Обстежено 83-х хворих на гострий парапроктит, у тому числі 33-х хворих на хворобу Крона. Оперативне лікування повинно бути малоінвазивним і виконуватися лише після встановлення локалізації гнійника, визначення його клінічної форми. Тактика у разі виявлення парапроктиту та нориці у пацієнта з хворобою Крона суттєво відрізняється від загальноприйнятих правил лікування гострого парапроктиту. Слід застосувати розкриття гнійника, евакуацію гною та дренування грибоподібним дренажем на фоні місцевого медикаментозного лікування. Актуальним є використання гормональних препаратів та речовин, які б впливали на ланки місцевого імунітету. На нашу думку, препаратом вибору є "Постеризан-форте", що найбільше відповідає таким вимогам. Встановлено значну перевагу протизапальної, ранозагойної, аналгезивної дії свічок "Постеризан-форте" у порівнянні з традиційними засобами у хворих на гострий парапроктит, зокрема у випадку хвороби Крона.

Проведено цитогенетичний аналіз біопсійного матеріалу, взятого у 42 хворих з поліпами товстої кишки. Вивчено особливості хромосом за спорадичної, дифузної, ювенільної та сімейної форм поліпозу. Аномальні каріотипи становили 46 % випадків. Характерною особливістю хромосом поліпів була наявність мозаїчних клонів та хромосомна нестабільність, що проявлялась у вигляді часткових пошкоджень хромосом, в основному хроматидного типу. Гіперплоїдні клони представлені анеуплоїдними наборами хромосом (від 47 до 52) з участю лише деяких з них. Найбільш частим виявилося поєднання 7-ї та 13-ї хромосом з наступним додаванням 18-ї, 19-ї та 20-ї. Особливу різноманітність клонів спостережено у клітинах ворсинчатих пухлин. Цитогенетичний аналіз, який проводиться паралельно з гістологічним, є допоміжним, але в деяких випадках може бути більш інформативним прогностичним методом у порівнянні з гістологічним.

Отмечено, что соответственно степени дифференциации колоноцитов изменяются рецепторные свойства микробных симбионтов, что отражается на величине индекса адгезивности. Результаты бактериологических исследований свидетельствуют о снижении уровня колонизации опухоли эшерихиями и бактероидами по сравнению с нормальной слизистой и просветом кишки. Согласно коэффициенту адгезии кишечные палочки, выделенные из нормальной ткани и просвета кишечника, определяются как неадгезивные, а "опухолевые" изоляты - как низко- и среднеадгезивные. Поверхность опухоли с высокой дифференциацией клеток колонизирована эшерихиями с более выраженными адгезивными свойствами, для клеток умеренно- и низкодифференцированных уровень адгезии был незначительным. Указанные показатели свидетельствуют о сопряжении процессов трансформации колоноцитов и бактерийных симбионтов.

Проведено генеалогічний аналіз, клінічне та ендоскопічне обстеження, променеве і лабораторне дослідження шести сімей (96 осіб), в яких виявлено 30 хворих на сімейний дифузний поліпоз (СДП). Показано, що у хворих на СДП множинні поліпи найчастіше знаходилися у товстій кишці. Оцінено спектр позакишкових ознак хвороби та схильність до виникнення онкопатології. У 56,6 % осіб із СДП виявлено рак товстої кишки. Серед позакишкових пухлинних утворів найчастіше траплялися пухлини м'яких тканин (фіброми) та кісток. Майже 17 % хворих мали природжені вади розвитку. Пухлини кісток (множинні остеоми щелеп та остеоми верхніх і нижніх кінцівок) у поєднанні з природженими вадами розвитку виявлено у хворих із синдромом Гарднера (варіантом СДП). Усім членам сімей, серед яких є хворі на СДП, рекомендовано поряд із названими діагностичними процедурами проводити медико-генетичне консультування з метою раннього виявлення захворювання, його вчасної й адекватної хірургічної корекції та прогнозування виникнення онкопатології.

Досліджено адміністративно-правове забезпечення діяльності органів з протипожежної профілактиці (ПП) на залізничному транспорті. Розглянуто сутність ПП, особливості діяльності суб'єктів у даній сфері суспільних відносин. Наведено системний підхід до вивчення форм і методів правового регулювання діяльності органів з ПП. Проаналізовано механізм внутрішньої та зовнішньої організації як комплексу спеціальних заходів, засобів і способів, що мають юридичний зміст і скеровані на забезпечення пожежної безпеки. Наведено рекомендації щодо удосконалення діяльності органів з ПП.

Представлены результаты сравнительного изучения состава кишечной микрофлоры у больных синдромом раздраженного кишечника (I группа) и неспецифическим язвенным колитом (II группа). У пациентов группы I выявлено пролиферацию аэробного звена оппортунистических микроорганизмов (родов Klebsiella, Proteus and Pseudomonas), у пациентов II - увеличение количества анаэробов, как спорообразующих, так и бактероидов, а также сульфатредуцирующих бактерий и грибов рода Кандида.

Розвинуто підхід до розв'язування плоскої задачі теорії пружності та термопружності для однорідної ізотропної смуги із заданими на її поздовжніх сторонах компонентами вектора переміщень. На основі інтегрування рівнянь суцільності Коші з використанням явного розв'язку відповідної задачі в напруженнях встановлено взаємно-однозначні відповідності між переміщеннями на межі та зовнішніми зусиллями. Так вихідну задачу зведено до відповідної задачі з крайовими умовами у термінах зовнішніх зусиль.

