Досліджено проблему формування наукових понять в учнів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв медико-біологічного напрямку, яку розглянуто як суттєву складову профільної підготовки майбутніх фахівців. Показано взаємозв'язок поглибленого навчання біології з формуванням природничо-наукової картини світу. Розроблено та теоретично обгрунтовано методику, зміст, форми та методи формування наукових понять з біології в учнів профільних класів, а також педагогічні умови цього процесу. Експериментально доведено, що успішному формуванню даних понять в учнів класів медико-біологічного профілю сприяє блоково-модульна форма організації навчання, систематичне застосування різнорівневих навчальних завдань, навчально-творчих завдань, правил наукової організації праці.

Розглянуто проблему формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) компетенцій збереження здоров'я та безпеки життєдіяльності. Розглянуто генезис цих питань на різних етапах суспільного розвитку; визначено основні компетенції відповідно до навчальних програм курсів "Основи здоров'я" та "Біологія людини" 8 класу. Проведено анкетування учнів 8 класів у констатувальному етапі дослідження вказує, що більшість школярів вважають курс "Основи здоров'я" - 57,2 % - потрібним для вивчення, але 34,5 % прагнуть більш практичної спрямованості навчання. Формування в учнів компетенцій збереження здоров'я та безпеки життєдіяльності розглянуто як поетапний процес, який базується на теорії пізнання та має проходити за такими етапами: емпіричним, понятійним і творчим, що відповідають рівням сформованості основних понять: початковому, середньому та високому. У формувальному етапі дослідження вивчення означених природничих дисциплін здійснюється з застосуванням модульного навчання, яке передбачає перехід учня на позицію дійсного суб'єкта навчальної діяльності; виділено основні поняття. Використання навчального модуля передбачає структурування матеріалу, організацію самостійної роботи учнів і виконання навчальних завдань, практичних робіт із застосуванням правил наукової організації праці, активних методів навчання (проблемних ситуацій, ділових ігор). Структурування навчального матеріалу передбачає поділ його на блоки: інформаційний, практичний, блок інтеграції, контролю та перевірки знань. Гуманістичний підхід здійснюється доповненням програм курсу темами міжнародного гуманітарного права. Розроблено змістову та діяльнісну складові процесу, а також педагогічні умови формування в учнів компетенцій основ здоров'я та безпеки життєдіяльності. Визначено методи, які доцільно використовувати в процесі формування цієї компетенції у школярів ЗОНЗ.