Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

З урахуванням нового правопису 1998 р. викладено правила правопису в сучасній німецькій мові. Наведено вправи для їх закріплення, а також порівняльну таблицю зі старим і новим правописом.

С учетом нового правописания 1998 г. приведены правила правописания в современном немецком языке, упражнения для их закрепления, а также сравнительная таблица со старым и новым правописанием.

Комплексно досліджено лексико-семантичну групу (ЛСГ) дієслів переміщення в сучасній німецькій мові в парадигматичному (квантитативному, словотвірному, фоносемантичному) та синтагматичному аспектах. Визначено середню кількість значень дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. Встановлено зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення у словниках та тип їх розподілу за словником Duden. Проведено інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення та досліджено їх парадигматичні та синтагматичні характеристики за допомогою формальних і неформальних методів. Описано дистрибутивні формули дієслів переміщення та сполучувальні властивості найбільш частотних з них. Встановлено словотвірні особливості дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність. Розкрито фонетичне значення дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

Розкрито зміст близько 1 000 лінгвокраїнознавчих термінів з різних галузей життя німецькомовного суспільства: культури, історії, політики, економіки, літератури, релігії, освіти. Увагу приділено предметам і явищам німецькомовної культури, національним і фольклорним героям, німецькомовним письменникам і політичним діячам, суспільним течіям.

Раскрыто содержание около 1 000 лингвокраеведческих терминов из различных отраслей жизни немецкоязычного общества: культуры, истории, политики, экономики, литературы, религии, образования. Внимание уделено предметам и явлениям немецкоязычной культуры, национальным и фольклорным героям, немецкоязычным писателям и политическим деятелям, общественным течениям.

Визначено сутність базових понять та висвітлено історію розвитку граматики німецької мови. Розглянуто проблему виділення частин мови, наведено їх загальну характеристику, розкрито особливості функціонування членів речення. Проаналізовано проблеми класифікації речень, описано їх види за структурними та семантичними ознаками.

Определена сущность базовых понятий и освещена история развития грамматики немецкого языка. Рассмотрена проблема выделения частей речи, дана их общая характеристика, раскрыты особенности функционирования членов предложения. Проанализированы проблемы классификации предложения, описаны их виды по структурным и семантическим признакам.

Висвітлено питання граматики, морфології та синтаксису німецької мови. Увагу приділено особливостям функціонування членів речення, а також видам речень за структурними та семантичними ознаками.

Розглянуто німецькі й українські інформаційні медіажанри з фрактальної перспективи. На матеріалі ситуативно паралельних текстів проведено комплексний контрастивний аналіз макро- та мікроструктури таких жанрів, як замітка, інформаційна стаття, кореспонденція, синоптичне повідомлення й інтерв'ю. Виявлено інтра- й інтержанрову фрактальність медіатекстів, висвітлено жанрові особливості заголовкового блоку в різнотипних медіатекстах. Описано вживання власних назв, установлено подібності та відмінності під час вираження евіденціальності, епістемічної модальності та темпоральності в досліджуваних медіажанрах.

Висвітлено особливості фрактального моделювання інформаційної структури медіатекстів на матеріалі німецької та української мов. Запропоновано нове визначення фрактальної моделі як теоретичного конструкту, що унаочнює розгортання теми в медіатекстах інформаційного, аналітичного та інформаційно-аналітичного жанрів, в основі яких лежить їх різномасштабна рекурсивна структурна самоподібність. Уточнено визначення медіатекстів як складних когнітивно-семіотичних різножанрових утворень, сконструйованих за фрактальними моделями. Змодельовано варіантні конструкти німецьких та українських медіатекстів, які мають дво- та трифрактальну будову. Виявлено домінантні для медіатекстів категорії референційності, евіденційності та темпоральності, які корелюють із жанровою належністю текстів та їх фрактальною будовою.

Розроблено теоретико-методологічну концепцію моделювання структури медіатекстів, яка грунтується на універсальному принципі фрактальної будови навколишнього світу та його об'єктів. Запропоновано нове визначення фрактальної моделі як теоретичного конструкту, що унаочнює розгортання теми в медіатекстах інформаційного, аналітичного й інформаційно-аналітичного жанрів, в основі яких лежить їх різномасштабна рекурсивна структурна самоподібність. Уточнено визначення медіатекстів як складних когнітивно-семіотичних різножанрових утворень, сконструйованих за фрактальними моделями. Змодельовано варіантні конструкти німецьких і українських медіатекстів, які мають дво- (⍺- і φ-фрактали: замітка, синоптичне повідомлення, коментар) і трифрактальну (⍺-, φ- та ѡ-фрактали: інформаційна стаття, кореспонденція й інтерв'ю) будову. Виявлено домінантні для медіатекстів категорії референційності, евіденційності та темпоральності, які корелюють із жанровою належністю текстів та їх фрактальною будовою.

Складено відповідно до освітніх програм "Німецька мова і література та друга іноземна мова" й "Німецько-український переклад та переклад з другої іноземної мови". Вміщено стислу інформацію про географію, історію Німеччини, політичний та економічний устрій німецькомовних країн. Викладено організацію соціального захисту громадян у німецькомовних країнах, аспекти освітньої і наукової сфери життя та презентовано національну символіку німецькомовних країн. Укладено відповідно до чинних освітніх програм та сформувує у студентів лінгвокраїнознавчі компетентності щодо німецькомовних країн, їхніх політико-економічного, соціально-освітнього статусів та лінгво-культурних, етноментальних процесів. Зазначено, що у результаті вивчення дисципліни студенти повинні опанувати: географічне положення німецькомовних країн, основні відомості щодо їхнього політичного, економічного, соціального та освітянського устрою, територіальний поділ Німеччини на федеральні землі, а також особливості німецької мови в Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні та Люксембурзі. Вміщено десять навчальних блоків, кожен з яких супроводжується питаннями для самоконтролю знань, які дають можливість повторити засвоєний матеріал та сприяють формуванню навичок логічного мислення. Складовою самостійної роботи студентів є підготовка рефератів, доповідей, презентацій, теми яких охоплюють всі розділи дисципліни.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичної бази і розвитку практичних аспектів внутрішнього аудиту, що сприятимуть зміцненню і сталому розвитку банків України. Розроблено модель оцінки підрозділу внутрішнього аудиту, яка сконцентрована на самооцінці. Важливими її елементами є врахування думки п’яти суб’єктів: ради банку (аудиторського комітету), правління банку, самооцінки працівників підрозділу внутрішнього аудиту, оцінки діяльності підрозділу внутрішнього аудиту його керівником, а також оцінки роботи підрозділу внутрішнього аудиту об’єктом його перевірки. За результатами дослідження виділено перелік чинників, які впливають на рівень ризику об’єктів аудиту, і доведено доцільність їхнього поділу на дві категорії: статичні і динамічні. До чинників, які мають статичний вплив на рівень ризиковості об’єкта, відносяться ті, що відрізняються сталим характером і не змінюються протягом деякого періоду (більше року). Фактори впливу, які мають змінний або одноразовий характер, називаються динамічними. Також результат ризику варто корегувати на термін, який минув від останньої перевірки. Доведено необхідність виділення в окремий напрямок “Аудиту процесів”, до структури якого варто віднести “Аудит бізнес-процесів” і “Процесно-орієнтований аудит”, які мають спільну процесну природу. Адже об’єктом процесно-орієнтованого аудиту є процес і ланцюги взаємопов’язаних операцій, які відбуваються в межах нього, а об’єктом аудиту бізнес-процесів є організація такого процесу.