На прикладі розв'язання задачі вибору друкувального пристрою з тих, що існують на ринку, визначено функціональну схему автоматизованої системи підтримки, а також логічну схему бази даних цієї системи. Детально описано етап формування початкового набору для вибору засобів обчислювальної техніки за комплексним запитом користувача до бази даних.

Предложена модель интеллектуального интерфейса, предоставляющая каждому пользователю единственную конфигурацию системы и сервисов, оптимальную для него. Приведен состав модели интеллектуального интерфейса, компоненты которой представлены в виде агентов, и алгоритм работы интерфейса.

Запропоновано підхід у створенні інтелектуального інтерфейсу для інформаційних систем масового застосування, який забезпечує взаємну адаптацію як користувача до можливостей системи, так і системи до індивідуальних особливостей користувача.

Предложена методика комплексного исследования адаптивного человеко-машинного интерфейса. Она учитывает в совокупности такие параметры пользователя, как его информационная компетентность, психофизиологические характеристики и др. Методика направлена на защиту системы от неквалифицированного пользователя и пользователя, находящегося в психофизиологическом состоянии, недопустимом для работы.

Розв'язано науково-технічну задачу дослідження та створення адаптивного людино-машинного інтерфейсу для навчально-тренувальних цілей, який забезпечує користувача оптимальними умовами роботи. Розроблено варіант методології побудови та реалізації функцій адаптивного інтерфейсу, який дозволяє за його створення враховувати багато факторів, зокрема: стан працездатності й інформаційну компетентність користувача, що сприяє розширенню функціональних можливостей інтерфейсу та дозволяє ефективно використовувати систему. За цього засоби та способи, що реалізують функції адаптації, виконано із застосуванням багатоагентної технології. Запропоновано метод побудови структури адаптивного інтерфейсу користувача з використанням запропонованого набору критеріїв для оцінювання його якості. Розроблено макет адаптивного інтелектуального інтерфейсу в складі інформаційної системи "Тестування знань" і виконано його дослідження.

Предложены концепция, принципы и основные положения методики построения интеллектуального человеко-машинного интерфейса для знание-ориентированных систем со средствами адаптации системы к изменяемым параметрам пользователя.

Рассмотрены результаты реализации макета интерфейса для обучающих систем, обеспечивающего взаимную адаптацию пользователя и системы.

Предложен программно-аппаратный вариант пользовательского интерфейса с использованием ПЛИС. Это снизит время реакции системы и увеличит степень ее адаптации к пользователю.

Определены основные функции обучающей smart-системы и ее пользовательского интерфейса, а также разработаны ее базовая структура, состав рабочего места учащегося и обобщенный алгоритм взаимодействия учащегося с системой. Предлагаемая обучающая smart-система поддерживает учебный процесс в соответствии с поставленными задачами обучения. Она обладает возможностью расширения за счет интеграции в ее состав виртуальных тренажеров и лабораторий для формирования у учащихся необходимых знаний, умений, навыков и профессиональных компетенций. Применение предлагаемого интерфейса повысит эффективность учебного процесса, в частности, успеваемость учащихся и скорость обучения, а также сформирует у них когнитивно-сложное мышление, позволяющее находить короткий и рациональный путь в решении задач.

Запропоновано формалізований підхід до оцінки реалізації учбової смарт-системи на етапі проектування з метою визначення доцільності її створення. Представлено модель інформаційно-освітнього смарт-середовища, яка відображає його архітектурно-структурну організацію та функції, що реалізуються. Головними структурними компонентами середовища є учбова смарт-система, смарт-інтерфейс користувача та технічні засоби, що містять стаціонарні комп'ютери, мобільні пристрої, тренажери, датчики й інші компоненти, а також віртуальні засоби різного призначення. Модель середовища базується на сучасних інформаційних технологіях і описана у вигляді кортежів. Розроблено математичні інтерпретації архітектурно-структурних моделей смарт-системи, смарт-інтерфейсу користувача та технічних засобів також у вигляді кортежів. Наведено базові функції смарт-системи і смарт-інтерфейсу. Розроблено два методи: оцінка реалізації смарт-системи, смарт-інтерфейсу та технічних засобів, а також оцінка ефективності смарт-системи під час навчання учнів. Для першого методу розроблено критерії реалізації об'єктів, які проектуються. Вони включають в себе коефіцієнти відповідності, функціональності, комфортності роботи учня та викладача. Особливість першого методу полягає в оцінці кожної з функцій об'єктів за критеріями, подальшому виборі архітектурно-структурних моделей і визначенні їх недоліків з метою поліпшення характеристик. Другий метод надає змогу оцінити якість одержаних знань і вмінь учнів, які одержали конкретну спеціальність з використанням смарт-системи, що аналізується, і призначений для вибору оптимальної системи з ряду альтернативних. Наведено приклади розрахунку оцінок ефективності смарт-системи й умови реалізації смарт-середовища.

