Описано програми для виконання експрес-діагностики технічного стану відцентрових нагнітачів та газотурбінних установок компресорних цехів магістральних газопроводів. Наведено результати оперативної діагностики газотурбінних установок і відцентрових нагнітачів компресорної станції Правохеттінська ТОВ "Тюментрансгаз".

Описано програмний комплекс параметричної діагностики газотурбінних установок і відцентрових нагнітачів компресорних станцій. Наведено результати його застосування під час проведення паспортизації газоперекачувальних агрегатів компресорних станцій Калач і Сизрань ТОВ "Волгоградтрансгаз".

Розглянуто роль програмно-інформаційних засобів у процесі прийняття рішень у системах диспетчерського керування трубопровідним транспортом газу. Проаналізовано досвід розробки та впровадження сучасних комп'ютерних комплексів моделювання й оптимізації роботи газотранспортних систем.

Описано новий підхід до формування системної моделі газотранспортної системи (ГТС), що дає можливість одержати таку загальну модель ГТС, на базі якої можна провести розробку програмно-інформаційних засобів, призначених для використання не лише у наукових дослідженнях, а й у системах диспетчерського керування трубопровідним транспортом газу для проведення розрахунків у режимі реального часу.

У процесі розробки інтелектуальних автоматизованих експертних навчальних систем (ЕНС) для дистанційного навчання використовується різний математичний апарат, різні математичні моделі проблемної сфери і управління, що не дозволяє об'єднувати моделі між собою, створювати інтегровані моделі процесу навчання. Запропоновано модель ЕНС, що дозволяє уніфікувати структуру і математичний апарат, який використовується під час розробки інтегрованих моделей ЕНС.

Описано програмний комплекс параметричної діагностики газотурбінних установок та відцентрових нагнітачів компресорних станцій. Наведено результати його апробації на компресорних станціях Сизрань ТОВ "Волгоградтрансгаз" та Пуртазівська ТОВ "Сургутгазпром".

Описано нову постановку задачі оптимізації режиму роботи компресорного цеху (КЦ) магістрального газопроводу. Запропоновано мінімізувати споживання паливного газу КЦ, аналізуючи побудовані для кожного працездатного агрегату залежності витрат паливного газу від кількості пропомпованого газу. Такий підхід дозволяє звести задачу оптимізації роботи КЦ до задачі лінійного програмування з булевими змінними.

Наведено постановку задачі оптимізації режиму роботи компресорного цеху магістрального газопроводу. Описано програмно-інформаційний комплекс параметричного контролю та оптимального керування агрегатами компресорного цеху. Наведено результати розрахунків, виконаних за допомогою комплексу.

Наведено принципи побудови та формалізації основних залежностей оптимізаційної моделі для прогнозування розвитку газової промисловості, які враховують особливості ринкової економіки та вимоги до мінімізації негативного впливу на довкілля відповідно до міжнародних природоохоронних зобов'язань України.

Розроблено нову логіко-математичну модель системи трубопровідного транспорту газу, в якій компресорна станція представлена рівнянням впливу. Запропоновано у разі моделювання роботи газоперекачувального агрегату враховувати технічний стан газотурбінної установки та відцентрового нагнітача. Для ідентифікації технічного стану обладнання компресорних станцій розроблено нові алгоритми, які базуються на оригінальних методах діагностики, що передбачають використання параметрів зі штатного вибору у нормальному експлуатаційному режимі агрегату. Створено програмно-інформаційний комплекс для аналізу режимів системи трудопровідного транспорту газу з урахуванням технічного стану основного обладнання та комплекс для оперативної діагностики зазначеного стану обладнання компресорних станцій.

Для створення сучасних комп'ютеризованих систем навчання (КСН) запропоновано використання формально-логічного апарату подання даних і знань. Систематизовано методику побудови КСН, що дозволяє уніфікувати структуру та математичний апарат. Доопрацьовано методи, які використовують семантичні однорідні ієрархічні функціональні мережі для подання знань про логіко-аналітичні завдання процесу навчання. Для формалізованого опису завдань управління КСН розроблено моделі знань про процеси визначення тих, кого навчають і їх черговості, а також розробки планів взаємодії між викладачем і тими, кого навчають. На засадах подання знань у вигляді семантичних мереж на базі нечітких знань розроблено модель знань для класифікації учасників процесу навчання та подій управління. Наведено комплексну модель і алгоритм функціонування адаптивної КСН на базі ієрархічних функціональних мереж.

