На підставі теоретичних досліджень останніх років, проведених, зокрема, в Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАН України, а також у Міжнародному Інституті глобалістики, розкрито сучасні парадигми глобалістики. Висвітлено особливу роль і місце глобалізації як суті та ідеології розвитку у період нової інформаційної ери. Описано природу, основні закономірності та закони глобалізації, а також глобальної інтеграції. Вперше в Україні сформовано теоретичні засади глобалістики та глобалізації розвитку. Суттєво доповнено та розвинуто теорію міжнародної економічної інтеграції. Запропоновано новий підхід до теоретичного та практичного аналізу процесів інтернаціоналізації виробництва, його глобалізації та інтеграції. Зроблено критичну оцінку сучасних міжнародних трансформаційних стратегій та стратегій глобального розвитку. Розкрито їх експансіоністську суть, негативні наслідки і загрозу силової глобалізації та інтеграції, особливо для країн перехідного періоду. Підкреслено об'єктивний характер глобальної інтеграції розвитку.

Раскрыты современные парадигмы глобализации политического, экономического и социального развития. Впервые в научной литературе систематически изложена теория глобализации, предложены концепции ее закономерностей и законов. Определены и обоснованы императивные детерминанты глобального развития - социализация, демократизация, интеллектуализация, гуманизация. Освещены вопросы глобальных экономических трансформаций, международной экономической безопасности, глобальных международных стратегий сотрудничества. Сделан вывод, что социальную безопасность следует рассматривать не в абстрактно-гуманитарном плане, а в контексте современной общественной практики. Обоснована необходимость согласования экономических стратегий развития с экологическими на глобальном уровне.

Описаны особенности становления, тенденции развития политической системы современной Украины. Проанализировано развитие демократических начал в становлении властных структур. Рассмотрен процесс реализации принципов новой Конституции Украины в деятельности парламента, института президентства, Кабинета Министров, механизм взаимодействия всех ветвей власти. Освещены тенденции формирования политических партий, избирательной системы, их влияние на политическую систему, технологии предупреждения и разрешения конфликтов в обществе. Раскрыто значение института социального партнерства как фактора политической и экономической стабильности, гражданского общества и предпосылки функционирования динамичной политической системы. Подведены итоги стравнительного анализа трансформации политических систем стран СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы, охарактеризованы стратегические приоритеты внешней политики Украины. Представлен прогноз политической модернизации Украины на рубеже столетий.

Розглянуто проблеми реформування України на шляху переходу від тоталітарної до демократичної, суверенної, самостійної держави. Проаналізовано стан перехідних процесів у світі та Україні, деякі аспекти економіки, особливості формування національної ідеї, суть організаційної сили української реформації, перспективи розвитку людських ресурсів, геополітику держави, а також стан української науки та освіти.

Рассмотрены проблемы реформирования Украины на пути перехода от тоталитарного до демократического, суверенного, самостоятельного государства. Проанализировано состояние переходных процессов в мире и Украине, некоторые аспекты экономики, особенности формирования национальной идеи, суть организационной силы украинской реформации, перспективы развития человеческих ресурсов, геополитику нашей страны, а также состояние украинской науки и образования.

Проаналізовано результати виборів 2002 р. у ФРН, обставини, що вплинули на кінцевий підсумок виборчих перегонів, ретроспективу та складові перемоги "червоно-зеленої" коаліції, чинники, що ускладнювали її становище.

Розглянуто різноманітні підходи до визначення актуальної та складної політологічної категорії - "політичної модернізації" в її теоретико-методологічному аспекті. Проаналізовано місце та роль України у новому геополітичному просторі, українсько-російські відносини, а також прагнення і реалії європейської та євроатлантичної інтеграції української держави. Висвітлено відносини України з державами Центральної та Східної Європи, зокрема політичні.

Рассмотрены разнообразные подходы к определению актуальной и сложной политологической категории - "политической модернизации" в ее теоретико-методологическом аспекте. Проанализированы место и роль Украины в новом геополитическом пространстве, украинско-российские отношения, а также стремления и реалии европейской и евроатлантической интеграции украинского государства. Освещены отношения Украины с государствами Центральной и Восточной Европы, в частности политические.

Розглянуто геополітику (ГП) як науку, встановлено її джерела. Розкрито зміст понять атлантизму, мондалізму, неомондалізму, геополітичного потенціалу держави. Запропоновано концепцію неоєвразійства. Проаналізовано діяльність наукових шкіл ГП, а також ГП США, Німеччини, Китаю, деяких країн Африки та Латинської Америки. Висвітлено місце України в системі геополітичного простору. Визначено взаємозв'язок ГП і війни.

