Вперше визначено комплексні можливості мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) із внутрішньовенним болюсним контрастуванням та УЗД в процесі обстеження хворих на рак гортані (РГ) на доклінічному етапі та під час проведення моніторингу після хіміопроменевої терапії. Систематизовано МДКТ-семіотику злоякісних пухлин гортані та визначено найінформативніші ознаки РГ. Науково обгрунтовано комплексне застосування методів МДКТ та УЗД у діагностиці метастатично уражених лімфатичних вузлів шиї у хворих на РГ. Вперше розроблено методики проведення МДКТ-ангіографії, МДКТ-перфузіографії для визначення pT-категорії та локалізації РГ, виділено МДКТ-ангіографічні та МДКТ-перфузіографічні критерії РГ - якісні та кількісні показники пухлинного кровотоку відповідно. За результатами проведених досліджень вперше визначено МДКТ- перфузіографічні критерії чутливості до хіміопроменевої терапії злоякісних пухлин гортані, розроблено та систематизовано МДКТ- та УЗ-показники оцінювання ефективності такого лікування. Вперше систематизовано МДКТ-семіотику ранніх рецидивів РГ, регіонарних і віддалених його метастазів з виокремленням форм віддалених метастазів РГ, що рідко зустрічаються.

З метою вдосконалення діагностичної семіотики гострого панкреатиту (ГП) обстежено 35 хворих з використанням 64-зрізового комп'ютерного томографа Lightspeed VCT (GE, США) з внутрішньовенним болюсним підсиленням в артеріальну та портальну фази. На підставі аналізу проведених досліджень з застосуванням мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) систематизовано семіотику ГП, характерну для набрякової та деструктивної форм, діагностованих відповідно у 19 (44,2 %) та 16 (45,8 %) паціентів, розроблено методику оцінки збереженння функціональної спроможності органа за наявності панкреонекрозу, що сприяло підвищенню діагностичної ефективності методу на 5,3 - 9,4 %.

Виділено комплексні діагностичні критерії метастатичного ураження лімфатичних вузлів (ЛВ) у хворих на рак гортані за методами мультидетекторної комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження; визначено показники діагностичної ефективності обох методів. Мультидетекторна комп'ютерна томографія за показниками діагностичної ефективності значно перевершує ультразвукове дослідження у візуалізації метастатично уражених глибоких шийних ЛВ (точність - 92,7 проти 75,0 %), але суттєво поступається йому у діагностиці метастазів до поверхневих ЛВ (точність - 80,7 проти 96,2 %). Наведено критерії та закономірності ураження регіонарних шийних ЛВ залежно від локалізації та стадії первинної пухлини гортані.

Мета роботи - визначити та уточнити діагностичну, диференційно-діагностичну семіотику ларингоцеле (ЛЦ) та їх ускладнень для підвищення інформативності методу. Проаналізовано клінічну картину, дані непрямої ларингоскопії та результати мультидетекторної комп'ютерної томографії. Двоетапну мультидетекторну комп'ютерну томографію із внутрішньовенним болюсним підсиленням проведено 15-ти хворим із ЛЦ, з них за розташуванням відносно структур гортані у 9-ти осіб (60,0 %) ЛЦ були мішаними, у 4-х осіб (26,7 %) - внутрішніми та у 2-х осіб (13,3 %) - зовнішніми. Неускладнені ЛЦ виявлено у 9-ти пацієнтів (60,0 %), в решти ЛЦ ускладнилися розвитком муколарингоцеле (2-х осіб, 13,3 %), піоларингоцеле (1-ї особи, 6,7 %), та малігнізацією (3-х осіб, 20,0 %). Усі ускладнення виявлено за наявності мішаних ЛЦ (6-ти пацієнтів, 40,0 %). Неускладнені ЛЦ за даними МДКТ мали вигляд тонкостінних повітряновмісних структур, ускладнені форми характеризувалися гетерогенним вмістом - рідинним, слизистим за муколарингоцеле, гнійним за піоларингоцеле, та м'якотканинної щільності, із патологічним нагромадженням контрастної речовини за малігнізованих форм. Останні за даними непрямої ларингоскопії проявилися парезом гортані, а за інших ускладнених ЛЦ спостерігали лише обмежену рухливість вестибулярної та голосової складок на боці ураження.