Визначено місце дистанційної освіти в Російській Фердерації як сучасної освітньої технології у контексті неперервної освіти. Проаналізовано базові поняття дослідження. Здійснено аналіз досвіду впровадження дистанційної освіти у зарубіжних країнах. Охарактеризовано її сучасні моделі. Узагальнено етапи становлення та розвитку даної освіти в Росії. Виявлено стратегічні напрями розвитку й організаційно-педагогічні умови її функціонування. Вивчено й узагальнено прогресивні ідеї російського досвіду у цій галузі. Проаналізовано особливості організації дистанційної освіти в Україні. Виявлено подібне та відмінне у її розвитку в Російській Федерації та в Україні. Запропоновано можливі шляхи використання прогресивних ідей російського досвіду у розвитку системи дистанційної освіти в Україні.

Проаналізовано проблеми містики та містицизму в російській традиції філософування XIX - XX ст. Розглянуто методологічні засади дослідження таких проблем, виділено головні підходи до їх вирішення у російській традиції філософування (В. Соловйова, Л. Карсавіна, Л. Шестова). Проаналізовано погляди видатних російських мислителів XX ст. М. Бердяєва та С. Франка, а також існуючі інтерпретації проблеми містики та містицизму у зв'язку з проблемою людини. Виявлено рівні функціонування містики та містицизму як індивідуальний і теоретичний. Відзначено, що обгрунтованими є існуючі підходи до проблеми містики та містицизму у працях російських філософів, а також диференційований підхід до цієї проблеми у західноєвропейській і російській традиціях філософування. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що на базі творчої спадщини російських мислителів відбувається конкретизація методологічних і загальнотеоретичних положень проблеми містики та містицизму, а також виділено основні методологічні підходи.

Об'єкти газотранспортної системи (ГТС) країни є джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу, майже 95 % з яких - газоподібні речовини, такі як парникові гази, оксиди азоту та вуглецю, неметанові летючі органічні сполуки. У той же час українська ГТС має суттєвий потенціал скорочення шкідливих викидів. До найефективніших технологій, застосування яких при транспортуванні природного газу дає можливість знизити викидив в атмосферу, належать оновлення парку газоперекачувальних агрегатів шляхом заміни застарілих газотурбінних агрегатів на сучасні, які мають привод з ккд не нижче 36 %, "сухий" компресор та електричну систему запуску; приєднання ліній продувки компресорів газоперекачувальних агрегатів до системи подачі паливного газу для використання в якості палива технологічного газу, який зазвичай скидається в атмосферу; заміна лінійних кранів та кранів обв'язки компресорних станцій; впровадження комп'ютерних систем оперативної діагностики газоперекачувальних агрегатів та керування режимами роботи ГТС з урахуванням поточного технічного стану компресорного обладнання. Виконано оцінку впливу на вартість магістрального транспортування природного газу впровадження сучасних технологій при різних рівнях платежів за викиди шкідливих речовин в атмосферу, визначено динаміку змін обсягів викидів парникових газів від об'єктів газової промисловості за різних темпів проведення заміни застарілого компресорного обладнання.

На сучасному етапі енергетичний сектор економіки України знаходиться під впливом процесів глобалізації і лібералізації ринків паливно-енергетичних ресурсів, посилення негативного впливу на довкілля та збільшення жорсткості екологічних обмежень і вимог. За цих умов для визначення пріоритетності організаційних, економічних та технічних заходів забезпечення сталого розвитку як вітчизняного паливно-енергетичного комплексу в цілому, так і окремих його галузей, зокрема газової промисловості, в Інституті загальної енергетики НАН України створено систему "Піраміда-V". Однією із складових "Піраміда-V" є підсистема "Матриця", яка дозволяє із застосуванням набору засобів лінійного програмування GLPK розв'язувати задачі лінійного програмування з булевими змінними, до класу яких належить задача прогнозування розвитку газової галузі. У "Матриці" реалізовано оновлену модель прогнозування розвитку системи газопостачання країни, яка враховує особливості ринкової економіки та вимоги мінімізації негативного впливу на довкілля. З використанням розроблених програмних засобів розраховано вартість транспортування та закачування/відбору природного газу для конкретних умов кожного компресорного цеху українських магістральних газопроводів та сформовано прогноз реконструкції об'єктів української газотранспортної системи.

