Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

З урахуванням нового правопису 1998 р. викладено правила правопису в сучасній німецькій мові. Наведено вправи для їх закріплення, а також порівняльну таблицю зі старим і новим правописом.

С учетом нового правописания 1998 г. приведены правила правописания в современном немецком языке, упражнения для их закрепления, а также сравнительная таблица со старым и новым правописанием.

Наведено відомості з історії давніх германців, їх писемності, а також про правила читання готських текстів і зразки готської писемності. Розглянуто питання порівняльної фонетики та граматики германських мов (ГМ). Описано основні фонетичні процеси й явища у ГМ, висвітлено закони К.Вернера, Гольцмана. Вміщено готсько-український словарь і етимологічний (555 термінів) словник ГМ. Визначено типи відмінювання в готській мові, охарактеризовано асимілятивні процеси в системі консонантизму ГМ.

Приведены сведения, касающиеся истории древних германцев, их письменности, а также правил чтения готских текстов. Рассмотрены образцы готской письменности. Изложены вопросы сравнительной фонетики и грамматики германских языков (ГЯ). Описаны основные фонетические процессы и явления в ГЯ, освещены законы К.Вернера, Гольцмана. Предложены готско-украинский словарь и этимологический (555 терминов) словарь ГЯ. Определены типы склонения в готском языке, охарактеризованы ассимилятивные процессы в системе консонантизма ГЯ.

Здійснено комплексний аналіз полісемії дієслів сучасної німецької мови на основі їх квантитативної, семантичної, морфологічної, стилістичної та фонетичної характеристик. Дослідження виявило взаємозалежність між такими характеристиками багатозначних дієслів: кількістю значень дієслів та їх семантикою; кількістю значень дієслів і частотою їх вживання; семантичним об'ємом дієслова та його стилістичним статусом, морфологічною і фонологічною структурами. Виявлено взаємозв'язок полісемії з лексико-семантичними парадигмами різних видів (омонімією, синонімією, антонімією). Встановлено середні показники полісемічності дієслів, характеристики та типи розподілу багатозначних дієслів.

Розкрито зміст близько 1 000 лінгвокраїнознавчих термінів з різних галузей життя німецькомовного суспільства: культури, історії, політики, економіки, літератури, релігії, освіти. Увагу приділено предметам і явищам німецькомовної культури, національним і фольклорним героям, німецькомовним письменникам і політичним діячам, суспільним течіям.

Раскрыто содержание около 1 000 лингвокраеведческих терминов из различных отраслей жизни немецкоязычного общества: культуры, истории, политики, экономики, литературы, религии, образования. Внимание уделено предметам и явлениям немецкоязычной культуры, национальным и фольклорным героям, немецкоязычным писателям и политическим деятелям, общественным течениям.

Розглянуто кількісні й якісні характеристики запозичень з латини в сучасній німецькій мові на підставі репрезентативної вибірки з тлумачного словника Duden. За допомогою кількісного, компонентного, словотвірного та стилістичного аналізу визначаються лексико-семантичні підкласи латинізмів, встановлено їх частотні, морфологічні та стилістичні характеристики.

Рассмотрены количественные и качественые характеристики латинских заимствований в современном немецком языке на материале толкового словаря Duden. С помощью количественного, компонентного, словообразовательного и стилистического анализа определены лексико-семантические подклассы латинизмов, их частотные, морфологические и стилистические характеристики.

The article deals with the study of qualitative and quantitative features of Latin loan words in modern German based on the selection of the borrowed lexis from the Duden Dictionary. By the quantitative, component, wordbuilding and stylistic analysis the semantic fields of Latin borrowings, their frequency, and morphologic as well as stylistic peculiarities are established.

Встановлено структурні та функціональні характеристики внутрішньомовної німецької та міжмовної німецько-української омонімії в руслі синергетичної наукової парадигми. Висвітлено основні проблеми внутрішньомовної та міжмовної омонімії різних частин мови й описано процеси взаємодії елементів і підсистем, які дозволяють зменшити ентропію у процесі появі нових омонімів у лексичній системі німецької мови. Встановлено особливості омонімії похідних і складних слів та абревіатур. Проаналізовано граматичну міжчастиномовну омонімію. Систематизовано омонімію в мовленні та виявлено захисні механізми для усунення спричинених омонімією перешкод у процесі комунікації. Запропоновано нові підходи до розгляду явища міжмовної омонімії на матеріалі далекоспоріднених мов і простежено культурно-специфічну семантико-стильову еволюцію міжмовних омонімів у системі національних мов-носіїв.

