Запропоновано принцип, за яким інформація, відтворена в мозку, переходить в знання, а також вказано як на базі цього принципу виконується регулювання використання знань, відтворюваних людиною у процесі діяльності.

Викладено концепцію формування інтелектуальної інформаційної системи "Норма", зроблено економічну оцінку її розробки, проаналізовано її технічні характеристики. Наведено результати першого етапу впровадження системи в нормативній мережі агропромислового комплексу України.

Розглянуто аспекти наукового підходу до проблеми інформаційного забезпечення тематичного обслуговування державного керівництва за кінцевим результатом (інформаційна модель за принципом лемніскати). Розглянуто побудовані на базах знань інтелектуальні технології, які, як меню, дозволяють легко замовити потрібну інформацію.

Досліджено роль науково-технічного прогресу як ключової ланки перетворення основних господарських процесів у подальшому розвитку виробництва та формування автоматизованих нормативних систем економіки.

Узагальнено сферу використання економіки знань, запропоновано визначення класифікатора як засобу для накопичення знань про предметну галузь, описано інтелектуальну інформаційну систему "Норма" як інструмент для створення класифікаторів, проведено аналіз і моделювання нормативів трудових операцій у тваринництві з використанням класифікаторів.

Викладено принципи планування на базі структури знань науково-виробничого процесу щодо створення системи норм і нормативів галузей АПК з використанням знань у вигляді галузевих класифікаторів.

Розроблено математичну модель оптимального нормативу щозмінного технічного обслуговування тракторів залежно від нормоутворювальних чинників на підставі систематизації та аналізу спостережень за трудовими процесами в рослинництві.

Запропоновано математичну модель визначення оптимального нормативу затрат часу на основну роботу на оранці залежно від нормоутворювальних чинників на підставі аналізу та статистичної обробки даних спостережень.

Проаналізовано вплив інформаційної реальності на економіку енергоспоживання, що дозволило запропонувати новітні науково-технічні рішення енергетичної проблеми національного господарства. Теоретично обгрунтовано і підтверджено на моделі, що економіка знань в управлінні національним господарством дозволяє змінити парадигму споживання енергетичних ресурсів по можливостях на парадигму використання природно-інформаційних ресурсів по потребах.

Проаналізовано вплив інформаційної реальності на економіку енергоспоживання. На прикладі автотранспорту показано, що інформаційна реальність дозволяє запропонувати новітні науково-інформаційні рішення проблеми енергозабезпечення України.

Вивчено прояв законів інформаційної реальності в природі ураганів, завдяки чому дія конвективних потоків повітря над океаном збільшується багатократно, створюючи синергетичний ефект. Проаналізовано створення виробництв з урахуванням інформаційної реальності.

Досліджено проблеми прояву інформаційної субстанції, її властивості систематизувати середовище і зменшувати ентропію. Також проаналізовано створення виробництв на базі інформаційної економіки.

Розвинуто теорію управління синергетичним ефектом через зміну парадигми нелінійності, незбалансованості та зворотних зв'язків на парадигму управлінського начала з боку інформаційної реальності. Із загальних властивостей об'єктивної реальності розглянуто самоорганізацію елементів системи на мікрорівні у вигляді атрактора, що тягне систему до точки біфуркації зі створенням макроєфекту еволюції економічних систем. Надано визначення знань: знання - сила, яка рух робить організованим без виконання будь-якої роботи.

Розглянуто особливості практичного використання економіко-математичного моделювання та побудови систем ефективного управління на основі цих підходів.