Визначено зміст понять інтродукції рослин, її основні етапи, в історичному аспекті наведено основні методи добору вихідного матеріалу. Запропоновано методи проведення вегетаційних, польових і лабораторних дослідів. Досліджено діяльність ботанічного саду ім. О.В.Фоміна КНУ та висвітлено роль ботанічних садів у інтродукції та акліматизації рослин. Розглянуто проблеми оптимізації біогенетичного покриву сучасного урбанізованого ландшафту, показано містобудівниче значення зелених насаджень, наведено характеристику компонентів їх системи, технологію створення та нормування. Охарактеризовано принципи створення та формування екологічно ефективних та антропотолерантних біогеоценозів рослинного покриву сучасного урболандшафту. Висвітлено питання озеленення та фітомеліорації.

На основі числового розв'язку рівнянь Нав'є-Стокса показано можливість попереднього розрахунку структурних перетворень у матеріалах, підданих пластичній деформації у процесі рівноканального кутового пресування (РККП) через непрямокутний штамп із зовнішнім закругленням, що дозволяє визначити оптимальні енергосилові параметри для даної схеми пресування, дослідити ступінь нерівномірності деформованого стану, побудувати лінії току і поля швидкостей, а також проаналізувати правомірність існуючої аналогії між турбулентною течією в'язких рідин і пластичною течією полікристалів у разі РККП.

Запропоновано загальний підхід щодо управління екологічною безпекою скануючих лазерів. Проаналізовано окремі техніко-економічні та соціально-економічні аспекти лазерної безпеки. Розроблено методику та запропоновано алгоритм управління рівнем екологічної безпеки скануючих лазерів, які побудовано на основі електромагнітних дефлекторів.

Розглянуто фізичні властивості повітря та їх гігієнічні характеристики. Висвітлено значення води для життєдіяльності людини. Розкрито особливості загартовування сонячними променями, повітрям і водою. Подано загальні вимоги до будівництва та експлуатації спортивних споруд. Увагу приділено гігієні одягу та взуття спортсменів. Подано інформацію про систему гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів за особливих умов. Детально розглянуто гігієнічні вимоги до організації тренування. Розкрито поняття про раціональне харчування. Висвітлено проблему відновлення у спорті. Викладено особливості фізичного розвитку та гігієнічного забезпечення юних спортсменів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР-4ХАР)432.11-431.1

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуті тенденції розвитку засобів негласного отримання інформації. Основні з них застосування все більш заплутаних алгоритмів приховування випромінювання цифрових радіозакладок, застосовуються спеціальні методи маскування, може створюватися канал знімання інформації під прикриттям випромінювання що працює поблизу об'єкта легальних радіозасобів, що заважають роботі пошукової техніки. Наступним важливим фактором є продовження застосування частот радіоефіру для організації зв'язку, передачі даних, різних команд управління. Практично весь радіочастотний діапазон залучений під роботу легальних радіопередавачів. Це викликає істотне ускладнення радіо ефірної обставини, виявити цифрові радіозакладки в таких умовах вкрай важко. Зробити це без застосування спеціальних засобів аналізу цифрових пакетів в реальному маштабі часу, неможливо. В якості спеціального вимірювального пристрою, з метою поліпшення методики виявлення цифрових радіозакладок запропонований векторний аналізатор. Вибір обгрунтовано на основі детального аналізу технічних характеристик і принципів роботи аналізатора.

Проведено аналіз методів перетворення сигналів. На практичних прикладах моделювання в середовищі Matlab показані переваги та недоліки перетворення Фур'є для аналізу сигналів, розглянуто швидке перетворення Фур'є в порівнянні з віконним перетворенням Фур'є, запропонована методика вибору віконних функцій при заданому розділенні та заданому динамічному діапазоні зміни сигналу. Проведено аналіз вейвлет перетворення сигналу з точки зору практичного застосування для аналізу короткочасних імпульсів сигналу. Представлено результати моделювання процесів перетворення сигналів в системі Matlab в розрізі порівняльного аналізу різних методів перетворення короткочасних, нестаціонарних і періодично повторюваних радіосигналів. Обгрунтовано застосування вейвлет перетворення з урахуванням показника складності обчислень.

