Поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними методами, комплексне поетапне обстеження хворих дозволяє підвищити ефективність диференціальної діагностики механічних жовтяниць до 98 . Діагностику та диференціальну діагностику цих захворювань слід проводити низкою послідовних етапів: I-підтвердження механічного характеру жовтяниці та встановлення рівня обтурації жовчних проток за допомогою УЗД; II-диференціальна діагностика пухлинної і непухлинної природи механічної жовтяниці та орієнтовне визначення походження новоутворення за допомогою радіоконкурентного мікроаналізу пухлинних маркерів: РЕА, ТПА, СА 19-9 (проводиться з урахуванням даних I етапу); III-верифікація діагнозу шляхом ЕРПХГ та лапароскопії (у випадку негативних результатів показана діагностична лапаротомія). Своєчасне визначення механічного генезу жовтяниці та встановлення обтурації жовчних проток за допомогою УЗД (I етап), підтвердження пухлинної природи захворювання шляхом радіоконкурентного мікроаналізу РЕА, ТПА, СА 19-9 (II етап) забезпечує більш чіткий відбір хворих у профільні лікувальні заклади, скорочення часу обстеження, можливість оцінити локалізацію та поширеність процесу і вірно обрати подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Неінвазивність, висока інформативність методів діагностики, відсутність протипоказань, відносна простота, можливість повторних обстежень дозволяють використовувати їх у доклінічний період.

Ключ. слова: Лансопразол, кларитроміцин, метронідазол, дистрофічні зміни
Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-2

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ультразвуковое исследование даёт возможность с высокой степенью достоверности подтвердить у 92,2 % больных механическую природу желтухи по расширению в той или иной степени протоковой системы, у 95,3 % определить внепечёночную обтурцию жёлчных ходов и у 72,6 % больных - причину болезни. Высокая информативность, безвредность метода разрешают использовать его как скрининговый у больных с клиническими признаками желтухи.

С целью формирования рекомендаций для коррекции функционального состояния и здоровья студентов средствами физического воспитания проведено сравнение адаптационного потенциала и резервов системы кровообращения у студентов-медиков с низким и высоким уровнем двигательной активности и студентов-спортсменов, специализирующихся в беге с различным режимом беговых нагрузок (спринтеров и стайеров). Доказано, что величины адаптационного потенциала и функциональных резервов сердечно-сосудистой системы разные у студентов с разным видом и объемом двигательной активности, но в наибольшей мере обусловлены характером энергообеспечения мышечной работы и системой тренировки. Поэтому, учитывая влияния различных видов и объемов физических нагрузок на функциональные резервы сердца, с целью гармонизации физического состояния и адаптационного потенциала следует соблюдать системы в процессе тренировки с чередованием нагрузок аэробного и анаэробного характера.

Проаналізовано ефективність застосування ультразвукового дослідження (УЗД), радіоімунологічного (РІА) та імунорадіометричного (ІРМА) аналізу пухлинних маркерів, ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії (ЕРПХГ) та лапароскопії у 196-ти хворих віком 23 - 75 років із клінічними ознаками жовтяниці. На основі одержаних даних розроблено алгоритм комплексної, поетапної діагностики механічних жовтяниць. Перший етап: підтвердження механічного характеру жовтяниці та встановлення рівня обтурації жовчних проток за допомогою УЗД. Другий етап: диференційна діагностика пухлинної і непухлинної та природи механічної жовтяниці, орієнтовне визначення походження новоутворення за допомогою радіоконкурентного мікроаналізу пухлинних маркерів: РЕА, ТПА, СА-19-9. Третій етап: верифікація діагнозу шляхом ЕРПХГ та лапароскопії. У випадку негативних результатів показано КТ, СКТ, МСКТ, МРТ та діагностична лапаротомія. Поетапне обстеження хворих дозволяє підняти ефективність диференційної діагностики механічних жовтяниць до 98 %.

Визначено та обгрунтовано основні стратегічні напрями розвитку ринку м'яса, який повинен забезпечити гарантований доступ населення до м'ясної продукції в необхідній кількості та асортименті. В основі формування основних шляхів стратегії розвитку ринку м'яса має лежати системний підхід, що передбачає представлення об'єкта дослідження як системи. Це здійснюється шляхом ідентифікації складових елементів об'єкта управління, вивчення значення природи та характеру взаємозв'язків між ними, а також визначення ефектів, виникнення яких відбувається в результаті функціонування цієї системи. Узагальнено основні напрями та механізми розвитку ринку м'яса та м'ясної продукції в розрізі таких об'єктів стратегічного управління, як товар і додана вартість, частина якої створюється у сфері виробництва м'яса та м'ясної продукції. Стратегічні напрями розвитку ринку в статті розділено за рівнем управління на макро-, мезо- та мікрорівнях.

