Досліджено вміст молекули клітинної адгезії NCAM в корі головного мозку, гіпокампі, смугастому тілі, мозочку та варолієвім мосту 15- і 30-денних щурят, народжених інтактними самицями і самцями, яких під час вагітності піддавали стресу. На 30-й день постнатального розвитку виявлялися різноспрямовані зміни концентрації NCAM в корі та інших відділах головного мозку нащадків щурів, які зазнали стресу. Вказані відмінності можуть бути пов'язані з дефіцитом зрілих синапсів в передньому мозку нащадків пренатально стресованих щурів та адаптивними перебудовами в нейронних системах стовбура мозку та мозочка.

Досліджено вміст молекули клітинної адгезії NCAM в структурах мозку щурів, які мали навик пасивно-оборонної поведінки і втрачали його після електрошокової дії. При цьому спостерігалося вірогідне збільшення концентрації NCAM в смугастому тілі амнезованих тварин. Наведені дані можуть свідчити про пластичну перебудову нейронних сіток, пов'язаних з навчанням та пам'яттю, у формуванні яких молекула клітинної адгезії NCAM бере безпосередню участь.

Ключ. слова: однократное облучение, нейроспецифические белки, NCAM, ГФКБ, S100beta, гематоэнцефалический барьер
Індекс рубрикатора НБУВ: Р361-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено роль нейроспецифічного білка NCAM у механізмах регуляції морфофункціонального стану головного мозку за умов дії рентгенівського випромінювання у малій дозі (25 сГр), а також реалізації вторинних ефектів іонізуючої радіації. Встановлено, що білок адгезії NCAM у нормі неоднаково розподілений у структурах головного мозку щурів різної статі. Після тотального рентгенівського опромінення у дозі 25 сГр виявлено фазні зміни вмісту мембранної та розчинної форм NCAM у структурах головного мозку тварин обох статей, вираженість яких залежала від типу опромінення, терміну пострадіаційного періоду та мала свої особливості у різних структурах головного мозку. Після одноразового опромінення у дозі 25 сГр відбувається більш суттєвий перерозподіл NCAM, ніж після фракціонованого. Вплив іонізуючого випромінювання у дозі 25 сГр спричинює підвищення рівня метгемоглобіну, що свідчить про розвиток гемічної гіпоксії. За умов експериментальної гемічної гіпоксії відбувається тимчасовий перерозподіл NCAM у структурах головного мозку. Мозок під час постнатального розвитку виявився більш чутливим до гіпоксичного ушкодження за гемічним типом. Вплив іонізуючого випромінювання та гіпоксії спричиняє підвищення вмісту NCAM у сироватці крові щурів, динаміка якого схильна до зміни концентрацій цього нейроспецифічного білка у структурах головного мозку. Це дає можливість запропонувати метод імуноферментного визначення рівня NCAM у сироватці крові як додатковий біохімічний діагностичний тест для з'ясування ступеня розвитку патологічних процесів у головному мозку, спричинених радіацією.

Досліджено комплекс методів і моделей для формалізації лінгвістичних структур природної мови на базі апарату алгебри скінченних предикатів та реляційних мереж для розширення можливостей інтелектуального інтерфейсу користувача. Розроблено моделі лінійних логічних операторів першого й другого роду, що описують функціонування реляційних мереж. Набула подальшого розвитку лінгвістична алгебра за рахунок розробки моделей базисних елементів і базисних операцій лінгвістичної алгебри та методу побудови формул алгебри булевих функцій, що моделюють речення природної мови. Вивчено метод побудови предикатної моделі речення природної мови шляхом введення доповнюючих та несуттєвих предметних змінних. Опрацьовано метод побудови логічної асоціативної структури реляційної мережі, що базується на використанні апаратної пам'яті з асоціативним доступом та використанні мінімального числа таблиць і дозволяє спростити доступ до даних та підвищити швидкість пошуку рішень.

