Виконано ультрасонографію (УСГ) сухожилків згиначів пальців кисті у 15-ти осіб без патології кисті і створено базу даних сонографічної картинки сухожилків згиначів пальців кисті в нормі. Застосування спеціальних способів підвищило якість візуалізації сухожилків і зменшило кількість артефактів.

Выполнена ультрасонография сухожилий сгибателей пальцев кисти у 15-ти больных без патологии кисти и создана база данных сонографической картины сухожилий сгибателей пальцев кисти в норме. Применение специальных способов улучшило качество визуализации сухожилий и уменьшило количество артефактов.

Проанализировано лечение 115-ти больных с повреждениями сухожилий сгибателей пальцев кисти в "критической зоне" в условиях ранней функциональной нагрузки; выделены 3 клинические группы относительно уровня повреждения сухожилий; проанализированы результаты лечения в зависимости от сроков и уровня травмы, тенорафии (комбинированным разгрузочным швом, по Кюнео, Казакову и Kleinert). Выделены 3 периода послеоперационной реабилитации: функционального покоя, ограниченной дозированной и активной дозированной нагрузки. Хорошие результаты получены в 66-ти (57,4 %) случаях, удовлетворительные - в 43-х (37,4 %), неудовлетворительные - в 6-ти (5,2 %), что указывает на целесообразность восстановления сухожилий сгибателей в условиях ранней функциональной нагрузки.

На основі електроміографії (ЕМГ) м'язів верхніх кінцівок у 27-ми хворих з різними формами природженого розрощення кисті відзначено, що за анатомо-біомеханічних умов функціонування м'язів, зміни ЕМГ носять в основному кількісний характер, а у разі відсутності рухів у суглобах набувають якісний характер.

Изучены возможности и эффективность вторичного восстановления застарелых дефектов сухожилий разгибателей пальцев различной протяженности в условиях рубцовых изменений кожи тыла кисти. Установлено, что при ишемическом и реперфузионном повреждении тканей кисти возникают грубые рубцовые изменения в концевых участках травмированных сухожилий, что существенно влияет на хирургическую тактику. Определены оптимальные методы операций, направленных на восстановление сухожилий разгибателей при различной протяженности их дефектов и различной выраженности рубцовых изменений мягких тканей тыла кисти. Показана перспективность замещения рубцово-перерожденных мягких тканей тыла кисти и значительного дефекта сухожилий разгибателей II - V пальцев васкуляризированным сложным комплексом тканей тыльного лоскута стопы с сухожильным комплексом.

З використанням методів математичного моделювання та кінцевих елементів визначено біомеханічні характеристики напружено-деформованих станів у тканинах сухожилків у зоні анастомозу в процесі відновлення ушкоджених згиначів пальців кисті у "критичній зоні" за умов раннього функціонального навантаження в режимі компенсаційних зусиль. Розроблено тактику та методику лікування хворих з застосуванням швів підвищеної міцності, нового комбінованого розвантажувального шва та оригінального пристрою. Наведено оцінку ефективності використання швів підвищеної міцності для лікування ушкоджень сухожилків згиначів пальців кисті у "критичній зоні". Запропоновано методику функціональної реабілітації постраждалих у післяопераційному періоді з застосуванням розробленого пристрою та режиму компенсаційних зусиль.

Розглянуто питання комплексного лікування пошкоджень сухожиль згиначів пальців кисті у критичній зоні. Розроблено та впроваджено спосіб з'єднання кінців сухожиль. Теоретично та біомеханічно обгрунтовано необхідність відновлення цілісності зв'язкового апарата кістково-фіброзного каналу за умов пошкодження сухожиль згиначів пальців кисті. Наведено систему ультразвукових критеріїв прогнозування перебігу післяопераційного періоду. Запропоновано фіксатор верхньої кінцівки. Обгрунтовано та розроблено принципи хірургічного лікування хворих з пошкодженнями сухожиль згиначів пальців кисті у критичній зоні. Створено пристрій і обгрунтовано технологію визначення біомеханічної міцності сухожильного шва за умов експерименту. Розроблено й обгрунтовано ефективну систему післяопераційної реабілітації хворих з зазначеними пошкодженнями.