Розглянуто питання розробки математичні моделі точності пеленгації засобів негласного отримання інформації на основі далекомірного методу з використанням способу найменших квадратів та градієнтного аналізу. Для цього, у якості пеленгаційного параметра, застосовуються псевдо далекості до антени пеленгатора. Для оцінки величини зниження точності визначення засобів негласного отримання інформації відносно точності визначення геометричного параметра застосовується поняття геометричного чинника. Для формування моделі локалізації засобів негласного отримання інформації скористались методами градієнтного аналізу. З метою отримання кількісних характеристик - методом найменших квадратів. Проведено моделювання ймовірності знаходження засобів негласного отримання інформації, методом найменших квадратів на основі градієнтного аналізу для типового будинку. Отриманні практичні результати визначили, що локалізація трьома антенами приводить до неякісних результатів. Приміщення які перевіряються, мають зони, у яких неможливо визначити сигнал засобів негласного отримання інформації. Визначено мінімальну кількість пеленгаційних антен системи, яка дозволе виявляти засоби негласного отримання інформації (джерела радіохвиль) з точністю 0,5 м об'ємного параметра, що дозволяє якісно знешкодити сигнал засобів негласного отримання інформації або радіомаяків. Мінімальна кількість антен повинна бути чотири. Розміщення антен вибираємо з метою максимального сферичного охоплення об'єму контрольованого будинку. Данні висновки підтверджені результатами моделювання. На основі отриманих результатів можливо давати рекомендації щодо розміщення антен, а на основі моделювання (запропонованої у статті моделі локалізації засобів негласного отримання інформації) давати рекомендації що до вибору приміщень для роботи з конфіденційною інформацією.

Проведено аналіз принципу дії телефонного зв'язку стандарту DECT та алгоритму ідентифікації "бази" та "трубки" цього стандарту. Приділено увагу якості передавання голосової інформації, що обгрунтовує використання такого виду зв'язку ще на тривалий період. Розглянуто можливість отримання інформації з використанням радіопристроїв, що працюють у легальному діапазоні стандарту DECT. Розроблено методику пошуку засобів негласного отримання інформації з інформаційної системи підприємства, що працює під прикриттям DECT, за допомогою розширеного функціонала телефонної станції Замовника. Зазначена методика грунтується на використанні методу RSS-визначення всіх базових станцій і мобільних трубок із нанесенням їх на схему об'єкта перевірки. Доведено, що такі радіозакладки можна виявити та локалізувати, застосувавши метод сканування по файлу "зразка", однак особливість буде полягати саме в отриманні файла "зразка". Такий файл потрібно формувати вдень за умови відімкнення баз DECT, які обслуговують дану інформаційну мережу, або вночі, коли є можливість отримати стабільну картину радіоефіру.

Розроблено математичну модель статистичного оцінювання параметрів імпульсного сигналу на основі регресійного аналізу, який набув широкого застосування для визначення параметрів, котрі ідентифікують засоби негласного отримання інформації (закладки), з метою оцінювання ймовірності відшукання сигналів від прихованих пристроїв, що відрізняються один від одного за технічними характеристиками та принципом дії. Регресійний аналіз дозволяє визначити емпіричну формулу, що описує залежність виявлення сигналу, джерелом якого є засоби негласного отримання інформації від параметрів, завдяки яким розпізнаються типи пристроїв. За допомогою кореляційно-регресійного методу розроблено методику оцінювання взаємовпливу сигналів від засобів негласного отримання інформації, що дає можливість моделювати процеси пошуку засобів негласного знімання інформації (закладок) за наявності багатьох змінних. Дану методику підтверджено за результатами застосування критеріїв Фехнера та Пірсона для здобутих експериментальних даних. Обидва критерії оцінювання дали практично однакові висновки стосовно вірогідності моделювання, що свідчить про адекватність моделі та повністю відповідає практичному аспекту пошуку закладок.

Розглянуто методику перетворення неперервних сигналів у дискретні, а в подальшому в цифрові сигнали. Проаналізовано кожний із трьох етапів реалізації цього перетворення. Доведено, що на практиці неможливо реалізувати дельта-функцію, яка є основою даного перетворення. Тому в реальних умовах як перетворення здійснюється заміна неперервного сигналу на короткий прямокутний або на дуже короткий імпульс. Під час розв'язання задачі дискретизації (імпульсного перетворення сигналу) постають три основних запитання: по-перше, як саме необхідно вибирати інтервал дискретизації; по-друге, яка точність заміни неперервного сигналу на послідовність його відліків; і, по-третє, який максимально допустимий інтервал дискретизації, у разі якого ще можливо відновити (за необхідності) неперервний сигнал. Здійснено обгрунтування відповіді на ці запитання. Отримано математичні залежності для середньоквадратичних похибок перетворень. Доведено, що дискретизація неперервного сигналу за теоремою Котельникова пов'язана з помилкою, котра має дві складові, одна з яких пов'язана з обмеженим спектром, а друга - з обчисленням скінченного числа членів ряду в розкладі. На етапі здійснення підрахунків було встановлено, що оптимальною системою числення, яка дає мінімальну кількість елементів запису імпульсів, є система з основою е. Обгрунтовано, що вибір основи системи перетворення здійснюється на підставі технологічних вирішень за основою, яка наближена до числа е.

