Изучено состояние периферической крови и иммунной системы у горнорабочих угольных шахт, работающих в течение нескольких лет в условиях повышенного уровня ионизирующей радиации в дозах от 0,04 до 0,05 Гр/г. Установлено, что низкоинтенсивная ионизирующая радиация на рабочем месте негативно изменяет показатели системы крови и иммунитета у горнорабочих угольных шахт, что требует медицинских, реабилитационных и профилактических мероприятий, направленных на коррекцию системы крови, иммунитета, неспецифической резистентности и восстановление иммунного гомеостаза организма.

Проведена оценка радиационной безопасности в угледобывающих регионах при смешанном облучении в угольных шахтах и жилых помещениях. Установлено, что для корректного расчета доз облучения горнорабочих необходимо использовать поправочные коэффициенты к действующим методическим рекомендациям. Доза облучения горняков может значительно превосходить норматив, основной вклад в нее вносят дочерние продукты распада радона, торона и пылерадиационный фактор. При оценке радиационного воздействия на данный контингент населения необходимо учитывать вклад радона, находящегося в воздухе жилых помещений.

Вивчено вплив сеансу гіпербаричної оксигенації на психічну і фізичну працездатність 28-ми студентів-спортсменів. Встановлено підвищення фізичної та психічної працездатності через дві доби після сеансу. Спостережено підвищення швидкості переробки інформації та точність влучання у мішень. Гіпероксія призводить до зниження частоти пульсу, артеріального тиску, має також нормалізуючий вплив на діяльність вегетативної нервової системи. Сеанс гіпербаричної оксигенації можна використовувати для підвищення працездатності під час підготовки до змагань.

Изучено влияние сеанса гипербарической оксигенации на психическую и физическую работоспособность 28-ми студентов-спортсменов. Установлено повышение физической и умственной работоспособности через два дня после сеанса. Зафиксировано повышение скорости переработки информации и точность попадания в мишень. Гипероксия приводит к снижению пульса, артериального давления, оказывает также нормализующее влияние на вегетативную нервную систему. Сеанс гипербарической оксигенации можно использовать для повышения работоспособности при подготовке к соревнованиям.

Influencing a session of a hyperbaric oxygenation on mental and physical serviceability 28 students - sportsmen is learnt. Is placed, that the rise of physical and mental serviceability in two days after a session is scored. Is geared up waste-handlings the information and strike accuracy in the target. The hyperoxia reduces in lowering pulse, arterial pressure, renders also normalizing influencing at the vegetative nervous system. The session of a hyperbaric oxygenation can be utillized for rise of serviceability at preparation for competings.

Наведено гігієнічну характеристику фізичних, хімічних, біологічних, патофізіологічних чинників, що впливають на здоров'я медичних працівників. Розкрито фізіолого-гігієнічні особливості умов праці медичних працівників хірургічних, терапевтичних, фармацевтичних, стоматологічних спеціальностей.

Приведена гигиеническая характеристика физических, химических, биологических, патофизиологических факторов, влияющих на здоровье медицинских работников. Раскрыты физиолого-гигиенические особенности условий труда медицинских работников хирургических, терапевтических, фармацевтических, стоматологических специальностей.

Розглянуто проблеми радіаційної гігієни. Увагу приділено гігієні праці під час роботи з джерелами іонізувальних випромінювань, основам радіаційного захисту населення, організації роботи санітарно-епідеміологічної станції, методам досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні.

Рассмотрены проблемы радиационной гигиены. Уделено внимание гигиене труда при работе с источниками ионизирующих излучений, основам радиационной защиты населения, организации работы санитарно-эпидемиологической станции, методам исследования, применяемых в радиационной гигиене.

Проанализированы условия труда монтеров путей и машинистов электровозов, страдающих артериальной гипертензией. Установлены неблагоприятные факторы производства, влияющие на прогрессирование заболевания. Намечены немедикаментозные и медикаментозные подходы к лечению артериальной гипертензии в зависимости от производственных факторов риска.

The experience of forming a preventive trend in the general practitioner (family doctor) approach in the context of the Bologna process in Europe has been studied. To stimulate a student's reason to apprehend hygienic approach in their future practice, written tests and tasks for the ongoing and interim control, which are similar to the tests of the final state exam on hygienehave been developed. These tests and tasks have been introduced in educational process.

Модернізована класифікація хвороб аліментарного генезу включає 6 груп порушень здоров'я: аліментарні і аліментарно залежні хвороби, харчові отруєння, заразні (інфекційні та паразитарні) хвороби з харчовим фактором передачі, аліментарні ураження радіонуклідами і генетично модифікованими (трансгенними) організмами.

Встановлено закономірності дії комплексу основних фізичних виробничих чинників (ФВЧ) з метою профілактики їх несприятливого впливу на організм гірників вугільних шахт. Вивчено умови праці, зроблено комплексну гігієнічну оцінку основних шкідливих і небезпечних ФВЧ вугільних шахт: шуму, вібрації, пилу та іонізуючої радіації, мікроклімату, викидонебезпечності, підвищеного барометричного тиску та його перепадів. Визначено функціональний стан організму гірників (до- та післязмінні обстеження) та піддослідних (у камеральних експериментах), котрі зазнають впливу комплексу ФВЧ. Досліджено характер впливу ФВЧ на стан здоров'я за даними експериментів і показниками захворюваності (у т. ч. професійної) гірників. Обгрунтовано гігієнічні критерії підвищеного професійного ризику для гірників вугільних шахт. Розроблено систему оцінки, контролю та оздоровлення умов праці, прогнозування та профілактики їх несприятливої дії.

