Висвітлено основні етапи розвитку соціології як науки, зокрема сучасної західної соціології. Розглянуто питання девіантної поведінки та соціального контролю особистості, процесу інституціоналізації та розвитку соціальних інститутів і організацій, соціальної стратифікації суспільства.

Освещены основные этапы развития социологии как науки, в частности современной западной социологии. Рассмотрены вопросы девиантного поведения и социального контроля личности, процесса институционализации и развития социальных институтов и организаций, социальной стратификации общества.

Розглянуто соціологію як науку, проаналізовано її основні етапи. Увагу приділено сучасній західній соціології, програмуванню й організації соціологічного дослідження, основним методам збору, обробки й аналізу даних, соціальним змінам, процесам і рухам, девіантній поведінці, соціальному контролю та стратифікації. Висвітлено основні положення праць Е.Дюркгейма "Метод соціології", "Самогубство: соціальне дослідження", М.Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму".

Рассмотрена социология как наука, проанализированы ее основные этапы. Внимание уделено современной западной социологии, программированию и организации социологического исследования, основным методам сбора, обработки и анализа данных, социальным изменениям, процессам и движениям, девиантному поведению, социальному контролю и стратификации. Освещены основные положения трудов Е.Дюркгейма "Метод социологии", "Самоубийство: социальное исследование", М.Вебера "Протестантская этика и дух капитализма".

Розглянуто місце та значення культури в суспільному житті, особливості соціологічного підходу до вивчення особистості, сутність, структуру та типологію суспільства. Наведено уривки з текстів основних творів відомих соціологів класичної доби та сучасності, зокрема, Т.Парсонса, Д.Белла, Р.Лінтона, Р.Мортона.

Рассмотрены место и значение культуры в общественной жизни, особенности социологического подхода к изучению личности, сущность, структруру и типологию общества. Приведены отрывки из текстов произведений известных социологов классического времени и современности, в частности, Т.Парсонса, Д.Белла, Р.Линтона, Р.Мортона.

Розглянуто основні класичні та сучасні підходи до аналізу соціальної структури та розвитку суспільства. Розкрито види та функції соціальних інститутів, концепції соціальної стратифікації, нові тенденції у соціальних структурах західних суспільств і України. Охарактеризовано соціальні рухи, їх природу та типи. Наведено уривки з творів відомих соціологів класичної доби та сучасності.

Рассмотрены основные классические и современные подходы к анализу социальной структуры и развития общества. Раскрыты виды и функции социальных институтов, концепции социальной стратификации, новые тендеции в социальных структурах западных обществ и Украины. Охарактеризованы социальные движения, их природа и типы. Приведены отрывки из текстов известных социологов классического времени и современности.

Розглянуто специфіку предмету соціології як науки та навчальної дисципліни, показано її місце серед інших царин знання. Проаналізовано основні етапи її розвитку, розглянуто позитивістську соціологію О.Конта, формальну соціологію Г.Зіммеля, гуманістичну соціологію М.Вебера, концепцію соціологізму Е.Дюркгейма. Викладено уривки з текстів основних творів відомих соціологів класичної доби та сучасності.

Рассмотрена специфика предмета социологии как науки и учебной дисциплины, показано ее место среди других наук. Проанализированы основные этапы ее развития, рассмотрены позитивистка социология О.Конта, формальная социология Г.Зиммеля, гуманистическая социология М.Вебера, концепция социологизма Э.Дюркгейма. Предложены выдержки из текстов основных произведений известных социологов классической эпохи и современности.

Проаналізовано вплив теорії К. Маркса на формування ідентичності робітничого класу в ХIХ ст. Розглянуто продовження марксистської традиції виявлення і формування колективних форм історичного суб'єкта в сучасній соціальній філософії, а також можливість для трансформації змісту поняття "клас" в епоху глобалізації.

Мета дослідження - оцінка якості підготовки вчителів у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Розглянуто поєднання методів анкетування та фокус-груп під час опитування випускників та їх роботодавців. Проаналізовано одержані результати та окреслено коло подальших дослідницьких проблем, пов'язаних із вивченням якості надання освітніх послуг.

Приділено увагу історичній реконструкції змісту поняття "суб'єкт історії", яке досліджено як невід'ємну складову модерністського дискурсу. Індивід, нація і клас розкрито як три ідеологічні інтерпретації змісту цього поняття. Проаналізовано розроблені філософією життя, феноменологією та екзистенціалізмом нові уявлення про історичність, а також покоління, еліту, маси, соціальні рухи як реальні суб'єктів історії. Заявлений постмодерністами "кінець метанаративів" розглянуто як розширення простору свободи та намагання осмислювати соціальну реальність у процесі її перманентного становлення. Появу в кінці XX ст. реконцептуалізованих моделей індивідуального, класового та національного суб'єктів історії вивчено у зв'язку з відсутністю переконливих альтернатив.