Розглянуто проблеми новелістичного жанру в літературознавстві та методиці викладання літератури, психолого-педагогічні умови сприймання новелістики старшокласниками загальноосвітньої школи, принципи, шляхи, методи і прийоми аналізу новелістичних творів 1920 - 1930 рр. Наведено матеріали до вивчення творчості письменників-новелістів М.Хвильового, Г.Косинки, Ю.Яновського.

Рассмотрены проблемы новелистического жанра в литературоведении и методике преподавания литературы, психолого-педагогические условия восприятия новелистики старшеклассниками общеобразовательной школы, принципы, пути, методы и приёмы анализа новелистических сочинений 1920 - 1930 гг. Приведены материалы к изучению творчества писателей-новелистов Н.Хвылевого, Г.Косынки, Ю.Яновского.

На основі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено систему роботи над українською новелістикою 20 - 30-х років XX ст., що вивчається у старших класах загальноосвітньої школи. Значну увагу приділено поглибленій роботі над текстом з використанням знань з теорії літератури про природу жанру, ефективному використанню лінгвостилістичної роботи та сучасному прочитанню новел 20 - 30-х років XX ст. З позицій сучасного літературознавства розглянуто природу новелістичного жанру, психологічні аспекти художнього сприймання новелістики старшокласниками та використання сучасних форм, методів і прийомів навчальної роботи.

Розглянуто особливості проведення уроків позакласного читання за поезією у прозі В. Стефаника в старших класах загальноосвітньої школи.

Вперше виявлено напрями та характер впливу зарубіжної реформаторської педагогіки на становлення і розвиток вітчизняної педагогічної думки 1920-х рр. (вплив на формування педагогічної термінології, методологічних засад вітчизняної педагогіки й її методів, визначення сутності навчання, підходів до відбору змісту освіти, форм і методів навчання, теоретичне обгрунтування виховного процесу), що дозволяє заповнити цю нішу у вітчизняній педагогічній історіографії. Вдосконалено розуміння соціально-історичного контексту та чинників, які вплинули на становлення вітчизняної педагогічної думки досліджуваного періоду. Набули подальшого розвитку наукові уявлення про особливості формування загальних основ педагогіки, теорії навчання та теорії виховання 1920-х рр.