Проаналізовано вплив технічних, технологічних, організаційних та гірничо-геологічних факторів на умови праці гірників вугільних шахт, визначено його кількісні оцінки. Розглянуто порядок проведення аналізу та оцінки професійної діяльності гірників. Наведено результати використання автоматизованої експертно-аналітичної системи для створення баз даних впливу умов праці на здоров'я гірників, планування загального обсягу і вартості медико-діагностичних, оздоровчо-профілактичних, компенсаційних та лікувально-реабілітаційних заходів.

Визначено відмінності умов праці гірників вугільних шахт із пологими та крутими пластами. Доведено, що вони зумовлені технологіями, що застосовуються, та глибиною розробки вугільних горизонтів. Установлено, що структура та рівні професійних ризиків і захворюваності відображають ступінь шкідливості та важкості праці. Представлено результати структуризації гірників за рівнями шкідливого впливу умов праці. Наведено порядок одержання та шляхи використання даних структуризації для планування заходів збереження професійного здоров'я та розрахунку кошторису щодо їх здійснення.

Проаналізовано механізми формування професійних ризиків гірників. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам вугільних шахт з профілактики професійних захворювань. Це передбачає застосування сучасних інформаційно-аналітичних експертних систем і телекомунікаційних засобів для збирання, обробки, оцінки, зберігання і передачі медичних і санітарно-гігієнічних даних, і забезпечує розширення обсягу, підвищення якості та наближення до працюючих медико-санітарних послуг.

В пособии в алфавитном порядке дается список наболее употребляемых в учебном процессе гигиенических терминов с их толкованием, представлены разнообразные схемы, систематизированные по разделам гигиены и экологии (общие вопросы гигиены и экологии, коммунальная гигиена, гигиена труда, питания, гигиена детей и подростков, радиационная гигиена), а также таблицы, включающие информацию по основным разделам дисциплины. Даны варианты типичных тестовых заданий по всем разделам гигиены и экологии, которые могут быь использованы при модульном контроле.

У результаті гігієнічного дослідження порядку діагностики професійних захворювань доведено неповну відповідність принципів і критеріїв визначення причинно-наслідкових зв'язків захворювання з умовами праці вимогам об'єктивності. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення порядку діагностики професійних захворювань, визначено спосіб запровадження їх у практику.

Надано концепцію та шляхи вдосконалення чинного порядку проведення медичних оглядів гірників вугільних шахт. Для визначення категорії осіб, які підлягають медичному огляду, термінів безпечної роботи, можливості продовжувати роботу за шкідливих умов, груп ризику тощо запропоновано гігієнічні маркери впливу на працюючих виробничих факторів у вигляді стажових понаднормативних доз, які відбивають у кількісному вимірі історію трудової діяльності. Представлено модель здійснення контролю впливу умов праці на здоров'я гірників. Контроль має відбуватися в режимі on line через державну систему санітарно-гігієнічного моніторингу, будуватися на сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологіях і забезпечуватиме скринінг впливу виробничих факторів і професійних ризиків.

Проаналізовано аспекти залучення ресурсів санітарно-гігієнічного моніторингу до справи збереження здоров'я гірників вугільних шахт. Проведено кількісне оцінювання впливу технічних, технологічних, організаційних і гірничо-геологічних факторів на умови праці гірників. Розглянуто причини та механізми формування професійних ризиків гірників. Розроблено технологію санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на стан здоров'я гірників вугільних шахт, надано результати впровадження цієї технології. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам з профілактики професійних захворювань.

Освещены актуальные проблемы профилактической медицины и всесторонне, с использованием достижений современной отечественной и мировой науки раскрыта сущность таких систем обеспечения, как "гидросфера - здоровье человека", "атмосфера - здоровье человека", "литосфера - здоровье человека", "больничная среда - здоровье человека". Впервые приведены положения национального стандарта качества питьевой воды, предназначенной для потребления человеком, которые гармонизируют достижения отечественной науки в этой отрасли и международные стандарты. Представлены нозологические формы заболеваний с их клинической симптоматикой, обусловленные денатурацией систем обеспечения жизни человека - атмо-, гидро- и литосферы. Приведены законодательные и нормативно-методические документы по вопросам охраны здоровья населения, окружающей среды.

Викладено основи ядерної фізики та дозиметрії. Охарактеризовано джерела іонізуючого випромінювання, що застосовуються в медицині, ядерній енергетиці й інших галузях господарства. Висвітлено історію й основні напрями розвитку радіаційної гігієни. Розкрито особливості проведення заходів, спрямованих на захист персоналу, пацієнтів і населення в цілому від надмірного впливу іонізуючого випромінювання. Наведено радіаційно-гігієнічні вимоги до рентгенівських кабінетів, відділень променевої терапії та радіонуклідної діагностики. Подано інформацію про методи визначення питомої активності об'єктів навколишнього середовища (продуктів харчування та води). Описано механізми біологічної дії іонізуючого випромінювання. Увагу приділено токсикології радіоактивних речовин. Розглянуто проблеми ліквідації та запобігання радіаційним і ядерним аваріям.

Рассмотрены основные дидактические и гносеологические категории гигиены и экологии. Охарактеризованы принципы и технологические подходы к преподаванию гигиены и экологии на третьем курсе медицинских факультетов. Уделено внимание стрессу как медико-биологическому и гносеологическому феномену в преподавании гигиены и экологии. Изложена современная концепция теории резистентности организма человека.