Вивчено процеси формування пояснень в рекомендаційних системах. Мета роботи - розробка концептуальної моделі формування пояснень в рекомендаційних системах за принципом білого ящику з тим, щоб користувач такої системи міг отримати пояснення щодо послідовності формування рекомендацій з урахуванням можливостей рекомендаційної системи. Виділено базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах; розробити концептуальну схему побудови пояснень за структурним принципом; розробити концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящика. Використовуваними принципами є: структурний, або принцип білого ящику, та функціональний, або принцип чорного ящику. Виділено базові характеристики пояснень в інтелектуальних системах, що дає можливість сформувати пояснення при виведенні результату за принципом білого ящику та пояснення для інтерпретації одержаного результату за принципом чорного ящику. Розроблено концептуальну схему побудови пояснень, що зв'язує обмеження й умови вибору користувача із рейтинговим переліком товарів та послуг. Розроблено концептуальну модель формування пояснень за принципом білого ящику. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано концептуальну модель побудови рекомендацій за принципом білого ящику, що враховує структурні обмеження та умови побудови рекомендацій. Обмеження визначаються через категорії та властивості об'єктів, а також через характеристики користувача. Умови задаються через послідовність взаємодії користувача із рекомендаційною системою, а також через результат вибору схожих користувачів. Модель забезпечує можливість формування загальної схеми побудови пояснень. Така схема надає можливість збільшити довіру користувача до одержаних рекомендацій за рахунок відображення послідовності побудови роботи рейтингового переліку товарів рекомендаційною системою.

Вивчено процеси формування рекомендованого списку товарів та послуг в ситуації циклічного холодного старту рекомендаційної системи. Така ситуація характеризується циклічною зміною інтересів користувачів, що потребує уточнення вхідних даних для побудови рекомендацій. Мета статті - розробка методу доповнення вхідних даних для побудови рекомендацій непостійним користувачам, що змінюють свої вимоги, з використанням темпоральних обмежень типу "Next". Виділено базові особливості темпоральних залежностей в рекомендаційних системах; розробити концепцію коригування вхідних даних у ситуації циклічного холодного старту; розробити метод доповнення вхідних даних на основі темпоральних обмежень типу "Next". Виконано структуризацію темпоральних залежностей з урахуванням особливості їх застосування в рекомендаційних системах. Показано, що для опису поведінки користувача в таких системах можна використовувати залежності типу "Next" між послідовним у часі вибором одного й того ж об'єкту, а також залежності типу "Future" з проміжним вибором інших товарів або послуг. Запропоновано концептуальний підхід до уточнення вхідних даних на основі темпоральних залежностей. В рамках представленого концептуального підходу запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи на основі формування темпоральних обмежень типу "Next". Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи в ситуації циклічного холодного старту з використанням темпоральних обмежень типу "Next". Метод містить етапи узагальнення вхідних даних, формування темпоральних обмежень типу "Next", а також доповнення вхідних даних згідно отриманих обмежень. Запропонований метод дозволяє підвищити ефективність побудови рекомендацій для непостійних користувачів на основі формування обмежень, що відображають обов'язкові зміни інтересів відомих користувачів.

Вивчено процеси формування рекомендованого списку товарів та послуг в ситуації циклічного холодного старту рекомендаційної системи. Така ситуація характеризується циклічною зміною інтересів користувачів, що потребує уточнення вхідних даних для побудови рекомендацій. Мета статті - розробка методу доповнення вхідних даних для побудови рекомендацій непостійним користувачам, що змінюють свої вимоги, з використанням темпоральних обмежень типу "Next". Виділено базові особливості темпоральних залежностей в рекомендаційних системах; розробити концепцію коригування вхідних даних у ситуації циклічного холодного старту; розробити метод доповнення вхідних даних на основі темпоральних обмежень типу "Next". Виконано структуризацію темпоральних залежностей з урахуванням особливості їх застосування в рекомендаційних системах. Показано, що для опису поведінки користувача в таких системах можна використовувати залежності типу "Next" між послідовним у часі вибором одного й того ж об'єкту, а також залежності типу "Future" з проміжним вибором інших товарів або послуг. Запропоновано концептуальний підхід до уточнення вхідних даних на основі темпоральних залежностей. В рамках представленого концептуального підходу запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи на основі формування темпоральних обмежень типу "Next". Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Запропоновано метод доповнення вхідних даних рекомендаційної системи в ситуації циклічного холодного старту з використанням темпоральних обмежень типу "Next". Метод містить етапи узагальнення вхідних даних, формування темпоральних обмежень типу "Next", а також доповнення вхідних даних згідно отриманих обмежень. Запропонований метод дозволяє підвищити ефективність побудови рекомендацій для непостійних користувачів на основі формування обмежень, що відображають обов'язкові зміни інтересів відомих користувачів.

