Подано результати досліджень з актуальних проблем прогнозу ресурсів нафти і газу, закономірностей розміщення скупчень вуглеводів, напрямів подальших геологорозвідувальних робіт, методики пошуків і розвідки родовищ, прогнозу порід-колекторів та вибору оптимальних критеріїв виділення пасток нетрадиційного типу, стратифікації продуктивних відкладів нафтогазоносних регіонів України.

Збірник містить статті, присвячені новим методам лабораторного вивчення порід-колекторів, геохімічних досліджень з метою оцінки нафтогазоносності перспективних об'єктів, геолого-економічній оцінці геологорозвідувальних робіт, а також широкому спектру питань вдосконалення техніки та методики наземної і свердловинної сейсморозвідки, прогнозування геологічного розрізу, комплексування сейсмічних і електромагнітних методів, геотаймерного аналізу.

Описано геологічну будову нафтогазових надр України. Висвітлено історію освоєння, тектоніку, літолого-стратиграфічні особливості розрізу, нафтогазові комплекси. Проаналізовано стан ресурсів, запасів та розробки покладів вуглеводнів нафтогазових регіонів. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на вуглеводневу сировину. Наведено відомості про 335 родовищ Східного, Західного та Південного нафтогазових регіонів України.

Описана геологическая структура нефтегазовых недр Украины. Освещены история освоения, тектоника, литолого-стратиграфические особенности разреза, нефтегазовые комплексы. Проанализировано состояние ресурсов, запасов и разработки залежей углеводов нефтегазовых регионов. Определены направления дальнейших геологоразведочных работ на углеводное сырье. Приведены сведения о 335 месторождениях Восточного, Западного и Южного нефтегазовых регионов Украины.

Запропоновано концептуальний підхід до геолого-економічної оцінки перспективних газових об'єктів. Структурні моделі невеликих малоамплітудних антикліналей сармату побудовано з урахуванням передміоценових ерозійних форм рельєфу. Прогнозування колекторів базується на седиментаційній моделі відкладів. За результатами вивчення промислових характеристик газонасичених пластів сусідніх родовищ і передбачуваними параметрами пластів-колекторів перспективного об'єкта визначено можливі дреновані об'єми газу для пошукової свердловини та темпи його видобування. Проаналізовано підтверджуваність прогнозування геологічних і промислових параметрів газових покладів на прикладі нещодавно відкритого Стриганецького родовища.

Предложен концептуальный подход к геолого-экономической оценке перспективных газовых объектов. Структурные модели небольших малоамплитудных антиклиналей сармата построены с учетом предмиоценовых эрозионных форм рельефа. Прогнозирование коллекторов базируется на седиментационной модели отложений. По результатам изучения промысловых характеристик газонасыщенных пластов соседних месторождений и предполагаемым параметрам пластов-коллекторов перспективного объекта определены возможные дренированные объемы газа для поисковой скважины и темпы его добычи. Проанализирована подтверждаемость прогнозирования геологических и промысловых параметров газовых залежей на примере недавно открытого Стриганецкого месторождения.

The conceptual approach to geological-economic evaluation of prospective gaseous objects is proposed. The structural models of not great Sarmatian anticlines of small amplitude are built with due regard of Pre-Miocene erosional forms of relief. The reservoirs forecasting is based on sedimentary model of deposits. According to the results of adjacent fields gas-saturated formations field characteristics study and supposed parameters of the prospective object formations-reservoirs the possible drained gas volumes for prospecting well and temps of its recovery are determined. The corroboration of gas pools geologic and field parameters predicting on the example of not long ago discovered Stryhanets field is analyzed.

Проаналізовано схеми зіставлення розрізів свердловин нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини. Висвітлено та проіндексовано в донецькій синоніміці маркуючі вапняки як основу для кореляції та розчленування серпуховських і візейських відкладів на продуктивні горизонти за єдиною уніфікованою схемою з використанням каротажних матеріалів свердловин, опису кернів, часових сейсмічних розрізів та урахуванням даних палеонтологічних досліджень від Західного Донбасу на територію Дніпровсько-Донецької западини. Визначено місце регіональних і зональних перерв осадконакопичення в розрізі нижнього карбону.

Проанализированы схемы сопоставления разрезов скважин нижнего карбона Днепровско-Донецкой впадины. Освещены и проиндексированы в донецкой синонимике маркирующие известняки как основа для корреляции и разделения серпуховских и визейских отложений на продуктивные горизонты по единственной унифицированной схеме с использованием каротажных материалов скважин, описания кернов, временных сейсмических разрезов и учётом данных палеонтологических исследований от Западного Донбасса на территорию Днепровско-Донецкой впадины. Определено место региональных и зональных перерывов накопления осадков в разрезе нижнего карбона.

