Досліджено питання удосконалення діагностики та лікування алергічних ринітів (АР) шляхом вивчення основних ланок патогенезу даної патології. Доведено, що АР є наслідком зриву компенсаторно-адаптаційного механізму вегетативної нервової системи, у патогенезі якого провідна роль належить алергійному запаленню слизової носа. Установлено, що у хворих зі стажем захворювання понад 10-ти років спостерігаються незворотні зміни периферичних симпатичних судомоторних волокон носа, що має значення у розумінні патогенезу під час вибору тактики лікування. Шляхом термографії оцінено зміни мікроциркуляторних процесів під час специфічної діагностики та на різних стадіях АР. Проведено комплексне вивчення клінічних характеристик АР. Визначено оптимальні критерії діагностики. Доведено ефективність розроблених лікувально-діагностичних технологій у найближчий та віддалений період захворювання.

Наведено нові дані, що характеризують стан периферичних судиномоторних симпатичних волокон у хворих на алергічний риніт, які одержані шляхом дослідження викликаного шкірного симпатичного потенціалу. Одержані результати дозволяють говорити про ступінь ураження судиномоторних волокон слизової носа, що є інформативним у діагностиці та визначенні тактики лікування даної патології.