Розроблено науково-методичне забезпечення процесу професійного орієнтування учнів за модульною технологією, яка включає мотиваційний, інформаційний, діагностико-корекційний та проективний модулі. Обгрунтовано ефективність модульної технології професійної орієнтації старшокласників загальноосвітніх шкіл у технічних галузях. Визначено педагогічну систему критеріїв, а саме: адекватність, усвідомленість, референтність. Наголошено на необхідності з'ясування змісту діяльності, власних можливостей і принципів соціального професійного проектування.

Розглянуто освіту як ключовий фактор формування людського капіталу. Висвітлено актуальні проблеми модернізації вищої освіти в контексті викликів сучасної епохи. Проаналізовано досвід провідних країн світу з питань реформування освіти. Особливу увагу зосереджено на підготовці майбутніх педагогічних кадрів, формуванні їх ключових компетенцій. Окреслено основні напрями вдосконалення їх практичної підготовки, наголошено на ролі практики в підвищенні педагогічної майстерності учителя. Акцентовано на самостійній роботі студентів в структурі практичної підготовки майбутніх педагогів.

Наведено матеріали теоретико-прикладного дослідження проблеми педагогічних засад формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу "людина - техніка". Систематизовано наукові здобутки теорії та практики профорієнтаційної діяльності та конкретизовано особливості впровадження профорієнтації технономічних професій в системі шкільного навчання. Висвітлено підхід до ефективного впровадження профорієнтаційних технологій та формування усвідомленого ставлення старшокласників до майбутніх професійних виборів.

Проаналізовано вплив модернізації вищої педагогічної освіти на формування професійно-особистісного підходу щодо підготовки сучасного вчителя. Створено філософську концепцію практичної підготовки майбутніх педагогів як одного з напрямів їх професійного зростання. Побудована на суб’єкт-суб’єктній парадигмі, вона передбачає розуміння навчального закладу як сфери реалізації розмаїття проявів людської сутності; визначення досвідної природи знання поряд з іншими його джерелами; звернення до формотвірної сутності практичної діяльності та її ціннісної наповненості; актуалізацію соціального, морального досвіду особистості та її саморозвитку. Доведено, що світоглядно-філософські засади практичної підготовки майбутніх педагогів мають грунтуватися на принципі світоглядного плюралізму та положенні про коеволюційні детермінанти світогляду. Визначено сенсожиттєві ознаки сучасних гуманістичних стратегій й інновації як головного критерію й імперативу утвердження особистості, розуміння творчості як архетипу її життєдіяльності.

Розглянуто компетентнісний підхід в організації педагогічної практики за реальних умов формування майбутнього вчителя. Звернено увагу на проблему формування громадянських, організаторських і трудових компетенцій майбутнього вчителя. Зазначено, що жива педагогічна практика, поєднуючи в собі універсальні якості педагогічної діяльності та унікальні особистісні риси, вимагає від учителя не тільки суто професійно-педагогічних знань, умінь, загальної культури, а й соціально-громадської активності, а саме - виявлення громадянської позиції у ставленні до життя, повсякденній практичній діяльності. Визначено основні види наукової та практичної педагогічної діяльності. Висвітлено основні напрями діяльності майбутнього вчителя у процесі педагогічної практики, а саме: навчально-виховна, організаторська та трудова діяльність.

Рассмотрен компетентностный подход в организации педагогической практики в реальных условиях формирования будущего учителя. Обращено внимание на проблему формирования гражданских, организаторских и трудовых компетенций будущего учителя. Отмечено, что живая педагогическая практика, сочетая в себе универсальные качества педагогической деятельности и уникальные личностные черты, требует от учителя не только сугубо профессионально-педагогических знаний, умений, общей культуры, но и социально-общественной активности, а именно - выявления гражданской позиции в отношении к жизни, в повседневной практической деятельности. Определены основные виды научной и практической педагогической деятельности. Освещены основные направления деятельности будущего учителя в процессе педагогической практики, а именно: учебно-воспитательная, организаторская и трудовая деятельность.

Аre considered competent approach to the organization of teaching practice in real-world conditions of the formation of the future teacher. Attention is paid to the problem of formation of civil, labor and managerial skills of future teachers. It is noted that the live teaching practice, combining quality and versatile educational activities, and unique personality traits, requires teachers not only highly professional and pedagogical knowledge, skills, and general culture, but also social and public activity - namely, the identification of citizenship in relation to life, in daily practice. The main types of scientific and practical teaching. Highlights of the activities of the future teacher in the process of teaching practice, namely, training and educational activities, organizing activities and work activity.