Вперше теоретично обгрунтовано можливість застосування біоімплантатів "Тутопласт" для пластики дефектів сухожиль. Доведено їх клінічну ефективність у разі застосування під час множинної алотендопластики у хворих з застарілими пошкодженнями сухожиль згиначів пальців кисті. Встановлено, що морфологічні, імунологічні та біохімічні реакції організму реципієнта на сухожильні біоімплантати "Тутопласт" подібні за спрямованістю та наближаються за ступенем виразності до змін, характерних для аутотендопластики. Удосконалено систему хірургічного лікування та реабілітації хворих з множинними застарілими ушкодженнями сухожиль згиначів пальців кисті.

На підставі проведеного аналізу віддалених результатів лікування пацієнтів з ушкодженнями сухожилків розгиначів пальців кисті (СРПК) встановлено статистично достовірну залежність ефективності лікування від терміну після травми та ступеня контрактур. Уперше шляхом математичного моделювання визначено "критичні" розміри дефектів, що призводять до втрати об'єму згинальних рухів пальців кисті. Поглиблено знання про чутливість ультрасонографічного методу діагностики у разі ушкодження СРПК для свіжих і застарілих випадків залежно від рівня травми та ступеня контрактур. На підставі аналізу клінічного матеріалу розроблено критерії формування оптимальної тактики під час лікування ушкоджень СРПК з урахуванням виду та рівня травми, строків після травми, розмірів дефектів, ступеня контрактур міжфалангових суглобів пальців кисті та виду лікування. Розроблено методику профілактики повторних ушкоджень відновленого СРПК під час проведення реабілітаційного лікування за рахунок визначення "безпечного" обсягу пасивних рухів методом ультрасонографії.

Проаналізовано тяжкість ушкоджень і виявлено особливості обтяження травми в результаті попереднього лікування за неспеціалізованих умов. Розроблено методику кількісної ультрасонографічної (УСГ)-оцінки екскурсії сухожилка в післяопераційному періоді. Наведено новий черезкістковий шов, спосіб профілактики ефекту тенотомії за двохетапної пластики сухожилків і профілактичний розподіл шинування пальців у ранньому післяопераційному періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.474-59

Рубрики:

Пошкодження сухожилків, м'язів і зв'язок кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати проведених експериментальних досліджень функціонування променевих кісток кисті при наявності типових деформацій, що виникають у випадках застарілих ушкоджень сухожилків розгиначів. Установлено функціональний дисбаланс згинально-розгинальних зусиль за наявності деформацій за типом бутоньєрки й "шиї лебедя". Об'єктивізовано зсув пікових навантажень в епіметафізарних зонах суміжних сегментів в умовах деформації.

Надано порівняльні результати проведення опитування чоловіків із травмами сухожилків згиначів пальців кисті за допомогою опитувальника MHQ на початку обстеження та після застосування комплексної програми фізичної реабілітації. Доведено достовірно кращу ефективність застосованих відновних заходів щодо оцінки загальної повсякденної активності травмованої кінцівки, у порівнянні з такими, що традиційно застосовуються в лікувальних закладах.

Представлены анатомические основы, опыт применения лоскута тенара для восстановления пальцев кисти, проанализированы причины возникновения осложнений. Предложен способ фиксации лигатурами ногтевой фаланги по боковым поверхностям и ладонному краю раны к тканям ладонной поверхности, исключающий смещение пальца относительно ладони и перегиб питающей ножки. Применение предложенного метода фиксации пальца в сочетании с ишемической подготовкой тканей позволило достичь хороших результатов пластики раны пальца с использованием лоскута тенара, осложненной краевым некрозом лоскута.

Наведено результати експериментального дослідження сухожилків людини в різні строки після травми. Було виявлено загальні закономірності морфологічних змін у сухожилку, встановлено оптимальні строки його відновлення.