Цель исследования: разработать и изучить эффективность программы физической реабилитации при эндопротезировании коленного сустава у больных ревматоидным артритом. Проанализированы результаты эндопротезирования коленного сустава у 73-х больных ревматоидным артритом, из них у 16-ти больных эндопротезирование коленного сустава выполнено с обеих сторон. Женщин было 56 и мужчин - 17. Возраст больных колебался от 30-ти до 70-ти лет. Разработана программа реабилитации больных ревматоидным артритом при протезировании коленного сустава, которая позволяет провести подготовку опорно-двигательной системы к оперативному лечению и улучшить силу мышц и движения в суставах в послеоперационном периоде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-5

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: РА348262 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.474-59

Рубрики:

Пошкодження сухожилків, м'язів і зв'язок кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.43 + Р457.864.3

Рубрики:

Пошкодження плеча

Хірургічна патологія плеча

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі імітаційного комп'ютерного моделювання методом скінченних елементів вивчено ефективність стабільно-функціонального остеосинтезу переломів латерального виростка великогомілкової кістки (Schatzker I) різними фіксуючими конструкціями в умовах навантаження. Встановлено особливості розподілу напружень та деформацій на елементах моделі системи "кісткові відламки - фіксатор" по площині перелому та фіксаторах, визначено критерії надійності фіксації. Обгрунтовано оптимальні рівні навантаження при застосуванні кожного виду фіксаторів. Доведено, що фіксація LCP-пластиною забезпечує надійну фіксацію кісткових відламків навіть при навантаженні масою тіла (750 Н).

Співвідношення різних механічних властивостей субхондральної кістки, менісків, суглобового хряща ділянки колінного суглоба залежно від їх структурно-функціонального стану обумовлюють їх пріоритетне ушкодження внаслідок травми. За даними біомеханічного імітаційного моделювання методом скінченних елементів вивчено механізм руйнування структур колінного суглоба в умовах гострої травми. Досліджували напруження та деформації в моделі колінного суглоба в режимі звичайних умов навантаження середньостатистичною масою тіла 75 кг та при імітації стрибка на ногу з висоти 1 м. Послідовність та ступінь ушкодження внутрішньосуглобових структур тібіофеморальної ділянки при динамічному навантаженні значно залежить від структурно-функціонального стану кісткової та хрящової тканин в зоні контакту. Динамічне навантаження при нормальному структурно-функціональному стані кісткової та хрящової тканин у тібіофеморальній ділянці не перевищує межі міцності субхондральної кістки стегнового та великогомілкового компонентів колінного суглоба. Напруження і деформації більші на великогомілковій кістці, ніж на стегновій. Руйнація хряща стегнового компонента відбувається швидше тому, що він отримує більші напруження, ніж хрящ великогомілкового компонента. В умовах склеротичних змін суглобового хряща динамічне навантаження може викликати компресійний перелом субхондральної кістки великогомілкового компонента за рахунок зниження в'язкопружних амортизаційних властивостей хряща. У такому випадку зростає навантаження на меніски, що при наявності дегенеративних змін може викликати їх ушкодження. В умовах хондромаляції у тібіофеморальній зоні динамічне навантаження може призвести до форсованої втрати рідини матриксом суглобового хряща стегнового компонента з його подальшою деструкцією, ушкодженням субхондральної кістки великогомілкового компонента з виникненням субхондрального набряку або гематоми. Зі збільшенням відхилення механічних властивостей тканин колінного суглоба від нормальних руйнуючий ефект динамічного навантаження збільшується при менших зусиллях. За визначенням параметра Надаї - Лоде при дії екстремальних величин дотичних напружень, що обумовлені максимальною різницею головних напружень, можливе руйнування в товщі субхондральної зони великогомілкової кістки.

Під час хірургічних артроскопічних втручань після травм колінного суглоба часто спостерігаються структурні зміни суглобового хряща у вигляді ділянок розм'якшення хряща з його флюктуацією. Це викликано швидкою втратою води матриксом колагену і відшаруванням хряща від субхондральної кістки. На основі імітаційного моделювання методом кінцевих елементів вивчені механізми руйнування суглобового хряща колінного суглоба в умовах гострої травми і при подальшому функціональному навантаженні. На моделі суглобового хряща виростків стегна сформована ослаблена ділянка діаметром 10 мм, в якій механічні властивості зменшені у 2 рази для імітації ділянки ушкодження. Максимальні показники напружень на хрящі виникають на кордоні переходу різних механічних властивостей і на суглобовій поверхні перевищують показники інтактних ділянок в 6,9 раза, а на субхондральній поверхні - в 4,2 раза. Концентрація напружень зосереджена в зоні переходу властивостей на інтактній ділянці хряща, тоді як на пошкодженій ділянці з ослабленими властивостями напруження значно менші, хоча також розташовані на кордоні різних властивостей. Максимальні показники деформацій локалізуються на ділянці травмованого суглобового хряща зі зміненими механічними властивостями. У зв'язку з цим на кордоні переходу механічних властивостей интактного і пошкодженого хряща може з'явитися вдавлена тріщина з подальшим поширенням зони руйнування хряща. Більш значна шкідлива дія відбувається на переході механічних властивостей з боку інтактної зони, ніж зони пошкодження. Місце переходу інтактної хрящової тканини в ослаблену внаслідок травми стає концентратором напружень і місцем подальшого прогресуючого руйнування суглобового хряща при циклічних навантаженнях, з поширенням зони пошкодження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.578 + Р458.285.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1 + Р458.198.53

