Проаналізовано методологічні, методичні та практичні аспекти вивчення сучасних соціальних комунікаційних процесів на підставі застосування кількісних методів. Запропоновано робочу модель сучасної сфери зв'язків із громадськістю, методологічною основою якої є базові векторні принципи теорій соціальних технологій і соціальних комунікацій, що доповнюються окремими положеннями комунікативістики, соціології, філософії, культурології та прикладних систем підтримки прийняття управлінських рішень. Розроблено системи кількісної діагностики та моделювання PR-процесів, які розкривають нові напрями оптимізації управлінських рішень і комунікаційних процесів у сфері зв'язків із громадськістю. Висвітлено роль корпоративного комунікаційного аудиту в системі сучасних PR-процесів. Увагу приділено методиці оцінювання вартості публічних активів, процедурним аспектам моделювання PR-процесів на макро- та мікрорівні, моделюванню та реалізації соціальних мережевих структур за технологією Networking. Розглянуто питання соціального брендування.

Проаналізовано схему та принципи функціонування PR-процесів, розроблено робочу модель сучасної теорії зв'язків з громадкістю, а також розглянуто, на практичних прикладах, результати й оцінено перспективи застосування діагностики та моделювання соціальних комунікаційних процесів. Визначено базові науково-практичні підходи в рамках яких вічизняні й іноземні дослідники протягом останніх двох десятиліть вивчали проблематику PR-процесів такі як: масово-комунікаційний, соціокомунікаційний, соціотехнологічний та філософсько-культурологічний. Застосовано комплексний підхід до вивчення PR-процесів за допомогою поєднання основ теорій соціальних комунікацій та соціальних технологій. Визначено структуру та механізми PR-процесів за умов сучасного суспільства. Узагальнено та впроваджено методологічну систему, орієнтовану на вивчення PR-процесів.

Висвітлено історію та сучасні тенденції розвитку соціального обслуговування населення в світі, обгрунтовано напрями його реформування в Україні. Запропоновано інноваційні моделі надання соціальних послуг незахищеним верствам населення. Увагу приділено ліцензуванню, стандартизації та гарантіям якості даних послуг.

Освещены история и современные тенденции развития социального обслуживания населения в мире, обоснованы направления его реформирования в Украине. Предложены инновационные модели предоставления социальных услуг незащищенным слоям населения. Уделено внимание лицензированию, стандартизации и гарантиям качества данных услуг.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.4

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати розвідок у басейні Малого Кальчика в 1997 - 1998 рр.

Проведено систематизацію сучасних інструментів аналізу соціальних комунікацій. Виділено два рівні аналізу - первинний та поглиблений. Розглянуто перспективу використання інтегрованих методів аналізу.

Визначено сучасний рівень розвитку корпоративної розвідки. Розкрито роль і місце PR у системі корпоративної розвідки. Висвітлено перспективи подальшого використання PR-технологій у корпоративній розвідці.

Проаналізовано сучасну ситуацію у соціальному медіамаркетингу (SMM). Розглянуто проблеми розробки стратегії і тактики комунікаційної роботи в соціальних мережах типу Web 2.0. Запропоновано базовий алгоритм, на основі якого можна побудувати роботу в SMM.

Розглянуто сучасний рівень розвитку технологій Web 2.0. Визначено роль та місце соціальних медіа в роботі PR-фахівців. Систематизовано інструменти сучасного SMM-менеджера.

Наведено результати дослідження інноваційного інструменту, що застосовується у сучасних засобах масової інформації - медіавірусу. Ця технологія на сьогодні ще не повністю опрацьована на методологічному рівні, а тому її системне застосування не достатньо ефективне. Утім, найбільш вдалі приклади використання медіавірусів у межах українсько-російського воєнно-політичного конфлікту (2014 - 2016 рр.) свідчить про великий потенціал досліджуваної технології. Розуміючи прихований потенціал зазначеної технології, сьогодні треба чітко дослідити усі її компоненти та визначити найважливіші важелі, за допомогою яких можна керувати процесами створення та запуску медіавірусів. Окремим питанням у контексті досліджуваної теми є явище медіаактивізму, що передбачає здійснення певних прихованих медійних операцій, спрямованих на маніпулювання громадською свідомістю і створення певних суспільних резонансів від виступів окремих публічних осіб або суспільних проектів. Зазначена технологія також потребує системного вивчення та визначення прикладних важелів впливу, які нададуть змогу зробити цю технологію більш керованою та, відповідно, більш ефективною.