Розглянуто питання обчислення спектра радіосигналу на обмеженому часовому проміжку. Доведено, що обмеження часу аналізу рівносильне використанню прямокутної віконної функції, частотна характеристика якої має максимальні бічні пелюстки. Розроблено механізм зниження рівня бічних пелюсток шляхом згладжування віконною функцією, що у свою чергу, погіршує спектральний аналіз через розширення величини основного сигналу. Проте значно прискорює процес обробки сигналу для аналізу оператором пошукового комплексу. Використання віконних функцій в програмних продуктах пошукових комплексів значно підвищує ймовірність виявлення цифрових засобів негласного отримання інформації. Доведено неможливість створення універсального алгоритму перетворення аналогового сигналу у цифровий, який би міг бути безпомилковим вхідним сигналом для створення програмного засобу автоматизованого комплексу пошуку засобів негласного отримання інформації. Розроблена методика підвищення якості використання швидкого перетворення Фур'є для апаратно-програмних комплексів радіомоніторингу. Суть цієї методики у комбінованому підході до перетворення, тобто використовувати не одну віконну функцію, а більш доцільні використовувати віконні функції для кожного відрізка частотного діапазону.

Досліджено можливості багатопозиційної технології пошуку цифрових закладних пристроїв на основі кластеризації за методом бджолиної колонії. Встановлено, що виявлення таких підслуховуючих та підглядаючих систем стає дедалі складнішою задачею, оскільки методи та режими їх роботи також ускладнюються. Проаналізовано можливості сучасних систем пошуку технічних засобів прихованого знімання інформації. Показано, що існуючі засоби виявлення випромінювання цифрових засобів прихованого одержання інформації є малоефективними при пошуку шкідливого випромінювання на фоні легальних сигналів що потребує запровадження інтелектуалізованих методів розпізнавання. Зважаючи на розподілений у просторі характер роботи запропоновано проведення сканування шляхом залучення декількох комплексів, що утворює фізично мультиагентне середовище, у якому окремі комплекси будуть виконувати роль агентів, призначених для збору та обробки інформації. Удосконалено метод бджолиної колонії, заснований на застосуванні мультиагентного походу з прямим зв'язком між агентами, який не вимагає апріорного знання кількості кластерів та урахуванням особливостей пошуку пристроїв прихованого знімання інформації. Запропоновано удосконалений алгоритм кластеризації, який може бути реалізованим в умовах мультиагентного середовища. Удосконалений метод забезпечує збіг до оптимального рішення за рахунок прямого зв'язку між агентами, введення процедури природнього відбору та ітераційної процедури вивчення агентом області пошуку. Проведено натурні дослідження шляхом здійснення пошуку засобів прихованого зняття інформації у приміщенні, розташованому у багатоповерховій офісній будівлі. Для досліджень було побудовано багатопозиційний скануючий комплекс, утворений з 3-х комплексів Delta 4G (в кожному по 2 антени ODA-4 з круговою діаграмою) під загальним управлінням. У результаті експерименту підтверджено підвищення достовірності кластеризації на 6 - 12 % у порівнянні з класичним методом k-середніх.

Проведено аналіз принципу дії телефонного зв'язку стандарту DECT та алгоритму ідентифікації "бази" та "трубки" цього стандарту. Приділено увагу якості передавання голосової інформації, що обгрунтовує використання такого виду зв'язку ще на тривалий період. Розглянуто можливість отримання інформації з використанням радіопристроїв, що працюють у легальному діапазоні стандарту DECT. Розроблено методику пошуку засобів негласного отримання інформації з інформаційної системи підприємства, що працює під прикриттям DECT, за допомогою розширеного функціонала телефонної станції Замовника. Зазначена методика грунтується на використанні методу RSS-визначення всіх базових станцій і мобільних трубок із нанесенням їх на схему об'єкта перевірки. Доведено, що такі радіозакладки можна виявити та локалізувати, застосувавши метод сканування по файлу "зразка", однак особливість буде полягати саме в отриманні файла "зразка". Такий файл потрібно формувати вдень за умови відімкнення баз DECT, які обслуговують дану інформаційну мережу, або вночі, коли є можливість отримати стабільну картину радіоефіру.