Вперше одержано агентну імітаційну модель управління інвестиційним портфелем підприємства, яка відрізняється від існуючих використанням механізму розщеплення простору пошуку й еволюційного моделювання, що дозволяє здійснювати оптимізацію портфеля для досягнення інвестиційних цілей підприємства та фінансування проектів з програми розвитку. Вдосконалено оптимізаційні моделі вибору раціональних варіантів залучення додаткових інвестицій шляхом багатоваріантного врахування схем і джерел фінансування, що дозволяє підвищити реалізованість проектів за умов дефіциту фінансових коштів або порушення плану фінансування. Вдосконалено модель аналізу процесів управління ресурсами проектів підприємства, яка відрізняється від існуючих організацією мультиагентного середовища розподілу фінансових ресурсів за проектами та наявністю засобів адаптивного їх перерозподілу, що дозволяє комплексно враховувати безліч взаємозв'язаних ресурсних потоків, вимог, цілей і стратегій поведінки учасників за реалізації портфеля проектів. Набули подальшого розвитку методи аналізу повноти та достатності ресурсного забезпечення проектів на основі визначення оптимальної структури джерел фінансування залежно від вибраних параметрів проектної прибутковості. Розроблено комп'ютерну систему управління ресурсними потоками проектів підприємства, яка дозволяє визначити схему фінансування портфеля проектів, оцінити можливість та ефективність залучення грошових коштів із різних джерел.

Приділено увагу встановленню структурних і функціональних характеристик внутрішньомовної німецької та міжмовної німецько-української омонімії в руслі синергетичної наукової парадигми. Висвітлено основні проблеми омонімії різних частин мови в синхронії та діахронії. Описано процеси взаємодії елементів і підсистем, які дозволяють зменшити ентропію за появи нових омонімів у лексичній системі німецької мови. Проаналізовано граматичну міжчастиномовну омонімію. Систематизовано омонімію в мовленні та виявлено захисні механізми для усунення спричинених омонімією перешкод у процесі комунікації. Запропоновано ряд нових підходів до розгляду явища міжмовної омонімії на матеріалі далекоспоріднених мов і простежено культурноспецифічну семантико-стильову еволюцію міжмовних омонімів у системі національних мов-носіїв.

Мета роботи - обгрунтування особливостей та технологій розробки і впровадження маркетингового забезпечення експортної діяльності підприємства при його виході на зовнішні ринки. Наведено специфіку чинників впливу та бар'єрів виходу на зовнішні ринки. Визначено та узагальнено етапи виходу на зовнішні ринки з урахуванням характеристики та рекомендацій на кожному етапі. Представлено основні етапи процесу експортної маркетингової діяльності підприємства. Запропоновано сучасні технології маркетингового забезпечення експортної діяльності підприємства. Відокремлено види взаємодії зі споживачами на зовнішньому ринку та відповідне цифрове маркетингове забезпечення, що допоможе підвищити ефективність та успішність міжнародної діяльності підприємства.

