Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-25

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни стану периферичної імунної системи й ендокринної функції тимуса у хворих на рак щитовидної залози (РЩЗ) під впливом стандартного лікування та схеми з застосуванням імунотерапії (ІТ) препаратами тимічного походження. Показано, що застосування трьох курсів ІТ, на відміну від стандартної схеми лікування, дозволяє нормалізувати показники периферичної імунної системи й ендокринну функцію тимуса, що сприяє поліпшенню якості життя хворих. Визначено показання до застосування ІТ препаратами тимічного походження у хворих на РЩЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено експериментальні дані застосування фактора переносу (ФП) ксеногенного походження, специфічного до антигенів меланоми В16 (МВ16), для отримання якого був використаний спосіб внутрішньоочеревинної імунізації тварин-донорів (щурів) її клітинами з подальшим виділенням з екстракту сенсибілізованих лімфоцитів селезінки меланомаспецифічного ФП (ФП-С). На моделі пасивного метастазування МВ16 у мишей показано, що ФП-С при одноразовому профілактичному введенні (за 3 доби до внутрішньовенного перещеплення МВ16) відтворює протективний антиметастатичний ефект, який проявляється у зниженні частоти метастазування, зменшенні кількості та об'єму легеневих метастазів і високим індексом пригнічення метастазування. Імунотерапія мишей ФП-С, яку розпочинали на 3-тю добу після внутрішньовенного введення клітин МВ16, суттєво подовжувала тривалість життя тварин порівняно з контролем. Проте на моделі підшкірного росту МВ16 у мишей не виявлено впливу ФП-С на ріст пухлини та виживаність тварин, що вказує на доцільність використання ФП в адіювантному режимі. При визначенні імунотропних властивостей ФП у системі in vitro та in vivo встановлено, що ксеногенний ФП-С здатний переносити імунореактивність до антигенів МВ16 імунокомпетентним клітинам інтактних мишей. Таким чином, перенос пухлиноспецифічного імунітету за допомогою ФП є перспективним напрямом імунотерапії хворих на меланому шкіри. Застосування ФП-С у комплексному лікуванні цієї категорії хворих може стати одним зі шляхів підвищення його ефективності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.60

Рубрики:

Пухлини шкіри та слизових оболонок

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені експериментальні дані свідчать про перспективність методу профілактики метастазів шляхом активного формування протипухлинного імунного захисту організму за допомогою фактора переносу (ФП), специфічного до клітин конкретної пухлини. Ад'ювантна імунотерапія карциномаспецифічним ФП запобігає метастазуванню карциноми легені Льюїс у 50 % мишей лінії С57BL/6 та пригнічує ріст уже розвинених метастазів у 75 % випадків (при ад'ювантному застосуванні неспецифічного ФП - 22 та 29 % відповідно). Застосування карциномаспецифічного ФП у мишей С57BL/6 після видалення меланоми В16 попереджує метастазування лише у 11 % тварин, а у інших - затримує ріст легеневих метастазів на 70 % (при ад'ювантному застосуванні неспецифічного ФП - 14 та 56 % відповідно), що свідчить на користь відповідності карциномаспецифічного ФП антигенному профілю карциноми легені Льюїс. Встановлено, що пухлиноспецифічний ФП здатний переносити реципієнту імунореактивність на антигени цієї пухлини, ініціювати за короткий час розвиток продуктивної імунної відповіді організму на пухлинний ріст та запобігати або гальмувати дисемінацію пухлинного процесу, що є підгрунтям для подальшої розробки цього напрямку біотерапії хворих зі злоякісними новоутвореннями з метою підвищення ефективності основних методів їх лікування.

Увагу приділено питанням прогнозування ефективності комбінованого лікування хворих на МШ (меланома шкіри) на основі визначення особливостей змін в їх імунній системі під впливом ІФН-терапії (інтерферонотерапія). Розроблено клініко-лабораторні критерії дисфункції імунної системи у хворих на МШ залежно від стадії захворювання. Отримано нові наукові дані щодо особливостей стану імунної системи у хворих на МШ з урахуванням наявності виразкування первинної пухлини та статусу "сторожових" ЛВ (лімфатичні вузли). Вивчено вплив різних схем ІФН-терапії (ІФН-α2b проти ІФН-γ + ІФН-α2b; ад'ювантний проти неоад'ювантного режиму) на імунну систему хворих на ПЛМ (первинно-локалізована меланома шкіри) та ММРЛВ (меланома шкіри з метастазами в регіонарних лімфатичних вузлах) в динаміці комбінованого лікування. Визначено популяції лімфоцитів, що інфільтрують пухлину, та імунологічні показники периферичної крові, за допомогою яких можна прогнозувати ефективність ІФН-терапії у хворих на ПЛМ та ММРЛВ.