Наведено стислу характеристику програмних засобів для виявлення плагіату в текстах. Запропоновано графовий підхід для моделювання та аналізу тексту на наявність плагіату. Наведено попередні результати розробки системи на базі вказаного підходу.

Викладено принципи складання математичних моделей навантаженості приводу підвісної канатної дороги маятникового типу, головною особливістю яких є врахування зміщення несучого каната на опорах під час руху вагонів.

Оцінено вплив пружних деформацій несучого каната, які виникають під час руху вагона, на зусилля в тяговому канаті підвісної дороги. Для дослідження впливу пружних деформацій несучого каната на зусилля в тяговому канаті використано метод послідовних наближень. При цьому визначення натягу несучого каната здійснено з використанням методики, яка грунтується на принципах модульного компонування, суть котрої полягає у формуванні математичної моделі шляхом сполучення блоків формул, описуючих рівновагу несучого каната на опорах. Аналіз одержаних результатів показав, що ряди послідовно визначених величин горизонтальної складової натягу несучого каната збігаються в четвертому наближенні (деякі й раніше) з точністю 0,1 %. Це вказує на можливість не враховувати зміни довжини несучого каната через пружні властивості під час моделювання навантаженості елементів контура "привод - тяговий канат - натяжний пристрій". Також встановлено, що використання натяжного пристрою підвищує вплив пружних властивостей несучого каната на елементи канатної системи та систему "привод - тяговий канат - натяжний пристрій" у цілому. При цьому пружна складова натягу несучого каната в дослідженому прогоні не залежить від положення вагона в суміжному прогоні, а визначається лише параметрами канатної системи. Доведено можливість не враховувати зміни довжини несучого каната через пружні властивості під час моделювання навантаженості елементів контура "привод - тяговий канат - натяжний пристрій". Використання наведених методик та одержаних результатів надасть змогу спростити математичні моделі навантаженості елементів канатної системи підвісної дороги та системи "привод - тяговий канат - натяжний пристрій" у цілому.

Дисертація присвячена формуванню зовнішніх навантажень на приводи підвісних канатних доріг (ПКД) з урахуванням впливу несуче-тягових систем шляхом вдосконалення математичних моделей процесів, що супроводжують експлуатацію ПКД. Одержано нові обгрунтовані результати, які дозволяють удосконалити методики проектного розрахунку ПКД. Уточнено умови взаємодії несучих канатів з опорними башмаками й їх вплив на навантаженість приводу. Відзначено наявність стрибкоподібної зміни окружного зусилля, що може призвести до виникнення аварійних ситуацій, пов'язаних зі сходженням вагонів з несучих канатів та захлестуванням тягових канатів за несучі. Досліджено динаміку тягових контурів ПКД на предмет визначення їх власних частот, що дозволило рекомендувати виконання побудови частотних діаграм на етапі проектування доріг з метою визначення раціональних швидкостей руху вагонів.

Наведено модифікацію раніше розробленої конструктивної графової мoделі тексту. На її основі розроблено об'єктно-орієнтовану модель для виявлення запозичень. Вона включає опис елементів моделі (грифових і мовних конструкцій) та їх складових, а також методи їх формування й обробки. У відповідності до моделей створено комп'ютерну програму для співставлення текстів, поданих як файли. Виконано комп'ютерний експеримент для одержання часових показників роботи методів побудови графу та порівняння текстів.

Основна мета роботи - визначення та аналіз технічних параметрів стенда для комплексних випробувань залізничних коліс, у якому передбачено сумістити випробування на втомну та контактну міцність, їх одночасне виконання на одному стенді. Визначення технічних параметрів стенда для проведення комплексних випробувань виконано на основі зіставлення характеристик випробувань на втомну та контактну міцність залізничних коліс. Вимоги до випробувань на втомну міцність та до відповідного обладнання встановлено на основі аналізу чинної нормативної бази та огляду патентів. За базову модель для розробки стенда для комплексних випробувань було взято модель стенда для випробувань на контактну міцність із внесенням необхідних змін з метою забезпечення циклічності прикладання робочого навантаження. Як критерій можливості комплексних випробувань, які передбачають одночасне проведення випробувань залізничних коліс на втомну та контактну міцність, було взято залежність діаметра ролика стенда від параметрів випробовуваного колеса, осьового навантаження колісної пари, до складу якої входить випробовуване колесо, та межі витривалості матеріалу колеса. Аналіз отриманої залежності показав, що діаметр ролика як функція навантаження в зоні контакту пари "колесо - ролик" має розрив другого роду на ділянці зміни цього навантаження від мінімального до максимального значення. Аналітичну залежність було представлено та проаналізовано також у графічному вигляді. Узагальнення отриманих результатів дозволило зробити висновок про те, що проведення комплексних випробувань залізничних коліс, які передбачають суміщення випробувань на втомну міцність із випробуваннями на контактну міцність за умови їх одночасності на одному стенді, є неможливим. У запропонованій схемі стенда для комплексних випробувань залізничних коліс уперше отримано залежність, яка пов'язує параметри випробовуваного колеса, параметри стенда, осьове навантаження колісної пари та межу витривалості матеріалу колеса. Отримані результати можуть бути використані як підгрунтя для розробки нових схем стендів для випробувань залізничних коліс.