Рассмотрена геополитика (ГП) как наука, определены ее источники. Раскрыто содержание понятий атлантизма, нео- и мондализма, геополитического потенциала государства. Предложена концепция неоевразийства. Проанализирована деятельность научных школ ГП, а также ГП США, Германии, Китая, некоторых стран Африки и Латинской Америки. Освещено место Украины в системе геополитического пространства. Определена взаимосвязь ГП и войны.

Висвітлено проблеми українського краєзнавства, розглянуто питання історії міст і сіл України, підприємств, збереження історико-культурної спадщини українського народу. Проаналізовано внесок інтелігенції у розвиток національної науки та культури, відродження народних традицій, звичаїв, родинних зв'язків, поширення новітніх інформаційних технологій у вітчизняному краєзнавчому русі.

Освещены проблемы украинского краеведения, рассмотрены вопросы истории городов и сел Украины, предприятий, сохранения историко-культурного наследия украинского народа. Проанализированы вклад интеллигенции в развитие национальной науки и культуры, возрождение народных традиций, обычаев, семейных связей, распространение новейших информационных технологий в отечественном краеведческом движении.

Розкрито теоретико-методологічні засади соціальної та освітньої діяльності у незалежній Україні. Висвітлено проблеми перебудови соціальної політики в державі в контексті світового досвіду. Проаналізовано вітчизняну практику соціальної та освітньої роботи серед молоді, макросоціальні зміни в українському суспільстві як чинник посилення соціальної диференціації на рубежі століть. Описано особливості управлінської праці в системі менеджменту соціальної роботи. Визначено основні чинники сучасної соціальної молодіжної та гуманітарної політики України в контексті ринкових перетворень. Висвітлено досвід соціальної молодіжної роботи у ФРН на сучасному етапі.

Раскрыты теоретико-методологические основы социальной и образовательной деятельности в независимой Украине. Освещены проблемы перестройки социальной политики в государстве в контексте мирового опыта. Проанализированы отечественная практика социальной и образовательной работы среди молодежи, макросоциальные изменения в украинском обществе как фактор усиления социальной дифференциации на рубеже столетий. Описаны особенности управленческого труда в системе менеджмента социальной работы. Определены основные факторы современной социальной молодежной и гуманитарной политики Украины в контексте рыночных преобразований. Освещен опыт социальной молодежной работы в ФРГ на современном этапе.

Проаналізовано особливості соціально-політичного розвитку України на початку ХХ ст., соціально-економічні та політичні чинники структурування українського суспільства, діяльність політичних партій. Розглянуто питання становлення політичних режимів в Україні в 1920 - 1930-х рр., її політичні виміри напередодні та в період Другої світової війни, соціально-економічний розвиток у повоєнний період. Визначено нові тенденції в діяльності українського опозиційного руху в 1960 - 1980-х рр., радикалізацію суспільно-політичних рухів у 1985 - 1991 рр. Описано політичну систему України з 1991 р. - періоду проголошення незалежності, особливості формування багатопартійності, розкрито конституційні засади формування соціально-правової держави, висвітлено стратегічні пріоритети, зокрема українсько-російських відносин, національну стратегію в контексті глобалізації світової економіки.

Проанализированы особенности социально-политического развития Украины в начале ХХ ст., социально-экономические и политические факторы структурирования украинского общества, деятельность политических партий. Рассмотрены вопросы становления политических режимов в Украине в 1920 - 1930-х гг., её политические измерения накануне и в период Второй мировой войны, социально-экономическое развитие в послевоенный период. Определены новые тенденции в деятельности украинского оппозиционного движения в 1960 - 1980-х гг., радикализация общественно-политических движений в 1985 - 1991 гг. Описана политическая система Украины с 1991 г. - периода провозглашения независимости, освещены особенности формирования многопартийности, конституционные основы формирования социально-правового государства, стратегические приоритеты, в частности украинско-российских отношений, национальная стратегия в контексте глобализации мировой экономики.

Висвітлено проблеми розвитку вітчизняної політичної системи та інститутів громадянського суспільства на сучасному етапі трансформаційних перетворень, засади демократичного поступу європейських держав, їх інституційні особливості. Розглянуто еволюцію конституційно-правового статусу інституту президентства, парламенту та уряду України, питання вдосконалення механізмів стабілізації вітчизняної політичної системи, взаємодії інститутів влади та оптимізації виборчої системи. Проаналізовано особливості Європейського Парламенту, діяльність європейських транснаціональних партій.

Освещены проблемы развития отечественной политической системы и институтов гражданского общества на современном этапе трансформационных преобразований, основы демократического прогресса европейских государств, их институционные особенности. Рассмотрены эволюция конституционно-правового статуса института президентства, парламента и правительства Украины, вопросы усовершенствования механизмов стабилизации отечественной политической системы, взаимодействия институтов власти и оптимизации избирательной системы. Проанализированы особенности Европейского Парламента, деятельность европейских транснациональных партий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)12

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано феномен європейського розвитку, його культурно-цивілізаційні параметри та залученість України до даних процесів. Висвітлено тенденції зміцнення цивілізаційних і культурно-політичних вимірів щодо формування ЄС як унікального об'єднання, що нарощує геополітичний вплив та сприяє покращенню і поглибленню інтеграції до загальноконтинентальних масштабів. Увагу приділено європейському вибору України, визначено його цивілізаційну складову, а також розвиток держави та громадянського суспільства в контексті формування спільного європейського простору.