Запропоновано формалізований підхід до оцінки реалізації учбової смарт-системи на етапі проектування з метою визначення доцільності її створення. Представлено модель інформаційно-освітнього смарт-середовища, яка відображає його архітектурно-структурну організацію та функції, що реалізуються. Головними структурними компонентами середовища є учбова смарт-система, смарт-інтерфейс користувача та технічні засоби, що містять стаціонарні комп'ютери, мобільні пристрої, тренажери, датчики й інші компоненти, а також віртуальні засоби різного призначення. Модель середовища базується на сучасних інформаційних технологіях і описана у вигляді кортежів. Розроблено математичні інтерпретації архітектурно-структурних моделей смарт-системи, смарт-інтерфейсу користувача та технічних засобів також у вигляді кортежів. Наведено базові функції смарт-системи і смарт-інтерфейсу. Розроблено два методи: оцінка реалізації смарт-системи, смарт-інтерфейсу та технічних засобів, а також оцінка ефективності смарт-системи під час навчання учнів. Для першого методу розроблено критерії реалізації об'єктів, які проектуються. Вони включають в себе коефіцієнти відповідності, функціональності, комфортності роботи учня та викладача. Особливість першого методу полягає в оцінці кожної з функцій об'єктів за критеріями, подальшому виборі архітектурно-структурних моделей і визначенні їх недоліків з метою поліпшення характеристик. Другий метод надає змогу оцінити якість одержаних знань і вмінь учнів, які одержали конкретну спеціальність з використанням смарт-системи, що аналізується, і призначений для вибору оптимальної системи з ряду альтернативних. Наведено приклади розрахунку оцінок ефективності смарт-системи й умови реалізації смарт-середовища.

Запропоновано новий тип системи напівнатурного моделювання, який відрізняється від існуючих наявністю людино-машинного Smart-інтерфейсу, що підтримує комфортне середовище для користувача за рахунок датчиків різного функціонального призначення й надає широкі можливості для проведення експерименту і інших дій користувача, а також підсистеми перетворювачів і комутаційної схеми, які мають свої функціональні можливості, що в цілому підвищує продуктивність і ефективність системи. Представлено основні компоненти запропонованої системи напівнатурного моделювання і робочого місця експериментатора, а також блок-схему блока перетворювачів і комутаційної схеми. Моделювання застосовується для дослідження спроектованої автоматичної системи з метою з'ясування її надійності, стійкості, чутливості і поведінки при відмові тих чи інших елементів при різних, у тому числі аварійних, впливах. Крім цього, у процесі напівнатурного моделювання вдало поєднуються переваги математичного і натурного моделювання, і може бути досягнута оптимальна взаємодія між обчислювальними і натурними експериментами. Використання комп'ютера з усіма атрибутами створює необхідні передумови для перевірки параметрів у різних межах. Тестова перевірка доповнює весь процес, який дозволяє знайти помилки в обчислювальному процесі. При цьому зміст моделі адекватно відображає безпосередньо сам об'єкт, а послідовне (паралельне) нарощування моделей і їх обробка забезпечують скорочення термінів і вартості випробувань, підвищення надійності та живучості проектованій об'єктів та інші критерії якості, характерні для напівнатурного моделювання. Також велике значення приділяється застосуванню систем із кільцевими шинами, що багаторазово збільшує продуктивність системи за рахунок розпаралелювання в кожному секторі кільцевої шини.