Розроблено математичну модель статистичного оцінювання параметрів імпульсного сигналу на основі регресійного аналізу, який набув широкого застосування для визначення параметрів, котрі ідентифікують засоби негласного отримання інформації (закладки), з метою оцінювання ймовірності відшукання сигналів від прихованих пристроїв, що відрізняються один від одного за технічними характеристиками та принципом дії. Регресійний аналіз дозволяє визначити емпіричну формулу, що описує залежність виявлення сигналу, джерелом якого є засоби негласного отримання інформації від параметрів, завдяки яким розпізнаються типи пристроїв. За допомогою кореляційно-регресійного методу розроблено методику оцінювання взаємовпливу сигналів від засобів негласного отримання інформації, що дає можливість моделювати процеси пошуку засобів негласного знімання інформації (закладок) за наявності багатьох змінних. Дану методику підтверджено за результатами застосування критеріїв Фехнера та Пірсона для здобутих експериментальних даних. Обидва критерії оцінювання дали практично однакові висновки стосовно вірогідності моделювання, що свідчить про адекватність моделі та повністю відповідає практичному аспекту пошуку закладок.

Розглянуто методику перетворення неперервних сигналів у дискретні, а в подальшому в цифрові сигнали. Проаналізовано кожний із трьох етапів реалізації цього перетворення. Доведено, що на практиці неможливо реалізувати дельта-функцію, яка є основою даного перетворення. Тому в реальних умовах як перетворення здійснюється заміна неперервного сигналу на короткий прямокутний або на дуже короткий імпульс. Під час розв'язання задачі дискретизації (імпульсного перетворення сигналу) постають три основних запитання: по-перше, як саме необхідно вибирати інтервал дискретизації; по-друге, яка точність заміни неперервного сигналу на послідовність його відліків; і, по-третє, який максимально допустимий інтервал дискретизації, у разі якого ще можливо відновити (за необхідності) неперервний сигнал. Здійснено обгрунтування відповіді на ці запитання. Отримано математичні залежності для середньоквадратичних похибок перетворень. Доведено, що дискретизація неперервного сигналу за теоремою Котельникова пов'язана з помилкою, котра має дві складові, одна з яких пов'язана з обмеженим спектром, а друга - з обчисленням скінченного числа членів ряду в розкладі. На етапі здійснення підрахунків було встановлено, що оптимальною системою числення, яка дає мінімальну кількість елементів запису імпульсів, є система з основою е. Обгрунтовано, що вибір основи системи перетворення здійснюється на підставі технологічних вирішень за основою, яка наближена до числа е.

Розглянуто питання обчислення спектра радіосигналу на обмеженому часовому проміжку. Доведено, що обмеження часу аналізу рівносильне використанню прямокутної віконної функції, частотна характеристика якої має максимальні бічні пелюстки. Розроблено механізм зниження рівня бічних пелюсток шляхом згладжування віконною функцією, що у свою чергу, погіршує спектральний аналіз через розширення величини основного сигналу. Проте значно прискорює процес обробки сигналу для аналізу оператором пошукового комплексу. Використання віконних функцій в програмних продуктах пошукових комплексів значно підвищує ймовірність виявлення цифрових засобів негласного отримання інформації. Доведено неможливість створення універсального алгоритму перетворення аналогового сигналу у цифровий, який би міг бути безпомилковим вхідним сигналом для створення програмного засобу автоматизованого комплексу пошуку засобів негласного отримання інформації. Розроблена методика підвищення якості використання швидкого перетворення Фур'є для апаратно-програмних комплексів радіомоніторингу. Суть цієї методики у комбінованому підході до перетворення, тобто використовувати не одну віконну функцію, а більш доцільні використовувати віконні функції для кожного відрізка частотного діапазону.