Грунтовно проаналізовано політико-правовий дискурс історії та сучасних міжнародних відносин в Європі. Висвітлено минуле України у системі міжнародних відносин на континенті в IX - XIX ст. Значну увагу приділено висвітленню становища України у вимірах міжнародних потрясінь XX ст. (Першої світової війни, Української революції, боротьби за незалежність УНР та ін.). Досліджено регіональні інтереси та геостратегічні пріоритети незалежної України на сучасному етапі та у довгостроковій перспективі. Проаналізовано основні засади співпраці України з сусідніми державами - членами СНД, з країнами Вишеградської групи, Бенілюксу, Північної Європи, з Румунією, Грузією та Туреччиною. Простежено еволюцію політики Євросоюзу щодо України.

Наведено результати ретроспективного аналізу існування та визнання України як європейської держави. Висвітлено роль і місце Київської Русі в системі взаємовідносин середньовічних європейських держав. Охарактеризовано еволюцію європейської парадигми розвитку України в XIV - XIX ст. Розглянуто політико-правові, економічні, світоглядні та духовно-культурні засади сучасних відносин України з європейськими державами. Увагу приділено сутності, проблемам і перспективам європейської культурно-цивілізаційної визначеності України.

Приведены результаты ретроспективного анализа существования и признания Украины как европейского государства. Освещены роль и место Киевской Руси в системе взаимоотношений средневековых европейских государств. Охарактеризована эволюция европейской парадигмы развития Украины в XIV - XIX вв. Рассмотрены политико-правовые, экономические, мировоззренческие и духовно-культурные основы современных взаимоотношений Украины с европейскими государствами. Уделено внимание сущности, проблемам и перспективам европейской культурно-цивилизационной определенности Украины.

Зазначено, що 2009 р. для Німеччини і Європи є особливим. Для Федеративної республіки Німеччина дві дати символізують характер і спрямованість її повоєнного розвитку. Це 60-річчя прийняття 1949 р. Основного закону та руйнація 1989 р. Берлінської стіни, що була символом повоєнного розколу не лише Німеччини, а й Європи та світу на протиборчі табори держав і народів.

Розглянуто питання, пов'язані з актуалізацією проблематики досліджень зі всесвітньої історії, з'ясовано резерви, які слід задіяти для поліпшення існуючого становища, надано визначення змістового наповнення, кількісних та якісних показників пройденого дослідниками за період суверенного розвитку нашої країни шляху. Проаналізовано наукові пріоритети поглибленого вивчення вітчизняними істориками минулого й сьогодення навколишнього світу, а також складові розвитку національної історіографії в контексті імперативів сучасної світової історичної думки.

Охарактеризовано основні особливості демократичних режимів країн Західної Європи, зокрема політичного режиму, що утвердився в ФРН. Доведено, що досвід західноєвропейських країн, а особливо реальна німецька практика є вельми повчальними для країн молодої демократії, в тому числі й для України.

Вивчено Європейську політику сусідства (ЄПС), яка, починаючи з 2004 р., стає основним інструментом зовнішньої політики ЄС щодо найближчого оточення. Зроблено спробу виявити можливості інтенсифікації співробітництва, які пропонує ЄС у форматі політики сусідства, а також виявити ті недоліки ЄПС, що перешкоджають активізації діалогу Україна - ЄС і підлягають перегляду. Розглянуто нові регіональні ініціативи ЄПС - "Союз для Середземномор'я" та "Східне партнерство". Проаналізовано можливості, що надає країнам-партнерам "Східне партнерство" й висвітлено перспективи України в межах запропонованого ЄС механізму співробітництва.

Висвітлено різні проблеми Вітчизняної війни 1812 р. в контексті поступу всесвітньої історії, також проаналізовано роль і місце українців та України в цій війні. Досліджено Україну в планах Наполеона, місце і роль українських козаків, зокрема, київські події 1812 р. З'ясовано роль партизанського руху, спецслужб, дипломатії, нагородних систем протиборців чи проблематики, пов'язаної з участю України та українців у цій війні, наслідків воєнних баталій для учасників протистояння, для окремих держав, регіонів і контененту, так і міжнародних аспектів, встановлення нової системи у постнаполеонівський період. Обговорено особисті риси головних лідерів і полководців, цивілізаційної сутності епохи бонапортизму й історичних шансів чи альтернатив розвитку Російської імперії, інших держав і народів.