За останні роки у світовому газовому секторі відбулися суттєві зміни, найбільш важливими з яких є подальша глобалізація світового ринку газу, пов'язана з розвитком ринку скрапленого природного газу; зниження попиту на газ у багатьох країнах світу через економічну кризу; бурхливий розвиток технологій видобування нетрадиційних газів - сланцевого і вугільних пластів. Ці зміни створили нові умови функціонування української газотранспортної системи. Наведено аналіз впливу на функціонування газотранспортної системи України введення в експлуатацію нових магістральних газопроводів, що постачають газ до країн Європи, розширення ринку скрапленого природного газу, зміни обсягів споживання газу в країнах ЄС, політики Російської Федерації на ринку природного газу. Зроблено прогноз завантаження української газотранспортної системи до 2030 року та досліджено функціонування основних магістральних газопроводів за цих умов. Встановлено, що проведення реконструкції газотранспортної системи не має сенсу без закріплених у довгострокових контрактах обсягів та напрямів транзиту природного газу територією України. Визначено першочергові задачі, які необхідно вирішити для забезпечення ефективного функціонування газотранспортної системи країни.

Проаналізовано стратегію оперативного управління режимами газотранспортних систем (ГТС). Наведено алгоритм роботи діалогового програмного комплексу оперативного управління на базі моделювання нестаціонарних режимів ГТС. Розглянуто блок-схему узагальненого алгоритму комплексу в режимі оперативного управління, яка відображає його основні функціональні можливості.

Вивчено вплив тривалого введення глутамату натрію на підшлункову залозу (ПЗ) у щурів. Установлено, що 30-добове введення в дозах 15 і 30 мг/кг (відповідає 1 і 2 г/людину) викликає некротичні, некробіотичні та дистрофічні зміни екзо- та ендокриноцитів, лейкоцитарну та лімфоїдну інфільтрацію, периваскулярний та інтерстиціальний фіброз, набряк і дисциркуляторні розлади. Відзначено збільшення площі поперечного перерізу ядер ендо- та екзокриноцитів, що свідчить про інтенсифікацію синтетичних процесів у клітинах ПЗ, а також зменшення площі поперечного перерізу екзокринних клітин ПЗ, що є ознакою стимуляції секреторних процесів у екзокринних клітинах. Описані зміни є характерними для гострого панкреатиту. Зроблено висновок, що максимальні добові дози харчових домішок, що містять глутамінову кислоту та її солі, мають бути переглянуті, враховуючи їх несприятливий вплив на ПЗ.

Наведено аналіз поточного технічного стану газорозподільних мереж України та можливих заходів, направлених на скорочення витоків метану від їх об'єктів. Проаналізовано проблеми оцінки витоків парникових газів у газорозподільних мережах. Описано методичні підходи, запропоновані для визначення обсягів витоків метану в основних елементах газорозподільної мережі України та виконано оцінку обсягів цих витоків. Наведено аналіз обробки статистичної інформації для двох компаній-операторів газорозподільних мереж. Встановлено, що для попередньої консервативної оцінки витоків метану під час формування базової лінії проектів спільного впровадження для газових мереж середнього та низького тиску, в яких такі проекти дають максимальний екологічний та економічний ефект, доцільно використовувати значення витоків не менше 5 % від обсягів природного газу, що розподіляються цими мережами, хоча більше реалістичною нижньою оцінкою є 6 - 8 %.

Наведено теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організації регулювання діяльності в електроенергетиці, розроблені з використанням методології траєкторного підходу для дослідження великих систем енергетики на основі врахування особливостей розвитку та функціонування ОЕС та специфіки різних моделей регулювання ринку електроенергії, зокрема, ціноутворення та механізмів формування генеруючих потужностей. Визначено необхідність прийняти в ролі критеріїв такої оцінки можливості в межах певної моделі регулювання гарантовано забезпечувати баланс потужності в ОЕС (необхідна умова) та мінімальності рівня середніх цін на електроенергію для споживачів у разі економічно обгрунтованих цін на виробництво електроенергії. Доведено, що впровадження ринкових моделей регулювання було і є недоцільним, бо малоімовірні позитивні ефекти від їх запровадження мають тимчасовий характер, а з плином часу для забезпечення надійності електропостачання необхідним є повернення до управління розвитком і функціонуванням ОЕС на базі централізованої системи обгрунтування та прийняття рішень. Це фактично потребує повернення до монопольних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці. При цьому середній рівень цін на ринку електроенергії за ринкових моделей суттєво вищий, ніж за монопольних.