Отмечено, что развитие алкогольной зависимости сопровождается снижением содержания цинка в гиппокампе. Подчеркнуто, что молодой возраст, многократная физическая нагрузка и иммобилизация являются факторами, которые способствуют развитию таких изменений в более выраженной степени.

Содержание цинка в клетках панкреатических островков и гиппокампе исследовано с помощью высокочувствительной селективной реакции 8-(п-толуолсульфониламино)-хинолина. Показано, что факторы, стимулирующие секреторную активность В-инсулоцитов, вызывают уменьшение концентрации в них цинка. Повышение содержания цинка в этих клетках связано с угнетением их секреторной активности. Экстремальные факторы вызывали двухфазные изменения концентрации цинка в панкреатических островках и гиппокампе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.11-29

Рубрики:

Алкогольні психози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню змін і розподілу хелатотвірного цинку в гіпокампі та інших органах, що його містять за зміни функціонального стану амонова рогу, гострого та хронічного стресу, у філогенезі тварин, а також за дії цитотоксичних і нецитотоксичних хелаторів. З'ясовано, що ці клітини однаково реагують на стрес шляхом зміни металолігандного гомеостазу. Ці дані дозволили зробити припущення про можливий функціональний зв’язок між досліджуваними клітинами. Показано, що стрес і речовини, які його моделюють, суттєво впливають на вміст цинку в нейронах гіпокампу, клітинах Панета, панкреатичних клітинах В, клітинах простати, що виражається у підвищенні вмісту цього металу за гострого стресування організму та його суттєвому зниженні за хронічного. При цьому також спостерігалися зміни вмісту секреторного матеріалу досліджуваних клітин (за гострого стресу - накопичення секреторного матеріалу в цих клітинах, за хронічного - його виснаження), а також позитивна кореляція між вмістом цинку та секреторного матеріалу.

Розглянуто механізми адаптації неспецифічної резистентності організму в різні фази стресу за Сельє, а також роль біометалів за умов стресу. Проведено аналіз перебудови ендокринної регуляції організму, яка забезпечує перехід його на якісно новий рівень гомеостазу. Описано властивості таких життєво важливих металів, як цинк, мідь і магній. Розкрито їх фізіологічну роль, роль у разі стресу та екологічне значення. Показано особливості змін вмісту металів у процесах адаптації та в онтогенезі. Акцентовано увагу на проблемі функціонування гіпоталамо-гіпофізарнонадниркової системи в умовах стресу.

Мета дослідження - проаналізувати дані літератури та результати власних досліджень щодо механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції при серцево-судинних захворюваннях і створення нових метаболітотропних кардіо- та ендотеліопротекторів. У дослідженні використано бібліосемантичний, аналітичний, логічний методи та метод узагальнення. У бібліографічній базі даних медико-біологічної та біомедичної інформації MEDLINE, EMBASE, Medline (PubMed), Web of Science та Cochrane Central проведено пошук публікацій англійською мовою, що відповідають ключовим словам цього дослідження: метаболітотропні кардіопротектори, ендотеліопротекторна активність, кардіопротекторна актівність, лікування, сердцево-судинні захворювання (ССЗ), дисфункція ендотелію. Обговорено зв'язок між ендотеліальною дисфункцією та розвитком або прогресуванням ССЗ, станів, що супроводжуються метаболічними порушеннями. Показано роль нітроксидергічної системи в молекулярних механізмах дисфункції ендотелію. Наведено фармакологічні характеристики відомих метаболітотропних кардіопротекторів - тіотриазоліну, мілдронату та мексидолу, а також результати експериментальних досліджень нового метаболітотропного ендотеліопротектора Ангіоліну. Зроблено висновок про доцільність подальшого пошуку кардіопротекторів серед похідних L-лізину. Враховуючи роль нітроксидергічної системи в ішемічному пошкодженні міокарда перспективним може бути віртуальний скринінг пасток оксиду азота серед похідних L-лізину, структури яких є в комбінаторних бібліотеках відкритого доступу.