Розглянуто проблеми та особливості формування портфеля проектів у відповідність зі стратегією енергозбереження металургійного підприємства. В результаті аналізу структури програми енергозбереження на металургійних підприємствах, було виявлено, що проблемами, які вирішують проекти енергозбереження є неефективне витрачання (значні втрати) енергоресурсів (природних ресурсів, теплової енергії, електроенергії), контроль за формуванням витрат і результатами поліпшень в енергоспоживанні. Загальна мета підвищення енергоефективності на підприємстві реалізується на основі управління портфелем енергозберігаючих проектів, які спрямовані на виконання таких завдань: оптимізація енергетичного балансу; мінімізація споживання природного газу; оптимізація енергоефективності та ін. Критерії успішності проекту енергозбереження включають: ефективність; експлуатаційні витрати, втрати та ін. Складність в тому, що важко об'єктивно оцінити частку кожного енергоресурсу в загальному потоці, визначити енергоємність окремого виробництва, цеху, всього підприємства і ін. Розглянуто концепцію управління портфелем енергозберігаючих проектів, яка базується на кількох взаємозалежних адаптивних системах: планування та формування, моніторингу та управління змінами. Для встановлення пріоритетних проблем необхідний глибокий і всебічний аналіз сформованих на підприємстві економічних тенденцій, які будуть характеризувати процес формування якості паливно-енергетичного балансу металургійного підприємства. Представлена системна модель формування портфеля енергозберігаючих проектів металургійного підприємства. Описано математичну модель вибору проектів, яка комплексно враховує поточний стан підприємства і його майбутні стратегічні напрямки роботи, ресурсне та фінансове забезпечення проектів і ризики. Використання даної моделі дозволяє послідовно проводити аналіз проектів портфеля з метою виявлення можливості їх реалізації на металургійному підприємстві, узгоджувати плани реалізації проектів і плани підприємства на різних рівнях планування, відбирати найбільш перспективні проекти до реалізації у відповідність з визначеною енергетичною стратегією.

Розглянуто проблеми та особливості формування портфеля проектів у відповідність зі стратегією енергозбереження металургійного підприємства. В результаті аналізу структури програми енергозбереження на металургійних підприємствах, було виявлено, що проблемами, які вирішують проекти енергозбереження є неефективне витрачання (значні втрати) енергоресурсів (природних ресурсів, теплової енергії, електроенергії), контроль за формуванням витрат і результатами поліпшень в енергоспоживанні. Загальна мета підвищення енергоефективності на підприємстві реалізується на основі управління портфелем енергозберігаючих проектів, які спрямовані на виконання таких завдань: оптимізація енергетичного балансу; мінімізація споживання природного газу; оптимізація енергоефективності та ін. Критерії успішності проекту енергозбереження включають: ефективність; експлуатаційні витрати, втрати та ін. Складність в тому, що важко об'єктивно оцінити частку кожного енергоресурсу в загальному потоці, визначити енергоємність окремого виробництва, цеху, всього підприємства і ін. Розглянуто концепцію управління портфелем енергозберігаючих проектів, яка базується на кількох взаємозалежних адаптивних системах: планування та формування, моніторингу та управління змінами. Для встановлення пріоритетних проблем необхідний глибокий і всебічний аналіз сформованих на підприємстві економічних тенденцій, які будуть характеризувати процес формування якості паливно-енергетичного балансу металургійного підприємства. Представлена системна модель формування портфеля енергозберігаючих проектів металургійного підприємства. Описано математичну модель вибору проектів, яка комплексно враховує поточний стан підприємства і його майбутні стратегічні напрямки роботи, ресурсне та фінансове забезпечення проектів і ризики. Використання даної моделі дозволяє послідовно проводити аналіз проектів портфеля з метою виявлення можливості їх реалізації на металургійному підприємстві, узгоджувати плани реалізації проектів і плани підприємства на різних рівнях планування, відбирати найбільш перспективні проекти до реалізації у відповідність з визначеною енергетичною стратегією.

Розроблено агентну імітаційну модель аналізу процесів управління енергоресурсами металургійного підприємства при реалізації портфеля проектів енергозбереження. Розкрито особливості інформаційної взаємодії агентів в мультиагентній системі, за рахунок механізмів, пов'язаних з децентралізованим мультипроектним плануванням, що включає вирішення ресурсних конфліктів при виконанні завдань, пошук найбільш оптимальних ресурсів, при використанні яких виконання робіт буде відбуватися на найбільш вигідних умовах. Використання даної моделі дозволяє послідовно проводити аналіз проектів з метою виявлення можливості їх реалізації на підприємстві, узгоджувати плани реалізації проектів і плани підприємства на різних рівнях планування. Запропонований підхід має відмінні риси: інтеграція стратегічних рішень (прийняти або відхилити нові проекти) і оперативних аспектів (розподіл ресурсів); можливість гнучкого управління ресурсами.