Мета роботи - визначити місце комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) у стадіюванні пухлинного процесу у хворих на рак гортані (РГ) для підвищення ефективності діагностики РГ, що є актуальним за умов незмінного рівня захворюваності на дану нозологічну форму в Україні. З використанням стандартного методу МДКТ, МДКТ-ангіографії та МДКТ-перфузіографії обстежено 285 хворих на РГ (pT1 - T4) із локалізацією пухлини у голосовому (53,0 %), вестибулярному (27,7 %) та підголосовому (19,3 %) відділах гортані. Розроблено МДКТ-семіотику пухлинного ураження, виділено кількісні та якісні показники кровотоку РГ для кожного з відділів гортані. Доведено діагностичну ефективність комплексної МДКТ у стадіюванні РГ. Показники діагностичної ефективності МДКТ, проведеної за стандартною методикою: чутливість - 94,0 %, специфічність - 92,2 %, точність - 93,3 %; комплексної МДКТ: 97,9; 97,8; 98,1 % відповідно. Висновок: діагностична ефективність МДКТ значно підвищена завдяки доповненню можливостей стандартного методу МДКТ ангіографією та МДКТ-перфузіографією.

Розроблено протокол МДКТ-дослідження (МДКТ - мультидетекторна комп'ютерна томографія) хворих на рак глотки, завдяки чому уточнено МДКТ-семіотику лімфогенних метастазів раку глотки, виділено найчастіші ознаки пухлинного ураження. Встановлено вибіркову групову щодо приналежності метастатичних лімфатичних вузлів відносно рівня розташування первинної пухлини глотки та її поширення згідно з категорією pT. Внаслідок застосування розробленого протоколу МДКТ-дослідження показники діагностичної інформативності методу зросли на 5 - 7 %.

Додаткова човноподібна кістка є одним із різновидів сесамоподібних кісток переплюсни, діагностується у 4 - 12 % пацієнтів, та лише у деяких хворих спричиняє больовий синдром. Виділяють 3 типи різновидів даної нозології залежно від розташування відносно "основної" човноподібної кістки стопи. Наведено опис клінічного випадку двобічної додаткової човноподібної кістки стопи типу II - os tibiale externum, із помітними дегенеративними змінами між ними та "основними" човноподібними кістками. Описана рідкісна аномалія розвитку кісток передплюсни стане у нагоді у практиці сучасного радіолога та ортопеда, насамперед для проведення диференційної діагностики із рядом інших схожих нозологій - переломами, тендовагінітами, пухлинами, хворобою Кохлера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5-4

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено підвищення ефективності діагностики об’ємних новоутворень гортані та гортанної частини глотки шляхом розробки та впровадження методики проведення функціональних проб під час мультидетекторної комп’ютерної томографії (МДКТ-обстеження). За допомогою використання функціональних проб під час проведення МДКТ стало можливим уточнити правильний діагноз та оцінити поширеність пухлинного процесу у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки. Використання функціональних проб допомагає під час вибору методу лікування та у процесі оцінювання ефективності лікування, яке проводиться у хворих на рак гортані та гортанної частини глотки.

Исследовано повышение эффектовности диагностики объемных новообразований гортани и гортанной части глотки путем разработки и внедрения методики проведения функциональных проб при мультидетекторном компьютерной томографии (МДКТ-обследование). С помощью использования функциональных проб при проведении МДКТ стало возможным уточнить правильный диагноз и оценить распространенность опухолевого процесса у больных раком гортани и гортанной части глотки. Использование функциональных проб помогает при выборе метода лечения и при оценке эффективности проводимого лечения у больных раком гортани и гортанной части глотки.

Мета роботи - уточнити семіотики раку підшлункової залози на основі застосування комплексного протоколу мультидетекторної комп'ютерної томографії (КТ) у пацієнтів із даною нозологією. Мультифазну КТ із внутрішньовенним болюсним підсиленням виконано 37-ми пацієнтам із різноманітними нозологіями гепатопанкреатодуоденальної локалізації, в тому числі 21 пацієнт (56, 8 %) із морфологічно верифікованим раком підшлункової залози (РПЗ). Завдяки розробленому протоколу дослідження було уточнено семіотику РПЗ у 21-го пацієнта I групи, виділено особливості регіонарного та дистанційного метастазування даної нозології, її ускладнень за даними мультидетекторної КТ. Діагностовані дистанційні метастази РПЗ у 15-ти пацієнтів (56,0 %) найбільш часто уражали печінку (9 пацієнтів, 42,8 %) та легені (2 пацієнти, 9,5 %). Серед виявлених ускладнень РПЗ у 13-ти пацієнтів (61,8 %) найчастіше діагностували асцит (4 пацієнтів, 19,0 %) та холестаз (5 пацієнтів, 23,8 %). Використання розробленого протоколу дослідження комплексної мультидетекторної КТ сприяло підвищенню показників діагностичної інформативності методу на 5 - 7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