З урахуванням патогенетичної ролі оксидантних реакцій у механізмах розвитку ускладненої короткозорості досліджено рівень карбонільованих білків (КБ) і хемілюмінесценції (ХЛ). Під спостереженням знаходився 121 пацієнт (224 око) віком від 18-ти до 59-ти років з ускладненою короткозорістю різного ступеня. Встановлено, що для даних пацієнтів характерна активація вільнорадикального окиснення. Під впливом озонотерапії не спостерігалося підвищення активності вільнорадикального окиснення. Активація оксидантних реакцій, спостережена у хворих на ускладнену короткозорість, перебігає менш інтенсивно та схильна до більшого лікувального впливу на початковій і розвиненій стадіях дистрофічних змін на очному дні у хворих на ускладнену міопію. Парабульбарне введення озонованого фізіологічного розчину не призводить до патобіохімічно значущих змін у порівнянні з внутрішньовенним введенням, що може свідчити про локальну дію парабульбарного введення медичного озону без дії на організм.

Под наблюдением находился 121 пациент (224 глаза) в возрасте от 18-ти до 59-ти лет с осложненной близорукостью разной степени. Учитывая патогенетическую роль оксидантных реакций в механизмах развития осложненной близорукости, исследован уровень карбонилированных белков (КБ), хемилюминесценции (ХЛ). Установлено, что для пациентов с осложненной близорукостью характерна активация свободнорадикального окисления. Под влиянием озонотерапии не наблюдалось повышение активности свободнорадикального окисления. Активация оксидантных реакций, имеющая место у больных с осложненной близорукостью, протекает менее интенсивно и подвержена большему лечебному влиянию при начальной и развитой стадиях дистрофических изменений на глазном дне у больных с осложненной миопией. Парабульбарное введение озонированного физиологического раствора (ОФР) не приводило к патобиохимически значимым изменениям в сравнении с внутривенным введением, что может судить о локальном действии парабульбарно вводимого медицинского озона без воздействия на организм.

121 patients (224 eyes) in the age from 18 to 59 years old with the complicated myopia of different degree were examined. Taking into account a pathogenetic role of oxidant reactions in the mechanisms of the complicated myopia development we researched the level of carbonylated proteins (CP), chemiluminescence (CL). It has been found that the activation of free radical oxidization is characteristic for patients with the complicated myopia. Under the influence of ozonotherapy there was no rise of the free radical oxidization activity. Activation of oxidant reactions occurring in patients with the complicated myopia passes less intensively and is subjected to the greater therapeutic influence at the initial and developed stages of dystrophic changes on the eye bottom in patients with the complicated myopia. The parabulbar introduction of ozonizated saline solution (OSS) did not lead to the pathobiochemically significant changes comparing to the intravenous introduction. It testifies to the local action of the medical ozone introduced parabulbarly without the effect on the organism.

Запропоновано модифікований спосіб лікування хворих з ускладненою формою короткозорості, який передбачає застосування озонотерапії та традиційного лікування. Доведено, що запропонований спосіб лікування є патогенетично обгрунтованим. Установлено, що застосування даного способу лікування пацієнтів з ускладненою короткозорістю за різних стадій хоріоретинальних змін поліпшує функціональний стан зорового аналізатора, а саме: підвищує гостроту зору; розширює межі сумарного поля зору; скорочує час реадаптації макули, що супроводжується поліпшенням кровонаповнення ока, підвищенням швидкості кровотечі, зниженням індексів мікроциркуляції, а також зниженням вільнорадикальних процесів за показниками - карбонілованими білками, лугами Шиффа, хемілюмінесценцією, підвищенням активності ферментативних ендогенних антиоксидантів (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, супероксиддисмутази). Тривалість досягнутого ефекту зберігається у 89 % пацієнтів з початковою, 69 % - з розвинутою та 46 % пацієнтів - з далеко-розвинутою стадіями хоріоретинальних змін протягом 6-ти місяців.

Розглянуто основні завдання процесів управління проектами на підприємстві, які включають ініціалізацію, планування, контроль, виконання та завершення проекту. Надано практичні рекомендації щодо побудови мережевих графіків різних типів.

Розглянуто стан і тенденції розвитку методологій проєктного та логістичного менеджменту. Висвітлено наукові здобутки з використання сучасного інструментарію менеджменту на підприємствах морського транспорту. Наведено обгрунтування критеріїв оптимізації в задачі визначення й аналізу ефективності використання економічного потенціалу морських торговельних портів. Розкрито питання розвитку транспортних підприємств у туризмі з урахуванням його потенціалу. Запропоновано нові результати з обгрунтування та реалізації проєктів створення логістичних систем, а також застосування принципів логістики в межах окремих проєктів будь-якого змісту. Розглянуто реінжиніринг як етап життєвого циклу мікрологістичної системи. Увагу приділено розробці методів і моделей управління проєктами в гідротехнічному будівництві із застосуванням інноваційних матеріалів.

У роботі розглянуто стан та тенденції розвитку методологій проектного та логістичного менеджменту: висвітлено наукові здобутки з використання сучасного інструментарію менеджменту на підприємствах морського транспорту: запропоновано нові результати по обгрунтуванню та реалізації проектів створення логістичних систем, а також застосуванню принципів логістики в межах окремих проектів з будь-яким змістом. Матеріали Монографії були розглянуті на міжнародному науковому Конгресі «Передові наукові дослідження і розробки як невід'ємна частина сучасного життя ‘2020» на сайті www.sworld.education та рекомендовані для друку. Для спеціалістів з менеджменту, наукових робітників, аспірантів та студентів, чиї професійні та практичні інтереси пов'язані з управлінням та розвитком підприємств морської галузі.

Туристський центр - місцевість (селище, місто, ландшафт), що приваблює туристів через наявність специфічних ресурсів і є центром обслуговування туристів зі стійкими туристичними потоками, провідною системою для яких є відповідна транспортно-логістична система. Її складовими є транспортно-логістична інфраструктура - дороги, шляхи сполучення, вокзали (пасажирські термінали) та транспортні засоби. Своєю чергою, транспортно-логістичне забезпечення туризму, і безпосередньо туристських центрів, виявляється у використанні цієї інфраструктури і транспортних засобів та наданні відповідних послуг. Стан транспортно-логістичної інфраструктури туристського центру забезпечує певний рівень транспортно-логістичного обслуговування туристів, включно з вартістю, часом, якістю та безпекою. Визначено основні види проєктів транспортно-логістичного забезпечення туристських центрів та встановлення їх специфіки як бази для подальших розробок, пов'язаних з управлінням даною категорією проєктів. Встановлено основні види проєктів транспортно-логістичного забезпечення туристських центрів, які пов'язані зі створенням/модернізацією/розвитком за видами транспорту: об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури (дороги, колії, вокзали, пасажирські термінали); парку транспортних засобів; відповідних сервісів (транспортних маршрутів). Визначено, що проєкти транспортно-логістичного забезпечення туристичних центрів повіязані з отриманням продукту, який може мати значення для різних сфер (не тільки туристичної) та на різних рівнях, що обгрунтовує поняття "багатоаспектність" і "багаторівневість" даних проєктів та визначає сутність їх специфіки. Крім того, багато проєктів даної категорії реалізуються на державному рівні (або за часткової підтримки держави) і не є комерційними. Встановлено, що в багатьох проєктах виникає необхідність узгодження параметрів транспортно-логістичної інфраструктури суміжних туристських центрів та транспортних хабів, які є базовими для туристських потоків певного туристського центру або їх сукупності. Вказані властивості приводять до необхідності оцінки цінності даних проєктів з урахуванням наявної специфіки.