Зазначено, що кесарів розтин є найпоширенішою розроджувальною операцією з підвищеним ризиком гнійно-септичних ускладнень, що загрожують життю та призводять до розвитку станів, об'єднаних поняттям "хвороби оперованої матки". Кесарів розтин нерідко виконують за умов контамінації та ризику інфікування. Засоби профілактики в цьому разі обмежені антибактеріальною терапією, а можливість впливу на ранову поверхню порожнини матки відстрочена в часі. Раціональне дренування матки і рани якісно покращує умови санації та перебігу репаративного процесу.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что использование препарата "Фунголон" при вагинальном кандидозе и для профилактики системного кандидоза на фоне использования антибиотиков, позволяет провести эффективное, относительно быстрое и экономически выгодное лечение.

Наведено результати дослідження центральної та периферійної гемодинаміки, деякі фазові показники серцевої діяльності у жінок з неускладненим перебігом вагітності у III триместрі у стандартних положеннях тіла. Досліджено основні напрямки зміни гемодинаміки залежно від положення тіла під час вагітності. Доведено доцільність визначення параметрів гемодинаміки в різних положеннях тіла під час вагітності.

Відзначено, що результати досліджень свідчать про високу ефективність фунголону, який застосовано в разі вагінального кандидозу та для профілактики системного кандидозу на тлі використання антибіотиків. Фунголон дозволяє досягти відносно швидкого клінічного та бактерицидного ефекту й економити кошти на лікування.

Висвітлено питання терапії хронічного кандидозного вульвовагініту за допомогою системного антимікотику "Мікосисту" (флюконазолу). Показано клінічну ефективність останнього. Зроблено припущення про вплив недостатності лютеїнової фази менструального циклу на перебіг генітального кандидозу й ефективність системної протирецидивної антимікотичної терапії.

Зазначено, що проблема госпіталізації в акушерсько-гінекологічних закладах гостро ставить питання щодо вибору оптимальних засобів запобігання й лікування гнійно-септичних ускладнень. Рішення перебуває на межі спеціальностей - епідеміології, хімії, клінічних дисциплін. За умов поєднання у лікувальному комплексі раціонального хірургічного маневру й властивостей антибактеріальних, антисептичних засобів і сорбентів, зокрема силарду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.76-52

Рубрики:

Хірургічна патологія жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.254.3-82

Рубрики:

Розроджувальні операції

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.763-58

Рубрики:

Хірургічна патологія піхви

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток та останні досягнення вчення про міжпівкульну асиметрію у людини. Показано важливість дослідження цієї проблеми для глибокого розуміння фізіології людини в цілому та функціонування жіночої репродуктивної системи зокрема. Обговорено можливість лікування, що грунтується на міжпівкульній асиметрії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216-52

Рубрики:

Вагітність при захворюваннях організму матері

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что соматизация тревожности часто отягощает течение беременности и родов. Применение препарата "Магне-В6" с 15 - 16 до 36-ти - 37-ми недель беременности в терапевтической дозе 2 таблетки 3 раза в сутки (либо 1 ампула 2 - 3 раза в сутки) позволяет повысить стрессоустойчивость, нормализовать психо-эмоциональное состояние пациенток и течение беременности.

Проаналізовано особливості гістологічної будови плацент, одержаних від породіль із передчасним їх відшаруванням (30 зразків) та іншими асоційованими із тромбофіліями гестаційними ускладненнями (21), а також від жінок з неускладненим перебігом вагітності незалежно від способу розродження (22). Вивчено такі особливості ультраструктури плацент як порушення мікроциркуляції, компенсаторні та дистрофічні розлади, поширеність їх у різних зонах, у материнській та плодових ділянках. Показано, що специфічні гістологічні зміни у передчасно відшарованих плацентах відсутні, проте деякі ознаки свідчать про переважання ураження материнської частини плацентарного кровообігу. Доведено, що вищезазначені розлади є дифузними та представляють всі стадії розвитку порушення кровообігу, від свіжих крововиливів до атипово локалізованих скупчень фібриноїду, а такі ультраструктурні зміни вказують на провідну роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти та хронічний характер патологічного процесу.

Наведено клінічний випадок синдрому зворотної артеріальної перфузії, що завершився в 32 тиж народженням живого недоношеного плода та акардіального плода. Наведено літературні дані щодо походження та поширеності даного синдрому, обгрунтовано необхідність дочасного оперативного розродження.

Описано клінічний випадок часткового міхурового заносу, який діагностовано після антенатальної загибелі плода в 32 тиж гестації. Наголошено на важливості врахування можливості подібної патології в різні терміни вагітності, особливо за наявності таких ознак як стійкий гіпертонус міометрія та потовщення плаценти за даними ультрасонографії.

Проведен обзор литературы по проблеме пролапса гениталий (ПГ). Приведены сведения об этиологии и патогенезе и результаты собственных исследований ПГ у 117 пациенток. Данные литературы показывают, что механические свойства соединительной ткани - ее прочность и эластичность, невротические изменения мышц тазового дна остаются невыясненными.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.011-5

Рубрики:

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз медичної документації породілей із передчасними пологами з різним терміном гестації та фізіологічними своєчасними пологами з урахуванням таких можливих прогностичних чинників, як інфекційні та тромбофілічні прояви. Показано, що патогенетичним механізмом передчасних пологів у термінах до 28 тиж переважно є передчасний розрив плодових оболонок та інфікування плаценти. Водночас, на тлі 100 % інфекційного ураження хоріона досить рідко мають місце ознаки внутрішньоутробного інфікування плода, що вимагає більш ретельного вивчення ролі плацентарного бар'єра в розвитку передчасної пологової діяльності.

Представлено обгрунтування та звіт про позитивні наслідки впровадження в практичну діяльність гінекологічного стаціонару реконструктивно-відновлювального спрямування варіантів замісної гормонотерапії у 197-ми жінок у постменопаузі до та після втручання з приводу пролапсу й урогенітальних розладів, що вірогідно забезпечило поліпшення трофіки тканин, умов для хірургічного втручання та його наслідків, іммобілізацію сечостатевої системи в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді.

Наведено результати аналізу цитокінового балансу в сироватці, амніотичпій рідині та цервікальному слизові роділей із передчасною пологовою діяльністю в різні гестаційні терміни. Показано принципові відмінності між вмістом прозапальних цитокінів у випадку передчасних пологів до 28 тиж і між 28 і 34 тиж. На підставі одержаних даних обгрунтовано роль системних чинників запального характеру в генезі передчасної пологової діяльності після 28 тиж і провідну роль внутрішньоматкового запального процесу у випадку занадто передчасних пологів.