Обгрунтовано необхідність фундаменталізації загальної астрономічної освіти. Визначено стрижневі ідеї загальної астрономічної освіти, головні базові поняття курсу астрономії для загальноосвітніх і педагогічних ВНЗ (ядро і периферія поля понять на макрорівні). Запропоновано структуру й зміст курсів "Астрономія", "Методика навчання астрономії", "Новітні досягнення в астрофізиці", "Фундаментальні фізичні та математичні константи". Охарактеризовано методологічні засади проектування астрономічного освітнього середовища для підготовки вчителя астрономії сучасної школи, наведено практикум з розв'язування астрономічних задач і цикл семінарських занять з актуальних проблем астрономії в контексті майбутньої професії, а також методику проведення лекцій, практичних, лабораторних і семінарських занять з астрономії. Запропоновано методичну систему підготовки вчителя астрономії, визначено педагогічні умови її ефективного функціонування. Описано критерії ефективності фундаменталізації підготовки вчителя астрономії і чинники, що стоять цьому на заваді.

Надано обґрунтування доцільності впровадження інтегративного спецкурсу "Фундаментальні фізичні та математичні константи", який втілює у навчальний процес принцип фундаменталізації освіти і формує у майбутніх фахівців фізичних спеціальностей єдину астрофізичну картину світу.

Предложено обоснование целесообразности внедрения интегративного спецкурса "Фундаментальные физические и математические константы", который реализует в учебном процессе принцип фундаментализации образования и формирует у будущих специалистов физических специальностей единую астрофизическую картину мира.

The article is proved reasonability of introduction of the integrative special course “Fundamental physical and mathematical constants”, which implements the principle of fundamentalization education in the learning process and forms universal astrophysical world view to future experts of physical specialties.

Вивчення і освоєння важковидобувних запасів доюрського нафтогазоносного комплексу Західного Сибіру - нового об'єкта розвитку сировинної бази та видобутку нафти в Росії, визначили необхідність апробації спеціальної стратегії, концептуальної схеми прогнозування та пошуків. Мета досліджень - критеріальне виділення і оцінювання достовірності першочергових районів для пошуків покладів вуглеводнів у відкладах доюрського фундаменту на прикладі слабовивчених земель Усть-Тимської мегазападини і структур Нюрольської мегазападини - на прикладі земель розвиненої промислової інфраструктури Томської області. Об'єкт досліджень - імовірні доюрські резервуари - колектори пермотріасової кори вивітрювання і колектори в палеозойських породах фундаменту. Поклади в корі вивітрювання пов'язані з колекторами, утвореними за глинисто-кременистими, карбонатними породами, вулканітами кислого складу, а також за певних умов, по ультрабазитах. У корінному фундаменті резервуари співвідносяться з вторинними колекторами, утвореними з вапняку, граніту, ріоліту. Основна нафтогенерувальна товща - нижньоюрські тогурські відклади. Дослідження проведено в межах концепції переважно вертикальної міграції вуглеводнів, територіально - в межах поширення нафтоматеринських світ. Відновлення термічної історії нафтоматеринських світ, яке кумулятивно враховує температури локалізованих палеоосередків генерації нафти, виконано розв'язанням прямої і оберненої задач геотермії. Дослідження грунтуються на спеціальній технології, що охоплює інтегральний аналіз результатів картування осередків генерації тогурських нафт за геотемпературним критерієм і прогнозного картування резервуарів кори вивітрювання та корінного палеозою заданими глибокого буріння, зональне нефтогеологічне районування та ранжування земель за ступенем перспективності. На території Усть-Тимської мегазападини як першочерговий району пошуків у резервуарі кори вивітрювання виділено зону північно-східного борту мегазападини, для пошуків у палеозойському резервуарі - перспективний район, що об'єднує землі північно-східного схилу Північнопарабельскої мегамонокліналі і прилеглої південної частини Пижинського мезопрогину. Для території Нюрольської мегазападини як перспективного району пошуків у резервуарі кори вивітрювання визначено землі, що охоплюють південні борти Кулан-Ігайської і Тамрадської западин і зону їх зчленування. Для вивчення і освоєння резервуара корінного палеозою визначено ділянку південного борту Кулан-Ігайської мезозападини і зони її зчленування з Тамрадською мезозападиною, а також ділянку південно-східного борту Нюрольскої мегазападини і прилеглих земель Чузіксько-Чижапської мезоседловини. Достовірність прогнозу перспективних земель доюрського нафтогазоносного комплексу підтверджено зіставленням з результатами випробувань глибоких свердловин - близько 70 - 80 %. Це аргументує раніше сформульовану ресурсоефективну стратегію і технологію пошуків покладів нафти в доюрській основі Західного Сибіру.

