Обгрунтовано можливість підвищення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів армуванням сумішшю дискретних волокон мінерального й органічного походження з високим та низьким модулями пружності. Вперше встановлено, що фізико-хімічні процеси в системах "неорганічні в'яжучі - волокна" проходять більш інтенсивно за рахунок збільшення твердої поверхні розчинної суміші за армування, що призводе до більш високого ступеня гідратації цементів. Розвинуто теоретичні уявлення про механізм впливу дискретних волокон органічного та мінерального походження на властивості композиційних матеріалів на основі мінеральних в'яжучих. Органічні волокна з модулем пружності 400 - 1000 МПа значно підвищують міцність на вигин і під час динамічних навантажень, відповідно до 8 - 12 МПа та 20 - 29 кДж/м2. Дискретні волокна мінерального походження з модулем пружності 40 000 - 60 000 МПа і більше підвищують міцність під час розтягування в 2,5 - 3 раза, яка досягає 5 - 6 МПа, а за стиску - в 1,2 - 1,25 раза. Визначено механізм впливу суміші волокон органічного (полімерних) та мінерального (скловолокон) походження на властивості композитів на основі мінеральних в'яжучих. Удосконалено структурно-функціональну модель твердого тіла за рахунок введення гелевої складової, що дозволяє обгрунтувати появу напружень розтягування в площині, перпендикулярній дії сили стиску.

Особлива увага приділяється питанням форм духовного самовираження основних характеристик духовності, складових і базових основ практик презентації духовності. Наголошено, що ядром духовності виступають духовні практики, величезне значення в духовній практиці набуває здатність суб'єкта вступати в діалог з природою, з суспільством і з самим собою. В основі цих процесів закладений механізм духовної практики - трансцендування до нових цінностей, що дозволяє культурі, суб'єктові та суспільству нарощувати своє проблемне поле сенсів. Доведено, що джерелом духовної практики є саме життя, яке постійно ставить завдання відповідно до еволюційних процесів; практика презентації духовності - це особиста, індивідуальна дія, етичне самовизначення суб'єкта з освоєння та відтворення накопиченого в культурі досвіду.

Розглянуто питання підвищення ефективності профілактики ускладнень повного знімного зубного протезування в осіб з гіпосалівацією шляхом розробки й обгрунтування застосування фітогелю, що містить біофлавоноїди винограду. Результати експериментальних досліджень свідчать про більш глибокі дисбіотичні та прозапальні порушення в слизовій оболонці порожнини рота щурів при поєднанні експериментального стоматиту та гіпосалівації. На сполученій експериментальній моделі стоматиту та гіпосалівації обгрунтовано й показано високу лікувально-профілактичну ефективність екстракту з листя винограду через його здатність усувати явища дисбіозу та запалення в слизовій порожнині рота. Запропоновано спосіб профілактики та лікування протезного стоматиту в осіб з гіпосалівацією при користуванні повними знімними зубними протезами, який передбачає застосування мукозо-адгезивного фітогелю з біофлавоноїдами винограду, та доведено його високу лікувально-профілактичну ефективність, що підтверджується зменшенням на 27,2 % термінів адаптації до зубних протезів.

Представлено індивідуально-психологічні особливості жінок з різним ступенем психологічної готовності до материнства. Проведено аналіз теоретичних робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників феномену материнства та психологічної готовності до материнства. Зазначено, що вивчення психологічних змін жінок пов'язаних з вагітністю є ключовим критерієм вступу до материнства. Розглянуто індивідуально-психологічні, зокрема темпоральні особливості жінок. Експериментально з'ясовано особливості власної одиниці часу (т-тип) у жінок з різним ступенем психологічної готовності до материнства, що є умовно здоровими і з ризиком ускладнення перебігу вагітності. Виділено та порівняно жінок за ступенем готовності до материнства (психологічно оптимально готові, психологічно переважно готові, психологічно сумнівно готові та психологічно неготові до материнства). Зафіксовано суб'єктивну переоцінка часу у більшості вагітних жінок при зростанні тривожного показника й уповільнення переживання часу при зростанні депресивного показника психологічної готовності до материнства. Продемонстровано, що взаємовплив тривожного та/або депресивного показника і повільного переживання часу властиві жінкам з ускладненою готовністю до материнства. Простежено особливості часової перспективи та суб'єктивного плину часу жінок з різним ступенем психологічної готовності до материнства, що є умовно здоровими і з ризиком ускладнення перебігу вагітності. Встановлено зв'язок між домінантною часовою орієнтацію і показниками психологічній готовності до материнства. Порівняно особливості несвідомих психологічних проявів умовно здорових жінок і жінок з ризиком ускладнення перебігу вагітності різного ступеня психологічної готовності до материнства.