Наголошено, що у багатьох нафтогазоносних басейнах світу, зокрема, Голф Кост, Бургос, Сан-Джордж, Нігерійський, виявлені дугоподібні безкореневі гравітаційні скиди зсувного характеру. Вони утворюються в піщано-глинистих товщах з високими швидкостями седиментації на ділянках з суттєвими градієнтами товщин відкладів і нахилами пластів. Унаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків криволінійними поверхнями скидів формуються структурні носи або вузькі асиметричні антикліналі. Увігнутим боком гравітаційні скиди орієнтовані у напрямку збільшення товщин відкладів та простягаються вздовж зон диференційованих рухів тектонічного субстрату. За результатами геолого-геофізичних досліджень такі дислокації прогнозуються у відкладах сармату в зоні Городоцького регіонального розлому. Зроблено припущення, що газові поклади Городоцького родовища пов'язані з тектонічно екранованими пастками гравітаційних дислокацій. Пастки вуглеводнів такого ж типу прогнозуються і вздовж інших регіональних розломів: Судововишнянського та Краковецького. Вони можуть поширюватися також на територію Польщі.

Отмечено, что во многих нефтегазоносных бассейнах мира, в частности, Голф Кост, Бургос, Сан-Джордж, Нигерийский, установлены дугообразные бескореневые гравитационные сбросы сдвигового характера. Они формируются в песчано-глинистых толщах с высокими скокростями седиментации на участках с существенными градиентами толщ отложений и наклонами пластов. Вследствие подвертывания пластов во время сползания блоков по криволинейным поверхностям сбросов формируются структурные носы или узкие асимметричные антиклинали. Вогнутой стороной гравитационные сборы ориентированы в направлении возрастания толщ отложений и протягиваются вдоль зон дифференцированных движений тектонического субстрата. На основании результатов геолого-геофизических исследований такие дислокации прогнозируются в отложениях сармата в зоне Городоцкого регионального разлома. Сделано предположение, что газовые отложения Городоцкого месторождения связаны с тектонически экранированными ловушками граитационных дислокаций. Ловушки углеводородов такого же типа прогнозируются вдоль других региональных разломов: Судововишнянского и Краковецкого. Они могут распространяться на территорию Польши.

In many oil and gas bearing basins all over the world such as Gulf Coast, Burgos, Niger, San-Jorge and others, arched rootless gravitational sliding faults were formed. They're formed in sandy-clay layers with very fast sedimentation process over the areas with significant gradients of deposit thickness and beds slopes. As a result of beds tucking in while the blocks slide over the curvilinear surface of faults, structural noses or narrow asymmetrical anticlines are formed. With their concaved side gravitational faults are directed at deposits thickness increase and stretch as systems along areas of differential movements of tectonic substratum. According to results of geological-geophysical investigations such dislocations are prognosed in Sarmatian deposits in the area of Horodok regional fracture. Probably, those gas pools of Horodok field are connected with tectonically screened traps of gravitational dislocations. Hydrocarbon traps of the same type are prognosed also along other regional fractures: Sudova-Vyshnia, Krakovets. They can extend to Poland.

За результатами експериментальних досліджень перепадів тисків прориву газу через взірці аргілітів обгрунтовано високу здатність порід-покришок ХІІа мікрофауністичного горизонту до екранування газоконденсатних покладів як в антиклінальних, так і в літологічних екранованих пастках Дніпровсько-Донецької западини.

Проаналізовано процес консолідації демократії в Іспанії крізь призму трансформацій в політичній системі. Увагу приділено конституціоналізації цього процесу та законотворчості парламенту в перехідний період.

Виявлено, що літологічні екрани для пасток вуглеводнів формувалися здебільшого під час перехідного та синеклізного тектонічних режимів. Доведено, що у карбоні морський басейн заповнювався за схемою доцентрового нарощування відкладів з північного заходу та південний схід та від бортів до осі западини, що зумовило відповідну латеральну міграцію осадових формацій та переміщення зон максимальної концентрації вуглеводнів у продуктивних товщах карбону. Установлено, що, починаючи з пізньовізейського часу, на ділянках з великими швидкостями осадонагромадження формувалися гравітаційні дислокації, представлені дуговидними безкореневими скидами, структурними носами та вузькими асиметричними антикліналями, які утворилися внаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків по дуговидних площинах скидів. Визначено, що внаслідок впливу сили земного тяжіння за умов тангенціального поперечного розтягнення Дніпровсько-Донецької западини над згідними розломами фундаменту в осадовому чохлі північного борту сформувалися скиди сколювання: над незгідними - відриву та сколювання. Скиди відриву негерметичні та не можуть утримувати нафтових і газових покладів, скиди сколювання - надійні екрани для вуглеводневих скупчень.

