Висвітлено сутність математичної культури (МК) та її вплив на інтелектуальний розвиток суспільства. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, пов'язані з МК вчителя початкових класів, її діагностуванням і розвитком. Розглянуто аксіологічну, соціально-комунікативну, смислоутворювальную та регулятивну функції МК. Охарактеризовано дидактичні умови розвитку та засоби формування миследіяльнісних складників МК вчителя початкових класів. Увагу приділено діагностуванню математичного світогляду, методико-математичної підготовленості, логічної та лінгвальної розвиненості вчителя.

Розглянуто теоретико-методологічні питання, пов'язані з моделюванням соціокультурних об'єктів (процесів), зокрема тих, що функціонують у національному педагогічному просторі: освітніх систем, дидактичних об'єктів як інформаційних і структурних утворень, а також часткових дидактик як носіїв функціональної орієнтації. Охарактеризовано прагматичну, тоталітарну, раціональну та відкриту моделі системи освіти. Розглянуто дидактичний інструментарій конструювання прийомів навчальної діяльності. Увагу приділено підготовці управлінських кадрів освітніх установ до аналітичної діяльності.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку економічної теорії на сучасному етапі. Розкрито особливості функціонування валютної системи України, типи та види міжнародних розрахунків. Охарактеризовано податки як засіб державного впливу на соціально-економічний розвиток України, напрями вдосконалення діючої системи оподаткування та системи податкового менеджменту в нашій державі. Проаналізовано доходну частину державного бюджету України та наведено шляхи покращання її наповнення. Значну увагу приділено питанням державного боргу, його економічним наслідкам та управлінню ним. Наведено поняття, функції та структуру банківської системи України. Акцентовано на економічних особливостях аналізу фінансового стану підприємства за умов ринкової економіки. Подано теоретичну характеристику страхових послуг та визначено її вплив на сутність страхового маркетингу. Зроблено детальний аналіз зародження та розвитку Інтернет-послуг в Україні, застосування інформаційних технологій в електронній торгівлі.

Обговорено проблему існування різних "типів" образного мислення в процесі навчання.

Розглянуто ряд концептуальних зауважень, що стосуються моделювання педагогічних систем і процесів.

Розглянуто засади різнорівневої реалізації дидактичних систем за умов їх функціонування в загальноосвітньому просторі.

Охарактеризовано необхідність підготовки управлінських кадрів системи освіти до аналітичної діяльності, представлено модель системи інноваційної підготовки керівників загальноосвітніх шкіл.

Розглянуто проблему проектування підготовки управлінських кадрів до аналітичної діяльності.

Розглянуто комунікативні процеси в освітньому просторі, проаналізовано сутність соціально-комунікативної функції математичної культури вчителя як феномена інформаційного суспільства.

Розглянуто методи доведення теорем, структуру математичних тверджень, логічні схеми міркувань, види понять і способи їх означення. Увагу приділено логіці викладення матеріалу, що відіграє важливу роль в усвідомленні майбутніми вчителями змістово-логічних зв'язків між математичними поняттями та методами та у засвоєнні логіко-математичних конструкцій шкільного курсу математики. Важливі базисні поняття ілюструються переважно прикладами зі шкільного курсу математики. У посібнику використовуються мова та символіка сучасної математики. Наведено покажчик термінів та грецька, латинська звична й готична абетки.

Розглянуто питання вибору статистичних ознак і засобів, а також процедур їх вимірювання у контексті дослідження соціокультурних систем і процесів. Охарактеризовано соцількультурні процеси та з'ясовано їх властивості. Змодельовано дані процеси.

Рассмотрен вопрос выбора статистических признаков и процедур их измерения в контексте исследования социокультурных систем и процессов. Охарактеризованы данные процессы и определены их свойства. Проведено моделирование социокультурных процессов.

The article deals with the question of a choice of statistical attributes and ways procedures of their measurement in a context of research of social and cultural systems and processes. The characteristic to sociocultural processes and their properties are determined is given. Modelling the specified processes is carried out.

Досліджено теоретичні засади розвитку математичної культури вчителів початкових класів загальноосвітньої школи. З'ясовано синкретичну сутність поняття математичної культури вчителя. Доведено, що семантичне наповнення терміносполучення залежить від рівня розвитку соціуму та формується в поєднанні кількох складників, у кожному з яких відображено певну систему цінностей, що характеризують особистість учителя та суспільство в цілому. Проаналізовано зміст поняття "математична культура вчителя" та досліджено змістово-логічну структуру й функції математичної культури вчителя початкових класів. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку математичної культури майбутніх учителів початкової школи. Розроблено систему розвитку математичної культури майбутніх учителів початкових класів, що передбачає можливість проектування рівневих технологій методико-математичної підготовки на компетентнісно зорієнтованій основі. Розроблено спецкурс "Методологічні засади розвитку математичної культури вчителя початкових класів". Модернізація дидактико-методичної системи опанування фахово орієнтованими методико-математичними знаннями сприяє розвиткові математичної культури майбутнього вчителя початкових класів та його фахової спроможності до самостійної організації процесу навчання математики в початковій школі з орієнтацією на реалізацію функціонально-структурних характеристик поняття "математична культура".