Наведено результати робіт із розвідки та нафтогазовидобутку в Україні за 2001 - 2016 рр. Зроблено висновок про неухильне в майбутньому падіння обсягів видобутку вуглеводних (ВВ). Запропоновано розділення діяльності з розробки й експлуатації покладів ВВ та "амністію" балансових запасів ВВ. Увагу приділено факторам присвердловинної зони, де проходить найсуттєвіше погіршення фільтрації ВВ із резервуару та відбуваються міжпластові перетоки флюїдів. З урахуванням реального стану вивченості надр України обгрунтовано необхідність коректив деяких положень чинних "Правил розробки нафтогазових родовищ". Наведено рекомендації з удосконалення проектних документів на розробку покладів ВВ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32 + Р569.435-4

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Пухлини печінки та жовчних шляхів

Шифр НБУВ: ДС50467 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У рамках вивчення кругообігу речовини в природі розроблено гідро-біогенно-мантійну концепцію утворення вуглеводнів і на її основі створено пошукову структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічну технологію. Викладено теоретичні та прикладні засади системної гсолого-термо-атмогеохімічної технології з використанням комплексу тектонічних, морфоструктурних, літолого-стратиграфічних, формаційно-седиментаційних, геофізичних, гідрологічних, термометричних, атмогеохімічних методів. Цю технологію досліджень успішно впроваджено під час прогнозно-пошукових робіт як на суші, так і в акваторії Чорного і Азовського морів на об'єктах Східного, Західного, Південного нафтогазоносних регіонів України, імпактних структур, вугільних родовищ з використанням спеціально створених апаратурних комплексів. Обґрунтовані джерела відновлення вуглеводневих родовищ, що перебувають в експлуатації. Проведений аналіз розташування нафтогазових родовищ і гідрогеологічних басейнів світового видобутку вуглеводнів дав змогу обґрунтувати та впровадити в нову пошукову технологію вуглеводневих скупчень найважливіші пошукові критерії гідролого-структурні та геохімічні елементи, що відображають природу закладення каньйонів дельт річкових систем, а також розташованих в їх басейнах генераторів гідробіогенних метаноутворюючих процесів.

Досліджено теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти удосконалення інноваційно-інвестиційного механізму формування і розвитку ринку м'яса та м'ясної продукції. Запропоновано методику наукового дослідження та удосконалено теоретико-методичний підхід до формування інноваційно-інвестиційного механізму з урахуванням поєднання ключових елементів ринкового механізму й особливостей державного регулювання. Визначено змістовне значення інституціональних особливостей з погляду взаємозв'язку розвитку та структури ринку м'яса та м'ясної продукції, в тому числі інституціональної економічної поведінки суб'єктів і результативності механізму керування. Змодельовано тенденції перспективного розвитку вітчизняного ринку м'яса та м'ясної продукції на основі ідентифікації існуючих тенденцій і швидкості зміни ринкової кон'юнктури. Запропоновано шляхи удосконалення інноваційно-інвестиційного механізму формування і розвитку ринку м'яса. Удосконалено формалізований підхід до ідентифікації регіонів, у яких створення кластерних формувань є доцільним та економічно виправданим. Визначено й обґрунтовано стратегічні напрями розвитку м'ясного ринку, які доцільно розподілити за рівнем управління на напрями макро-, мезо- та мікрорівнів.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводено розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологію апробовано на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Розглянуто найактуальнішу проблему паливно-енергетичної структури ХХІ ст. Вперше продемонстровано різновекторність підходу авторів до теоретичних та прикладних проблем водневої енергетики. Висвітлено загальні питання фундаментально-прикладних аспектів походження водню. Наведено результати наукових розробок з картування водню, виконаних у рамках наукових і практичних пошукових і геоекологічних досліджень на понад 200 вуглеводневих об'єктах на суходолі (включаючи шахтні поля) та в морських акваторіях. Обґрунтовано прогнозно-пошукові системні критерії, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувся водень. Показано важливість вирішення проблеми геоекологічних процесів і подій у шахтних виробках та свердловинах, з якими пов'язані численні катастрофи. За багатьма дослідженнями шахтних масивів наводиться розроблений комплекс упереджувальних заходів та критеріїв, що унеможливлюють вибухонебезпечні процеси. Наведено наявність унікального природного комплексу складових водневої технології, сонячних та вітрових енергоресурсів та прісних вод придунайських озер та Дунаю. Відображено вирішальну роль України в змаганні за першість у наукових розробках. Вперше у світовій практиці обґрунтовано впровадження глобальних проєктів з видобування та виробництва зеленого та білого водню. Технологія апробована на чисельних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках, і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.