Розроблено багаторівневу модель енергоспоживання металургійного підприємства, яка дозволяє оцінити ефективність відібраних до реалізації енергозберігаючих проектів, об'єктивно оцінити частку кожного енергоресурсу в загальному потоці, визначити енергоємність окремого виробництва, цеху, всього підприємства, скорегувати стратегічний напрям в управлінні енергоресурсами. За допомогою моделі можливе вирішення цілого ряду завдань, серед яких оцінка раціональності та ефективності існуючої на підприємстві структури енергоспоживання, прогнозування очікуваних рівнів енерговитрат при зміні технології, сортаменту і якості продукції та порівняння різних технологій і обладнання з точки зору енергоефективності, оптимальне управління потоками енергоносіїв з урахуванням зміни умов виробництва.

Вперше у світовій практиці на промисловій дуговій трифазній сталеплавильній печі змінного струму типу ДС-6Н1 заводу "Дніпроспецсталь" успішно проведено кілька серій дослідних плавок (понад 60) із застосуванням графітованих композитних (гнотових) електродів типу ЕГК (Г), розроблених в ІЕЗ ім. Є. О. Патона. Показано, що гнотова дуга принципово відрізняється геометричними та енергетичними параметрами від дуги звичайного (монолітного) електрода. Гнотова дуга є розосередженою, просторово стійкою, відрізняється високою стабільністю в широкому діапазоні довжин та електричних режимів. Це є особливо важливим у період формування колодязів і розплавлення шихти. Гнотовий електрод (залежно від складу) забезпечує в 2 - 5 разів зменшення часу від першого короткого замикання до стійкого горіння дуги в порівнянні з монолітним електродом; зменшення коефіцієнта гармонік в 2 - 4 рази; економію електроенергії на 6 - 10 %; збільшення продуктивності печі на 12 - 23 % та ін. Наголошено на необхідності та перспективності продовження досліджень енергетичних, технологічних, металургійних особливостей роботи дугових сталеплавильних печей змінного струму з гнотовими електродами, які покращують практично всі техніко-економічні показники роботи печі, забезпечуючи можливість керування потужнострумовими дугами та їх високу стабільність.

Сьогодні для авіабудування ПрАТ "Дніпроспецсталь" виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов'язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. Запропоновано нову методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Сформульовано основні вимоги до організації системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. Представлено структурну схему комп'ютерної системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на ПрАТ "Дніпроспецсталь". Ядром виступає корпоративна інформаційна система управління на базі SAP ERP (ECC 6.0). Для отримання точної та оперативної інформації про постачання і витрати енергоресурсів використовується кілька програмно-апаратних комплексів систем обліку, а саме, автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів підприємства, автоматизована система технічного обліку електроенергії, автоматизована система обліку і балансу паливно-енергетичних ресурсів та інші. Розроблена система процесів енергозбереження повинна вбудовуватися в систему процесів підприємства, відповідати стратегічним цілям підприємства і особливостям виробничого процесу.

Мета роботи - побудова моделі відбору проєктів до портфелю у відповідності з енергетичною стратегією металургійного підприємства. Гострота вирішення цих питань для металургійної галузі України викликана необхідністю поліпшення економічної стабільності підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції та зменшенням залежності від постачальників енергоресурсів. Використано методи програмного і портфельного управління, системний підхід, моделі і методи стратегічного менеджменту в галузі управління проєктами та математичний апарат теорії множин при формалізації моделі формування портфеля проєктів енергозбереження на металургійному підприємстві. Виконано аналіз загальної проблеми управління портфелями проєктів енергозбереження на металургійних підприємствах. Детально розглянуто основні етапи формування та реалізації портфеля проєктів енергозбереження металургійного підприємства. Розроблено формалізовану математичну модель відбору проєктів енергозбереження на металургійному підприємстві до портфелю. За допомогою запропонованого підходу і моделей був сформований портфель проєктів металургійного підприємства ПрАТ "Дніпроспецсталь", куди увійшли перспективні до реалізації проєкти у відповідність до енергетичної стратегії. Розроблено модель формування портфеля проєктів у відповідності зі стратегією енергоефективності металургійного підприємства, яка комплексно враховує поточний стан підприємства і його майбутні стратегічні напрямки роботи, ресурсне та фінансове забезпечення енергозберігаючих проєктів і ризики виникнення несприятливих подій. Використання даної моделі дозволяє послідовно проводити аналіз проєктів портфеля з метою виявлення можливості їх реалізації на металургійному підприємстві, узгоджувати плани реалізації проєктів і плани підприємства на різних рівнях планування, відбирати найбільш перспективні проєкти до реалізації у відповідності з визначеною енергетичною стратегією.