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Пошкодження стегна

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Після первинного ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) загальна кількість ускладнень сягає 17,4 %, з яких перипротезні переломи стегнової кістки (ППСК) досягають 4 %. Мета роботи - вивчити напружено-деформований стан біомеханічної системи "фіксатор - кістка" та проаналізувати стабільність фіксації ППСК після ЕКС типу В1 різними типами фіксаторів за статичного навантаження середньостатистичною вагою тіла. На основі СКТ сканів створено імітаційні комп'ютерні 3D-моделі остеосинтезу ППСК після ЕКС типу B1 LCP-пластиною, DCP-пластиною, з фіксацією блокуючими та кортикальними гвинтами, титановими стрічковими системами і дротовими серкляжами. Фіксація ППСК після ЕКС типу B1 за допомогою LCP-пластини та блокуючих гвинтів забезпечує найкращу стабільність перелому; комбінована фіксація DCP-пластиною, кортикальними гвинтами та серкляжними системами виконує мінімальне навантаження на гвинти; остеосинтез DCP-пластиною, кортикальними гвинтами і металевими дротовими серкряжами забезпечує найгіршу стабільність; під час оперативного лікування ППСК після ЕКС типу B1 перевага має надаватися LCP-пластинам і стрічковим серкляжним системам.

На математичній моделі досліджено біомеханічні умови функціонування триголового м'яза гомілки при переломах п'яткової кістки зі зміщенням периферичного фрагмента. Відбувається укорочення триголового м'яза гомілки та порушення функції, пов'язане з одночасним зменшенням його довжини та плеча сили. Менше порушень роботи триголового м'яза спостерігається при зменшенні плеча сили та сталій довжині м'яза або при укороченні довжини м'яза, але збереженому плечі сили. Подовження, так само як і вкорочення триголового м'яза внаслідок перелому п'яткової кістки із зміщенням периферичного фрагмента викликає зменшення екскурсії та сили м'яза, а також збільшує енерговитрати при його роботі. Навіть невеликі зміщення периферичного фрагмента допереду та догори призводять до швидкого зростання напружень на ахілловому сухожилку. При значних зміщеннях відламка напруження на ахілловому сухожилку можуть перевищувати границю його міцності. Необхідне обов'язкове відновлення анатомічної цілісності та просторової геометрії п'яткової кістки при її переломі із зміщенням фрагментів.

Фіброзна дисплазія - вроджене неспадкове захворювання скелета, що супроводжується формуванням патологічних осередків, заповнених диспластичною фіброзно-кістковою тканиною. Вибір методики остеосинтезу у разі хірургічного лікування переломів та деформацій проксимального відділу стегнової кістки у хворих з фіброзною дисплазією залишається досить актуальним через значний відсоток ускладнень, пов'язаних з міграцією елементів конструкцій і нестабільним остеосинтезом. Проведено біомеханічне дослідження з випробування на міцність і жорсткість синтетичної моделі стегнової кістки Sawbones (США) з наявним порожнистим дефектом у проксимальному її відділі та за умов остеосинтезу різними типами металевих фіксаторів: LСP (locking compression plate) - пластина для проксимального відділу стегна, femoral interlocking nail (FIN) - стегновий блокувальний стрижень, АВР (angled blade plate) - кутова пластина. Тестування зразків на стиснення за статичного навантаження було здійснено у випробувальній машині TIRAtest-2151. Визначено границі міцності та деформацій під час руйнування зразка. Переломи на всіх зразках відбувалися за навантажень, що значно перевищували ті, які мають місце за природних умов, що вказує на ефективність застосування цих методик остеосинтезу. Одержані результати відображують переваги застосування LCP та FIN, що забезпечують більшу жорсткість фіксації проксимального відділу стегна та можуть бути розглянуті як варіант вибору методики остеосинтезу у хворих на фіброзну дисплазію.

Запропоновано методику об'єктивного оцінювання характеристик контрактур великих суглобів за допомогою мануального м'язового тестера і кутоміра. Зазначено, що оцінювання резистентності та податливості контрактури до зовнішньої коригувальної дії й аналіз силових характеристик м'язів сегмента кінцівки дозволяють визначити функціональний стан суглоба, а також перспективи та терміни комплексного відновлювального лікування хворих з посттравматичними і післяопераційними контрактурами.