Розглянуто гуманістичну спрямованість діяльності вчителя як необхідний елемент його педагогічної майстерності. Зосереджено увагу на формуванні суб’єкт-суб’єктних відносинах між учителем і учнем, які в навчально-виховному процесі передбачають: наявність високого рівня поваги педагога до духовного світу вихованця, визнання його вільної суб’єктної волі, право на власну думку і вибір поведінки, інтерес до внутрішнього світу дитини, співпереживання її успіху чи невдачі, емпатію до неї, сприйняття індивідуальності учня як цінності зі всіма тільки їй притаманними якостями і можливостями. Виокремлено умови, які зумовлюють суб’єкт-суб’єктні відносини вчителя й учня у творчому процесі. Розкрито точку зору вчених на гуманістичну спрямованість вчителя. Зокрема, висвітлено питання про діалогічність навчального процесу як дійсної „одиниці” гуманістичної позиції, „олюднення знання”, яке передбачає наявність у педагога системи загальних та професійних знань, психологічної культури. Зазначено, що учителеві сучасної школи необхідно вміти ідентифікувати себе з дитиною, з дитячим колективом, урівноважувати взаємозв’язок дорослого і дитячого світоглядів.

Рассмотрена гуманистическая направленность деятельности учителя как необходимый элемент его педагогического мастерства. Сосредоточено внимание на формировании субъект-субъектных отношений между учителем и учеником, которые в учебно-воспитательном процессе предусматривают: наличие высокого уровня уважения педагога к духовному миру воспитанника, признание его свободной субъектной свободы, право на собственное мнение и выбор поведения, интерес к внутреннему миру ребенка, сопереживание его успеха или неудачи, эмпатию к нему, восприятие индивидуальности ученика как ценности со всеми только ему присущими качествами и возможностями. Выделены условия, обусловливающие субъект-субъектные отношения учителя и ученика в творческом процессе. Раскрыта точка зрения ученых на гуманистическую направленность учителя. В частности, освещены вопросы диалогичности учебного процесса как настоящей „единицы” гуманистической позиции, „очеловечивание знания”, которое предполагает наличие у педагога системы общих и профессиональных знаний, психологической культуры. Отмечено, что учителю современной школы необходимо уметь идентифицировать себя с ребенком, с детским коллективом, уравновешивать взаимосвязь взрослого и детского мировоззрения.

The aspect of humanistic orientation of teacher’s activity which is considered to be an indispensable component of his pedagogical skill is described in the article.

Проаналізовано актуальні проблеми освіти як чинника формування громадянських якостей особистості, фундаментальну цінність виховання як структурного елементу освіти та змістово-смислові параметри громадянського виховання. Виокремлено основні функції та напрями виховання в системі освіти, фундаментальним принципом дослідження якої є визнання смислотворчої єдності освіти та виховання, що забезпечує гуманістичне спрямування розвитку системи освіти, а також людиноцентричні характеристики навчально-виховного процесу в кожному навчальному закладі. Доведено пріоритетну роль громадянсько-демократичного виховання в педагогічно-виховному процесі, результатом якого є зростання якісно-компетентнісних і морально-духовних характеристик людського потенціалу нації.

Проанализированы актуальные проблемы образования как фактора формирования гражданских качеств личности и содержательно-смысловые параметры гражданского воспитания. Выделены основные функции и направления воспитания в системе образования, фундаментальным принципом исследования которого является признание смыслосозидающего единства образования и воспитания, обеспечивающего гуманистическое направление развития системы образования, а также человекоцентристские характеристики учебно-воспитательного процесса в каждом учебном заведении. Доказана приоритетная роль гражданско-демократического воспитания в педагогически-воспитательном процессе, результатом которого является рост качественно-компетентностных и морально-духовных характеристик человеческого потенциала нации.

It has been analyzed the current problems of education as a factor in the formation of personality civic traits, the phenomenon of training as education, it has been researched the education status in the educational process system, basic functions and training directions in the education system are emphasized. The fundamental principle of research is recognition a deep, notional unity of training and education that provides educational system development humanistic direction in general, as well as person-oriented characteristics of the educational process in each in institution.