Вивчено процеси формування пояснень щодо рекомендованого переліку товарів та послуг в рекомендаційних системах. Мета роботи - розробка моделей пояснення щодо рекомендованого переліку товарів та послуг з урахуванням зміни інтересів користувачів у часів. Обгрунтовано вибір критеріїв для оцінки пояснень; розроблено узагальнену модель пояснення, що враховує довіру користувача, а також зміни у продажах товарів та послуг. Використано підходи до побудови рекомендацій на основі схожості вибору користувачів, а також характеристик об'єктів користувацького вибору. Проведено порівняльний аналіз критеріїв оцінки пояснень та обгрунтовано вибір критеріїв довіри та результативності як ключових для моделювання пояснень з урахуванням темпорального аспекту вибору користувача. Запропоновано моделі представлення пояснень у вигляді числового показника, значення якого характеризує зміну продажів протягом визначеного періоду часу, а знак пояснення визначає напрямок цих змін - збільшення або зменшення. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Запропоновано модель пояснення для рекомендацій. Пояснення представлено числовим показником, що враховує зміни продаж на товарів та послуг між інтервалами деталізації часу для визначеного періоду часу. Пояснення враховує зміни продажів вибраного товару на послідовних інтервалах часу для заданого рівня його деталізації, а також зміни продажів для всіх інтервалів у вибраному періоді часу у порівнянні з поточним інтервалом. Запропоноване числове представлення пояснення дає можливість задовільнити одночасно критерії довіри та результативності пояснень: знак показника відповідає критерію довіри, а абсолютне значення з урахуванням знаку надає можливість оцінити результативність роботи рекомендаційної системи. В практичному аспекті представлене пояснення дає можливість обгрунтувати сформовану рекомендацію навіть у випадку шилінг-атак та у ситуації холодного старту рекомендаційної системи, оскільки в якості вхідних даних для його побудови використовується об'єктивна інформація про покупки вибраного товару для заданого періоду часу.

Вивчено процеси представлення пояснень для персоналізованих пропозицій в рекомендаційних системах. Мета статті - розробка моделі інтерфейсу пояснень до рекомендацій, що враховує зміни інтересів користувачів з часом. Визначено елементи темпорально-орієнтованого інтерфейсу пояснень для рекомендацій на основі структуризації існуючих підходів до представлення пояснень; розробка моделі інтерфейсу пояснення, що враховує темпоральну динаміку вимог користувача. Використовуваними підходами є: підходи до побудови рекомендацій на основі схожості вибору користувачів та предметів користувацького попиту. Сформульовано вимоги до інтерфейсу пояснень з темпоральними характеристиками. З урахуванням запропонованих вимог визначено структурні елементи представлення пояснень, що надають кількісну та якісну оцінку рекомендацій. Запропоновано модель інтерфейсу для представлення пояснень в рекомендаційній системі з урахуванням змін інтересів споживачів у часі. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Запропоновано модель візуального інтерфейсу для представлення пояснень в рекомендаційній системі з урахуванням темпоральної динаміки вподобань користувачів. Модель містить у собі групи візуальних та інтерактивних елементів. Візуальні компоненти відображають кількісні та якісні показники для поточного рекомендованого предмету, що показують динаміку продажів або рейтингів по інтервалам в рамках заданого періоду часу, а також сумарні зміни за цей період. Інтерактивні компоненти інтерфейсу надають можливість користувачеві визначити період часу для побудови пояснень, а також ступінь деталізації у часі темпоральних характеристик пояснення. Практична перевага запропонованої моделі полягає в тому, що сукупність статичних і динамічних показників, а також можливість коригування темпоральних параметрів дозволяють задовільнити критеріям прозорості, довіри, результативності та переконливості щодо пояснень до рекомендацій і, тим самим, створюють умови для підвищення кількості лояльних споживачів та відповідного збільшення продажів рекомендованих предметів.

