Досліджено сучасний стан контролю сухопутного кордону, що дозволяє оцінити загальний стан і прогнозувати розвиток його функції на основі технічних рішень волоконної оптики. Проаналізовано методи та нові технічні рішення контролю сухопутної ділянки кордону. Теоретично обгрунтовано такі рішення на базі методу та моделей волоконної оптики. Принципово новим у розробленій структурі системи комплексного контролю сухопутного кордону є обгрунтування технічної реалізованості сукупності принципів контролю в одному універсальному, маскованому технічному засобі охорони, що відповідає емерджентності як одній з основних складових властивостей складної системи. Розроблені теоретичні положення грунтуються на відповідних рекомендаціях, що складають сутність напрямків забезпечення достатнього рівня завадостійкості виявлення правопорушника під час комплексного контролю сухопутного кордону технічними засобами охорони.

Розроблено нове технічне рішення визначення місцеположення об'єкта трьома пасивними датчиками з круговою зоною виявлення і у разі виключення параметра швидкості розповсюдження хвилі з розрахунків.

Розглянуто методи підвищення завадозахищеності виявлення об'єкту спостереження на фоні перешкод. Запропоновано комплексне застосування засобу ускладнення і локаційного засобу охорони системи безпеки на прикладі державного кордону та вияв правопорушника на фоні руху тварини як завади. Одержано нову ознаку ідентифікації тварини на базі неконтактної електризації її тіла струмопроводом, розміщеного у грунті, що призводить до інстинктивної зміни режиму руху тварини і виявляється локаційним засобом охорони.

Запропоновано метод оцінки ефективності процесу реінжинірингу системи контролю, який вказує на визначення доцільності прийняття управлінських рішень щодо інженерно-технічного забезпечення сухопутної ділянки кордону. Дообладнання системи повинно здійснюватися із врахуванням мінімізації функції додаткових витрат.

Запропоновано метод оптимального планування інтенсивної підготовки операторів автоматизованих систем контролю повітряного простору, за допомогою якого забезпечується підвищення ефективності проведення тренувань на основі інтенсифікації відпрацювання навчальних завдань. За допомогою розробленого методу на кожному етапі процесу підготовки забезпечується формування та відпрацювання оптимального набору НЗ з урахуванням поточного рівня підготовки операторів й обмежень на їх навантаження.