Досліджено можливості багатопозиційної технології пошуку цифрових закладних пристроїв на основі кластеризації за методом бджолиної колонії. Встановлено, що виявлення таких підслуховуючих та підглядаючих систем стає дедалі складнішою задачею, оскільки методи та режими їх роботи також ускладнюються. Проаналізовано можливості сучасних систем пошуку технічних засобів прихованого знімання інформації. Показано, що існуючі засоби виявлення випромінювання цифрових засобів прихованого одержання інформації є малоефективними при пошуку шкідливого випромінювання на фоні легальних сигналів що потребує запровадження інтелектуалізованих методів розпізнавання. Зважаючи на розподілений у просторі характер роботи запропоновано проведення сканування шляхом залучення декількох комплексів, що утворює фізично мультиагентне середовище, у якому окремі комплекси будуть виконувати роль агентів, призначених для збору та обробки інформації. Удосконалено метод бджолиної колонії, заснований на застосуванні мультиагентного походу з прямим зв'язком між агентами, який не вимагає апріорного знання кількості кластерів та урахуванням особливостей пошуку пристроїв прихованого знімання інформації. Запропоновано удосконалений алгоритм кластеризації, який може бути реалізованим в умовах мультиагентного середовища. Удосконалений метод забезпечує збіг до оптимального рішення за рахунок прямого зв'язку між агентами, введення процедури природнього відбору та ітераційної процедури вивчення агентом області пошуку. Проведено натурні дослідження шляхом здійснення пошуку засобів прихованого зняття інформації у приміщенні, розташованому у багатоповерховій офісній будівлі. Для досліджень було побудовано багатопозиційний скануючий комплекс, утворений з 3-х комплексів Delta 4G (в кожному по 2 антени ODA-4 з круговою діаграмою) під загальним управлінням. У результаті експерименту підтверджено підвищення достовірності кластеризації на 6 - 12 % у порівнянні з класичним методом k-середніх.

Розглянуто розробку моделі на основі експериментально статистичного підходу. Реальним методом отримання математичних моделей стає не теоретично-аналітичні, а експериментально статистичні підходи. У якості даних можуть використовуватися результати проведених заходів, експертні оцінки. Тобто основними джерелами вихідних даних є реально накопичена статична база з того чи іншого виду досліджуваного процесу чи методу. Теоретично - математичний підхід в більшості випадком своєї реалізації спрощує дійсність, узагальнюючи, ігнорує особливості та індивідуальність. Експериментально-статистичний підхід будує свої моделі на індивідуальних, конкретних даних, які не відривають об'єкт від рамок часу і місця. Розглянуто регресивного аналізу, який може застосовується для визначення параметрів закладок, що відноситься до конкретного параметричного ряду - з метою імовірнісної оцінки знаходження сигналів ЗНЗІ які відрізняються один від одного за технічними характеристиками та принципом дії. Цей метод використовується для аналізу та обгрунтування рівня та інших властивостей сигналів, що характеризується наявністю одного або декількох параметрів, що показує основні властивості ЗНЗІ. Регресивний аналіз дозволяє знайти емпіричну формулу, що описує залежність виявлення сигналу ЗНЗі від параметрів. На основі цього методу побудована модель знаходження ЗНЗІ. У якості вхідних параметрів використовувалися реальні результати проведених заходів, тобто основними джерелами вихідних даних є реально накопичена статична база щодо перевірок об'єктів на наявність ЗНЗІ. Розроблено метод оцінки взаємовпливу параметрів сигналу ЗНЗІ на основі кореляційно-регресійного аналізу практичних результатів пошуку. На основі реальних статистичних даних проведено кореляційно-регресивний аналіз впливу параметрів знаходження ЗНЗІ. Проведена оцінка адекватності отриманих даних двома різними методами. Знаходженням коефіцієнта Фехнера та визначення коефіцієнта Пірсона. Обидва методу оцінки показали практично однакові результати, що є підтвердженням адекватності моделі і повністю відповідають практичним аспектам знаходження ЗНЗІ.

Обслуговування потоків інформації аналіз роботи системи зв'язку щодо передавання потоків інформації, яка має різну вагомість та необхідний час на оброблення, зумовлює потребу пошуку шляхів максимізації сумарної вагомості обробленої інформації під час виконання службових завдань. Мета статті - удосконалення методики, яка дасть змогу підвищити ефективність (продуктивність) роботи системи зв'язку завдяки збільшенню обсягу всієї обробленої інформації. Удосконалена методика додатково враховує пріоритет типів потоків інформації, за яким надається право першочергового обслуговування в системі зв'язку. Зазначена методика може бути використана для організації роботи в різних установах та організаціях із метою збільшення сумарної вагомості всіх прийнятих рішень щодо службових завдань, які надійшли для виконання.