На підставі комплексного аналізу геолого-геофізичних матеріалів обгрунтовано зони можливої наявності неантиклінальних пасток нафти та газу, які пов'язані з літологічним заміщенням порід-колекторів товщі XIIа мікрофауністичного горизонту в підошві верхньовізейського під'ярусу Дніпровсько-Дністровської западини. Висвітлено методологічні підходи до прогнозування теригенних колекторів з використаням літолого-фаціального та структурно-палеогеоморфологічного аналізу. Показано позицію досліджуваного комплексу порід у геодинаміці раннього карбону. Визначено тектонічні фактори, які впливали на формування осадового басейну. Запропоновано седиментаційні моделі пісковиків продуктивних горизонтів, на основі яких складено карти поширення порід-колекторів. Виділено перспективні ділянки для пошуків літологічно екранованих покладів нафти та газу, наведено рекомендації щодо проведення геологорозвідувальних робіт.

На основе комплексного анализа геолого-геофизических материалов обоснованы зоны возможного наличия неантиклинальных ловушек нефти и газа, связанных с литологическим замещением пород-коллекторов толщи XIIа микрофаунистического горизонта в подошве верхневизейского подъяруса Днепровско-Днестровской впадины. Освещены методологические подходы к прогнозированию терригенных коллектов с использованием литолого-фациального и структурно-палеоморфологического анализа. Показана позиция исследуемого комплекса пород в геодинамике раннего карбона. Определены тектонические факторы, повлиявшие на формирование осадочного бассейна. Предложены седиментационные модели песчанников продуктивных горизонтов, на основе которых составлены карты распространения пород-коллекторов. Выделены перспективные участки для поисков литологически экранированных залежей нефти и газа, даны рекомендации по проведению геологоразведывательных работ.

На прикладі нижньовізейських карбонатних відкладів Дніпровсько-Донецької западини обгрунтовано комплекс досліджень, за результатами яких можливий прогноз акумулятивних тіл і виділення в їх межах резервуарів для нафти та газу. Запропоновано новий методичний прийом з реконструкції палеорельєфу товщ, складених теригенними породами і біогенними вапняками. Встановлено генезис акумулятивних карбонатних утворень, виділено стадії формування карбонатних тіл, показано особливості їх морфології та внутрішньої будови. Проведено аналіз колекторських властивостей порід різних біофаціальних зон. На прикладі Білоусівсько-Озерянської ділянки показано конкретне застосування запропонованих методичних прийомів для прогнозування пасток вуглеводнів у карбонатних товщах.

Запропоновано модель седиментації відкладів XIIа мікрофауністичного горизонту, на основі якої здійснено прогноз поширення низькопористих порід-колекторів. Показано можливі типи просторового взаємозв'язку низькопористих і високопористих піщаних пластів. Обгрунтовано можливість вилучення газу з низькопористих колекторів зі зменшенням пластового тиску в процесі розробки покладів. Вирахувано додаткові об'єми газу, які можуть бути отримані з некондиційних порід-колекторів Луценківського та Свиридівського родовищ.

Регіональне тангенційне розтягування і вертикальні рухи блоків фундаменту зумовили в осадовому чохлі північного борту ДДЗ дві системи незгідних скидів - прямолінійних відриву та дугоподібних сколювання. Порушення сколювання - надійні тектонічні екрани для вуглеводневих скупчень, розриви відриву нездатні утримувати поклади нафти і газу.

У смузі регіональних Городоцького, Калуського і Косівського розломів, які відокремлюють Більче-Волицьку зону від Східноєвропейської платформи, у неогенових відкладах виявлені об'єкти, перспективні для пошуків родовищ нафти та газу. Генетично вони пов'язані із зсувними процесами в обводнених слабко ущільнених осадах під час їхньої седиментації. На основі переінтерпретації матеріалів польових геофізичних досліджень в опущених блоках згаданих розломів виділені специфічні тектонічні дислокації: дугоподібні в розрізі і плані розривні порушення та пов'язані з ними плікативні структури у вигляді напівантикліналей чи структурних носів. Вони мають гравітаційну природу і виникають у слабколітифікованих осадах з великою швидкістю седиментації. Наведено приклади аналогічних дислокацій в інших нафтогазоносних басейнах світу з подібною будовою та історією геологічного розвитку, до яких приурочені численні поклади вуглеводнів. У прирозломних ділянках Більче-Волицької зони виділено близько двох десятків перспективних структур. З метою обгрунтування нових пасток вуглеводнів рекомендовано проведення геологорозвідувальних робіт.