Проаналізовано медичні карти, проведено клінічне та молекулярно-генетичне обстеження 19 пробандів із множинним аденоматозним поліпозом, що мали до 100 чи більше поліпів товстої кишки. У 12 (63,1 %) з них за допомогою традиційних методів не було виявлено мутацій генів APC та MYH. В цій групі спадкову форму захворювання встановлено у 3 (25 %) пробандів. Медіана віку маніфестації множинного поліпозу в АРС-"негативних" пацієнтів займала проміжне місце між медіаною віку маніфестації у разі APC- і MYH-"позитивного" поліпозу. Позакишкові ознаки хвороби у APC-"негативних" пробандів траплялись рідше, ніж у APC-"позитивних". Половина пробандів із множинним поліпозом, у яких не було виявлено характерних мутацій APC і MYH, захворіли на рак товстої кишки. APC- і MYH-"негативні" пацієнти є генетично-гетерогенною групою.

Проведено генеалогічний аналіз, молекулярно-генетичне дослідження та клінічне обстеження 26-ти пацієнтів із 17-ти сімей з множинним аденоматозним поліпозом із кількістю поліпів більше 100-а. Фенотип цих хворих характеризувався широким спектром позакишкових проявів. Найчастіше відмічали аномалії лицьової частини черепа і пухлини м'яких тканин, які слугували додатковими маркерами захворювання у пробандів та у групі ризику. За допомогою методу секвенування геному встановлено маркерні мутації (генів APC та МYН) у половини пацієнтів із множинним поліпозом; з них у 77 % - мутації APC. Найбільшу кількість хворих на рак товстої кишки з ранньою маніфестацією захворювання виявлено у сім'ї із мутацією APC, заміною в кодоні 674 (TTG >> TAG), що викликає передчасну термінацію трансляції та утворення скороченої функціонально дефектної молекули білка. Встановлено, що множинні аденоматозні поліпи є генетично гетерогенною групою: їх злоякісний потенціал неоднаковий, внесок спадкової компоненти у виникнення різний. Пацієнти з різними генетичними формами поліпозу потребують диференційованого підходу до генетичного консультування та лікувальної тактики.

Проаналізовано випадки раку товстої кишки (РТК) та онкопатології іншої локалізації у хворих на запальні захворювання товстої кишки (неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона) та у їх близько споріднених родичів у 3 - 4 поколіннях на основі опрацювання 91-го родоводу сімей, які налічували 2083 осіб. У родичів I та II ступеня спорідненості пробандів із колітом та хворобою Крона рекомендовано проводити генеалогічний аналіз для виявлення серед близько споріднених родичів осіб із запальними захворюваннями товстої кишки та злоякісними новоутвореннями. Пацієнти із запальними захворюваннями товстої кишки, які мають обтяжений сімейний онкологічний анамнез, є групою ризику виникнення злоякісних новоутворень, особливо РТК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.3-4

Рубрики:

Пухлини кишечника

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику зведення плоскої задачі термопружності для однорідної ізотропної смуги із заданими на сторонах переміщеннями за стаціонарного розподілу температурного поля до розв'язання відповідної задачі із заданими зовнішніми зусиллями. Досліджено розподіли температурних полів, напружень і переміщень у жорстко защемленій смузі за гладкого та кусково-сталого теплового навантаження межі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного лікування 47 пацієнтів з ілеостомою на грунті запальних захворювань товстої кишки. Запропоновано спосіб зменшення виділень з ілеостоми шляхом застосування Saccharomyces boulardii та ентерального харчування сумішшю "Модулен IBD". Такий спосіб корекції дозволяє зменшити об'єм випорожнень через стому в два рази, ліквідувати явища дисбіозу, зменшити частоту розвитку дисфункції ілеостоми у ранньому післяопераційному періоді.

Представлены результаты комплексного лечения 47 пациентов с илеостомой на почве воспалительных заболеваний толстой кишки. Предложен способ уменьшения выделений из илеостомы путем применения Saccharomyces boulardii и энтерального питания смесью "Модулен IBD". Такой способ коррекции позволяет уменьшить объем опорожнений через стому в два раза, ликвидировать явления дисбиоза, уменьшить частоту развития дисфункции илеостомы в раннем послеоперационном периоде.

Проведено мікробіологічне дослідження та аналіз копрограм у 29 хворих, яким накладено стому. Залежно від рівня (локалізації) стоми хворі розподілені на 3 групи: I група - 7 хворих, у яких ілеостома накладена з приводу запальних захворювань кишечнику, зокрема, неспецифічного виразкового коліту (НВК), хвороби Крона (ХК); II група - 9 хворих, у яких сформовано асцендоколостому (у 2 - цекостому, у 7 - стому на рівні правого згину товстої кишки); III група - 13 хворих, у яких накладено десцендоколостому. Хворі II і III груп оперовані з приводу обструктивного раку, гострої непрохідності кишечнику. Встановлено, що синдром мальабсорбції найбільш виражений після ілеостомії, найменш виражений - після десцендоколостомії. В усіх хворих діагностований дисбаланс мікрофлори з збільшенням коцентрації клостридій та умовно-патогенних мікроорганізмів.

Подано комплексний аналіз теоретичних, методологічних і практичних проблем у галузі правового та організаційного регулювання захисту прав платників податків адміністративно-правовими засобами. На основі досягнень правової науки, сучасного законодавства та практики застосування розкрито теоретико-методологічні та правові особливості застосування різних форм розв’язання податкових спорів в умовах реформування публічного адміністрування у контексті угоди про асоціацію між Україною та ЄС.