Розроблено й обгрунтовано інструментарій оцінювання, вибору та побудови продуктивної системи адміністрування портфелем проєктів житлового будівництва, які реалізуються в єдиній операційній системі девелоперської компанії відповідно до нових уявлень щодо цільового призначення та змісту функціонування операційної системи компанії-девелопера (КД), яка працює в галузі комерційного житлового будівництва. Зазначено, що реалізована інструментарієм технологія функціонування КД і розрахунково-критеріальна основа формування й управління проєктами у складі портфеля відповідає: вітчизняним формату, процедурам та індикаторам регламентування й оцінювання операційної діяльності учасників житлового будівництва; вимогам Міжнародної системи фінансової звітності та Національних стандартів (Положень) бухгалтерського обліку щодо взаємодії між учасниками будівництва. За фазами інвестиційного й операційного-виробничого циклу проєктів інструментарій є превентивним, його слід віднести за належністю до стадії «пре-старт-проєкт» (у складі передінвестиційної фази) проєкту. За підсумковою цільовою спрямованістю інструментарій має спрогнозувати майбутні підсумки діяльності операційної системи підприємства-девелопера, що реалізує проєкти у складі портфелю проєктів будівництва житла КД (ППБЖ-КД) як автономні (в межах окремих бюджетів, зведених кошторисів та інституційного середовища учасників, підпорядкованого компанії з управління активами (КУА)) господарські одиниці та має при формуванні складу і структури ППБЖ-КД забезпечити найбільшу синергію (від прийнятої альтернативи сполучення окремих проєктів у єдиний портфель) і найменший із можливих (у колі інституційних учасників і стейкхолдерів) рівнів ризику впровадження інвестиційної програми будівництва житла у складі кількох реальних проєктів. Визначальною прикладною перевагою запровадженого інструментарію є забезпечена в ньому можливість успішного формалізованого адміністрування та коригування параметрів операційно-виробничих циклів проєктів у складі ППБЖ-КД з економічними вимогами, що продиктовані: статтями капітального й операційного бюджетів; розділами зведеного кошторисного розрахунку, змістом виконуваних робіт (що відведені субпідрядниками девелоперського проєкту) та директивами компанії з управління активами.

Вивчено процеси формування пояснень для персоналізованих рекомендацій щодо вибору товарів та послуг в рекомендаційних системах. Мета статті - розробка інформаційної технології побудови деталізованих пояснень щодо запропонованого персонального переліку предметів в рекомендаційній системі з урахуванням темпоральних змін у вимогах споживачів для підвищення ефективності продажів товарів та послуг в системах електронної комерції. Завдання: розробка підходу до побудови темпоральних правил для формування пояснення на основі порівняння кількості продажів на послідовності інтервалів часу; розробка технології побудови темпорально-орієнтованих пояснень щодо рекомендацій з вибору предметів в рекомендаційних системах. Використовуваними підходами є: підходи до побудови пояснень щодо рекомендацій з урахуванням змін уподобань користувачів з часом. Розроблено підхід до побудови темпоральних правил, що визначають темпоральну динаміку вподобань користувачів рекомендаційної системи. З використанням темпоральних правил розроблено технологію побудови та деталізації пояснень, що враховують зміни вимог користувачів з часом. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано інформаційну технологію побудови деталізованих пояснень щодо рекомендацій з урахуванням змін вимог користувачів з часом. Технологія використовує моделі темпоральних правил та темпоральну модель інтерфейсу пояснень. Технологія передбачає послідовну побудову базових пояснень з урахуванням темпоральної динаміки вподобань користувачів, подальшу деталізацію пояснень по інтервалам часу на основі узгодження темпоральних знань, а також формування інтерфейсу деталізованих пояснень з відображенням базових змін уподобань користувачів та альтернативних змін на визначених інтервалах часу. У практичному плані технологія орієнтована на підвищення довіри споживача до отриманої рекомендації на основі відображення збільшення попиту на рекомендовані товари. Використання технології забезпечує формування для користувача раціонального підтвердження рекомендації у вигляді комбінації кількісних та якісних показників, що сприяє збільшенню продажів у відповідній системі електронної комерції.