Понад 70 % запасів родовищ нафти Югри, що перебувають у розробці і на різних стадіях вивченості, належать до важковидобувних запасів (ВВЗ). Активне залучення в розробку ВВЗ дає змогу запобігти зниженню видобутку і стабілізувати його у найважливішому нафтовидобувному регіоні. Дотримання державних економічних інтересів і стимулювання надрокористувачів потребують зрозумілого і адекватного формулювання критеріїв віднесення покладів до ВВЗ, яке передбачає преференції і податкове пільгування. Проведено геолого-промисловий аналіз балансу запасів вуглеводневої сировини і ліцензійних угод надрокористування Югри у контексті критеріїв ідентифікації покладів з ВВЗ, рекомендованих Центральною Комісією Роснедр (ЦКР) РФ (2005 p.), також згідно з Федеральним законом РФ і Податковим кодексом РФ (2013 - 2014), що визначають критерії і об'єкти ВВЗ, диференціацію ставок податку на видобуток корисних копалин. Аналіз показав, що на цей час деякі об'єкти категорії ВВЗ не потребують пільг, а для інших об'єктів, раніше не віднесених до ВВЗ, пільги необхідно вводити. У підсумку розроблено комплекс критеріїв ідентифікації покладів ТрИЗ "НАЦ PH ім. В. І. Шпільмана", на підставі критеріїв, затверджених ЦКР РФ, який враховує геологічні й технологічні параметри покладів, що наведені у Держбалансі, та чинну Класифікацію запасів нафти РФ. За підсумками аналізу запропоновано: виключити з категорії ВВЗ теригенні відклади "аномального розрізу" баженовськой світи і поклади неускладненого неокому; включити до категорії ВВЗ поклади у відкладах ачимовскої товщі і доюрского комплексу. Поклади ачимовських кліноформ і доюрського комплексу, що становлять особливий інтерес, охарактеризовано докладніше.

Бакчарська мезозападина, що подібна за геологічною будовою до промислово нафтогазоносних Нюрольскої та Усть-Тимскої мегазападин південного сходу Західного Сибіру, є перспективним об'єктом для проведення прогнознопошукових досліджень на нижньоюрські й доюрські резервуари важкодобувної нафти. Мета дослідження - виявити і закартувати катагенетичні осередки генерації нафти в материнській нижньоюрській тогурській світі, оцінити щільність генерації, спрогнозувати нафтогазоносність нижньоюрських і доюрських відкладів. Виконано палеотемпературное моделювання в розрізах 30 глибоких свердловин. Моделювання засновано на розв'язку рівняння теплопровідності горизонтально-шаруватого твердого тіла з рухомою верхньою межею із застосуванням оригінальної комп'ютерної технології "TeploDialog". Для Бакчарської мезозападини і структур її обрамлення побудовано схематичну карту густини глибинного теплового потоку і закартовано катагенетичні осередки генерації тогурської нафти. Поява цих осередків співвідноситься з альбом-сеноманом, максимальними палеотемператури були 24 млн років тому, коли осередки охоплювали практично весь район поширення тогурської світи. Осередки генерації тогурської нафти "працюють" протягом близько 92 млн років аж досі. Експрес-оцінюванням щільності генерації нафти виділено перспективні землі для пошуків покладів у нижньоюрських і доюрських розрізах - локальній ділянці на Парабельському мегавиступі та широка смуга, що охоплює центральні й північно-західні землі Бакчарської мезозападини.

Здійснено порівняльну характеристику правового регулювання діяльності поліції України та Польщі. Висвітлено деякі проблеми підсудності справ щодо прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби. Розглянуто питання реформування сфери електронного урядування в Україні, питання відновлення втраченого судового провадження в адміністративному процесі. Звернено увагу на місцеве самоврядування як основну складову демократичного суспільства безпосередньо в Україні, питання адміністративного судочинства в умовах діджиталізації. Вказано на відповідальність державного службовця за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

У навчальному посібнику послідовно викладено інформацію про процеси, які призводять до утворення ядер хімічних елементів у космосі. Серед них - процеси первинного нуклеосинтезу у ранньому Всесвіті, а також процеси зоря¬ного нуклеосинтезу. Розглянуто основні цикли термоядерних реакцій за участю ядер Гідрогену, Гелію, Карбону, Оксигену, Неону, Силіцію. Особлива увага при¬ділена синтезу ядер, важчих за ядро Феруму. Це так звані реакції повільногот і швидкого захоплення зародковими ядрами вільних термалізованих нейтронів. Результатом перебігу таких реакцій є утворення важких і надважких ядер (аж 1 до ядер Торію і Урану). Поряд із процесами нуклеосинтезу розглянуто також 1 питання зоряної еволюції, оскільки утворення тих чи інших нуклідів відповідає ] різним етапам розвитку зір різної маси.

Шифр НБУВ: Ж101424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж101424 Пошук видання у каталогах НБУВ