Проаналізовано інституційний розвиток церковних братств унійної Львівсько-Кам'янецької єпархії. Встановлено особливості переходу церковних братств до унії, а також визначено характерні ознаки даного процесу для Львівського Ставропігійного братства. Досліджено інституційно-правову роль, змістову еволюцію та формулярні різновиди братських статутів. Охарактеризовано зміст, форми, методи та періодизацію процесу дисциплінування діяльності церковних братств під час урядування єпископів Й. Шумлянського, В. Шептицького, А. Шептицького, Л. Шептицького та П. Білянського. Розглянуто основні види діяльності церковних братств у XVIII ст. - фінансово-господарський, освітньо-культурний, благодійницький тощо. Обгрунтовано, що унійне церковне братство - це національно-релігійна всестанова організація мирян у міських чи сільських парафіях, визнана владою унійної церкви, з артикульованим колом функціональних обов'язків, які виконувались спільно або ж під опікою парафіяльного священика.

Проаналізовано нові джерельні свідчення щодо історії церковних братських шкіл, які діяли в межах Львівсько-Галицько-Кам’янецької єпархії впродовж XVIII ст. Визначено нормативно-правові та економічні підоснови для відкриття цих шкіл, умови їх утримання, а також механізми перевірки їх діяльності з боку Львівського капітулу. Вперше продемонстровано акти Львівського духовного єпископського суду, в яких фігурують справи, пов’язані з правопорушеннями шкільних бакалаврів та учнів, якими опікувались церковні братства Львова.

Висвітлено педагогічну та творчу діяльність Б. Шульца в контексті інтелектуального середовища Дрогобича. Зазначено, що дослідження базується на широкому історіографічному та джерельному матеріалі. Розкрито особливості книжкової культури Дрогобича першої половини XX ст. Увагу приділено діяльності дрогобицької творчої спілки "Калея".

Друга книга "Садиби Франка: наукового збірника заповідника "Нагуєвичі" присвячена вшануванню 165-го ювілею від Дня народження українського національного генія Івана Франка. Репрезентовано абсолютно нові документальні матеріали, статті та повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем франкознавства, музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археологи, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов'язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.

На основі архівних матеріалів, пресових видань, історіографічних напрацювань досліджено історію Дрогобицької солеварні від найдавніших часів до сьогодення. Розкрито такі аспекти: соціотопографічні, виробничі, торгівельні, правові топоси солеваріння у Дрогобочі XIV - XVIII ст.; солеварня у часі австрійського урядування наприкінці XVIII - початку XX ст.; стан солеварні у міжвоєнний період XX ст. та роки Другої світової війни; діяльність солевиварювального заводу в умовах радянської економічної системи (1945 - 1991). Висвітлено трансформаційні процеси, промислово-виробничі та туристично-культурні вектори діяльності солевиварювального заводу у добу незалежності України.