Предложена методика объективной оценки характеристик контрактур крупных суставов с помощью мануального мышечного тестера и угломера. Указано, что оценка резистентности и податливости контрактуры к внешнему корригирующему воздействию и анализ силовых характеристик мышц сегмента конечности позволяют определить функциональное состояние сустава, а также перспективы и сроки комплексного восстановительного лечения больных с посттравматическими и послеоперационными контрактурами.

Метастатичне ураження кісток є тяжким ускладненням онкологічної хвороби. Метастази в кістки виявляються у 17 - 50 % хворих із солідними злоякісними пухлинами та є третьою за частотою локалізацією після метастатичного ураження легень і печінки. Основними клінічними проявами метастатичного ураження кісток є біль, патологічні переломи, що виникають у 8 - 30 % випадків, компресія спинного мозку та гіперкальціємія, що значною мірою визначає тяжкість стану хворого, а в ряді випадків є причиною летальності. Вибір методики остеосинтезу за метастатичного ураження довгих кісток кінцівок є актуальним у зв'язку з тим, що потрібна надійна фіксація відламків кістки, тому що в більшості випадків зрощення кістки не відбувається. Проведено біомеханічне дослідження з випробуванням на міцність і жорсткість нативної моделі стегнової кістки з наявним порожнистим дефектом у проксимальному її відділі трьома різними варіантами металофіксаторів: проксимальним стегновим стрижнем (СС), накістковою пластиною (НП) та апаратом зовнішньої фіксації Костюка. Порівнюючи показники напружень на фрагментах моделі стегнової кістки між собою, слід відмітити, що у разі застосування апарата зовнішньої фіксації Костюка спостерігається зростання значень напружень майже удвічі у порівнянні зі значеннями за застосування проксимального СС та НП. Значення напружень на кістці за умов застосування апарата зовнішньої фіксації перевищують поріг міцності кортикальної тканини. Показники напружень на елементах фіксації зростають майже у 9 разів у разі застосування апарата зовнішньої фіксації Костюка у порівнянні із значеннями за умов застосування проксимального СС та утричі за використання НП. Значення напружень на металевих конструкціях у разі застосування апарата зовнішньої фіксації Костюка не перевищують поріг їх міцності. Порівнюючи одержані показники переміщень цілком усієї моделі стегнової кістки, тобто проксимального її відділу відносно закріпленого дистального відділу, можна спостерігати майже рівнозначні показники у разі застосування проксимального СС та НП. Показники переміщень за застосування апарата зовнішньої фіксації Костюка майже удвічі вище, ніж у разі застосування проксимального СС та НП. В усіх варіантах фіксації відбувається перерозподіл навантаження на металеві конструкції фіксаторів, тобто основну функцію утримання несе на собі фіксатор, тим самим розвантажуючи саме кістку та ділянку її перелому. В результаті експериментального дослідження встановлено, що більш надійну фіксацію уламків забезпечують проксимальний СС та НП. Апарат зовнішньої фіксації Костюка за даних умов справляється з поставленим завданням гірше. Відбувається значна деформація стрижнів апарата зі зминанням кістки у ділянці перелому та збільшенням рухливості відламків. Дані експериментального дослідження можуть бути розглянуті як варіант вибору методики остеосинтезу у хворих із метастатичним ураженням кісток кінцівок.

З метою визначення оптимального виду остеосинтезу у разі оперативного лікування черезвертлюгових переломів (ЧП) типу А1 проведено комп'ютерне моделювання напружень на металеві фіксатори (пластина DHS та PFN-стрижень). Визначено, що найбільш біомеханічно обгрунтованою за ЧП типу А1 є модель PFN-стрижня у варіанті без застосування гвинтів для дистального блокування, про що свідчать мінімальне напруження на металевому фіксаторі та наявність оптимальної мікрорухливості між кістковими відламками. Проведене дослідження надасть змогу визначити диференційований підхід до лікування хворих із ЧП стегнової кістки, покращить ефективність надання медичної допомоги цій категорії тяжких хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.452

Рубрики:

Пошкодження променевої кістки

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.41 + Р458.284.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Існує необхідність відновлення анатомічної будови і функції колінного суглоба, що були порушені внаслідок травми хряща. На основі математичного моделювання за методом кінцевих елементів визначено напружено-деформований стан елементів біомеханічної моделі колінного суглоба - медіального надвиростка стегнової кістки і суглобового хряща з наявністю дефекту розміром 5, 10, 15 і 20 мм. З появою дефекту хряща напруження на ньому різко зростають за рахунок крайового ефекту. Таким чином, край дефекту є концентратором напружень і з ростом розміру дефекту напруження зростають. Уже за дефекту 5 мм напруження збільшуються на 66,0 %, а у разі 20 мм - на 181,14 % (утричі). За умов динамічного навантаження і під час ходьби у повсякденному житті таке напруження може сприяти швидкому прогресуванню дегенеративних змін у структурах колінного суглоба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