфічність зазначених діагностикумів і, відповідно, можливість їх застосування для діагностики хламідійних інфекцій свійських м'ясоїдних.

За період з 2011 по 2014 рр. у хірургічній клініці 1-ї міської клінічної лікарні (м. Полтава) релапаротомія виконана у 127 хворих. Встановлено, що релапаротомія є безальтернативним оперативним втручанням з приводу таких загрозливих для життя станів, як внутрішньочеревна кровотеча, непрохідність кишечнику у стадії декомпенсації, евентрація, прогресуючий перитоніт, абдомінальний компартмент синдром III - IV ступеня. Частота використання релапаротомії після виконання ургентних оперативних втручань більша, ніж після планових (співвідношення 4:1). Для покращення результатів лікування потрібні індивідуальна оцінка стану та вибір оптимальної хірургічної тактики під час первинного та повторного оперативного втручання.

Зазначено, що пухлини селезінки в дітей у клінічній практиці зустрічаються рідко. Висвітлено досвід діагностики та лікування пухлин селезінки у дітей. За 10 років спостережень проліковано троє дітей із лімфангіомою селезінки, троє - із гемангіомою селезінки, одну дитину із гемангіоперицитомою селезінки, одну - з тератомою селезінки. Всім дітям поведено оперативне лікування. Лише в одному випадку - у разі гемангіоперицитоми селезінки проведено спленектомію, в інших випадках виконано органозберігальні операційні втручання. Проаналізовано морфологічну картину гемангіоми та гемангіоперицитоми селезінки.