Проаналізовано безпосередні результати лікування хворих на рак ободової кишки за 20-річний період спостереження. Основним ускладненням була патологія гнійно-запального характеру. За 1991 - 2000 рр. частоту розвитку гнійно-запальних ускладнень вдалося знизити до 9,6 %.

Ключ. слова: кишковий кокцидіоз, криптоспоридіоз, ізоспороз, поширеність, групи ризику, ВІЛ-інфекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р517.54-37

Рубрики:

Кокцидіоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порівняно результати радикального лікування хворих на рак ободової кишки (РОК) із застосуванням хірургічних і комбінованих методів (передопераційної інтенсивної гамма-терапії, системної хіміотерапії, внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ), інтраопераційної кріодеструкції (ІКД), імунотерапії протипухлинною аутовакциною (ІПА)). У пацієнтів із захворюванням II і III стадії 5-річна виживаність краща після застосування ІПА, ІКД, ВАПХТ. Використання передопераційної інтенсивної гамма-терапії хворих на РОК III стадії також сприяє покращанню показників 5-річної виживаності. У випадку 10-річного спостереження показники виживаності вирівнюються.

Установлено, що застосування індометацину під час проведення хіміопроменевої терапії з приводу нерезектабельних рецидивів раку прямої кишки не тільки сприяє зниженню вмісту одного з основних факторів ангіогенезу - фактора росту ендотелію судин, а й покращує результат лікування.

Розроблено спосіб оперативного лікування раку прямої кишки з пластикою промежини та формуванням циркулярної серозно-м'язової манжетки в ділянці промежинної колостоми, який є альтернативою стандартній операції Кеню - Майлса. Оперативне втручання виконано у 24-х пацієнтів (13 чоловіків і 11 жінок) з лютого 1995 р. по січень 2004 р. Віком понад 50 років було 17 (70,83 %) пацієнтів, понад 60 років - 7 (29,17 %). Дворічну виживаність проаналізовано у 18-ти хворих; померло 2 пацієнти внаслідок прогресування захворювання та виникнення віддалених метастазів. Функціональні результати оцінено в 22-х випадках. Повну континенцію відзначено у 2-х пацієнтів, часткове нетримання газів - у 9-ти, повне нетримання газів - у 10-ти, періодичне нетримання рідкого калу - у 4-ох.

Запропоновано шляхи поліпшення якості життя хворих після черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) з приводу раку прямої кишки (РПК) шляхом пластичного заміщення прямої кишки (ПК). Висвітлено досвід лікування 24-х хворих (13 чоловіків і 11 жінок) на рак нижньоампулярного відділу ПК (НАВПК) з пластичним відновлюванням ПК у клініці Інституту онкології АМН України та проктологічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні з лютого 1995 р. до січня 2004 р. Зазначено, що 17 (70,83 %) пацієнтів були віком понад 50 років, 7 (29,17 %) - понад 60 років. Розроблено спосіб оперативного лікування РПК, що включає ЧПЕ ПК, пластику промежини та формування циркулярної серозно-м'язової манжетки в ділянці промежинної колостоми. Проаналізовано дворічну виживаність, функціональні результати та якість життя хворих після оперативного втручання за розробленою методикою. Одержані дані порівняно з результатами лікування 34-х пацієнтів з раком НАВПК, яким проведено черевно-анальну резекцію (ЧАР) з демукозацією анальнового каналу (ДАК). Висновки: розроблений спосіб оперативного лікування РПК забезпечує хворим задовільну якість життя. Функціональні результати та якість життя пацієнтів після ЧПЕ з пластичним заміщенням ПК з часом поліпшуються та відповідають результатам після ЧАР з ДАК.

Поширено науково-методичні підходи до розвитку організаційно-економічного механізму державного регулювання малого підприємництва в регіоні. Сформовано підхід до визначення змістовних характеристик малого підприємництва, конкретизовано його особливості та уточнено сутність поняття "мале підприємництво". Систематизовано чинники, що впливають на мале підприємництво, а також класифіковано чинники державного впливу. Розроблено структурно-логічну модель організаційно-економічного механізму державного регулювання малого підприємництва в регіоні. Удосконалено методичний підхід до оцінки розвитку малого підприємництва в регіоні, який передбачає оцінку стану та зміну внеску малого підприємництва у вирішення соціально-економічних і екологічних проблем регіону. Розроблено науковий підхід щодо розвитку організаційно-економічного механізму державного регулювання малого підприємництва в регіоні. Обгрунтовано комплекс напрямів вдосконалення державного регулювання розвитком малого підприємництва. Розроблено методичне забезпечення оцінки стану і змін внеску малого підприємництва в регіоні.