Поставлено за мету обгрунтування оптимальних значень параметрів стрічкового конвеєра, за яких питомі енерговитрати на транспортування вантажу набувають найменшого значення. Досягнення зазначеної мети здійснено шляхом мінімізації функції питомих енерговитрат, яка відображає витрати енергії на транспортування одиничного вантажу на одиничну відстань. У ході досліджень окружне зусилля привода визначено з використанням методу обходу за контуром. При цьому погонні навантаження від транспортованого вантажу, стрічки та роликоопор було представлено як функції ширини стрічки. Для встановлення оптимальних значень продуктивності конвеєра та швидкості руху стрічки ширину стрічки було подано як функцію цих величин з урахуванням фізико-механічних властивостей транспортованого вантажу, особливостей конструкції роликоопор та кута нахилу конвеєра. Отримано залежності питомих енерговитрат від проєктних параметрів конвеєра. Їх аналіз дозволив виявити оптимальні значення ширини стрічки, продуктивності конвеєра, швидкості руху стрічки, а також оптимальне співвідношення двох останніх величин для різних видів транспортованого вантажу. Відзначено, що отримані результати можна доповнити шляхом проведення додаткових розрахунків за формулою, наведеною в цій роботі. Встановлено, що оптимальне значення ширини стрічки залежить тільки від кута нахилу конвеєра та від коефіцієнтів, які визначають втрати енергії, зокрема коефіцієнта опору руху стрічки; при цьому вплив означеного коефіцієнта зростає зі збільшенням кута нахилу конвеєра. До того ж оптимальне значення ширини стрічки не залежить від довжини конвеєра, його продуктивності та швидкості руху стрічки. Отримано залежності питомих енерговитрат від проектних параметрів стрічкового конвеєра, що дозволило встановити оптимальні значення ширини стрічки та відношення продуктивності конвеєра до швидкості стрічки. Результати цієї роботи можуть бути використані під час проєктування енергоефективних стрічкових конвеєрів, які характеризуються найменшими питомими енерговитратами на транспортування вантажу.

Основна мета статті - розробка та програмна реалізація методу визначення відповідності тексту алгоритму програми, представленого у вигляді блок-схеми. Для зіставлення тексту програми та блок-схеми побудовано математичну модель їх перетворювачів у графове представлення з використанням апарату конструктивно-продукційного моделювання та його методів: спеціалізації, конкретизації, інтерпретації та реалізації. Графове представлення (графи) тексту будується з урахуванням операторів керування, блок-схеми - за json-файлом, що містить опис елементів схеми та їх зв'язків. Для порівняння графів застосовано метод пошуку в ширину з підрахунком кількості однакових вершин. Для програмної реалізації розробленого методу й моделей була застосована технологія об'єктно-орієнтованого програмування та CASE-технології, в основі яких лежить уніфікована мова моделювання UML. Запропоновано метод, що дозволяє представити текст та блок-схему програми в єдиному форматі орієнтованого графа (графа керування) та виконати оцінку їх відповідності за кількістю однакових вершин. Для його формалізації та автоматизованого використання розроблено конструктивно-продукційні моделі перетворювачів вхідних даних. На основі моделей та методу створено програмний додаток. Отримали подальший розвиток методи конструктивно-продукційного моделювання в задачах обробки текстів, написаних штучними мовами. Побудована система конструкторів, що виконує перетворення тексту програм мовою С++ у граф керування. Результати роботи мають значення для розв'язання таких задач, як зіставлення текстів програм із метою виявлення запозичень, визначення відповідності алгоритмів програм їх програмним реалізаціям із метою поліпшення навичок кодування. Графове представлення, яке продукує розроблена система конструкторів, може бути застосоване для дослідження впливу оптимізації та рефакторингу коду на складність програм із використанням метрик МакКейба.