Досліджено питання маскування та демаскування персональних акаунтів у соціальних мережах, можливості й особливості реалізації цих завдань у форматах web 2.0 та web 3.0. Розглянуто механізм використання чужих інформаційних ресурсів через вербування їх та залучення до співпраці у прихованому та відкритому варіанті. На думку автора, в перспективі зазначені концептуальні аспекти мають бути адаптовані до ключових інформаційних процесів онлайнсередовища й активно застосовуватися під час розбудови національної системи інформаційної безпеки.

Висвітлено можливості та перспективи використання онлайнових соціальних мереж для забезпечення реалізації завдань сучасної економічної, політичної або інформаційної війни. Розглянуто попередні розробки українських та зарубіжних дослідників, зокрема Г. Почепцова, Д. Халілова, Д. Тимчука, В. Гусарова та ін. Проаналізовано сучасні технології web 2.0-3.0, що є базовими для онлайнових соціальних мереж, а також на прикладі зовнішньої та внутрішньої політики України розглянуто аспекти ведення інформаційних війн в онлайнових соціальних мережах.

Проаналізовано сучасний стан розвитку Інтернет-комунікацій, зокрема в сегменті соціальних онлайн-мереж. Зокрема, головний акцент зроблено на необхідності систематизації комплексу набутих у цій галузі знань і формування теоретико-методологічної бази. Подано авторське бачення розв'язання цього питання, зокрема запропоновано створити певну матричну систему - на перехресті визначення якісних характеристик форматів Інтернет-комунікацій і кількісних показників прикладних інструментів. Важливе значення надано проблемі переходу від Інтернет-комунікаційного формату web 3.0 до 4.0. В основі 4.0 прогнозують системи штучного інтелекту й автоматичного генерування контенту.

Розкрито проблематику переходу сучасних інформаційних процесів, що відбуваються в соціальних мережах, від формату web 3.0 до web 4.0. Основи формату web 4.0, на думку спеціалістів, будуть формуватися на принципах автоматизації управління інформаційними процесами (СППУР) та системах штучного інтелекту, в основі яких - закони ройового інтелекту (запозичений зі світу тварин). На думку автора, в перспективі зазначені концептуальні аспекти мають бути адаптовані до ключових інформаційних процесів онлайнсередовища.

Досліджено специфіку й особливості планування і реалізації інформаційних операцій у соціальних онлайн-мережах, а також їх класифікацію. Розглянуто попередні розробки українських і зарубіжних дослідників. Запропоновано класифікацію інформаційних кампаній на прикладах подій, що відбувалися протягом останніх років в Україні, російсько-української інформаційної війни та внутрішньо-політичних протистоянь. Визначено необхідність подальшої розробки та за провадження в практику системи алгоритмізації управлінських процесів в інформаційно-комунікаційній діяльності у соціальних онлайн-мережах.

Досліджено сучасні інформаційні війни у соціальних онлайн-мережах із історичною ретроспективою та урахуванням специфіки й особливостей російсько-українського військово-політичного конфлікту (2014 - 2016 рр.). Проаналізовано історичні передумови та технологічні особливості розвитку сучасних методів і засобів інформаційного супроводження військових, економічних, політичних, культурних та іншого роду конфліктів, що мають місце на міждержавному та внутрішньо національному рівнях. Опрацьовано теоретико-методологічні та прикладні аспекти аналізу, планування та реалізації інформаційних процесів. Акцентовано увагу на розкритті механізмів інформаційних онлайн мережевих війн і визначенно можливості їх застосування для розбудови системи національної інформаційної безпеки України.

Розглянуто методологічні, методичні та практичні аспекти сучасних нейромаркетингових технологій у контексті чотирьох головних напрямів: візуальний нейромаркетинг, аудіомаркетинг, аромамаркетинг, а також тактильний (кінестетичний) і смаковий маркетинг. Методологічною основою навчального посібника є теоретичний і прикладний підходи до розкриття тематики сучасних нейромаркетингових технологій із урахуванням світового досвіду й української практики.