Мета роботи - дослідити механізм формування профілю обробленої поверхні при фрезеруванні інструментом з великим вильотом Методи дослідження. Застосовували експериментальний метод з використанням спеціального стенду, який дозволяє моделювати пружну систему деталі з різними динамічними властивостями, записувати осцилограми коливання деталі та інструменту в процесі різання. Фрезерування виконували фрезою з режимами різання, при яких виникають автоколивання. Для визначення закономірностей руху деталі та інструменту застосовували метод суміщення фрагментів осцилограм. Отримані результати. Досліджено схему формування профілю обробленої поверхні в умовах фрезерування з автоколиваннями інструментом з великим вильотом. Встановлено, що вільні коливання інструменту після виходу зуба із зони різання мають більшу, ніж у деталі, інтенсивність. Це впливає на положення точки врізання на поверхні різання. Для визначення періоду та розмаху автоколивань фрези та деталі виконано спрямування ділянки осцилограми з автоколиваннями за допомогою фільтра Савицького-Галея. Порівняння з поверхнею різання ділянок осцилограми деталі та інструменту при фрезеруванні показало, що ідентичною їй є форма коливань фрези. За результатами експериментальних досліджень було визначено відхилення від лінії пружної рівноваги першої хвилі автоколивань фрези і побудовано графік його зміни. Виконані дослідження підтвердили раніше встановлений вплив на формоутворення обробленої поверхні відхилення від положення пружної рівноваги першої хвилі автоколивань при зустрічному фрезеруванні. Наукова новизна. Встановлено, що профіль обробленої поверхні при фрезеруванні кінцевими фрезами з великим вильотом безпосередньо пов'язаний з відхиленням інструменту від положення пружної рівноваги при автоколиваннях. Практична цінність. Отримані результати показують вплив інструменту з великим вильотом на формування обробленої поверхні при фрезеруванні з автоколиваннями.

Мета роботи - дослідження коливань, які виникають при кінцевому фрезеруванні, та їх вплив на формування обробленої поверхні. Методи дослідження. Дослідження проводили експериметальним методом, при якому записували осцилограми коливаннь деталі з виділенням часу різання при фрезеруванні. Аналітичним методом досліджували базові фрагменти осцилограм, на яких виміряли параметри, що характеризують процес фрезерування, і визначали їх зв'язок з обробленою поверхнею. Отриманні результати. При фрезеруванні з низькими частотами обертання шпинделя, при попутному та зустрічному напряму подачі, на деталь діють різні види коливань, які характерні для першій та другій швидкісній зоні коливань. При зустрічному та попутному кінцевому фрезеруванні у першій швидкісній зоні коливань діють тільки вимушені коливання. У другій швидкісній зоні при зустрічному фрезеруванні на вимушені коливання накладаються супроводжуючі власні коливання технологічної системи. Експепиментально-аналітично доведено, що виникаюче при цьому відхилення від положення пружної рівноваги першої хвилі супроводжуючих коливань впливає на крок та висоту хвилястості обробленої поверхні, що підтверджує зв'язок між динамікою кінцевого фрезерування і формоутворенням. Наукова новизна. Оцінка впливу супроводжуючих вільних коливань технологічної системи при різанні на формування обробленої поверхні здійснюється за допомогою параметрів, що характеризують динаміку кінцевого фрезерування. Практична цінність. Отримані результати доводять вплив швидкості різання на амплітуду супрводжуючих вільних коливань технолтгічної системи і надають можливість обирати режими різання, що забезпечують вібросталість фрезерування.