Здійснено системне дослідження іспанських засобів масової комунікації (ЗМК) за умов переходу від авторитаризму до демократії в Іспанії. Доведено, що за умов трансформацій політичної системи Іспанії визначального характеру набула взаємодія органів державної влади та громадянського суспільства за активного впливу ЗМК, що сприяло поступовому переходу до демократії. Запропоновано розглядати друковані медіа Іспанії за умов транзиту як визначальний чинник, що сприяв поширенню демократичних принципів і свобод. Уточнено шляхи мирного демократичного переходу в Іспанії через політичні домовленості всередині різних верств правлячого класу; інструментарій впливу суспільства на розвиток політичної системи за умов переходу до демократії. Набула подальшого розвитку концепція "двоступеневої комунікації", тобто поширення інформації серед загальної аудиторії інтелектуалами - "лідерами думки", забезпечуючи таким чином когнітивний рівень сприйняття інформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1-5 + И362

Рубрики:

Нафта

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И362(4УКР)

Рубрики:

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час пошуків покладів вуглеводнів необхідно надійно обгрунтувати параметр, за яким можна оцінити якість екранувальних властивостей порід-покришок. Методика досліджень полягає у вивченні тиску прориву газу через породу. Результати аналізу цього показника надали змогу створити оцінювальну шкалу екранувальних властивостей глинистих товщ. Доведено, що у процесі епігенезу та розробки покладів екранувальні властивості порід-флюїдотривів можуть змінюватися. Експериментально визначено екранувальні властивості зразків аргілітів з порід-покришок газоконденсатних покладів у підошовній частині верхньовізейського під'ярусу родовищ Луценківсько-Рудівської зони Дніпровсько-Донецької западини за умов всебічного обтиску зразків, який дорівнював пластовому тиску. Дані про тиски прориву газу через аргіліти верхньовізейського під'ярусу, одержані під час проведення експериментальних досліджень, а також результати аналізу висот газоконденсатних покладів вказують на високі екранувальні властивості порід-флюїдотривів. Розраховано, що вони можуть утримувати вуглеводневі скупчення висотою 600 - 3000 м.

Індекс рубрикатора НБУВ: И131,7 н6 + Д222.12

Рубрики:

Буріння свердловин

Хімічний склад і властивості вод суші

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановлення залежності просторового розподілу вуглеводневих скупчень різного типу від геодинаміки регіону. Зроблено висновки, що різна інтенсивність опускання Дніпровсько-Донецького грабена та його бортів, диференційовані рухи блоків по тектонічних порушеннях різного напрямку, неоднакові прояви вулканізму впродовж різних етапів геологічного формування регіону призвели до формування різноманітних ландшафтів, які, своєю чергою, визначили особливості седиментаційних процесів, відображених у фаціально-формаційній зональності осадових комплексів. За найактивнішого рифтового (пізній девонтурне) і найспокійнішого платформного (пізній карбон) тектонічних режимів утворилися надзвичайно мінливі за літологією товщі. Значна розчленованість порід-колекторів і порід-покришок цього віку не може забезпечити існування літологічно та тектонічно екранованих пасток із суттєвими об'ємами. У згаданих комплексах за наявності надійних покришок найімовірніші поклади вуглеводнів, пов'язані з антиклінальними пастками. Стабільність геоструктурних елементів упродовж формування западини в міогеосинклінальному, синеклізно-міогеосинклінальному тектонічних режимах (відклади візейського та серпуховського ярусів) сприяли формуванню протяжних границь літологічного заміщення теригенних порід-колекторів глинистими породами і, як наслідок, - утворенню літологічно екранованих пасток вуглеводнів із достатніми розмірами для акумуляції в них промислових покладів нафти і газу. У карбоні ДДЗ заповнювалася осадками за схемою бокового нарощування у напрямку Донбасу і від бортів до приосьової частини западини. Відповідно, з часом переміщувалися і депоцентри алевро-глинистих морських фацій, з якими можуть бути пов'язані суттєві ресурси газових покладів центральнобасейнового типу та сланцевого газу.