Вивчено процеси побудови пояснень щодо запропонованих інтелектуальною інформаційною системою рішень. Мета роботи - розробка методу узгодження пояснень в інтелектуальній інформаційній системі з урахуванням обмежень, які визначаються базовими знаннями щодо об'єктів та процесів у предметної області. Завдання: структуризація процесу побудови пояснень з урахуванням обмежень, представлених знаннями щодо предметної області; визначення аспектів узгодження пояснення; розробка методу узгодження знань щодо пояснення та предметної області. Використовуваними підходами є: підходи до побудови пояснень, підходи до узгодження знань. Виконано структуризацію процесу побудови пояснень з урахуванням етапу узгодження знань. Виділено аспекти узгодження знань пояснення із вхідними даними в сенсі використання даних для тлумачення, із отриманим інтелектуальною інформаційною системою рішенням в сенсі узгодження з задачами користувача, а також із знаннями предметної області в сенсі обмежень для використання пояснення. Запропоновано метод узгодження пояснення із знаннями щодо предметної області. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано метод узгодження пояснення із базовими знаннями щодо об'єктів та процесів у предметної області. Метод передбачає ітеративне виконання послідовності узгодження даних щодо процесу прийняття рішень в інтелектуальній системі із знаннями, що описують предметну область, перевірку узгодженості розробленого пояснення із множиною знань щодо предметної області, а також узгодження пояснення з результуючим рішенням інтелектуальної інформаційної системи. В практичному аспекті метод орієнтований на формування підмножини пояснень, що не протирічать базовим з знанням щодо предметної області. Пояснення у складі цієї множини у подальшому можуть бути упорядковані за критерієм ефективності, з урахуванням особливостей задач, для вирішення яких призначені сформовані інтелектуальною системою рішення.

Вивчено процеси формування пояснень щодо прийнятих в інтелектуальній інформаційній системі рішень. Мета роботи - розробка моделі процесу побудови деталізованих пояснень щодо прийнятого інтелектуальною інформаційною системою рішення на основі каузальних залежностей між відомими станами інтелектуальної інформаційної системи для більш ефективного використання отриманого рішення при вирішенні практичних задач користувача. Завдання: темпоральна структуризація процесу формування пояснень в інтелектуальній інформаційній системі; розробка каузальної моделі процесу формування пояснень. Використовуваними підходами є: підходи до побудови каузальних залежностей, підходи використання темпоральних залежностей у процесах прийняття рішень. Отримані наступні результати. Визначено структуру процесу побудови пояснень з урахуванням темпоральноо аспекту. На базі отриманої структури розроблено каузальну модель процесу побудови пояснень в інтелектуальній інформаційній системі. Висновки: наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано модель процесу побудови пояснень щодо послідовності дій з формування рішень в інтелектуальній інформаційній системі, що містить у собі упорядковану за множиною темпоральних правил множину станів процесу прийняття рішення в системі, а також множину детермінованих та ймовірнісних каузальних правил, що визначають причинно-наслідкові зв'язки між станами процесу прийняття рішення. Модель орієнтована на побудову пояснень у вигляді послідовності каузальних правил, що зв'язують як послідовні у часі стани процесу прийняття рішення, так і стани, між якими існують послідовності інших станів. Запропонована модель дає можливість виконати деталізацію пояснення, представивши узагальнену каузальну залежність у вигляді комплексу причинно-наслідкових залежностей між проміжними станами процесу прийняття рішення.