Проаналізовано соціокультурні умови та суспільно-політичні чинники, що протягом століття формували громадське ставлення до математичної діяльності та визначали рівень розвитку математичної культури в суспільстві.

Досліджено проблему взаємодії на сучасному етапі української держави та громадсьвого суспільства. Розглянуто питання виховання національних цінностей у молодших школярів засобами довкілля. Викладено теоретико-методологічні засади забезпечення оцінювання якості, що грунтується на формуванні компетенцій. Охарактеризовано гуманітарний підхід як методологічну основу формування професійної культури майбутніх фахівців. Досліджено інноваційну діяльність як механізм формування ціннісного ставлення педагогів до особистісно орієнтованої освіти. Розкрито проблему реалізації права прийомної дитини на спілкування з кровними родичами.

Розглянуто соціально-педагогічний феномен учителя початкової школи. Охарактеризовано духовно-моральне становлення особистості молодшого школяра як соціокультурний орієнтир діяльності зазначеного вчителя. Приділено увагу професійній підготовці вчителя початкової школи як простору взаємодії культурних практик. Подано інофрмацію про гармонізацію інтелектуальної та емоційної складових навчально-виховного процесу в діяльності вчителя. Охарактеризовано професійний образ сучасного вчителя початкової школи.

Проаналізовано зв’язок інформаційно-технологічної компетентності інженерів-педагогів зі затністю до формування в учнів професійно-технічних закладів освіти міжпредметного мислення у контексті вирішення стандартних і нестандартних завдань, що вимагають досвіду творчої діяльності та слугують основою технічної творчості. Зазначено, що комплекс пов'язаних із цим питань може розглядатися на рівні виняткової цінності для сучасної вищої професійної освіти. Обгрунтовано правомірність такої постановки питання, що зумовлено тією увагою до інформаційного й технологічного розвитку суспільства, яка задекларована на державному рівні.

Проанализирована связь информационно-технологической компетентности инженеров-педагогов со способностью к формированию у учащихся профессионально-технических учебных заведений межпредметного мышления в контексте решения стандартных и нестандартных задач, требующих опыта творческой деятельности и служащих основой технического творчества. Мотивирована целесообразность информационно-технологической интеграции знаний, умений и имеющегося профессионального опыта, направленной на развитие социально ценных проектов и инициатив, в основе которых лежат результаты технического творчества.

The relation of information-and-technological competence of engineers-pedagogists with the ability to form in students of professional-and-technical educational establishments interdisciplinary thinking in the context of the resolution of standard and non-standard tasks that require creativity and experience and are the foundation for technical creativity is analyzed in the paper. The feasibility of information-technological integration of knowledge, skills and existing professional experience, aimed at the development of socially valuable projects and initiatives, which are based on the results of technical creativity, is substantiated in the paper.

Висвітлено ключові питання, що слугують основою взаємовпливу шкільної математики і соціокультурних орієнтирів суспільства в контексті інформаційного розвитку сучасного соціуму.

Висвітлено актуальні педагогічні, психологічні та соціальні проблеми вищої школи, пов'язані з національними пріоритетами та європейськими орієнтирами її розвитку. Розкрито сутність акмеологічних технологій вищої педагогічної освіти, можливості використання алгоритмів у експериментально-методичній підготовці майбутніх учителів хімії, роль гуманістичних цінностей у формуванні екологічної компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання. Розглянуто особливості формування готовності майбутніх фахівців-соціономістів до соціального партнерства, питання підтримки та підвищення якості підготовки інженерних кадрів у вищій технічній школі, проблеми адаптації студентів-першокурсників. Охарактеризовано проектно-тренінговий підхід до організації курсового педагогічного дослідження. Розкрито особливості реалізації програм академічної мобільності студентів у системі вищої освіти Канади. Увагу приділено діагностуванню професійних знань соціальних працівників засобами тестування, систематизації видів академічної мобільності у вітчизняних та зарубіжних педагогічних дослідженнях, проблемам розвитку особистості у системі сучасної парадигми освіти.