Запропоновано методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Побудовано агентну імітаційну модель для вирішення завдань з управління розподілом енергоресурсів, яка заснована на взаємодії агентів постачальників, споживання, виробництва і перетворення, виконуючих пошук відповідності на внутрішньозаводському ринку наявних енергоресурсів або зовнішньому енергоринку, що дозволяє комплексно з урахуванням динаміки виробничих процесів проводити аналіз та вибір варіантів реалізації проектів портфеля енергозбереження. За допомогою цього програмного комплексу проводиться порівняння допустимих значень і коригування величини прогнозованого споживання активної потужності металургійним підприємством за кожен фіксований момент часу. Система обчислює діапазони регулювання дугових електропечей, допустимі для забезпечення безперервності розливання сталі при плавці певного сортаменту стали за відповідним технологічним маршрутом. Також в модель закладені алгоритми управління транспортним устаткуванням, які мінімізують розриви в роботі машин безперервного лиття. Проведено аналіз результатів імітаційного моделювання процесів енергоспоживання на металургічному підприємстві. В результаті моделювання вдалося підвищити продуктивність групи дугових сталеплавильних печей і агрегатів піч-ківш, знизити максимальне споживання активної потужності металургійним підприємством за фіксований час доби. Проведено експериментальні дослідження методів планування енергоспоживання на основі реальних даних з вироблення металопродукції і електроспоживання виробничими підрозділами ПрАТ "Дніпроспецсталь".

Словник містить близько 20 тисяч німецьких інженерно-технічних термінів і терміносполук з їх українськими відповідниками. Адресатами словника є інженери, фахівці у галузі промислової автоматизації, співробітники німецько-українських спільних підприємств, перекладачі технічної літератури, викладачі та студенти інженерно-технічних факультетів вузів. Словник може також стати в нагоді широкому колу осіб, які цікавляться німецькою науково-технічною літературою. Також словник виконує функцію засобу ідентифікації одиниць у німецькому тексті і встановлення їх українських еквівалентів.

Зазначено, що дослідження розв'язує науково-прикладну проблему створення й упровадження методологічних основ управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах з урахуванням стратегічних цілей, обмеженості ресурсів і ризиків, що є актуальною та має загальнодержавне значення. Вирішення цієї проблеми пов'язано з розв'язанням протиріччя між необхідністю реалізації програм енергозбереження на металургійних підприємствах і недосконалістю науково обґрунтованих засобів досягнення цієї мети у вигляді моделей і методів управління портфелями проектів енергозбереження, у яких повною мірою не враховується безліч взаємозв'язаних потоків енергоресурсів, вимог, цілей і стратегій поводження окремих підрозділів металургійних підприємств, а також динаміка виробничих процесів. Проаналізовано загальну проблему управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, розглянуто основні підходи й стандарти до управління портфелями проектів та виконано огляд сучасних рішень щодо енергоменеджменту для визначення найперспективніших напрямів досліджень. Виконано аналіз завдань і проблем планування й управління енергоспоживанням технологічних процесів металургійного виробництва, що визначають прийняття ключових рішень під час управління портфелями проектів енергозбереження. Розроблено теоретичні основи методології управління проектами й програмами енергозбереження на металургійних підприємствах. Побудовано модель формування портфеля проектів відповідно до стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Розроблено метод оцінювання пріоритетів енергетичної політики металургійного підприємства. Розроблено модель аналізу енергоспоживання металургійного підприємства й оцінювання якості паливно-енергетичного балансу. Розроблено методи планування й прогнозування енергоспоживання металургійного підприємства. Розроблено імітаційну модель для вирішення завдань щодо керування розподілом енергоресурсів на металургійному підприємстві. Розроблено методичні основи формування організаційного механізму керування енергозбереженням на металургійних підприємствах. Розроблено інформаційну технологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах для команди проектного менеджменту офіса управління проектами.