Проаналізовано категорію "кредитор банку" у відносинах неспроможності.

Проаналізовано правове регулювання застосування мораторію під час дії у проблемному банку тимчасової адміністрації.

Проаналізовано правове регулювання застосування мораторію під час дії у проблемному банку тимчасової адміністрації.

Проаналізовано православну літературу з погляду наявності в ній внутрішньо злагодженого категоріального апарату, який стосується емоційної сфери життя людини.

Розглянуто проблеми, пов'язані зі специфікою так званої пострадянської сім'ї, запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

Проаналізовано сучасний стан страхування сільськогосподарських ризиків в Україні, визначено основні проблеми, що стримують розвиток цієї сфери страхових відносин, та запропоновано деякі напрями оптимізації страхового захисту підприємств агропромислового комплексу.

Проведено комплексний аналіз теоретичних і практичних проблем фінансово-правового регулювання припинення діяльності неплатоспроможного банку. Проаналізовано світовий досвід щодо методів регулювання банкрутства кредитних організацій (банків). Вперше виділено етапи становлення українського законодавства у сфері регулювання банківської неплатоспроможності, визначено спеціальний механізм припинення функціонування банку, що відбувається в межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Для удосконалення цього механізму сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, визначено правові поняття "платоспроможність банку", "неплатоспроможність банку", "ліквідація неплатоспроможного банку", "кредитори неплатоспроможного банку" тощо. Охарактеризовано компетенцію владних суб'єктів у сфері припинення роботи неплатоспроможного банку.

Досліджено становлення музичних традицій у Полтавському педагогічному інституті імені В. Г. Короленка (1934 - 1980 рр.). Висвітлено єдність традицій та інновацій у менеджерській і мистецько-педагогічній діяльності професора Г. С. Левченка. Проаналізовано кульмінаційний період розвитку професійної освіти вчителів музичного мистецтва в Полтавському національному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка (1981 - 2014 рр.). Висвітлено наукову роботу професорсько-викладацького колективу кафедри музики. Наведено результати дослідження загальнокафедральної наукової проблеми "Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва" та шляхи її впровадження в педагогічну практику. Розглянуто організаційну та громадську діяльність викладачів кафедри музики. Викладено наукові та творчі здобутки викладачів і випускників зазначеної кафедри.

Висвітлено принципи і методи оцінювання конкурентоспроможності об’єктів. Викладено сучасні концепції менеджменту якості та інструменти управління якістю у проектах, а також підходи до розробки та реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності об’єктів. Значну увагу приділено розбору прикладів застосування описаних інструментів та методів для вирішення важливих для практики завдань. Оскільки якість є одним з головних чинників конкурентоспроможності об’єктів (товар, персонал, організація), поряд з ціною, сервісом споживача, ресурсозбереженням, продуктивністю та якістю управлінських рішень, то взаємозв’язкам якості об’єктів з іншими факторами конкурентоспроможності об’єктів приділено особливу увагу і показано, що конкурентоспроможністю (як системою) можна керувати.

Наведено доробки українських науковців щодо управління підприємствами, використання економіко-математичного моделювання, інформаційних технологій, технологій управління та технічних засобів в галузі функціонування та розвитку підприємств й управління проектами на підприємствах. Зокрема, розкрито роль системи креативної інформації у пошуку та використанні внутрішніх резервів підприємства. Визначено вплив реінжинірингу процесів управління на підвищення рівня економічної безпеки підприємства. Розкрито сутність факторного аналізу прибутку підприємства. Досліджено дефініцію поняття ''конкурентна позиція підприємства''. Приділено увагу стратегічному управлінню розвитком підприємства. Проаналізовано інноваційну активність і джерела фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

Висвітлено теоретичні основи професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва, зокрема, конвергентність формальної, неформальної та інформальної освіти на засадах компетектнісного підходу. Розкрито контент формальної музично-теоретичної, музично-викокавської, методичної та практичної підготовки бакалаврів спеціальності 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), що сприятиме ствердженню місії вчителя музики в розбудові української культури. Розглянуто питання інтеграції змісту професійної освіти в процесі методичної підготовки вчителів музичного мистецтва.

Здійснено огляд правового регулювання українського платіжного механізму та проаналізовано його осучаснення в умовах зміни правозастосування на фінансовому (в тому числі платіжному) ринку під впливом цифровізації суспільних відносин, зокрема: з'ясовано характер правовідносин на ринку платіжних послуг, досліджено зміст і правову природу платіжних послуг як фінансово-правової категорії; платіжну послугу кваліфіковано основою правового платіжного механізму; підкреслено, що платіжна послуга у правовому вимірі є явищем міжгалузевим і регулюється нормами цивільного, господарського, фінансового, банківського, валютного права тощо, а діяльність із надання платіжних послуг за своєю правовою природою має ознаки як публічно-правових (регуляторних), так і цивільно-правових відносин. Зроблено висновок, що елементи, які структурують законодавчу дефініцію "платіжна послуга", свідчать, що в її основу покладено суб'єктний і функціональний критерії, які, будучи об'єднаними в цій правовій конструкції, формують предмет діяльності надавача платіжних послуг - виконання/супроводження платіжних операцій. Запропоновано доповнити наявну доктринальну класифікацію платіжних послуг за додатковими критеріями, які надають можливість характеризувати їхні (послуги) як систему взаємопов'язаних елементів, що охоплюються діалектикою цілого та частини, загального та окремого. На підставі правового аналізу легальної дефініції "платіжна послуга" запропоновано доктринальне його визначення: платіжні послуги - це діяльність (самостійна або з залученням комерційних агентів) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків (згідно з банківською ліцензією) та визначених законодавцем суб'єктів господарювання (на підставі ліцензії на включення до реєстру) із виконання та/або супроводження платіжних операцій із використанням сучасних платіжних інструментів на договірних засадах із споживачем таких послуг за рахунок власних чи отриманих у кредит від надавача коштів із дотриманням вимог щодо їх відокремлення та збереження. Висловлено гіпотезу щодо структури нової моделі правового платіжного механізму, зроблено висновок про формування нової парадигми платіжного механізму та його правового регулювання з урахуванням цифровізації відносин у сфері платіжних послуг. Наголошено, що платіжний механізм має центруватися на споживачеві платіжних послуг - захисті його прав та інтересів. Визначено окремі напрями подальшої дослідницької роботи щодо правового механізму платежів, платіжного ринку, платіжних послуг.